ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/13177/23
УХВАЛА
27 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є. І., суддів Епель О. В., Файдюка В. В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги.
Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 07.05.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.
20 травня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що суд апеляційної інстанці в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху дійшов хибних висновків про те, що ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", оскільки зазначений судом електронний кабінет зареєстрований адвокатом Адвокатського бюро «ОСОБА_1», яке не має жодного відношення до даної справи, оскільки не є учасником в даному судовому спорі.
Також апелянт зазначає що з 05.05.2022 призваний на військову службу за мобілізацією, що підтверджується копією витягу з наказу №177-ОС від 05.05.2022, тому постійно перебуває на ділянках Державного кордону України виконуючи бойові завдання відсічі і стримування збройної агресії, що унеможливлює вчасне звернення до суду.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року колегія суддів зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 02.11.2023, а копію його повного тексту доставлено до кабінету електронного суду ОСОБА_1 03.11.2023 о 03:09, однак апеляційна скарга була направлено до суду апеляційної інстанції 02.04.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", зазначений судом електронний кабінет зареєстрований адвокатом Адвокатського бюро «ОСОБА_1», яке не є стороною по справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи, а саме у позовній заяві та відповіді на відзив позивачем особисто зазначено його РНОКПП НОМЕР_2 відповідно за яким фізична особа ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", що підтверджується відповіддю №758453.
Матеріали справи не містять заяв про виправлення описки, а саме РНОКПП НОМЕР_2 , який зазначено особисто позивачем і за яким підтверджено наявність Електронного кабінету у ОСОБА_1 .
Відповідно судом першої інстанції всі процесуальні документи і в тому числі оскаржуване рішення було надіслано позивачу до його електронного кабінету.
Твердження позивача про те, що зазначений судом електронний кабінет зареєстрований адвокатом Адвокатського бюро «ОСОБА_1» суд не бере до уваги та оцінює критично, адже останній є юридичною особою з ЄДРПОУ 43624900 та має власний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" під назвою Адвокатське бюро «ОСОБА_1», що підтверджується відповіддю №982663 сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
З огляду на зазначене, клопотання про поновлення строку є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 27 травня 2024 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження- відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач Є. І. Мєзєнцев
Судді О. В. Епель
В. В. Файдюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 28.05.2024 |
Номер документу | 119305343 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні