Рішення

від 20.10.2023 по справі 465/10324/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/10324/21

2/465/1478/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.

за участі секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Сталенного Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивує тим, що 03.05.2021 року о 21:15 він рухався за кермом автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 з дозволеною швидкістю по автомобільній дорозі Київ-Чоп. Вказує, що на шляху слідування по вказаній автомобільній дорозі (643 км.) був поворот на підйом, повернувши на який позивач побачив перед собою яму, відтак був вимушений обирати: або різко зупинитись, створивши аварійну обстановку для автомобіля, що їхав позаду, або прийняти вліво. Прийнявши рішення про здійснення маневру, позивач прийняв вліво та відчув удари по нижній частині автомобіля, який перебував під його керуванням, оскільки, внаслідок перших ударів було пошкоджено гальмівні шланги, зупинити керований автомобіль одразу позивач не зміг. Після того, як автомобіль зупинився, позивач вийшов та побачив, що через темну пору доби він переплутав яму із деформаційним швом, що був на дорозі. Зазначає, що приймаючи рішення про здійснення маневру вліво, з метою об`їзду перешкоди, позивач не бачив жодних попереджувальних знаків про те, що на дорозі встановлені бетонні тримачі для відбійника, або наявні будь-які інші перешкоди; зазначені бетонні тримачі жодним чином освітлені не були, а відтак, зважаючи на темну пору доби, позивач їх не міг помітити та не міг знати про їх наявність.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди позивач одразу викликав поліцію, працівником якої, по-перше, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, по друге, складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 03.05.2021 року на а/д Київ-Чоп, 643 км. + 650 м., зі змісту якого вбачається, що під час обстеження встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на Службу автомобільних доріг у Львівській області та відповідно до висновків, викладених у вказаному акті, експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2014 та ДСТУ 3308-96 за такими показниками: відсутні дорожні знаки 2.3., 4.7. (об`їзд перешкоди), маються залишки бетонних тримачів від відбійника, за результатами обстеження ділянку визнано аварійно-небезпечною.

В подальшому, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.07.2021 року у справі №760/12668/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що з метою встановлення розміру спричиненої шкоди позивачем було замовлено проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет встановлення пошкоджень транспортного засобу позивача, а також вартості відновлювального ремонту. Для огляду автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , запрошувались представники відповідача та у відповідь на запрошення, відповідачем направлено лист №05-2012/08-04 від 07.05.2021 року, за змістом якого вбачається, що у відповідності до п. 6.3.1. договору №45-03/20 від 30.03.2020 року, у разі скоєння ДТП унаслідок неналежного стану автомобільної дороги, відповідальність несе саме підрядник - ТОВ «Техно-Буд-Центр». Указаним листом також повідомлялось саме ТОВ «Техно-Буд-Центр» про проведення огляду пошкодженого автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , однак представники указаного товариства на місце огляду не прибули.

За результатами проведеної експертизи, директором ТОВ «Експертиза», судовим експертом Галамай Б.І. складено висновок №76 від 23.08.2021 року, зі змісту якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу, становить 204 525,52 грн. Вартість експертного дослідження встановлена у розмірі 5 000,00 грн.

Як зазначається у поданому позові згідно документів, які підтверджують фактичне понесення затрат на відновлення автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту, унаслідок ДТП, яка сталась 03.05.2021 року за участі автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , склала 314 613,78 грн.

Вважає, що сума спричиненої йому шкоди, унаслідок ДТП, яка сталась 03.05.2021 року за участі автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , склала 314 613,78 грн., через неналежний стан автомобільної дороги, відповідальність за дотримання належного стану якої покладено на ТОВ «Техно-Буд-Центр», однак відповідальним за шкоду, спричинену внаслідок вищевказаної ДТП, є саме відповідач, оскільки, ним надано ТОВ «Техно-Буд-Центр» замовлення та поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги та не перевірено виконання підрядником умов договору, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою, спричиненою позивачу.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача суму спричиненої шкоди у розмірі 314 613,78 грн.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав недоведеності та необгрунтованості.

Відзив мотивує тим, що деформаційні шви влаштовуються на штучних спорудах, зокрема на мостах, шляхопроводах, естакадах на всю ширину прогонової будови для запобігання її руйнюванню та не становлять жодної небезпеки для проїзду транспортних засобів. Щодо акту обстеження вулично-шляхової мережі від 03.05.2021 року, на який покликається позивач, вказує, що у такому не зазначено жодних відомостей, які б підтверджували аварійність ділянки автомобільної дороги, на якій трапилось ДТП, або наявність на ній перешкод для руху автомобільного транспорту, а зазначено лише про відсутність дорожніх знаків, однак встановлення дорожнього знаку 2.3 "Головна дорога" на ділянці автомобільної дороги, де трапилась ДТП, є безпідставним та не передбачено жодними чинними нормативними документами, а дорожній знак 4.7 "Об`їзд перешкоди з правого боку" був наявний на вказаній ділянці дороги. Вказує, що залишки бетонних тримачів від відбійника не становлять для автомобільного транспорту перешкоди в дорожньому русі, оскільки фактично не знаходяться на проїзній частині та в напрямку м.Стрий перед мостовим переходом, наявні встановлені дорожні знаки 1.4.1 "Напрямок повороту", 4.7 "Об`їзд перешкоди з правого боку" та здійснена дорожня розмітка 1.1 "Вузька суцільна лінія" і 1.16.1, яка позначає напрямні острівці в місцях поділу, розгалуження або злиття транспортних потоків та розділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Зазначає, що 12.04.2021 року працівником Служби автомобільних доріг у Львівській області спільно з представником ТОВ "Техно-Буд-Центр" та інспектором ВБДР УПП у Львівській області проведено весняне комісійне обстеження ділянки міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп, км 622+256-км 702+333 щодо наявності на вказаній автомобільній дорозі недоліків та за результатами проведення такого обстеження складено відповідний акт, в якому не зазначено (не виявлено) порушень щодо відсутності дорожніх знаків на ділянці автомобільної дороги, де трапилась ДТП, чи інших недоліків в утриманні вказаної автомобільної дороги.

Окрім цього, вказує, що акт обстеження вулично-шляхової мережі від 03.05.2021 року, на який покликається позивач, не можна вважати належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки з вказаного акту неможливо встановити коли він був складений (з такого не вбачається чіткої дати його складення).

Щодо вини відповідача у відзиві на позовну заяву зазначається, що відносно посадових осіб Служби автомобільних доріг у Львівській області не складалось ні протоколів, ні постанов за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги, а Служба автомобільних доріг у Львівській області не була визнана судом особою, яка має деліктне зобов`язання та відповідно не визнана такою, що повинна нести деліктну відповідальність перед власником автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , а також відсутнє преюдиційне рішення суду щодо Служби автомобільних доріг у Львівській області, що підтверджує відсутність порушень з боку відповідача, а отже і виключає вину. Також вказує, що позивач не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність на автомобільній дорозі, на якій мало місце ДТП, будь-яких перешкод для руху, які б могли стати причиною вказаного ДТП, а відтак не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, а з матеріалів справи, на думку представника відповідача, вбачається, що ДТП трапилась виключно з вини позивача.

Щодо покликання позивача на постанову у справі №790/12668/21, якою провадження у справі відносно позивача за ст.124 КУпАП закрито, представник відповідача зазначає у відзиві на позовну заяву, що Служба автомобільних доріг у Львівській області не була залучена до участі у розгляді вказаної справи, а отже була позбавлена можливості заявити клопотання про проведення автотехнічної експертизи, а також не приймала участі в оцінці інших доказів при розгляді адміністративної справи. Постанова Солом`янського районного суду м.Києва від 06.07.2021 року, на думку представника відповідача, не має преюдиційного значення для правильного та об`єктивного вирішення даної справи, оскільки при розгляді адміністративної справи судом не оцінювались докази, які мають важливе значення для вирішення даної цивільної справи, а рішення про відсутність порушень ПДР позивачем у справі про адміністративне правопорушення прийнято внаслідок не подання органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, доказів (матеріалів), що підтверджують факти, зазначені у протоколі серії ААБ №198631 від 03.05.2021 року.

Окрім цього, зазначається, що позивачем не зазначено у позові жодної інформації щодо здійснення ним звернення до страхової компанії з метою отримання страхової виплати, а також не зазначено причин нездійснення такого звернення, що в свою чергу, на думку представника відповідача, суперечить ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Щодо долученого до позовної заяви висновку експерта №76 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, яким визначено розмір матеріальних збитків, завданих позивачу, вказує, що вищевказану експертизу проведено на замовлення позивача та оплачено за його рахунок, що в свою чергу, на думку представника відповідача, ставить під сумнів достовірність вказаних у висновку сум збитків. Окрім цього, не забезпечено можливості участі заінтересованих осіб у технічному огляді транспортного засобу, оскільки як повідомлено представником ТОВ "Техно-Буд-Центр" Службу автомобільних доріг у Львівській області, прибувши у визначену позивачем дату, час та місце для огляду автомобіля позивача, ні експерта, ні позивача у вказаному місці не було. Щодо документів, на які покликається позивач, представник відповідача зазначає, що такі датовані раніше, ніж подія ДТП, а накладної від 01.09.2021 року взагалі не долучено до позовної заяви.

Окрім цього, від представника Державного агенства автомобільних доріг України надійшли до суду пояснення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вказує, що підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування матеріальної шкоди відсутні, а позивачем в свою чергу не надано належних доказів, які б підтверджували дотримання ним вимог Правил дорожнього руху, зокрема в частині дотримання швидкісного режиму під час керування транспортним засобом, тобто позивачем не доведено відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та завданням шкоди, відсутність його вини у заподіянні такої шкоди та факт заподіяння шкоди внаслідок обставин, яких він не мав можливості уникнути. Зазначає також, що позивачем належним чином не обгрунтовано та значно завищено понесену ним шкоду на ремонт автомобіля.

Також, письмові пояснення надійшли від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", в яких останній просить відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність на ділянці автомобільної дороги, на якій 03.05.2021 року трапилась дорожньо-транспортна пригода, будь-яких перешкод для руху, які б могли стати причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди, як і не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, натомість з матеріалів справи, на думку представника третьої особи, вбачається, що ДТП трапилась виключно з вини позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив такий задоволити.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснив, що не зміг загальмувати перед тим як побачив деформаційний шов, який сприйняв, як вибоїну, оскільки позаду нього рухався автомобіль, який би в такому випадку в`їхав у його авто.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити в такому.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити в такому.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 03.05.2021року о 21 год. 15 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 643 км.+650 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Seat Leon", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ №198631від 02.05.2021(надалі Протокол) було складено відносно позивача ОСОБА_3 .

Зі змісту вказаного Протоколу вбачається, що ОСОБА_3 , 03.05.2021року о 21 год. 15 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 643 км.+650 м., керуючи транспортним засобом "SeatLeon", д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на перешкоду (бетонні тримачі відбійника), чим порушив п.2.3.б, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

За результатами розгляду зазначеного Протоколу, постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 06 липня2021року, у справі №760/12668/21, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Згідно з наданим позивачем висновком експерта №76 від 23.08.2021 року, за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, згідно договору №07 від 07.05.2021 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля "Seat Leon Stylance 2,0 TDi 5dr 6 MT", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , від виявлених при обстеженні 07.05.2021 року його пошкоджень внаслідок ДТП 03.05.2021 року, в цінах на вказану дату обстеження становить 204525,52 грн.

Відповідно до Видаткових накладних №3 від 20.08.2021 року, №2912 від 29.12.2020 року, №2312 від 23.12.2020 року, виданих ФОП ОСОБА_4 вартість автомобільних запчастин відповідно до переліку становить 229821,78 грн., 11800,00 грн. та 48320,00 грн. відповідно.

Згідно з Замовленням-нарядом №28117 від 26.08.2021 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , вартість робіт становить 34640,00 грн., які відповідно до платіжного доручення №6422941311 від 07.09.2021 року сплачено ОСОБА_3 на рахунок СПД ОСОБА_5 ; згідно з Замовленням-нарядом №27283 від 01.04.2021 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , вартість робіт становить 1120,00 грн.

В ході розгляду даної цивільної справи, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.03.2023 року призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023 року під час руху в юзовому стані від місця зіткнення з перешкодою до місця кінцевого розташування автомобіль "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 погасив частину дійсної швидкості в 90 км./год.; так як швидкість руху автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо перед пригодою не задана, в наданих матеріалах справи інформація про неї відсутня, тому встановити гальмівний та повний зупинний шлях автомобіля не виявляється можливим; автомобіль "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 перед пригодою рухався в напрямку від м.Стрий до м.Чоп; в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був керуватись технічними вимогами п.2.3.б, 12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР; в даному випадку технічна можливість у водія "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 уникнути даної пригоди визначалась виконанням ним технічних вимог п.12.1 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху, для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру; в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР і невідповідність вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР перебуває у причинному зв`язку з настанням даної пригоди; при наявних вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 технічним вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР для дотримання яких у нього не було завад технічного характеру.

Як встановлено судом, спірна ділянка дороги на момент ДТП знаходилась на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (попереднє найменування - Служба автомобільних доріг у Львівській області).

Згідно Договору підряду №45-03/20 про закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп, км 622+256 - км 702+333, Т-14-24 Сколе-Славське км 0+000 - км 24+000 Львівської області, укладеного між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" (підрядник), підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організаціях надавати в установлений цим договором термін, згідно з графіком надання послуг, що є невід`ємною частиною договору та відповідно до плану-завдання, що є невід`ємною частиною договору послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп, км 622+256 - км 702+333, Т-14-24 Сколе-Славське км 0+000 - км 24+000 Львівської області, згідно з технічною специфікацією, викладеною в тендерній документації, а замовник зобов`язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок, передбачених на ці цілі.

Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , відбулась 03 травня 2021 року о 21 год. 15 хв. на автодорозі державного значення М-06 Київ-Чоп 643 км. + 650 м. під керуванням ОСОБА_3 .

Сторонами не заперечується, що спірна ділянка дороги на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилася на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (попереднє найменування - Служба автомобільних доріг у Львівській області), та передана на експлуатаційне утримання ТОВ "Техно-Буд-Центр" відповідно до умов договору.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

За змістом ст. 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про автомобільні дороги" органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; розроблення та участь у реалізації заходів з безпеки дорожнього руху (ст. 11 Закону України "Про автомобільні дороги").

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про автомобільні дороги" власники відомчих (технологічних) автомобільних доріг відповідають за: стан відомчих (технологічних) автомобільних доріг відповідно до діючих норм, у тому числі за безпеку руху;якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання відомчих (технологічних) автомобільних доріг;відшкодування збитків учасникам дорожнього руху, що виникли через незадовільний стан відомчих (технологічних) автомобільних доріг, у порядку, визначеному законом.

Отже, у розумінні наведених положень, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювачів шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Так, зі змісту позовної заяви та пояснень позивача та представника позивача, які надані в судовому засіданні, вбачається, що останні покликаються на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 06.07.2021 року, яка набрала законної сили, вважаючи, що така одночасно доводить відсутність вини водія пошкодженого автомобіля та підтверджує вину відповідача у даному ДТП, а в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.

Однак, суд не погоджується з позицією представника позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковимидля суду,що розглядаєсправу проправові наслідкидій чи бездіяльності особи, стосовно якоїухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даній справі, суд не розглядає правові наслідки дій позивача, а ухвалення постанови про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 , не може одночасно автоматично свідчити про наявність вини в діях відповідача чи третьої особи.

Так, за загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння шкоди, є причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи.

Відповідальність за наслідки, що наступили, можлива лише тоді, коли ці наслідки були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов`язані з ним внутрішнім необхідним зв`язком, є лише мотив, але не причина наслідків, що наступили.

Для встановлення існування причинного зв`язку слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи - заподіювача шкоди.

Отже, причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи (бездіяльністю), а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями відповідача, а викликана якимись іншими обставинами.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки слід враховувати в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, та цією шкодою.

Надаючи оцінку наявним в справі доказам, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

У позовній заяві позивач покликається на акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі , як доказ неналежного стану автомобільної дороги.

Як вбачається із схеми місця ДТП, яка складена 03.05.2021року о 21 год. 15 хв. (а.с. 26), недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТПне виявлено. Зазначена схема ДТП підписана позивачем і жодних зауважень останнього з приводу невідповідності її фактичним обставинам не містить.

В матеріалах справи наявна копія акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі Київ-Чоп 643 км. + 650 м. (надалі -Акт), (а.с. 25). Зі змісту Акту не можливо встановити, коли саме такий був складений, оскільки в ньому наявні виправлення, щодо дати складення такого.

Окрім цього, слід зазначити, що наявні в матеріалах справи схема місця ДТП та Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, суперечать один одному, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395від 07.11.2015року передбачено, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

Як із змісту Акту, так і з схеми місця ДТП вбачається, що такі стосуються відрізку автомобільної дороги «Київ-Чоп» 643 км. + 650 м.

Так, із схеми місця ДТП, вбачається, що на момент складання протоколу та оформлення місця ДТП жодних недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі не виявлено і таких немає, зокрема це відображено в графі Схеми «Наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП», де зазначено «НЕМА», окрім того з графи «Назви об`єктів, зображених на схемі» місця дорожньо-транспортної пригоди у пунктах 3,4 зазначено про наявність дорожніх знаків 2.3 та 4.7.

Разом з тим, як вбачається з пункту 3 акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (а.с.25) щодо наявності та стану дорожніх знаків зазначено про відсутність дорожніх знаків 2.3, 4.7 на цьому ж відрізку автомобільної дороги «Київ-Чоп» 643 км. + 650 м.

Представник позивача, зазначає про те, що дорожні знаки 2.3 та 4.7 були відсутні по напрямку руху автомобіля позивача, що підтверджується Актом.

Разом з тим, суд вважає, що такі твердження не знайшли свого підтвердження, оскільки зазначений акт не містить інформації про те, в якому напрямку руху були відсутні зазначені вище знаки, більше того, такий в даній частині суперечить Схемі місця ДТП, де зазначено, про відсутність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі.

Окрім цього, як вже зазначалось, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №198631від 03.05.2023року та схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.05.2021року складені о 22 год. 40 хв. Зі змісту протоколу вбачається, що до такого додається, зокрема акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі.

Разом з тим, зі змісту вказаного Акту вбачається, що такий був складений лише о 23 год. 30 хв., вказане свідчить про те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, зазначений Акт не існував.

Судом також береться до уваги той факт, що вищевказаний Акт був складений лише о 23 год. 30 хв., тобто більш, як через годину після завершення складання протоколу та схеми місця ДТП, в якій були зафіксовані всі обставини ДТП.

Вказане, на думку суду, не може свідчити про точну достовірність наведених у акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі даних.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц.

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17.

Відтак, зважаючи на те, що судове рішення не може грунтуватись на припущеннях, суд не може взяти до уваги на підтвердження вини Відповідача наявний в матеріалах Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, оскільки з нього не можливо достеменно встановити, в якому напрямку руху були відсутні дорожні знаки, не можливо достеменно встановити дату його складення, окрім того інформація, яка міститься в такому, суперечить даним, відображеним в схемі місця ДТП.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, посадові особи Служби автомобільних доріг у Львівській області (Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області) не притягувалися до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги (ст.140 КУпАП), за даним ДТП.

Зі змісту постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 06.07.2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, вбачається, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, до суду не було подано достатніх доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та спростовували б надані ним пояснення та інформацію зі схеми місця ДТП, що додана до протоколу.

Також, з вищевказаної постанови встановлено, що при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП судом не вбачалось порушень вимог п.2.3.б та 12.1 ПДР України.

В ході розгляду даної цивільної справи, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.03.2023 року призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023 року під час руху в юзовому стані від місця зіткнення з перешкодою до місця кінцевого розташування автомобіль "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 погасив частину дійсної швидкості в 90 км./год.; так як швидкість руху автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо перед пригодою не задана, в наданих матеріалах справи інформація про неї відсутня, тому встановити гальмівний та повний зупинний шлях автомобіля не виявляється можливим; автомобіль "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 перед пригодою рухався в напрямку від м.Стрий до м.Чоп; в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був керуватись технічними вимогами п.2.3.б, 12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР; в даному випадку технічна можливість у водія "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 уникнути даної пригоди визначалась виконанням ним технічних вимог п.12.1 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху, для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру; в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР і невідповідність вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР перебуває у причинному зв`язку з настанням даної пригоди; при наявних вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 технічним вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР для дотримання яких у нього не було завад технічного характеру.

Відтак, з даного висновку вбачається, що позивач ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , під час настання 03.05.2021 року о 21 год. 15 хв. дорожньо-транспортної пригоди за його участю, порушив не лише п.2.3.б та 12.1 ПДР, які були предметом розгляду Солом`янським районним судо м.Києва, а й п.12.6.ґ та п.13.1 ПДР, які предметом розгляду в Солом?янському районному суді м.Києва не були.

Більш того, судом береться до уваги, що при розгляді адміністративної справи відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, у Солом`янському районному суді м.Києва Служба автомобільних доріг у Львівській області не була учасником вказаної справи, а відтак не мала можливості спростувати позицію ОСОБА_3 під час розгляду цієї справи, заявити клопотання про призначення експертизи та ін.

Щодо покликань представника позивача на те, що експерт у висновку експерта №СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023 зазначає про юзовий рух автомобіля без будь-яких доказів цього в матеріалах справи, слід зазначити наступне.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 , пояснив, що при наданні відповіді на запитання, яке викладене у п.1 висновку експерта щодо юзового руху автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 він керувався формулою, яка відображена у висновку експерта і для якої немає значення чи береться до уваги наявне переміщення центру мас автомобіля чи довжина найдовшого сліду юзу, оскільки кінцевий результат висновку від цього не змінюється. Також пояснив, що сліди юзу не завжди відображаються на дорозі. При проведенні судової експертизи ним не розглядалась траєкторія руху автомобіля до моменту контактування з перешкодою, а бралось до уваги місце контактування транспортного засобу з перешкодою та місце розташування автомобіля після такого контактування. Тобто, зважаючи на те, що автомобіль позивача після контакту з перешкодою опинився на зустрічній смузі руху розвернутий в протилежному напрямку свого руху, в даному випадку однозначно автомобіль перебував в стані юзу, не зважаючи на те, залишені сліди такого чи ні. Також зазначив, що ним була встановлена мінімальна швидкість руху, з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача, точної швидкості визначити з наданих вихідних даних, які містились в матеріалах справи, не представилось можливим.

Окрім цього, за клопотанням сторони позивача в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_7 , яка показала суду, що є колегою позивача ОСОБА_3 по роботі, перебуває з ним у приязних відносинах. Щодо подій, які мали місце 03.05.2021 року на автодорозі М-06 Київ-Чоп, показала суду, що вона на момент настання дорожньо-транспортної пригоди перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля "Seat Leon", д.н.з. НОМЕР_1 , справа від водія ОСОБА_3 , та впродовж поїздки постійно спостерігала за швидкістю, з якою рухався транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 та за дорожніми знаками, які були встановлені на дорозі. Вказала, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом в межах дозволеної швидкості руху. Щодо дорожньої розмітки, яка була наявна на місці дорожньо-транспортної пригоди показала суду, що жодної розмітки на автомобільній дорозі не було, також зазначила, що будь-яких автомобілів, які б рухались в попутному напрямку позаду близько них також не було.

Суд критично ставиться до показів вищевказаного свідка, оскільки така перебуває у дружніх відносинах з позивачем, разом повертались з відпочинку, надані нею покази щодо відсутності дорожньої розмітки спростовуються письмовими матерілами справи. Окрім того, суд критично ставиться до показів даного свідка і в тій частині, що вона постійно сидячи на пасажирському кріслі контролювала швидкість транспортного засобу, що вочевидь є неможливим. Також слід зазначити, що покази свідка різняться з показами позивача в частині наявності позаду їхнього автомобіля іншого авто, що й недозволило позивачу застосувати екстрене гальмування аж до повної зупинки, коли він побачив деформаційний шов, який йому видався вибоїною.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що на проїжджій частині по напрямку руху автомобіля позивача жодних перешкод для руху його автомобіля не було, а наявний деформаційний шов, який позивач сприйняв, як вибоїну також не становив небезпеки для руху транспортного засобу.

Також, щодо покликання сторони позивача на відсутність на автомобільній дорозі, де трапилась дорожньо-транспортна пригода, належних дорожніх знаків суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2.3 розді лу 33 Правил дорожнього руху України дорожній знак 2.3 це «Головна дорога» і означає, що надається право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Відтак, вказаний дорожній знак надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть, однак згідно з Схемою місця ДТП, вказана дорожньо-транспортна пригода трапилась на ділянці автомобільної дороги, яка є прямою та на якій відсутні будь-які нерегульовані перехрестя.

Вказане свідчить про те, що встановлення дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога» на ділянці автомобільної дороги, де трапилась ДТП, є безпідставним та не передбачено жодними чинними нормативними документами.

Окрім цього, на ділянці дороги, де трапилась ДТП здійснена дорожня розмітка 1.1 «Вузька суцільна лінія». Враховуючи викладене, водіям транспортних засобів, які здійснюють автомобільний рух по автомобільній дорозі загального користування державного значення м-06 Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород), на ділянці дороги, де трапилась ДТП, заборонено виїзд на зустрічну смугу руху відповідно до дорожньої розмітки 1.1, яка встановлює та позначає межі проїзної частини та яку забороняється перетинати.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням всіх обставин справи, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позивач не довів протиправність (незаконність) поведінки Відповідача, а відповідно й причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною йому шкодою, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення з підстав та мотивів, викладених вище.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області сплачено за проведення судової експертизи 2868,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5242 від 01.06.2023 року.

Відтак, вказані судові витрати підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача та оскільки в позові відмовлено, підстав для присудження на користь позивача з відповідача судового збору суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області судові витрати за проведення експертизи в розмірі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, код ЄДРПОУ 25253009, адреса: м.Львів, вул.В.Великого, буд.54.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", код ЄДРПОУ 33768346, адреса: м.Тернопіль, вул.Шептицького, буд.4.

Третя особа: Державне агенство відновлення та розвитку інфраструктури України, код ЄДРПОУ 37641918, адреса: м.Київ, вул.Фізкультури, буд.9.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2023 року.

Суддя Ю.С. Марків