Постанова

від 30.01.2024 по справі 177/1971/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1651/24 Справа № 177/1971/23 Суддя у 1-й інстанції - Лященко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді Тимченко О.О.,

Суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіцивільну справу № 177/1971/23за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року(суддя Лященко В.В.),повне судове рішення складено 03 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини яка мотивована тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 ,а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті яких залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП «Гірник» с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області розміром 6,04 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07 грудня 2006 року та земельну ділянку площею 5,9073 га, що передана для ведення товарного сільськогосподарського господарства, кадастровий номер 1221884300:01:032:0007, що розташована на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.Спадкоємцем майнапомерлих єзаявник, який прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцями на час відкриття спадщини, проте не був зареєстрований за адресою спадкодавців. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті баби ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 заявник звернувся до нотаріуса, але отримав відмову через те, що заяву про прийняття спадщини у встановлений строк заявник не подав.

Враховуючи вищезазначене, заявник просив суд встановити факт постійного його проживання зі спадкодавцями, а саме з бабою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що заявником не було доведено факту його постійного проживання із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент смерті останніх.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що вякості доказу на підтвердження його вимог, ним надано акт від 11 липня 2023 року в якому вказано,що мешканці будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 підтверджують той факт, що ОСОБА_1 , у зв`язку із необхідністю догляду за родичами, з 2002 року дійсно постійно мешкав разом зі своєю бабою, ОСОБА_2 , до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю, ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , доглядав за ними, купував продукти, ліки та інші необхідні речі, спілкувався, усіляко підтримував їх у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших близьких родичів, окрім сина ОСОБА_1 , у ОСОБА_3 не було. Також апелянт вказує на те, що за адресою АДРЕСА_4 його знято з реєстраційного обліку 13 вересня 2001 року. Вважає, що ним надано належні та допустимі докази того, що він постійного проживав зі спадкодавцями на час їх смерті.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 квітня 1982 року, матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 (а.с.9).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 грудня 2006 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП «Гірник» с.Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області розміром 6,04 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0046347, виданого Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області зареєстрованого 02 червня 1997 року; грошовий внесок з усіма належними відсотками, компенсаційними та індексаційними нарахуваннями у Криворізькому відділенні Ощадного банку України № 7897/016 на рахунках № НОМЕР_2 (залишок 76 грн. 34 коп.) та № 915510428 (залишок 3 530 грн. 65 коп.), яке належало померлому (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22 лютого 2016 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний актовий запис №182 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.6).

З довідки Надеждівського старостинського округу Новопільської сільської ради від 21 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 Разом з нею була зареєстрована ОСОБА_3 (а.с.51).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом 07 грудня 2017 року спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_3 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки площею 5,9073 га, що передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221884300:01:032:0007, що розташована на території Надеждівської сільської ради, що належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 113857, виданого Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 22 липня 2004 року (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що виконавчим комітетом Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області було зроблено відповідний актовий запис №7 від 04 червня 2018 року (а.с.5).

З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії державного нотаріуса Шостої Криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Деркач Я.В. від 23 лютого 2022 року вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 , але йому було відмовлено в зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини та не надано доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.15).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було доведено факту його постійного проживання із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент смерті останніх.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Тлумачення статей 1268, 1269 ЦК України свідчить, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно із пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Зазначені положення кореспондуються також із положеннями частини четвертої статті 315 ЦПК України, згідно яких суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено правовий висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Наявність спору про право повинне встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

З огляду на те, що звертаючись із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлими бабою та матір`ю, ОСОБА_1 зазначив про відсутність інших спадкоємців, відповідний орган місцевого самоврядуванняза місцезнаходженням нерухомого майназалучений до участі у справі в якості заінтересованої особи та не заперечував проти задоволення вимог заявниці (а.с.67), доказів наявності інших спадкоємців щодо майна померлих матеріалами наявної в матеріалах даної цивільної справи копії спадкової справи, не встановлено, отже підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

Колегія суддів зауважує, що необхідність встановлення факту спільного проживання для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору (постанови Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19,від 31 травня 2023 року у справі № 357/11366/22).

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцями є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги зі спадкодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті.

Вирішуючи цей спір, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає встановленим, що ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги, постійно проживав зі спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час їх смерті.

Заявником до суду надано акт від 11 липня 2023 року, згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешканці будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із необхідністю догляду за родичами, з 2002 року дійсно постійно мешкав разом зі своєю бабою, ОСОБА_2 , до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю, ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 , доглядав за ними, купував продукти, ліки та інші необхідні речі, спілкувався, усіляко підтримував їх у зв`язку із незадовільним станом здоров`я, до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших близьких родичів, окрім сина ОСОБА_1 , у ОСОБА_3 не було (а.с.16).

Також заявником до суду надано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, з якого вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 знято з реєстраційного обліку 13.09.2001 року (а.с.19).

При цьому той факт, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_1 після закінчення навчання у 2001 році проживає у м. Кривий Ріг. Проте часто на вихідні і інколи у будні дні приїздив у село і допомагав матері та бабусі. Привозив продукти, ліки, допомагав по господарству. Бабуся хворіла, то він забирав її до себе у місто, коли бабуся та мати померла він організовував поховання відрізняються від інформації, зазначеної в акті від 11 липня 2023 року, про те, що дійсно заявник з 2002 року постійно мешкав разом зі своєю бабою та матір`ю, який затверджений старостою Надеждівського старостинського округу Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_7 .

Згідно з частинами першоючетвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.

У цій справі колегія суддів, надаючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшла висновку, що заявник довів факт спільного проживання на час відкриття спадщини з бабою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.О.Тимченко

Судді: Я.М.Бондар

В.П.Зубакова

Повний текст судового рішення складено 30 січня 2024 року.

Головуючий О.О. Тимченко