Рішення

від 23.10.2023 по справі 947/36986/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/36986/21

Провадження № 2/947/294/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Коваленко О.Б.,

За участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ РЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальних збитків, завданих унаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з названим позовом, який згодом уточнив, та просить постановити рішення, яким стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» (код ЄДРПОУ 33442139) на його користь завдану матеріальну шкоду внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 100 000,00 гривень, з ОСОБА_2 матеріальну шкоду внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 77 560,39 гривень та 2000,00 грн. на проведення експертизи, судові витрати стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.03.2019 року, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Успенська з боку вул. Белинського у напрямку вул. Маразліївська по лівій смузі руху, де на перехресті здійснював поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору. Автомобіль, який знаходився на лівій смузі руху зустрічного напрямку зупинився, для здійснення повороту ліворуч. На правій смузі зустрічного напрямку транспортних засобів, які б рухалися, не було. Автомобіль MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по лівій смузі руху зустрічного напрямку, для здійснення повороту ліворуч, почав перестроюватися через розмітку 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), тим самим створивши аварійну ситуацію, в результаті чого автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в зв`язку з чим завдано матеріальну шкоду.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/6522/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята на підставі санкції цієї статті призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.

Згідно висновку судового експерту Крутих Євгена Олександровича №77-19 від 02 травня 2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 28.03.2019 року, визначається 175 560,39 гривень. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_2 , - 134 374,21 гривня.

При зверненні позивача до Товариства зобмеженою відповідальністю«КИЇВ РЕ»було встановлено, що ліміт відповідальності на одного потерпілого за школу заподіяну майну встановлено в розмір 100 000, 00 гривень, розмір франшизи - 0 гривень. При цьому встановлений ліміт відповідальності страхової компанії не є достатнім для відновлення вищевказаного транспортного засобу.

Відповідачі в добровільному порядку не сплатили позивачу суму відновлювального ремонту, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 08.12.2021 року було відкрито позовне провадження по справі та призначено судове засідання на 23.12.2021 року, про що повідомлено сторін по справі.

16 грудня 2021 року представником відповідача подано відзив, згідно якого він позовні вимоги не визнає.

16 грудня 2021 року представником відповідача було подано клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи; подано відповідь на відзив відповідача (а.с.55-58).

26 січня 2021 року представником позивача була подана уточнена позовна заява.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2021 року клопотання представника відповідачаадвоката Смирнова О.І. про призначення авто товарознавчої експертизи було задоволено. По справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- яка ринкова вартість транспортного засобу Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , належного на момент ДТП, що сталося 28.03.2019 року, на праві власності ОСОБА_1 ;

- яка вартість утилізації КТЗ Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 після настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.03.2019 року ?

Проведення експертизи було доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Одеса, вул. Прохоровська,35).

Відповідно до Висновку експерта №СЕ-19/116-22/10807-АВ від 20.10.2022 року визначено ринкову вартість автомобіля Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 , до моменту пошкодження, станом на 28.03.2019 року, у сумі 134 377, 60 гривень. Вартість відновлювального ремонту у сумі 176406,94 гривень. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначено у сумі 72 752,43 гривні.

В судовомузасіданні від23.10.2023року представникпозивача підтримавуточненіпозовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Пояснив, що відповідач, керуючи транспортним засобом, створив аварійну ситуацію, в результаті чого автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 . Вина відповідача у вчиненні цієї ДТП підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси та не заперечується представником відповідача.

Разом з цим, відповідачі не компенсували повну вартість відновлювального ремонту після ДТП за участі відповідача.

Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні наполягав на повній компенсації матеріального збитку на користь відповідача, та з урахуванням Висновку експерта №СЕ-19/116-22/10807-АВ від 20.10.2022 року просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» (код ЄДРПОУ 33442139) на користь позивача завдану матеріальну шкоду внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 72 752,43 гривні, з ОСОБА_2 матеріальну шкоду внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 103654,51 гривень, суму витрат на проведення експертизи в розмірі 2000,00 грн., судові витрати стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідач заперечував доводи позивача, в задоволенні уточнених позовних вимог, просив відмовити, при цьому не заперечував факту ДТП, та свою винуватість в цій ДТП.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог за наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що 28.03.2019 року відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Успенська з боку вул. Белинського ( Леонтовича) у напрямку вул. Маразліївська по лівій смузі руху, де на перехресті здійснював поворот ліворуч на зелений сигнал світлофору. Автомобіль, який знаходився на лівій смузі руху зустрічного напрямку зупинився, для здійснення повороту ліворуч. На правій смузі зустрічного напрямку транспортних засобів, які б рухалися, не було. Автомобіль MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по лівій смузі руху зустрічного напрямку, для здійснення повороту ліворуч, почав перестроюватися через розмітку 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), тим самим створивши аварійну ситуацію, в результаті чого автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в зв`язку з чим завдано матеріальну шкоду.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/6522/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята на підставі санкції цієї статті призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , водія автомобілю ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» (код ЄДРПОУ 33442139), що підтверджується Полісом АМ №4000724 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зістаттею 1194 ЦК Українивідшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку (вартість відновлювального ремонту), завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, яка підлягає відшкодуванню страховиком, то з ОСОБА_2 ,, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту) та страховим відшкодуванням (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу).

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7606/19 (провадження №61-10010св20).

За таких обставин саме відповідач ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 суд приймає за основу надані докази щодо вартості відновлювального ремонту, а саме висновок експерта №СЕ-19/116-22/10807-АВ від 20.10.2022 року, які не спростовані відповідачами у встановленому порядку.

Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 становить - 72750.43 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), з відповідача ОСОБА_2 на окритсь ОСОБА_1 становить - 103654.51 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою).

Будь-яких доказів на спростування розміру шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стороною відповідачами не надавалось.

Суд розцінює критично заперечення відповідача оскільки вони не ґрунтуються на законі, та є безпідставними.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 732,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору 1043,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на проведення експертизи - 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 77-80, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«КИЇВ РЕ»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору Моторне(транспортне)страхове бюроУкраїни,про стягненняматеріальних збитків,завданих унаслідокДТП,- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 суму 72750.43 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 103654.51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 732 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору 1043 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат на проведення експертизи- 2000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 02. 11.2023 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.