Постанова

від 22.10.2024 по справі 465/10324/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/10324/21 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/3517/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Чижа Л.М.

з участю: представника Служби відновлення та розвитку

інфраструктури у Львівській області Бойчук В.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, за участі третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, за участі третіх осіб: ТОВ «Техно-Буд-Центр», Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позову позивач покликався на те, що 03.05.2021 о 21:15 він рухався за кермом автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , з дозволеною швидкістю по автомобільній дорозі Київ-Чоп. На шляху слідування по вказаній автомобільній дорозі (643 км) був поворот на підйом, повернувши на який позивач побачив перед собою яму, відтак був вимушений обирати: або різко зупинитись, створивши аварійну обстановку для автомобіля, що їхав позаду, або прийняти вліво. Прийнявши рішення про здійснення маневру, позивач прийняв вліво та відчув удари по нижній частині автомобіля. Після зупинки автомобіля позивач побачив, що через темну пору доби він переплутав яму із деформаційним швом, що був на дорозі. Зазначає, що приймаючи рішення про здійснення маневру вліво, з метою об`їзду перешкоди, він не бачив жодних попереджувальних знаків про те, що на дорозі встановлені бетонні тримачі для відбійника, або наявні будь-які інші перешкоди; зазначені бетонні тримачі жодним чином освітлені не були, а відтак, зважаючи на темну пору доби, він їх не міг помітити та не міг знати про їх наявність.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 викликав поліцію, працівником якої відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 03.05.2021 на а/д Київ-Чоп, 643 км + 650 м, зі змісту якого вбачається, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на Службу автомобільних доріг у Львівській області та відповідно до висновків, викладених у вказаному акті, експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2014 та ДСТУ 3308-96 за такими показниками: відсутні дорожні знаки 2.3., 4.7. (об`їзд перешкоди), маються залишки бетонних тримачів від відбійника, за результатами обстеження ділянку визнано аварійно-небезпечною.

В подальшому, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.07.2021 у справі №760/12668/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

За результатами проведеної експертизи судовим експертом Галамай Б.І. складено висновок № 76 від 23.08.2021, зі змісту якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу, становить 204 525,52 грн. Вартість експертного дослідження становить 5 000,00 грн.

Згідно документів, які підтверджують фактичне понесення затрат на відновлення автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту, унаслідок ДТП, яка сталась 03.05.2021 за участі автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 314 613,78 грн.

Посилаючись на те, що пошкодження автомобіля сталося через невідповідність стану автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 просив стягнути із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області на його користь суму спричиненої шкоди у розмірі 314 613,78 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області судові витрати за проведення експертизи в розмірі 2868,00 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в основу рішення суду першої інстанції було покладено, зокрема, висновок експерта № СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023. В даному випаду твердження експерта відносно того, що автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху в юзовому стані від місця зіткнення з перешкодою до місця кінцевого розташування погасив частину дійсної швидкості в 90 км/год. не є спроможними з огляду на те, що матеріалами справи не встановлено дійсний швидкісний режим, відповідно до якого ОСОБА_1 рухався по автомобільній дорозі «Київ-Чоп» 643 км.+ 650 м., швидкість, з якою рухався автомобіль під керуванням позивача, а також те, що автомобіль позивача здійснював рух саме у юзовому стані. Більш того, твердження експерта, покладені в основу висновку №СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023, є сумнівними, оскільки допитаний безпосередньо в судовому засіданні експерт не володів даними про дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, не зміг надати суду чіткі та послідовні відповіді на запитання відповідно до свого наявного кваліфікаційного рівня, а тому твердження експерта, на яких ґрунтується висновок, необхідно оцінювати критично. Звертає увагу, що доказування в цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватись на припущеннях, а відтак судом першої інстанції було помилково взято до уваги в якості достатнього і достовірного доказу висновок експерта №СЕ-19/114-23/608б-ІТ від 03.07.2023.

При цьому за текстом оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилається на те, що висновок судової автотехнічної експертизи підтверджує порушення позивачем чинних Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3. (б), 12.1., 12.6. (ґ) та 13.1. ПДР. Однак такі твердження є помилковими з огляду на те, що всі вказані порушення ПДР не підтверджуються зібраними доказами у справі.

Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення позивач був позбавлений права на відшкодування майнових збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Таке твердження ґрунтується на тому, що автомобіль позивача об`єктивно зазнав механічних пошкоджень не внаслідок необережних або неправильних дій позивача, а виключно внаслідок порушень, допущених відповідачем при експлуатації і утриманні відповідної дорожньої ділянки. Відповідно, посилання відповідача на відсутність відносно нього будь-яких заходів, спрямованих на його притягнення до відповідальності за допущені порушення, не може слугувати достатньою підставою для твердження про відсутність у нього деліктних зобов`язань, оскільки саме від дій відповідача настали несприятливі для позивача наслідки, а застосування до відповідача заходів відповідного впливу може мати місце і після розгляду цієї справи, наслідком якої може бути стягнення з відповідача суми завданих збитків.

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав настання відповідальності для відповідача за завдану ним шкоду, а саме про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача і майновою шкодою, яка була спричинена позивачу.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Бойчук В.З. заперечила проти задоволення скарги. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2021 о 21 год. 15 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 643 км+650 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Seat Leon», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .

З Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ №198631 від 02.05.2021, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2021 о 21 год. 15 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 643 км +650 м , керуючи транспортним засобом «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на перешкоду (бетонні тримачі відбійника), чим порушив п.2.3.б, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 06.07.2021 у справі № 760/12668/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови від 06.07.2021 судом встановлено, що у напрямку руху автомобіляSeat Leon д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 03.05.2021 о 21 год. 15 хв. на автодорозі Київ-Чоп, 643 км + 650 м були відсутні дорожні знаки, які б мали попереджати водіїв про наявність попереду перешкод та необхідність у зв`язку із цим здійснити об`їзд, зокрема, дорожніх знаків - 2.3 (головна дорога), 4.7 (об`їзд перешкоди).

Таким чином, суд дійшов висновку, що подія ДТП не перебувала у прямому причинному зв`язку із діями водія ОСОБА_1 , який із врахуванням нічної пори доби, відсутністю дорожніх знаків на шляху слідування, попереджуючих про необхідність здійснити об`їзд перешкоди, не з власної вини допустив зіткнення із бетонними тримачами відбійника, пошкодивши свій автомобіль Seat Leon д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого він перебував. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 як водієм транспортного засобу було перевищено дозволену швидкість руху.

Згідно з наданим позивачем висновком експерта №76 від 23.08.2021 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Seat Leon Stylance 2,0 TDi 5dr 6 MT», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , від виявлених при обстеженні 07.05.2021 його пошкоджень внаслідок ДТП 03.05.2021, в цінах на вказану дату обстеження становить 204 525,52 грн.

Відповідно до Видаткових накладних № 3 від 20.08.2021, № 2912 від 29.12.2020, № 2312 від 23.12.2020, виданих ФОП ОСОБА_2 , вартість автомобільних запчастин відповідно до переліку становить 229 821,78 грн, 11800,00 грн та 48320,00 грн відповідно.

Згідно з Замовленням-нарядом № 28117 від 26.08.2021, виданого ФОП ОСОБА_3 , вартість робіт становить 34 640,00 грн, які відповідно до платіжного доручення №6422941311 від 07.09.2021 сплачено ОСОБА_1 на рахунок СПД ОСОБА_3 ; згідно з Замовленням-нарядом №27283 від 01.04.2021, виданого ФОП ОСОБА_3 , вартість робіт становить 1120,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 покликався на те, що пошкодження його автомобіля мало місце через невідповідність стану автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього руху.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно із частиною третьою статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; (пункти 46, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктами 13 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

У цій справі встановлено, що у Львівській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Львівській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області, в тому числі і дорога, на якій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Seat Leon», під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

ОСОБА_1 на обґрунтування позову покликався на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 06.07.2021 у справі 760/12668/21, яка набрала законної сили, вважаючи, що така доводить відсутність вини водія пошкодженого автомобіля та підтверджує вину відповідача у даному ДТП.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, обґрунтовано не взяв до уваги вказану постанову, оскільки у цій справі суд не розглядав правові наслідки дій позивача, а ухвалення постанови про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не може одночасно автоматично свідчити про наявність вини в діях відповідача чи третьої особи.

Крім цьогоСлужба автомобільнихдоріг уЛьвівській областіне булазалучена доучасті урозгляді справи№ 760/12668/21,тому постанова Солом`янськогорайонного судум.Києвавід 06.07.2021не маєпреюдиційного значенняу данійсправі.

В матеріалах справи відсутні докази, що посадові особи Служби автомобільних доріг у Львівській області (Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області) не притягувалися до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги (ст.140 КУпАП), за даним ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 07.03.2023 призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-23/6086-ІТ від 03.07.2023 під час руху в юзовому стані від місця зіткнення з перешкодою до місця кінцевого розташування автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 погасив частину дійсної швидкості в 90 км./год.; так як швидкість руху автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо перед пригодою не задана, в наданих матеріалах справи інформація про неї відсутня, тому встановити гальмівний та повний зупинний шлях автомобіля не виявляється можливим; автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 перед пригодою рухався в напрямку від м.Стрий до м.Чоп; в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними вимогами п.2.3.б, 12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР; в даному випадку технічна можливість у водія «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 уникнути даної пригоди визначалась виконанням ним технічних вимог п.12.1 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху, для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру; в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.1, 12.6.ґ та 13.1 чинних ПДР і невідповідність вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР перебуває у причинному зв`язку з настанням даної пригоди; при наявних вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія автомобіля «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам п.12.1 та 13.1 чинних ПДР для дотримання яких у нього не було завад технічного характеру.

З висновкувбачається,що ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом «SeatLeon»,під часнастання 03.05.2021о 21год.15хв.дорожньо-транспортноїпригоди зайого участю,порушив нелише п.2.3.бта 12.1ПДР,які булипредметом розглядуСолом`янськимрайонним судом.Києва,а йп.12.6.ґта п.13.1ПДР,які предметомрозгляду вСолом`янському районномусуді м.Києване були.

Вказаний висновок експерта позивачем не спростовано.

Як вбачається із схеми місця ДТП, яка складена 03.05.2021 о 21 год. 15 хв., недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП не виявлено. Схема ДТП підписана позивачем і жодних зауважень останнього з приводу невідповідності її фактичним обставинам не містить.

В матеріалах справи наявна копія акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі Київ-Чоп 643 км + 650 м, однак з його змісту не можливо встановити дату його складення, а також в якому напрямку руху були відсутні дорожні знаки. Крім того інформація, яка міститься в такому, суперечить даним, відображеним в схемі місця ДТП.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що на проїжджій частині по напрямку руху автомобіля позивача жодних перешкод для руху його автомобіля не було, а наявний деформаційний шов, який позивач сприйняв, як вибоїну також не становив небезпеки для руху транспортного засобу.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження завдання відповідачем йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача та вину останнього в її завданні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності, беручи до уваги принципи диспозитивності, обов`язку надання доказів на підтвердження своїх доводів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для відшкодування завданої йому шкоди із Служби автомобільних доріг у Львівській області.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 04.11.2024

Головуючий

Судді