Постанова

від 06.02.2024 по справі 643/17225/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2024 року

м. Харків

справа №643/17225/21

провадження № 22-ц/818/489/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа: ЖК «Лопань»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ЖК «Лопань» про стягнення шкоди,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2023 року, постановлене суддею Афанасьєвим В.О.,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму завданої матеріальної шкоди залиттям квартири у розмірі 32652,50 грн., моральну шкоду у розмір 300000,00 грн.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;вказує, що судом не надано належної оцінки акту про залиття, не проаналізовано хто має відшкодувати збитки завданні залиттям. Наголошує, що на його стінах та стелі у кімнаті сумісній з кухнею є потіки від залиття.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Хан А.О. просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що акт комісійного обстеження від 21 травня 2021 року квартири ОСОБА_1 не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Також позивачем не доведено належними, допустимими, достатніми доказами розміру завданої шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрован та мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.27).

З копії акту обстеження від 21 травня 2021 року убачається, що в результаті залиття квартири холодною водою стелі туалетної кімнати сусідами поверху АДРЕСА_2 постраждала стіна та стільове покриття сан вузла на площі близько 1 кв.м. відслоїлась штукатурка та фарбове покриття, чим спричинено значну шкоду приміщенню. Акт підписаний головою правління ЖК «Лопань», сантехніком будинку, сусідкою з кв. АДРЕСА_3 та сусідкою з кв. АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в кв. АДРЕСА_5 (а.с.79).

Відповідно до статей319,322 ЦК Українивласність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтею 179 ЖК Українивстановлено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7, 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, власник, наймач (орендар) квартири зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1ст. 1166 ЦК України.

Так відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦКмайнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Обов`язок доказування щодо відсутності вини у залитті квартири покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справисвідчать проте,що актомобстеження ЖК«Лопань» від21.05.2021року,встановлено,що в результаті залиття квартири холодною водою стелі туалетної кімнати сусідами поверху АДРЕСА_2 постраждала стіна та стільове покриття сан вузла на площі близько 1 кв.м. відслоїлась штукатурка та фарбове покриття, чим спричинено значну шкоду приміщенню.

Вказаний акт обстеження складений у відповідності до вимог пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76. Даних на спростування висновків, викладених у акті, матеріали справи не містять.

Відповідачкою ОСОБА_2 не надано доказів відсутності її вини у залитті квартири позивача.

Судова колегія не приймає покази свідка ОСОБА_4 , який є сантехніком будинку, про те, що стояк, з якого сталося залиття, знаходиться в місці загального користування тамбурі, оскільки вони суперечать акту від 21.05.2021 року, складеному комісією у присутності сусідів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч 1, 5, 6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (груп і однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу(групи доказів).

Разом з тим позивачем не було надано доказів на підтвердження розміру майнової шкоди, спричиненої залиттям квартири.

Позивачем на підтвердження вартості ремонту надано лише роздруківку з інтернет сайту щодо вартості надання послуг з ремонту. Колегія суддів вважає це неналежним доказом, який є недостатнім для підтвердження заявленої суми у розмірі 32652,50 грн

Також позивачем недоведений об`єм пошкоджень, що спричинені внаслідок залиття, що також унеможливлює визначення розміру матеріальної шкоди.

Доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати, наприклад, висновок експертизи, кошторис складений відповідною будівельною організацією або інші письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування, подані відповідно до вимог цивільно-процесуального закону (зазначені висновки містяться в ухвалах ВССУ від 16 листопада 2016 року у справі № 644/11576/15-ц; від 31 травня 2017 року у справі № 761/10016/13-ц; від 17 серпня 2017 у справі № 667/8086/15-ц).

Тому висновок суду першої інстанції, що єдиним доказом матеріальної шкоди є лише висновок експерта не відповідає положенням закону.

Оскільки, розмір завданої шкоди є істотною обставиною, яка підлягає доведенню, судова колегія вважає за необхідне, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв`язку із недоведеність розміру завданої шкоди. Наданий позивачем розрахунок шкоди не є належним та допустимим доказом в розумінні вимог цивільно-процесуального закону.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із положеннямистатті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.1,3,4ч. 1 ст.376,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 06.02.2024