Рішення

від 31.10.2023 по справі 643/17225/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/17225/21

Провадження № 2/643/1286/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Афанасьєва В.О., за участю секретаря судового засідання Акименко Г.С., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ЖК «Лопань» про стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму завданої матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири у розмірі 32652,50 грн., моральну шкоду у розмір 300000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач мешкає в кв. АДРЕСА_1 з 1971 року, мешкав в квартирі він разом з матір`ю, яка померла в 2005 році.

Разом з позивачем, приблизно у 1971 році у будинок заселилася також сім`я відповідача, їх квартира розташована поверхом вище над квартирою позивача. З моменту заселення сім`ї відповідача до цього будинку, квартиру позивача систематично затоплюють. Чоловік відповідача неодноразово вибачався за затоплення та намагався усунути причину, але після його смерті нічого не змінилося та відповідач продовжує систематично затоплювати квартиру позивача.

20.05.2021 року відповідачем вкотре була затоплена туалетна кімната позивача, позивач одразу викликав до себе зятя відповідача, але він ніяк не відреагував на факт затоплення, відповідач також не визнала цей факт. Позивач звернувся до голови правління ЖК «Лопань», подав заяву про огляд затопленого приміщення та надано відповідний акт.

Таким чином діями відповідача позивачам завдано матеріальних та моральних збитків.

Вказане вище, а також той факт, що у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється, змусило позивача звернутися до суду про відшкодування моральної шкоди, а також про відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням та знищенням майна.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, та справу призначено для розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 у справі залучено третю особу ЖК «Лопань».

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позивачем не надано жодного доказу залиття квартири саме відповідачем. Крім того, взагалі не зрозуміло чи є позивач власником квартири АДРЕСА_1 .

11 травня 2023 року ОСОБА_1 надав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач та її представник - адвокат Хан А.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити, посилаючись на факт недоведеності вини відповідача у залитті квартири позивача.

Представник третьої особи голова правління Бублик В.В. у судовому засіданні пояснив, що позивач не є власником квартири, право власності не оформлено у встановлений законом порядок. Залиття квартири яке відбулося 20.05.2021

Суд, вислухавши сторони, свідка, дослідивши письмові докази по справі, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У користуванні позивача перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Приблизно 20.05.2021 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії акту обстеження від 21 травня 2021 року залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося, ймовірно, з причин залиття холодною водою стелі туалетної кімнати сусідами поверху АДРЕСА_3 .

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 , який є сантехніком будинку, зазначив, що дійсно був порив води у стояку, але цей стояк знаходиться в місці загального користування тамбурі, це не є зоною відповідальності відповідача.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи немає, його покази об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Суд констатує, що вказані вище акт обстеження не відповідає вимогам Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року «Про затвердження правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій».

Відповідно до п.2.3.6. Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Суд акцентує увагу, що акт обстеження не встановлює вину відповідача та факт залиття, а містить лише припущення щодо причини залиття.

Особа, з чиєї вини завдано шкоди від залиття чужої квартири, зобов`язана відшкодувати потерпілому втрати, яких той зазнав у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які він мусить зробити для відновлення майна (реальні збитки) - зазначено положеннями статті 22 ЦКУ.

Обсяг знищеного або пошкодженого майна квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно.

При заявлені вимог про відшкодування матеріальної шкоди факт, взаємозв`язок з залиттям та розмір такої шкоди має бути доведено позивачем достатніми доказами.

Відшкодуванню підлягає вартість знищеного майна та витрат для відновлення пошкодженого майна по ціні з урахуванням їх фізичного зносу на момент залиття, а в деяких випадках - упущена вигода.

Не підлягають відшкодуванню витрати на ремонт майна, руйнування або знищення якого не встановлено в акті про залиття.

Як зазначено вище, відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76, в разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Додатком 4 передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).

В акті про залиття комісією управителя будинку чи іншої організації, яка забезпечує його утримання, має бути встановлено вичерпний перелік пошкодження водою майна та конструктивних чи опоряджувальних елементів квартири, а також місце витікання води і причину цього, якщо це можливо встановити.

У випадку утруднень чи неможливості визначення причини залиття актом про затоплення остання має бути визначена висновком судового експертно-будівельного дослідження. Суд акцентує увагу, що в акті обстеження в частині висновків комісії зазначено ймовірні причини залиття кварти позивача.

Верховний Суд, переглядаючи цивільні справи про стягнення збитків, спричинений залиттям квартири, дійшов висновку, якщо актом про залиття не встановлено знищення чи втрати певного майна, то позовні вимоги про відшкодування їх вартості не підлягають задоволенню - за постановами Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11, від 22 травня 2019 року у справі № 640/8205/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц відмовлено у відшкодуванні шкоди, завданої залиттям, у зв`язку із тим, що складені акти про залиття не відповідають вимогам, передбаченим Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76, а в постанові від 04 вересня 2020 року по справі №761/46293/18 встановлено, що на момент залиття не складався перелік пошкодженого майна, звіт про оцінку вартості збитків складений у грудні 2017 року, що позбавило суди можливості зробити висновок про пошкодження майна саме подією залиття приміщення, що сталася у квітні 2017 року.

Вартість відшкодування майна при залитті квартири має бути доведена позивачем у справі (розмір реальних збитків) відповідно до ст.ст. 22, 1192 ЦК України.

Суд зазначає, що доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.

Позивачем, на доведеність розміру шкоди, подано власноручно зроблений розрахунок матеріальної шкоди виходячи з ринкової вартості ремонтних робіт, яким визначено розмір загальної кошторисної вартості ремонту у сумі 32652,50 грн., суд зазначає, що такий документи не є належним і достатнім доказом.

Крім цього, за п. 2 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» за ПКМ від 10.09.2003 №1440 неякісна (недостовірна) - це оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; за п. 67 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

У відповідності до ст. 76 ЦПКУ доказом у справі є висновок судового експерта. Згідно зі ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Відповідно до ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами є особи за умови, що вони пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Наданий замість такого висновку власний розрахунок заподіяної шкоди, не є достовірним доказом.

Суд доводить до відома, що оціночно-будівельну експертизу має виконувати атестований МЮУ експерт за спеціальностями «10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» і «10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд».

Проведення експертизи при залитті квартири можуть замовити як позивач так і відповідач, але для подальшої економії часу та витрат стороні-ініціатору варто офіційно запропонувати опоненту погодити кандидатуру конкретного експерта. В іншому випадку є імовірність відмови власника квартири допустити експерта для огляду квартири зі складанням повідомлення про неможливість проведення експертизи; чи заперечення винуватця шкоди проти наданого позивачем висновку експерта. В такому випадку в суді доведеться просити про призначення експертизи і сплачений експерту аванс буде втрачено для замовника, якщо суд відмовиться доручити експертизу саме йому.

Згідно з ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПК України судовий експерт має зазначити в висновку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за неправдивий висновок для суду. Якщо стороною подається інший документ, наприклад звіт оцінювача, то про таку відповідальність не зазначається, через що документ не є переконливим доказом.

Крім того, при проведенні огляду квартири для експертизи після залиття має бути запрошений винуватець, заслухана його думка і проаналізовані його зауваження. Суд, проаналізувавши надані позивачем акти огляду квартири, не вбачає підтверджень присутності відповідача при складанні відповідного акту.

У порушення п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», відповідно до якого з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир, доказів підтвердження присутності мешканців квартири, що належить відповідачу на праві власності, суд не вбачає.

Суд констатує, що, якщо всупереч встановленим нормам відповідач не приймав участі при огляді залиття квартири комісією, не був для цього запрошений, не мав можливості зауважити чи заперечити з питань огляду і не отримав під розписку акт про залиття, то розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.

КЦС ВС у постанові від 27.05.2021 р. №761/12945/19З зазначає наступне, що за змістом ч. 3 ст. 386, ст. 22 ЦКУ власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. Майновими (реальними) збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Т.ч., під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням порушеного права потерпілого, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою. Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Щодо ознак, що свідчать про наявність вини заподіювача шкоди у зв`язку із залиттям приміщення - КЦС ВС 11.09.2019 №203/2378/14-ц.

З урахуванням процесуальних принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вищевказаний акт, що до комісійного обстеження від 21 травня 2021 року квартири ОСОБА_1 не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Зважаючи на зазначене, даний акт не може бути належними і допустимими доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Крім того, позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів проведення ремонтних робіт з метою усунення пошкоджень, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати, наприклад, висновок експертизи, кошторис складений відповідною будівельною організацією (зазначені висновки містяться в ухвалах ВССУ від 16 листопада 2016 року у справі № 644/11576/15-ц; від 31 травня 2017 року у справі № 761/10016/13-ц; від 17 серпня 2017 у справі № 667/8086/15-ц).

Оскільки, розмір завданої шкоди є істотною обставиною, яка підлягає доведенню, і суд, виходячи із принципу диспозитивності, за відсутності належних доказів, не може на власний розсуд визначати розмір завданої шкоди, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достатніми доказами розміру завданої шкоди.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки не встановлений факт залиття, не встановлено винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,80,81,141,263,265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце мешкання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа: ЖК «Лопань», ЄДРПОУ: 23007016, місцезнаходження: 61135, мХарків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд.67

Суддя В.О. Афанасьєв