Ухвала

від 02.11.2023 по справі 523/11700/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11700/23

Номер провадження 2-з/522/382/23

У Х В А Л А

02 листопада 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого суддіНауменко А.В.,

за участю секретаряЗвонецької І.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

31 жовтня 2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:

Вжити заходизабезпечення позовушляхом накладенняарешту нанерухоме майно,а саме:земельну ділянкуза кадастровимномером 5123585500:01:001:0332,площею 2га.Назва регіонудо якогоналежить об`єкт:Одеська область,Миколаївський район.

В обгрунтування заяви позивач вказує, що 19.09.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі «Позивач», «Банк», Кредитор») та громадянином України ОСОБА_1 (надалі «Відповідач», «Боржник», «Позичальник») було укладено Кредитний договір № 014/0077/74/658 (надалі «Договір», «Кредитний договір», «Заява-Договір») (Копія Кредитного договору додається до позовної заяви). Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитор на положеннях та умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії (надалі кредит) з лімітом 200 00,00 дол. США.

19.09.2005 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі «Позивач», «Банк», Кредитор») та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки (Копія Договору поруки додається до позовної заяви).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 , яки виникають з умов кредитного договору № 014/0077/74/658 від 19.09.2005 року в повному обсязі цих зобов`язань.

Станом на 12.06.2023 року (дата формування інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5123585500:01:001:0332, площею 2 га. Назва регіону до якого належить об`єкт: Одеська область, Миколаївський район.

Позивач вказує, що накладення арешту на нерухоме майно стане стимулюванням Боржника щодо виконання боргових зобов`язань перед Банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом статтей 575, 577 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідача по справі наявна квартира АДРЕСА_1 . З інформації з реєстру вбачається, що кредитний договір № 014/0077/74/658 забезпечений договором іпотеки яким обтяжена вказана квартира, що належить відповідачу ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд вбачає, що виконання можливого рішення суду з приводу стягнення заборгованості про кредитному договору вже забезпечено договором іпотеки, а стимулювання відповідача погасити борг шляхом накладення арешту суперечить меті застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.149,150,153,258-261,353ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Науменко