Рішення

від 31.10.2023 по справі 177/1971/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1971/23

Провадження № 2-о/177/79/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 жовтня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Кантилович К.А.

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини,

встановив:

У жовтні 2023 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_4 , після смерті яких залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП «Гірник» с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області розміром 6,04 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07 грудня 2006 року та земельну ділянку площею 5,9073 га, що передана для ведення товарного сільськогосподарського господарства, кадастровий номер 1221884300:01:032:0007, що розташована на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.Спадкоємцем майнапомерлих є ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцями на час відкриття спадщини, проте не був зареєстрований за адресою спадкодавців. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті баби ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса, але отримав відмову через те, що заяву про прийняття спадщини у встановлений строк заявник не подав. В зв`язку з чим, заявник просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцями, а саме з бабою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04.10.2023 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням судового засідання.Витребувати з Шостої Криворізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірені копії спадкових справ заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник заявника на задоволені заяви наполягав. Зазначив, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті матері та баби, інші спадкоємці відсутні. Останній фактично мешкав без реєстрації у АДРЕСА_1 ., допомагав матері та бабусі. У його розпорядженні перебувають документи на спадкове майно. Також він проводив поховання матері.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, заявою від 31.10.2023 року просив справу розглядати за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Заслухавши представника заявника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.04.1982 року, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 (а.с.9).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2006 року спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП «Гірник» с.Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області розміром 6,04 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0046347, виданого Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області зареєстрованого 02 червня 1997 року; грошовий внесок з усіма належними відсотками, компенсаційними та індексаційними нарахуваннями у Криворізькому відділенні Ощадного банку України № 7897/016 на рахунках № НОМЕР_2 (залишок 76 грн. 34 коп.) та № 915510428 (залишок 3 530 грн. 65 коп.), яке належало померлому (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22.02.2016 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний актовий запис №182 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.6).

З довідки Надеждівського старостинського округу Новопільської сільської ради від 21.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 Разом з нею була зареєстрована ОСОБА_4 (а.с.51).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом 07.12.2017 року спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її донька ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки площею 5,9073 га, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221884300:01:032:0007, що розташована на території Надеждівської сільської ради, що належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 113857, виданого Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 22 липня 2004 року (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що виконавчим комітетом Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області було зроблено відповідний актовий запис №7 від 04.06.2018 року (а.с.5).

З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії державного нотаріуса Шостої Криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Деркач Я.В. від 23.02.2022 року вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_2 , але йому було відмовлено в зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини та не надано доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.15).

Статтею 1268ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

В той же час, у постанові від 28 квітня 2021 року, справа № 204/2707/19, Верховний Суд зазначив, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першоюстатті 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями2,3Закону України «Про свободу пересування та вільний вибірмісця проживання в Україні»передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже, сама по собі відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за місцем проживання спадкодавців згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, за відсутності реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця, обставини, передбачені частиною третьоюстатті 1268ЦК Україниможуть підтверджуються достатністю інших доказів у справі.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційноїорганізації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Разом з тим, заявником при зверненні до суду за захистом своїх прав належних, достовірних та допустимих письмових доказів на підтвердження своєї позиції, не надано.

Заявником надано: 1) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, з якого вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 знято з реєстраційного обліку 13.09.2001 року (а.с. 19); 2) акт від 11.07.2023 року, згідно якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мешканці будинку АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 підтверджують, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із необхідністю догляду за родичами, з 2002 року дійсно постійно мешкав разом зі своєю бабою, ОСОБА_3 , до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю, ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , доглядав за ними, купував продукти, ліки та інші необхідні речі, спілкувався, усіляко підтримував їх у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших близьких родичів, окрім сина ОСОБА_2 , у ОСОБА_4 не було (а.с.16).

В свою чергу допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_8 після закінчення навчання у 2001 році проживає у м. Кривий Ріг. Проте часто на вихідні і інколи у будні дні приїздив у село і допомагав матері та бабусі. Привозив продукти, ліки, допомагав по господарству. Бабуся хворіла, то він забирав її до себе у місто, коли бабуся та мати померла він організовував поховання.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи подані до суду та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , їх квартира не являлось постійним місцем проживання заявника, та будь-яких доказів, які б свідчили, що заявник дійсно постійно проживав разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на момент смерті останніх суду надано не було. Слід відмітити, що надання заявником спадкодавцям допомоги при житті не свідчить про його постійне проживання разом із ними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не було доведено факту його постійного проживання із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на момент смерті останніх, а отже і в задоволенні вимоги про встановлення факту постійного проживання необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.11.2023 року.

Суддя В. В. Лященко