Постанова

від 12.02.2024 по справі 523/11700/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3076/24

Справа № 523/11700/23

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»,

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2023 року,

за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 19.05.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

19.09.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Станом на 25.04.2023 року заборгованість за кредитним договором складає 1936955,78 грн.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1604457,38 грн.

У жовтні 2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» зазначило, що заборгованість перед банком є значною та щодення збільшується. Відповідачем умови кредитного договору та додаткових угод не виконуються. Станом на 12.06.2023 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на кадастровим номером 5123585500:01:001:0332 площею 2 га. Вважає, що накладення арешту стане стимулюванням для боржника.

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5123585500:01:001:0332, площею 2 га.

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 02 листопада 2023 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову відмовив.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2023 року та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами кредитного договору передбачено забезпечення кредиту всім належним майном і такі умови погоджені сторонами. Однак закон позбавляє права позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в період дії воєнного стану, а відтак банк буде позбавлений права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку із чим, сама наявність іпотеки не є належним забезпеченням для задоволення вимог та не може усунути його порушені права. При цьому накладення арешту на майно не завдасть шкоди або збитків власнику, оскільки є тимчасовим та діє до набрання чинності рішенням. Також зауважує, що сума пред`явлена до стягнення є значною та не може бути стягнута в загальному порядку, зокрема за рахунок відрахувань із заробітної плати тощо.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.11.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та роз`яснено право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримала 04.12.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримав 16.01.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що вартість забезпеченогомайна значноперевищує сумупозовних вимогбанку,що свідчитьпро відсутністьспівмірності заявленихвимог іздодатковими заходамизабезпечення позову,на вжиттіяких наполягаєАТ "РайффайзенБанк".

У разіне накладенняарешту надодаткове майно,позивач нематиме длясебе негативнихнаслідків,оскільки йоговимоги уповному обсязізабезпечені договороміпотеки. Зауважує, що користувачем земельної ділянки є ТОВ «Агроком». Договір оренди укладений у строк до 01.03.2033 року. Накладення арешту на вказану земельну ділянку може призвести до необґрунтованого втручання в підприємницьку діяльність юридичної особи. Доказів на підтвердження того, що майно, на яке просить накласти арешт АТ «Райффайзен Банк», може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення не надано.

Копію ухвали про відкриття провадження скаржник отримав 30.11.2023 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Позивач, відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» судову повістку отримало 25.12.2023 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 судову повістку отримала 28.12.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_1 повідомлений у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 12.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, додаткові пояснення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» залишив без розгляду з огляду на те, що відповідно до ч. 1, 2, ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву(відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту Глави 1 Розділу V «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключно у заявах по суті справи.

Оскільки додаткові пояснення позивача на апеляційну скаргу, у розумінні положень ст. 174 ЦПК України, не є заявою по суті справи, то подані позивачем додаткові пояснення колегія суддів вважала за необхідне залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконання можливого рішення суду щодо стягнення заборгованості вже забезпечено договором іпотеки, а стимулювання відповідача погасити борг, шляхом накладення арешту на інше майно, суперечитеме меті застосуванню заходів звбезпечення позову.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до ч. 1, 2 ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1ст.150ЦПКУкраїнивизначено переліквидівзабезпеченняпозову.Так,позов забезпечуєтьсяшляхом:1)накладенням арештунамайнота (або)грошовікошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплатівідповідачевіізнаходяться уньогочив іншихосіб; 1-1)накладенням арештунаактиви,якієпредметомспору,чиіншіактиви відповідача,які відповідаютьїхвартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованимиактивів таїх стягненняв дохіддержави; 2)забороноювчинятипевні дії; 3)встановленнямобов`язку вчинитипевні дії,у разіякщоспір виникізсімейнихправовідносин; 4)забороноюіншим особамвчинятидії щодопредмета споруабоздійснювати платежі,абопередавати майновідповідачеві чивиконувати щодоньогоінші зобов`язання; 5)зупиненнямпродажуарештованого майна,якщо поданопозовпровизнання прававласностінацемайноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненнянапідставі виконавчогодокумента,якийоскаржується боржникому судовомупорядку; 8)зупиненняммитногооформлення товарівчипредметів; 9)арештом морськогосудна,щоздійснюєтьсядлязабезпечення морськоївимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданихпозивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст.150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Частиною четвертою статті 263ЦПКУкраїни передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходівзабезпечення позовуз тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходизабезпечення позовузастосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву прозабезпечення позову,суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність видузабезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1604457,38 грн.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 397709672 від 12.06.2023 року вбачається, що приватним нотаріусом Левенець Т.П. 26.09.2005 розу здійснено реєстрацію іпотеки на підставі іпотечного договору від 26.09.2005 року, іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що кредитні кошти у розмірі 200000 дол США за кредитним договором видавались саме на придбання предмета іпотеки.

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» як в заяві про забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі не посилається на те, що вартістьпредмета іпотекименша ніжзаявлена достягнення заборгованістьза кредитнимдоговором,на забезпеченнявиконання якогоукладено іпотечнийдоговір,що матименаслідком часткове невиконання можливого рішення суду.

Доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються на тому, що під час воєнного стану Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» не може звернути стягнення на предмет іпотеки в силу вимог закону.

Враховуючи підстави подання заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що розглядаючи заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», суд першої інстанції належним чином оцінив обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, врахував зазначені положення закону, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку є неспівмірним із заявленими вимогами про стягнення заборгованості, з огляду на те, що на забезпечення виконання кредитного договору між сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про неможливість позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в період дії воєнного стану, а відтак позбавлення права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки колегія суддів відхиляє, оскільки забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Застосування заходу забезпечення позову не є підставою для автоматичного звернення стягнення на вказане майно у випадку задоволення позовних вимог.

Окрім викладеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Позивачем не надано доказів та не зазначено обґрунтованих підстав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Не надано жодного доказу на підтвердження наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач має намір здійснити відчуження земельної ділянки.

Апеляційний суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Проте заява про забезпечення позову не містить таких обґрунтувань.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко