Рішення

від 02.11.2023 по справі 520/23652/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 р. № 520/23652/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської міської ради до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОШЛЯХБУД" про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В :

Вишгородська міська рада звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати недійним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-15-002717-а, затверджений начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби Косіновим С.А. 17.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Вишгородською міською радою відповідно до оголошення, оприлюдненого в електронній системі закупівель від 15.05.2023 №UА-2023-05-15-002717-а проведено процедуру закупівлі послуг з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини проспекту Шевченка, площі Шевченка та проспекту Мазепи в м. Вишгород (ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 2690377,00 грн у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Водночас, на підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 07.08.2023 № 179 здійснено моніторинг процедури закупівлі від 15.05.2023 № UА-2023-05-15-002717-а, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі. Так, у даному висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем вимог Постанови КМУ № 1178. Позивач не погоджується з висновком відповідача, вважає його неправомірним та безпідставним, таким, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки цей висновок не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та на інформації і документах, оприлюднених позивачем в електронній системі закупівель по цій процедурі закупівлі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем до суду подано відзив на позов, в якому він зазначив, що Північно-східним офісом Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що пунктом 7.3 розділу 7 укладеного за результатом проведення закупівлі договору встановлено гарантійний термін на виконані послуги - 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3, що суперечить вимогам 6 частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та свідчить про порушення замовником вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону № 922. Також, відповідач вказує, що Північно-східним офісом Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що учасник ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» у складі тендерної пропозиції надав довідку (інформація) від 19.05.2023 №10, в якій відсутня інформація про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л.), що є невиконанням вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації. Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови № 1178. Враховуючи вищенаведене, пропозиція учасника-переможця не відповідала встановленим у тендерній документації вимогам до учасника. Однак, на порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови № 1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД», який не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 цього Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства, визначив його переможцем та уклав з ним договір. Відповідач вважає прийнятий висновок правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа правом подати пояснення до позову не скористалась, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Вишгородською міською радою відповідно до оголошення, оприлюдненого в електронній системі закупівель від 15.05.2023 № UА-2023-05-15-002717-а проведено процедуру закупівлі послуг з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини проспекту Шевченка, площі Шевченка та проспекту Мазепи в м. Вишгород (ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 2690377,00 грн, у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178

За результатами проведеної процедури закупівлі 31.05.2023 з переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Житлошляхбуд» було укладено Договір № 77, предметом якого є надання послуг з поточного ремонту дорожнього покриття проїзної частини проспекту Шевченка, площі Шевченка та проспекту Мазепи в м. Вишгород.

Відповідачем, з підстав визначених пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону (виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель) 07.08.2023 розпочато моніторинг процедури закупівлі № UA-2023-05-15-002717-а Вишгородської міської ради на закупівлю послуг: Поточний ремонт дорожнього покриття проїзної частини проспекту Шевченка, площі Шевченка та проспекту Мазепи в м. Вишгород (Код згідно з Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 2 690 377,00 грн.

Відповідач 07.08.2023 оприлюднив інформацію про початок моніторингу вказаної вище процедури публічних закупівель, шляхом розміщення інформації на порталі РROZORRO.

За результатами контрольного заходу відповідачем складено висновок від 17.08.2023, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 17, абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Так, відповідачем вказано, що при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що пунктом 7.3 розділу 7 укладеного за результатом проведення закупівлі договору встановлено гарантійний термін на виконані послуги - 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3, що суперечить вимогам 6 частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та свідчить про порушення замовником вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону № 922. Також, відповідач вказує, що при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що учасник ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» у складі тендерної пропозиції надав довідку (інформація) від 19.05.2023 №10, в якій відсутня інформація про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л.), що є не виконанням вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації. Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови № 1178.

Як вказує відповідач, пропозиція учасника-переможця не відповідала встановленим у тендерній документації вимогам до учасника. Однак, на порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови № 1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД», який не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 цього Закону №922 вимогам до учасника відповідно до законодавства, визначив його переможцем та уклав з ним договір.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з висновком Північно-східного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавчими приписами регламентовано право на оскарження висновку замовником у разі його незгоди з інформацією, викладеною у висновку, що, в свою чергу, унеможливлює визнання його таким, що має лише рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Окрім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав та мотивів його прийняття (фактичних і юридичних), а також чітке визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.

Про те, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для замовника неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19.

Попри це, відсутність конкретизації заходів, що має вжити позивач, а також невизначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, не можуть бути наслідком втрати юридичної сили актом суб`єкта владних повноважень, проте можуть свідчити про неправомірність такого акта, що обумовлений нечіткістю та невизначеністю та/або його невідповідність критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 року по справі № 260/1666/19, Судом вказано на наявність підстав вважати, що можливим є існування ситуації, за якої зобов`язальна частина висновку не матиме негативного впливу на права та обов`язки замовника, учасників процедури закупівлі, однак такі висновки слід робити на підставі належно встановлених обставин під час розгляду справи.

Як встановлено судом, за результатами контрольного заходу відповідачем складено висновок від 17.08.2023, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 17, абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Так, відповідачем вказано, що при проведенні моніторингу закупівлі №UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що пунктом 7.3 розділу 7 укладеного за результатом проведення закупівлі договору встановлено гарантійний термін на виконані послуги - 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3, що суперечить вимогам 6 частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та свідчить про порушення замовником вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону№922. Також, відповідач вказує, що при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що учасник ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» у складі тендерної пропозиції надав довідку (інформація) від 19.05.2023 №10, в якій відсутня інформація про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л.), що є не виконанням вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації. Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови №1178.

Щодо недотримання позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови №1178, то суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказує, що при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що учасник ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» у складі тендерної пропозиції надав довідку (інформація) від 19.05.2023 №10, в якій відсутня інформація про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л.), що є не виконанням вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації. Вказане, на думку відповідача свідчить про недотримання позивачем вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови №1178.

Відповідно абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 розділу «Порядок проведення відкритих торгів» Постанови № 1178 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ станом на дату оприлюднення оголошення про проведення цієї закупівлі) замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно абзацу 1 частини 3 статті 22 цього Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922) тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Як вказує відповідач, то під час моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a відповідач аналізував тендерну документацію позивача, яка затверджена рішенням тендерного комітету 15.05.2023 та документи учасника ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД», які надані у складі тендерної документації на виконання умов тендерної документації. Про здійснення аналізу вказаних документів Відповідач вказав у своєму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a від 17.08.2023 (пункт 1 Констатуючої частини).

Так, Відповідно пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу ІІІ. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації Позивач зазначив, що тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, зокрема інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям згідно Додатку 1 до цієї тендерної документації; підтвердженням відповідності пропозиції Учасника технічній специфікації (технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) та іншим вимогам до предмету закупівлі встановлених замовником згідно Додатку 2 до цієї тендерної документації, у тому числі, шляхом надання гарантійного листа про відповідність ТП учасника технічній специфікації (технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі) та іншим вимогам до предмету закупівлі, встановлених замовником у Додатку 2 ТД.

Відповідно з положенням пункту 1 розділу 1.1 Кваліфікаційний критерій «Наявність в Учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» Додатку 1 до Тендерної документації для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям закріплених ч. 2 ст. 16 Закону учасник в складі тендерної пропозиції повинен подати довідку у повній відповідності із формою Таблиці щодо наявності, необхідних для виконання технічної специфікації (технічного завдання) механізмів, обладнання та устаткування тощо).

Водночас, технічним завданням (Додаток 2 до Тендерної документації) передбачено виконання робіт за предметом закупівлі таких як: улаштування основи зі щебеневопіщаної суміші С-5 автогрейдером, за товщини шару 15 см /проведення робiт на однiй половинi проїзної частини при систематичному русi транспорту на другiй (шифр норми КБ27-15-1), улаштування покриття з гарячих асфальтобетонних сумішей асфальтоукладальником при ширині смуги до 3, 5 м, верхнього шару товщиною 50 мм (на однiй половинi проїжджої частини при систематичному русi транспорту на другiй) (шифр норми КР18-44-3).

Для виконання робіт за нормами КБ27-15-1 та КР18-44-3 потрібні ресурси такі як машини поливально-мийні (місткість 6000 літрів). Також, для норми КБ27-15-1 передбачено використання автогрейдера середнього типу.

Отже, технічним завданням під час виконання робіт за предметом закупівлі передбачено використання автогрейдеру та машини поливально-мийної.

Так, позивач в тендерній документації закупівлі встановив для учасників торгів чіткі та зрозумілі вимоги, які не можуть бути вільно трактованими ані учасниками торгів, ані безпосередньо позивачем.

Північно-східним офісом Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі № UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що учасник ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» у складі тендерної пропозиції надав довідку (інформація) від 19.05.2023 № 10, в якій відсутня інформація про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л), що є не виконанням вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації.

Відповідно частини 5 статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.

Як встановлено з наявних в матеріалах справи документів, відповідач 11.08.2023 на веб-порталі РROZORRO в закупівлі №UA-2023-05-15-002717-a розмістив до позивача Запит про надання пояснень, де просив надати пояснення про відсутність у довідці від 19.05.2023 №10 учасника процедури закупівлі ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» інформації про наявність у нього автогрейдеру середнього типу та машини поливально-мийної (місткістю 6000 л).

Позивач 15.08.2023 на веб-порталі РROZORRO в закупівлі №UA-2023-05-15-002717-a розмістив відповідь замовника на пояснення, де підтвердив, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен подати довідку у повній відповідності із формою Таблиці щодо наявності, необхідних для виконання технічної специфікації (технічного завдання) механізмів, обладнання та устаткування тощо).

Суд приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що оскільки для виконання технічної специфікації (технічного завдання) потрібні автогрейдери та машини поливально-мийні, то на порушення вимог пункту 1 розділу 1.1 Додатку 1 до Тендерної документації ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД» не підтверджено їх наявність.

Згідно із пунктами 18, 32 частини 1 статті 1 Закону № 922: переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Однак, на порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Постанови № 1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЖИТЛОШЛЯХБУД», який не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 цього Закону №922 вимогам до учасника відповідно до законодавства та визначив його переможцем та уклав з ним договір.

Суд звертає увагу на те, що тендерна документації містить чітку та зрозумілу вимогу, яка є обов`язковою для виконання учасниками, надати довідку у формі таблиці щодо наявності, необхідних для виконання технічної специфікації (технічного завдання) механізмів, обладнання та устаткування тощо.

Тобто, позивач самостійно встановив, що в довідці повинен бути зазначений перелік механізмів, обладнання та устаткування необхідних для виконання технічного завдання. Виразом «необхідних для виконання технічного завдання» учасник повинен підтвердити наявність у нього всього обладнання, устаткування та механізмів, що необхідні для виконання технічної. Таким чином, якщо в технічному завданні передбачені роботи у вигляді улаштування основи зі щебеневопіщаної суміші С-5 автогрейдером, улаштування покриття з гарячих асфальтобетонних сумішей асфальтоукладальником при ширині смуги до 3, 5 м, верхнього шару товщиною 50 мм [на однiй половинi проїжджої частини при систематичному русi транспорту на другiй] (шифр норми КР18-44-3) та виконання робіт за нормами КБ27-15-1 та КР18-44-3, то учасник повинен підтвердити наявність в нього необхідних ресурсів такі як машини поливально-мийні та автогрейдери.

Однак, дана вимога тендерної документації учасником не виконана.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону№922, то суд зазначає наступне.

Так, відповідачем вказано, що при проведенні моніторингу закупівлі №UA-2023-05-15-002717-a встановлено, що пунктом 7.3 розділу 7 укладеного за результатом проведення закупівлі договору встановлено гарантійний термін на виконані послуги - 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3, що суперечить вимогам 6 частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та свідчить про порушення замовником вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону№922.

З цього приводу суд зазначає, що у проекті договору, наданого позивачем, вказано, що гарантійний термін на виконані послуги становить 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3 (пункт 7.3 Розділу 7 проекту Договору).

Також, і в договорі №77 від 31.05.2023, укладеного між позивачем та ТОВ "Житлобудшлях" передбачено, що гарантійний термін на виконані послуги становить 12 місяців з дня підписання сторонами акту КБ-2В та довідки КБ-3 (пункт 7.3 Розділу 7 Договору).

Так, сторонами погоджено гарантійний термін на виконання робіт, який попередньо був запропонований у проекті Договору.

Суд зазначає, що у частині 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Також, відповідно до пункту 17 Постанови №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.

Тобто, норми Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови №1178 відсильні до Цивільного та Господарського кодексів України саме в частині порядку укладення договору, а не самих умов договору.

Так, суд не вбачає порушення замовником вимог пункту 17 Постанови №1178 та вимоги частини 1 статті 41 Закону№922, тому не приймає доводи відповідача в цій частині.

Щодо зобов`язання в оскаржуваному висновку позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором №77 від 31.05.2023, то суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, тому має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.

Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19, від 10.12.2020 у справі №160/6501/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частинами 1-4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Крім того, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язання за договором, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога припинити зобов`язання за договором, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Вирішуючи спір, суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Суд, застосовуючи висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, до обставин цієї справи, вважає за необхідне при вирішенні спору виходити з принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність наслідків реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

За результатами проведеної процедури закупівлі №UA-2023-05-15-002717-a з переможцем даної процедури відкритих торгів ТОВ «Житлобудшлях» був укладений Договір поставки №77 від 31.05.2023, предметом якого є надання послуг ремонту дорожнього покриття проїзної частини проспекту Шевченка, площі Шевченка та проспекту Мазепи в м. Вишгород на загальну суму 2618453,93 грн без ПДВ.

Як встановлено судом, вказаний договір не є скасованим, а є виконаним та оплаченим у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та відповідними платіжними інструкціями, а тому вимога відповідача про усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків шляхом припинення зобов`язань за договором №77 від 31.05.2023 призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ «Житлобудшлях» та матиме негативні наслідки як для репутації позивача, так і завдасть матеріальної шкоди державі, що є непропорційним у співвідношенні з встановленими недоліками.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що на веб-порталі РROZORRO по даній процедурі позивачем не було розміщено звіт про виконання договору, тому вважає зазначений у висновку шлях усунення виявлених порушень протиправним.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Так, зі змісту договору №77 від 31.05.2023 вбачається, що такий договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2023.

Тобто, строк дії договору закінчується 31.12.2023, тому, беручи до уваги положення п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», суд прийшов до висновку, що позивачем не було порушено вказану норму закону, а доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги, викладені у висновку не сприяють реалізації основної мети Закону, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, при тому, що жодні негативні наслідки для бюджету не настали, не встановлено неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, зловживань з боку учасників торгів тощо.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Вишгородської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Вишгородської міської ради (пл. Шевченка, буд. 1, м. Вишгород, Київська область, 07301, ЄДРПОУ 04054866) до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 40478572), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОШЛЯХБУД" (вул. Набережна, 1, м. Вишгород, Київська обл., 07300, ЄДРПОУ 34509026) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-15-002717-а.

Стягнути на користь Вишгородської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин