Рішення

від 01.11.2023 по справі 619/4431/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/4431/23

провадження № 2/619/1105/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 листопада 2023 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/4431/23

Імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком.

Стислий виклад позиції сторін.

04 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.08.2017 між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу народилася донька ОСОБА_3 . За час спільного проживання між ними постійно виникали сварки та прояви неповаги з боку дружини. Відповідач не виконувала своїх материнських обов`язків щодо своєї малолітньої доньки, а вихованням та доглядом за нею займався він. Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 07.02.2023 шлюб між ними розірвано. Більше 10 місяців донька проживає з ним та весь вільний час він проводить разом з нею, оскільки вона є головною частиною його життя. Коли він працює вихованням доньки займається його мати ОСОБА_1 , 1963 року народження. Отже вважає, що доречним буде визначення місця проживання доньки саме з ним, оскільки відповідачка безвідповідально ставиться до неї.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

06 вересня 2023 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 11 год 30 хв 05 жовтня 2023 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів; запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 02 жовтня 2023 року. Залучено Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

05 жовтня 2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 30 хв 01 листопада 2023 року. Витребувано у Служби у справах дітей Солоницівської селищної радиписьмовий висновок щодо розв`язання спору.

19 жовтня 2023 року Службою у справах дітей Солоницівської селищної радидо суду надано заяву про розгляд справи без участі представника додатком, до якої надано висновок органу опіки та піклування Солоницівської селищної ради№ 01-19/692 від 18.10.2023 щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явивcя, надав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала. На адресу місця проживання відповідача судом було направлено судову повістку, разом з копіями відповідних документів, яка відповідно до довідки Укрпошти 11.10.2023 була не вручена працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 11.10.2023.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання та не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2023 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 23.08.2023 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , мати дитини зареєстрована, але не проживає. Батько з донькою фактично проживає без участі матері. Умови проживання добрі. У квартирі належний ремонт, ремонт сучасний триває. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має окрему кімнату. Забезпечена в належній кількості одягом за сезоном, взуттям, іграшками. В кімнаті достатньо меблів, чисто, охайно.

З огляду на довідку про реєстрацію місця проживання особи № 181 від 18.12.2017 за відомостями Виконавчого комітету Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Солоницівської селищної ради, виданої ОСОБА_1 в тому, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешкають та зареєстровані ОСОБА_1 , 1991 р.н., ОСОБА_3 , 2018 р.н.

Відповідно до Інформаційної довідки Південного дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Малятко» № 76 від 25.08.2020, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно відвідує Південний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Малятко» Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області з 02.09.2019 по даний час. Дитина відвідує заклад без пропусків та запізнень. Дівчинка відповідає нормам розумового, психологічного та фізичного розвитку згідно віковій періодизації, завжди доглянута та охайна. До батьків дівчинки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , претензій немає. Доручення та зауваження вихователів беруть до уваги. Батьківські обов`язки, на погляд педагогічного персоналу, виконують задовільно. Дитина прив`язана до батьків, на їх появу реагує радісно. Батьківська плата за харчування вноситься своєчасно.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , 2018 р.н. та батьком мешкає у 2-х кімнатній квартирі багатоповерхового будинку зі зручностями (вода, каналізація, опалення газом). У кімнаті є місце для дитини: ліжко, іграшки, шафа для одягу, стіл для ігор та занять, умови для розвитку та проживання дитини задовільні. Дитина також відвідує дитячий заклад в с. Південне за місцем проживання. Батько дитини ОСОБА_1 не зловживає спиртними напоями, піддержує дружні відносини з сусідами, працює в с. Польова ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 0000-000002 від 27.07.2023 ОСОБА_1 працює в ФОП ОСОБА_5 з 09.07.2019. На даний момент займає посаду Кондитера . Дохід за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 склав 40 500,00 грн.

Згідно висновку висновок органу опіки та піклування Солоницівської селищної ради№ 01-19/692 від 18.10.2023 щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», орган опіки та піклування Солоницівської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд дійшов такого висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

У відповідності із вимогами ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та являються батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовом про визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не приймає участі у житті дитини, не піклується про її здоров`я та розвиток, про її фізичний та духовний стан.

Відповідно до вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суд бере до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, а саме: право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкоджати цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», пункт 49, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 47), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Судом установлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.10.2022 проживає разом з батьком позивачем у справі ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та у якого за місцем мешкання створені усі належні умови для дитини.

Згідно акту обстеження умов проживання від 23.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання добрі. Дитина має окрему кімнату, забезпечена в належній кількості одягом за сезоном, взуттям, іграшками. В кімнаті достатньо меблів, чисто, охайно.

Також, згідно матеріалів справи батько дитини позитивно характеризується за місцем роботи, психічних чи наркологічних захворювань не має.

Крім того позивач має постійний стабільний дохід, та має можливість утримувати та матеріально забезпечувати доньку, її життя, навчання, дозвілля.

Разом з тим, матеріали справи свідчать і про те, що батько слідкує за організацією навчання доньки ОСОБА_3 , підтримує зв`язок із дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) «Малятко».

При цьому, мати дитини ОСОБА_2 за місцем реєстрації разом з дитиною не проживає, участі у вихованні та розвитку дитини не приймає, свій обов?язок щодо піклування про її здоров?я, фізичний, духовний та моральний розвиток не виконує.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитиниобов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Частиною п`ятою статті 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Солоницівської селищної ради№ 01-19/692 від 18.10.2023 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 .

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Отже, враховуючи встановлені обставини, те, що позивач займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, суд вважає, що на даний час проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, який фактично проживає з нею, буде відповідати саме найкращим інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження, не спростовані відповідачем, яка в судове засідання не з`явилася та не подала письмовий відзив на позов, а тому вони підлягають до задоволенню.

При цьому, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторінта інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6, код в ЄДРПОУ 44025794.

Повне судове рішення складено 03 листопада2023 року.

Суддя Є. А. Болибок