Постанова

від 02.11.2023 по справі 200/501/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року справа №200/501/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Казначеєв Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І.,

представника відповідача Біловол В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі №200/501/22 (суддя І інстанції Беломестнов А.Ю.) за позовом Фермерського господарства «Дронов» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Державної податкової служби України від 29.10.2021 року № 49903/22017113/2 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визнавши їх протиправною; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Дронов» від 17.09.2021 року № 2 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.10.2021 року №3259870/22017113 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 17.09.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 29.10.2021 року № 49903/22017113/2 про результати розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 17.09.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 17.09.2021 року, подану Фермерським господарством Дронов, за датою її подання.

Не погодившись з таким рішенням, Державною податковою службою у Донецькій області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

З аналізу долучених позивачем до повідомлення про надання пояснень документів вбачається розбіжність у кількості товару та сумі. У виписці за 21.09.2021 року зазначено призначення платежу насіння соняшнику 42,978 кг, а у рахунку на оплату №2 від 17.09.2021 року, видатковій накладній №2 від 17.09.2021 року та ПН №2 від 17.09.2021 року кількість товару вказано 42,978 т. на суму 769 755,76 грн.. Відтак, дана виписка є неналежним доказом оплати. Позивачем не надано належного доказу оплати за товар соняшник у кількості 42,978 т. на суму 769 755,76 грн. Згідно Акту збирання врожаю соняшника у 2021 році зібрано з поля неочищений соняшник з 31,70 га 35547 кг, а після очищення на елеваторі - 33994 кг, а згідно податкової накладної від 17.09.2021 року №2 продано соняшник у кількості 42,978 т. Отже, позивачем більше продано насіння соняшника ніж його зібрано.

Крім того, згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.09.2021 року №17/09-1 п.4.1 передбачено, що оплата за даною угодою здійснюється в національній валюті України шляхом переказу на поточний рахунок Перевізника протягом 1 банківського дня з моменту надання послуг, однак позивачем не надано доказів оплати за надані послуги ТзОВ «МК Агротранс». Отже, належні докази на підтвердження оплати наданих послуг позивачем на момент розгляду Комісією питання про реєстрації спірної накладної були відсутні. Також позивачем не надано документів щодо придбання посівного матеріалу, засобів захисту рослин, добрив, а також докази навантаження розвантаження насіння соняшнику кількістю 42,978 т.. Долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій та є значно розширеним.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не прибув.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є юридичною особою, яка пройшла передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків, основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) 17.09.2021 року укладено договір поставки № 2100141876, за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику урожаю 2021 року українського походження, на умовах «DAP доставлено до Філія «Степовий елеватор» ТзОВ «АТ Каргілл». Код товару згідно УКТ ЗЕД 120600.

Факт постачання товару підтверджується наданими суду копіями документів: товарно-транспортними накладними № 4, № 5 від 17.09.2021 року; видаткової накладної № 2 від 17.09.2021 року; рахунку на оплату № 2 від 17.09.2021 року за 42,978 т. у розмірі 675224,35 грн (без ПДВ).

Судом встановлено, що у зв`язку постачанням позивачем насіння соняшнику на суму ПДВ 94531,41 грн отримувачу (покупцю) ТзОВ «АТ Каргілл» була виписана податкова накладна від 17.09.2021 року № 2.

Подача цієї податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та зупинення її реєстрації підтверджується квитанцією від 13.10.2021 року. З неї вбачається, що зупинення реєстрації податкової накладної відбулося на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв`язку з відсутністю у таблиці даних платника ПДВ кодів УКТЗЕД/ДКПП 1206 як товарів, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів. Конкретного переліку документів у квитанції не наведено.

Позивачем на цю пропозицію надані пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена, про що свідчить повідомлення від 13.10.2021 року.

У поясненнях позивач зазначив, що за договором поставки № 2100141876 від 17.09.2021 року покупцю ТзОВ «АТ Каргілл» було реалізовано соняшник врожаю 2021 року. Надав відомості разом з підтверджуючими документами щодо виробництва врожаю, застосовані для цього механізми та техніку, перевезення зібраного соняшника, оренду складських приміщень, тощо.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстраціюПК/РКв ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 20.10.2021 року № 3259870/22017113 було відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

Підставою для відмови у реєстрації у рішенні визначено ненадання позивачем: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивачем до комісії центрального рівня подана скарга від 25.10.2021 року щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено про те, що він є виробником сільськогосподарської продукції, зокрема соняшника, які виробляються у зв`язку з технологічними умовами тільки один раз на рік в розрізі окремої сільськогосподарської культури та були надані всі документи, які підтверджують факт збору та відвантаження товарів.

При цьому до скарги були додані пояснення та документи, зокрема: договір поставки; видаткова накладна; податкова накладна; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом; акт надання послуг; ТТН; договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажом, акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки в оренду та акт повернення сільськогосподарської техніки з оренди; акт здачі приймання робіт та рахунок; договір складського зберігання, приймання, доробки та відпуску; акт перерахунку ціни з урахуванням якісних показників; реєстр накладних з визначенням якості по середньодобовому зразку; акт збирання врожаю соняшнику в 2021 році.

Рішенням відповідча-2 від 29.10.2021 року № 49903/22017113/2 залишено без задоволення скаргу та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін. Підставою для цього визначено ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі - Порядок №1246) пунктом 12 якого передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

У відповідності до пунктів 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого визначений перелік ознак за якими податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджені Додатком № 1 до Порядку № 1165.

За приписами пункту 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У відповідності з пунктами 13-17 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної наведено перелік Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів вважає, що аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520), згідно пункту 2 якого прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У пункті 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З аналізу даного переліку вбачається, що він не має виключного характеру. Наведене у ньому формулювання може включати вказує на дозвіл надання певних документів, містить їх приклад. Таке не виключає можливості надати інші документи або не надавати частину із перелічених у ньому документів.

Абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).

Згідно з пунктами 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

У відповідності до вимог пункту 11 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що обов`язок надання документів платником податків кореспондує із правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках. Втім, контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Як встановлено вище, квитанція від 13.10.2021 року, у якій містилася пропозиція надати документи для реєстрації податкової накладної, не містила переліку конкретних документів, які для цього необхідні. У ній позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Зважаючи на це платник податків мав можливість на свій розсуд визначити, якими документами він може підтвердити реальність господарської операції, за наслідками якої ним була складена спірна податкова накладна.

У такому разі відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем обов`язку надати конкретні документи.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.

Отже, матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідних пояснень та копій документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання яких складено спірну податкову накладну.

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відсутність у рішенні відповідача-1 від 20.10.2021 року конкретних мотивів неприйняття наданих позивачем документів до уваги вплинуло на передбачене п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України право особи на участь у процесі прийняття рішення. Адже не усвідомлюючи можливих недоліків чи неповноти у наданих платником податків документах, останній не в змозі усунути їх та у повній мірі реалізувати надане йому законом право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, скарга повинна містити, зокрема, інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня.

Пунктом 11 того самого Порядку визначено, що платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Неналежне мотивування причин відхилення пояснень платника податку та наданих ним документів ставить під сумнів дійсний їх розгляд комісією регіонального рівня. Без одержання зворотного зв`язку у формі відповідного обґрунтування в рішенні, платник податку не може адекватно навести причини незгоди з таким рішенням та спростувати сумніви комісії, надавши додаткові документи.

Похідним від рішення відповідача-1 є рішення відповідача-2 від 29.10.2021 року №49903/22017113/2 про результати розгляду скарги про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.09.2021 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Юридична оцінка рішення відповідача-1 як такого, що не відповідає вимогам законодавства, виключає можливість визнання правомірним прийнятого за результатами розгляду скарги на нього рішення відповідача-2.

Колегія суддів також зазначає, що позивачем були надані документи, у тому числі договір поставки; видаткову накладну; податкову накладну; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом; акт надання послуг; ТТН; договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажом, акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки в оренду та акт повернення сільськогосподарської техніки з оренди; акт здачі приймання робіт та рахунок; договір складського зберігання, приймання, доробки та відпуску; акт перерозрахунку ціни з урахуванням якісних показників; реєстр накладних з визначенням якості по середньодобовому зразку; акт збирання врожаю соняшнику в 2021 році.

Надані позивачем документи належать до тих, ненадання яких визначено відповідачем-2 як підстава для відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Будь-якого виправдання їх відхиленню відповідач-2 у рішенні не навів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскаржене рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому правомірно визнано його протиправним та скасовано.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови реєстрації спірної податкової накладної, то, відповідно, вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України , є також обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі №200/501/22 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі №200/501/22 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 02 листопада 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 02 листопада 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв