ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13177/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач) 31.08.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі в/ч НОМЕР_2 , відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення його до наказу про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн. в період з 02 по 12 січня 2023 року;
- зобов`язати відповідача включити його до наказу про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн. в період з 02 по 12 січня 2023 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що в період з 02 по 12 січня 2023 року він перебував у відпустці для лікування, що є підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Разом з тим, виплату спірної винагороди відповідачем не здійснено.
Ухвалою судді від 07.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на відсутність правових підстав.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримано, позов просить задовольнити. Крім того, позивач зазначив, що викладені відповідачем у відзиві обставини та обґрунтування не стосуються предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.
Позивач проходить службу у в/ч НОМЕР_2 за призивом під час мобілізації на особливий період на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії дозиметриста групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) (а.с. 5).
04.04.2023 начальником в/ч НОМЕР_2 винесено наказ №3-ВВ, яким позивача звільнено від виконання службових обов`язків через хворобу з 02.01.2023 по 04.01.2023 (а.с. 6).
Відповідно до висновку комісії, зафіксованому в акті №05-23 розслідування нещасного випадку, що стався 02.01.2023 близько 06:40 год. у НОМЕР_1 прикордонному загоні, нещасний випадок з старшим сержантом ОСОБА_1 є таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (а.с. 12-14).
Відповідно до акту №02-23 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, затвердженого 11.01.2023 начальником НОМЕР_1 прикордонного загону, 02.01.2023 близько 06:40 год. рухаючись з місця тимчасового проживання до місця дислокації підрозділу ОСОБА_1 підслизнувся на рихлому снігу та впав на ліву ногу. Після огляду фельдшером та лікарем пошкодженої ноги, позивачу встановлено діагноз пошкодження зв`язок лівого г/ступневого суглобу. Нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчиненого ним злочину кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства. Причиною нещасного випадку є особиста необережність старшого сержанта ОСОБА_1 під час пересування пішки (а.с. 9-11).
На підставі наказу начальника в/ч НОМЕР_2 від 11.01.2023 №7-ВВ позивача звільнено від виконання службових обов`язків через хворобу з 05.01.2023 по 07.01.2023 та з 08.01.2023 по 10.01.2023 (а.с. 7).
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, збільшеної до 100 000,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України установлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, з аналізу наведених у Постанові №168 вимог, військовослужбовець набуває права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, виключно у випадках:
1) отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних);
2) перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Разом з тим, відповідно до наданих позивачем документів, у спірний період його було звільнено від виконання обов`язків через нещасний випадок (хворобу), який стався під час виконання обов`язків військової служби. Тобто, отримана позивачем травма не пов`язана із захистом Батьківщини. Крім того, позивача звільнено від виконання службових обов`язків на підставі довідок СОЗ від 04.01.2023 №39 та від 11.01.2023 №190, а не висновку ВЛК про ступінь важкості поранення (травми).
Щодо посилання позивача на наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, суд звертає увагу, що він не є обов`язковими для виконання, оскільки не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може змінювати правове регулювання відносин щодо вказаної вище додаткової винагороди. Крім того, в складеному акті форми Нвс-1 також не зазначено, що отримана позивачем травма, пов`язана із захистом Батьківщини. Так, відповідно до пункту 7 акту причиною нещасного випадку, що стався із позивачем, є особиста необережність старшого сержанта ОСОБА_1 під час пересування пішки.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов`язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: НОМЕР_1 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321765, вул. Квітнева, буд. 3-в, м. Чернігів, 14026).
Суддя С.В. Бородавкіна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114628104 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Бородавкіна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні