Рішення

від 02.11.2023 по справі 520/18867/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 листопада 2023 року № 520/18867/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства-фірми "БРИЗ" про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з Приватного Підприємства-Фірми "БРИЗ" (61001, м.Харків, пр-т Гагаріна, буд. 41/2, кв.(офіс) 141, код ЄДРПОУ 24673324), на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947, р/р IBAN: UA658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 8225,57 грн. (вісім тисяч двісті двадцять п`ять грн. 57 коп.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Позивачем 10.04.2023 року у автоматизованому режимі, за допомогою програмного комплексу "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачу, за формою, затвердженою Порядком, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) 1 особа. Представником позивача вказано, що відповідач не виконав нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року. Приписами ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції. Відповідачу за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в сумі 7742,75 грн. Також, позивачем було нараховано суму пені у розмірі 482,82 грн., яка підлягає сплаті.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано пояснення, в яких вказано, що підприємство протягом своєї діяльності працевлаштовувалось осіб з інвалідністю у встановленому законодавством порядку, проте з 24.02.2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням країни-териториста господарська діяльність підприємства (основний напрямок зовнішня реклама) стала неможливою в місті Харкові. З початком вторгнення з огляду на постійні обстріли міста співробітники фірми були вимушені покинути місто, комп`ютерна техніка в офісі вийшла з ладу через різкі коливання напруги, а можливість її відновлення відсутня. Офісне приміщення було знеструмлене, від розривів снарядів було пошкоджено рекламні конструкції, техніку і засоби виробництва, що унеможливило ведення господарської діяльності, у зв`язку з чим було прийнято рішення про призупинення господарської діяльності фірми на період введення воєнного стану і виданий наказ про призупинення трудових відносин. Як зазначено представником відповідача, з деякими працівниками вдалось зв`язатися, а деякі не вийшли на зв`язок, проте з серпня / вересня 2022 року двоє працівників отримали можливість бути залученими до виконання робіт на неповний робочий день. Також, представником відповідача вказано, що штатний розклад протягом 2022 року змінено не було, оскільки згідно норм діючого законодавства у відповідача відсутнє право звільнення працівників, що перебувають закордоном або в інших областях без їхньої заяви, що обумовлює необхідність збереження за останніми робочих місць. Так, представником відповідача зазначено, що фактично на підприємстві працювало і були застраховані робітники відповідача по місяцях 2022 року наступним чином: січень 8 робітників, лютий - 8 робітників, березень 0 робітників, квітень 0 робітників, травень 0 робітників, червень 0 робітників, липень 0 робітників, серпень 1 робітник, вересень 2 робітники, жовтень 2 робітники, листопад 1 робітник, грудень 1 робітник. Станом на час розгляду справи відповідачем не було відновлено діяльності, у зв`язку з чим відсутня можливість забезпечення роботою своїх працівників, а, як наслідок, неможливим є і прийняття на роботу та здійснення оплати праці особам з інвалідністю.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд зазначає, що з огляду на обставини належності відповідно до положень ст. ст. 171, 257 КАС України даної справи до справ незначної складності, останню належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).

Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520.

Відповідно до пункту 1.4 (Розділ І Порядку) форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 1.5. (Розділ І Порядку) форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Судом встановлено доводи позивача стосовно того, що на підприємстві у спірний період середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 8 штатних працівників, а отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, становить 1 особа. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 0 особи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу відповідача від 31.12.2021 року №1 затверджено і введено в дію штатний розпис у кількості 8 штатних працівників з 01.01.2022 року.

Так, з 24.02.2022 року згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №24/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан.

Як повідомлено представником відповідача з 24.02.2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням господарська діяльність підприємства (основний напрямок зовнішня реклама) стала неможливою в місті Харкові.

Представником відповідача повідомлено суду, що з початком вторгнення з огляду на постійні обстріли міста співробітники фірми були вимушені покинути місто, комп`ютерна техніка в офісі вийшла з ладу через різкі коливання напруги, а можливість її відновлення відсутня. Офісне приміщення було знеструмлене, від розривів снарядів було пошкоджено рекламні конструкції, техніку і засоби виробництва, що унеможливило ведення господарської діяльності, у зв`язку з чим було прийнято рішення про призупинення господарської діяльності фірми на період введення воєнного стану і виданий наказ про призупинення дії трудового договору №2 від 01.03.2022 року, згідно якого оголошено призупинення трудових відносин із працівниками з 01.03.2022 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що частково із одним або двома працівниками підприємство поновлювало трудові відносини задля забезпечення виконання певних функцій, що підтверджується певними наказами по підприємству, проте в повному обсязі діяльність поновлено не було.

З метою підтвердження наданих пояснень стосовно не здійснення діяльності в повному обсязі та не здійснення виплати заробітної плати усім працівникам представником відповідача було подано до суду податкові розрахунки сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку.

В той же час, матеріали справи містять лист Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості №17.03-5688 від 24.08.2023 року Щодо надання інформації, зі змісту якого вбачається, що протягом 2022 року Приватне підприємство-фірма "БРИЗ" до Харківського міського центру зайнятості не надавала Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН (з позначкою «особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Також, зазначено, що за цей період до Приватного підприємства-фірми "БРИЗ" не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю за направленням ХМЦЗ. Відмов з боку підприємства у працевлаштуванні людей з інвалідністю за направленням ХМЦЗ не було. Протягом 2022 року на обліку у Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості перебувало 1068 осіб з інвалідністю, які звернулись за сприянням у працевлаштуванні, з них в ХМЦЗ перебувало 905 осіб з інвалідністю.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись особи з інвалідністю або останні самостійно звертались. Під час розгляду справи судом не встановлено та позивачем не доведено наявності доказів безпідставної відмови інвалідам, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із не здійсненням фактичної діяльності відповідачем та відсутністю у останнього можливості здійснювати повноцінну діяльність через призупинення трудових відносин за незалежних від відповідача причин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач навмисно не виконав передбачені законодавством заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не здійснив інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць, шляхом подання звітів за формою № 3-ПН Про наявність вакансій, що виключає можливість застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення суми адміністративного господарських санкцій та пені.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., к. 16, м. Харків, 61022) до Приватного підприємства-фірми "БРИЗ" (пр-т Гагаріна, буд. 41/2, кв.(офіс) 141, м. Харків, 61001) про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.