Рішення

від 03.11.2023 по справі 473/3053/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 473/3053/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.11.2023смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

за участю секретаря: Маташнюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників третьої особи Радзілевич С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради, орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області , Первомайський відділ ДВС у Первомайському районі Миколаївської області про визначення місця проживання та припинення стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , разом із батьком ОСОБА_1 та припинення стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей.

Позов мотивований тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19.10.2016 р. шлюб розірвано.

Від даного шлюбу мають п`ятьох неповнолітніх дітей; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 23.08.2016 р. з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі частини всіх видів доходів та видано виконавчий лист, який звернуто до виконання та на даний час виконавче провадження триває.

Відповідачка ОСОБА_2 вихованням та доглядом дітей не займається, систематично не виконує батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя.

Неодноразово відносно відповідачки складалися протоколи про адміністративні правопорушення за ст..184 КУпАП.

Відповідачка ніде не працює, власного житла немає. Належної уваги навчанню та вихованню дітей не приділяє, не цікавиться успіхами дітей, не відвідує батьківські збори, не здійснює контроль за успішністю дітей в навчанні, за виконанням домашнього завдання.

Тому з березня 2023 р. діти почали проживати з позивачем.

Позивач ОСОБА_1 має всі необхідні умови для проживання дітей біля нього, між позивачем та дітьми склалися теплі, турботливі стосунки та традиції, які ґрунтуються на любові та взаємоповазі, тому вважає, що місце проживання дітей має бути визначене саме з ним, оскільки він може в повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, виховання та розвитку. Натомість відповідачка не має постійного місця роботи, живе у орендованому житлі.

Оскільки діти фактично проживають з позивачем та перебувають на його вихованні та повному матеріальному утриманні, то постає питання визначення проживання дітей біля позивача, та відповідачка втратила право на отримання аліментів.

Позивач вважає, що з 01.03.2023 року істотно змінилися обставини, які слугували підставою стягнення з позивача на користь відповідача аліментів, а також порушують права та інтереси дітей, так як відповідачка повинна отримати кошти на утримання дітей в той час як усі їхні діти проживають з позивачем і повністю знаходяться на його утриманні.

У зв`язку з викладеним, позивач просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та в зв`язку зі зміною обставин є всі підстави для припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей на користь матері, з якою діти не проживають.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив визначити місцем проживання дітей його місце проживання, припинити стягнення аліментів.

Суду пояснив, що його колишня дружина вихованням дітей не займається, діти проживають з ним. Він має житловий будинок, в якому є всі умови для проживання дітей. Позивач має реальну можливість утримувати дітей та забезпечувати їх матеріальні потреби та просив визначити місце проживання дітей разом з ним.

При цьому суду пояснив, що саме він може забезпечити належні умови для виховання та розвитку дітей. Відповідачка фактично вихованням дітей не займається, забезпечити їм належні умови для проживання не в змозі.

Представник органу опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області Радзілевич С.А. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач має всі умови для проживання дітей разом з ним, матір не виконує свої батьківські обов`язки, підтримала висновок про доцільність визначення місця прожиивання дітей з батьком.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти позовних вимог не заперечує.

Представник Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти позовних вимог не заперечує.

У судове засідання, призначене на 20.10.2023 р., як і в попередні призначені судові засідання, відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність відповідача, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за останнім відомим місцем реєстрації місця проживання (ч.9 ст. 28 ЦПК), викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомила, позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи наявність усіх умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, представників органів опіки та піклування, служби у справах дітей, дослідивши надані учасниками письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих

учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини пов`язані з визначенням місця проживання дітей, зокрема за місцем проживання батька.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19.10.2016 року справа № 475/576/16-ц, був розірваний.

Сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 повторне), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 повторне), ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 повторне), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , повторне), ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 повторне).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт НОМЕР_6 , виданий 15 липня 1997 року Доманівським РВ УМВС України в Миколаївській області), проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 28.06.2023 р. відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєсмтрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Олександрівської селищної ради №761 22.06.2023 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає в АДРЕСА_4 без реєстрації.

Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 та проживали за адресою разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 без реєстрації.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08.04.2023 р. неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з березня місяця 2023 року проживають за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації.

ОСОБА_4 проживає в будинку свої матері ОСОБА_9 , який їй належить на праві свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом 2-ї Первомайської державної нотаріальної контори Бойчук С.І від 05 травня 2004 року та зареєстровано у реєстрі за № 920, що також підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.07.2004 р.

Сімейні відносини між ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_9 підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 .

Згідно довідки-характеристики, виданої Вознесенським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області за місцем проживання гр. ОСОБА_2 зарекомендувала себе негативно, систематично не виконує належним чином батьківські обов`язки.

Відносно гр. ОСОБА_2 неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 184 КупАП.

Гр. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями та веде аморальний спосіб життя.

Відповідно довідки-характеристики, виданої Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області від 28.02.2023 за № 217/0306, гр. ОСОБА_2 за час проживання на території селищної ради зарекомендувала себе негативно. Не працює. Веде аморальний спосіб життя. Неодноразово надходили усні заяви та скарги до селищної ради.

Згідно характеристик навчальних закладів, а саме: ОСОБА_10 , учень Вознесенського професійного ліцею, ОСОБА_11 , учень 8 класу Ліцею з різними формами навчання Бузької сільської ради, ОСОБА_12 , учень індивідуальної форми навчання Олександрівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_13 , учениці 4-А класу Олександрійського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка, встановлено, що матір не цікавиться навчанням дітей, не відвідує батьківські збори. Діти характеризуються позитивно. Батько підтримує зв`язок з класними керівниками дітей.

Службою у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради наданий висновок від 18 серпня 2023 року, згідно якого доцільно визнати місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_1 .

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради наданий висновок від 31.08.2023 року, з якого встановлено, що захищаючи інтереси дітей, керуючись частинами 2, 3 статті 160 Сімейного кодексу України, пункту 2 частини З статті 29 Цивільного кодексу України, п.72 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», беручи до уваги думку членів комісії з питань захисту прав дитини, враховуючи бажання дітей проживати біля батька, доцільно визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , біля батька гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по АДРЕСА_1 .

Висновки ґрунтуються на тому, що до органів з заявою звернувся батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по АДРЕСА_1 про визначення місця проживання дітей, малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька, за місцем його проживання по АДРЕСА_1 .

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 19.10.2016 року, шлюб між гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

Після розірвання шлюбу діти проживали разом з матір`ю гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 .

Листом від 14.03.2023 р. за № 23/11-02 служба у справах дітей Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області повідомила управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області про те, що малолітні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переїхали за власним бажанням в родину батька гр. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Матір дітей гр. ОСОБА_2 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки. Працівниками служби у справах дітей неодноразово проводились профілактичні бесіди про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, догляду за дітьми, створення вдома комфортних умов для проживання та повноцінного розвитку дітей, забезпечення їх одягом та взуттям за сезоном, продуктами харчування.

Але ОСОБА_14 ігнорувала усі зауваження та рекомендації.

Гр. ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей».

Ця інформація підтверджена також листом від 15.03.2023 р. № 100 Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Олександрівської селищної ради.

16.03.2023 року спеціалістами управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області була відвідана родина гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та з`ясовано, що батько самотужки виховує 5 дітей: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 .

Також разом з батьком проживає повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та бабуся по лінії батька - ОСОБА_9 , інвалід II групи, пенсіонерка за віком, рідний брат ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , інвалід І групи, сам ОСОБА_1 інвалід III групи, отримує пенсію.

За місцем проживання скарг від мешканців кварталу на гр. ОСОБА_1 , який з березня 2023 року разом з дітьми проживає біля своєї матері гр. ОСОБА_20 , не надходило, що підтверджено довідкою голови квартального комітету № 45, ОСОБА_21 .

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 16 березня 2023 року ОСОБА_1 проживає у житловому будинку разом з п`ятьма своїми дітьми за адресою АДРЕСА_1 в приватному будинку без зручностей, з пічним опаленням.

Житловий будинок належить ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності.

В будинку встановлені металопластикові вікна, підлога та двері дерев`яні, стіни та стеля побілені вапном. Житловий будинок складається з трьох житлових кімнат, та веранди.

Велика кімната умебльована диваном, двома ліжками, обіднім столом, стільцями, шафою для

зберігання одягу комодом, на стінах та підлозі килими. Одна з кімнат відведена для проживання хлопчиків, умебльована диваном, ліжком тумбою та телевізором, підлога застелена килимом.

Прохідна кімната умебльована шафою, трюмо та тумбою.

В наявності необхідна побутова техніка. Зроблений запас продуктів: м`ясо, сало, овочі, крупи. Діти забезпечені сезонним одягом, засобами гігієни в достатній кількості. Біля будинку розташована велика літня кухня, яка складається з трьох окремих помешкань: кухні-їдальні та двох кімнат.

В літній кухні зроблений сучасний ремонт, підлога та стіни їдальні облицьовані кахельною плиткою, в наявності сучасні кухонні меблі, електрична плита, пральна машинка, обідній стіл. Дві інші кімнати ще не вмебльовані..

Стосунки та традиції сім`ї теплі, турботливі, ґрунтуються на любові та взаємоповазі. Санітарно - гігієнічний стан приміщення, умови проживання задовільні.

23.08.2016 року рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області справа № 475/577/16-ц, з гр. ОСОБА_1 стягнуто на користь гр. ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей, малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/2 частини від всіх видів доходів, починаючи з 28.07.2016 року та до досягнення дітьми повноліття.

Станом на 02.05.2023 р. заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей у гр. ОСОБА_1 немає, що підтверджено розрахунком заборгованості зі сплати аліментів №31753, виданого Первомайським відділом ДВС у Первомайському районі Миколаївської області.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Згідно з частинами першою, третьою статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд керується тим, що позивач має позитивні характеристики як за місцем проживання так з закладу освіти дитини.

При цьому матеріалами справи не підтверджуються в повній мірі обставини, що мати створила належні умови для виховання дітей за своїм постійним місце проживання.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Оцінюючи висновки, надані Службою у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради та Органом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради, відповідно до яких доцільно визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , біля батька гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по АДРЕСА_1 , суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дітей, оскільки в ньому наведені мотиви, чому орган опіки та піклування дійшов до висновку щодо визначення місця проживання дітей разом з батьком.

Відповідно до частини 1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зокрема, зібрані докази у справі свідчать про те, що позивач постійно піклується про дітей, бере участь у духовному та фізичному розвиткові; у батька наявне упоряджене жиле приміщення, створено умови належного виховання та розвитку дітей; проживаючи з батьком дітям не доведеться змінювати місце навчання та сталі соціальні зв`язки.

У постанові від 17.10.2018 року у справі №402/428/16-ц Велика Палата Верхового Суду відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

При цьому під забороною розлучення дитини зі своєю матір`ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов`язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини та враховуючи тривалість проживання дітей за адресою разом з батьком, забезпечення сталості її соціальних зв`язків з батьком та у соціумомі в цілому, добросовісне виконання батьком батьківських обов`язків, створення для дітей необхідних умов для проживання, розвитку та навчання, а також відсутність обставин, які можуть негативно впливати на виховання дітей та розвиток, суд вважає, що даний позов ОСОБА_4 про визначення місця проживання дітей разом з ним підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

З огляду на зазначене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах якнайкращим інтересам дітей відповідатиме те, що вони не змінюватиме своє місце проживання та залишиться проживати з батьком у звичному для них середовищі.

Враховуючи вище викладене суд вважає, за необхідне визначити місце проживання проживання малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька, за місцем його проживання по АДРЕСА_1 .

Крім того суд зазначає, що залишаючи дітей проживати з батьком не можна тлумачити як наявність у батька переваги перед матір`ю, оскільки мати дітей у такому випадку не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на імя якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

За змістом ст. 181 СК України, аліментами є кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина і з якого часу та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Відповідно норм Сімейного кодексу України, вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на імя одержувача аліментів матері дитини. При цьому обовязок платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Згідно матеріалів справи на виконанні у Первомайському відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 475/577/16-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь гр. ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей,

малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/2 частини від всіх видів доходів, починаючи з 28.07.2016 року та до досягнення дітьми повноліття.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що з березня 2023 року та беззаперечно з часу звернення до суду з цим позовом в 22 червня 2023 року неповнолітні діти проживає з батьком ОСОБА_1 , тобто змінився сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, тому, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення від примусового стягнення на користь матері аліментів, бо сімейний стан платника аліментів та особи, що їх одержує змінився, а діти стала мешкати з батьком.

Згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За таких обставин, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь гр. ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей, малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/2 частини від всіх видів доходів, починаючи з 28.07.2016 року та до досягнення дітьми повноліття, оскільки у зв`язку з переїздом дітей до батька на постійне проживання та на його утримання, підстава для стягнення коштів на користь матері дітей відпала , у зв`язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, ч. 4 ст. 273, ст. ст. 258-259, 264-265 ЦПК, ст. ст. 19, 150, 155, 161, 180-184 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити місце проживання дітей: малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітніх

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .

Припинити з 22.06.2023 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь гр. ОСОБА_2 на утримання дітей, малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/2 частини від всіх видів доходів, які стягуються на підставі рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 23.08.2016 р. за виконавчим листом № 4750/577/16 -ц.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_9 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_10 судові витрати у виді судового збору в сумі 2147.20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо протягом цього строку не буде подана заява про його перегляд відповідачем або апеляційна скарга позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк: позивачем з дня проголошення рішення; відповідачем у той же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України у новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Доманівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) .

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко