Рішення

від 19.10.2023 по справі 601/1977/23

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/1977/23

Провадження № 2/601/528/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

представника позивача прокурора Денисюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриківське» про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

16 червня 2023 року керівник Кременецької окружної прокуратури Наталія Штурма в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 з вимогою про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

Позов обґрунтований тим, що за ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 873, виданого 09.08.2021 та свідоцтва про право на спадщину №874, виданого 09.08.2021 приватним нотаріусом Михайловою Г.В., зареєстровано право власності на спадкове майно на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1311 га та 0,1203, кадастрові номера відповідно: 6123484400:01:001:0634, 6123484400:01:001:1056, які знаходяться на території Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області після смерті ОСОБА_2 .

15.03.2017 спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 були укладені договори оренди б/н про передачу вищезазначених земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Бриківське» зі строком дії договору на 7 років, про що внесено записи 24.11.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

На даний час вищезазначені земельні ділянки знаходяться у користуванні ТзОВ «Бриківське».

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області №6101.2-5978/61.1-23 від 30.06.2023 ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання не значиться, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на постійне проживання в Україні не документувався, з питань оформлення набуття громадянства України не звертався.

Згідно з інформації Лопушненської сільської ради №02-07/520 від 01.05.2023 відповідач ОСОБА_1 на території Лопушненської сільської територіальної громади не зареєстрований та не проживає.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, 09.08.2021 набув право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 6123484400:01:001:0634, 6123484400:01:001:1056, та упродовж року добровільно їх не відчужив.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконано передбаченої земельним законодавством вимоги щодо відчуження набутих земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, то земельні підлягають конфіскації за рішенням суду. З огляду на вищевказане позивач просить позовну заяву задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Кременецької окружної прокуратури Денисюк Н.В. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позові та просила позов задовольнити. Вказала, що відповідач ОСОБА_3 , який є громадянином російської федерації, у 2021 році набув право власності на спірні земельні ділянки, однак в подальшому протягом року й по даний час земельні ділянки ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено вимоги ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України, що є підставою для конфіскації земельних ділянок в користь держави. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Кременецького районного суду Тернопільської області. Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ТзОВ «Бриківське» в судове засідання не з`явився, хоча про день та час судового засідання був належним чином повідомлений, будь яких заяв клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило.

Заяви та клопотаннясторін, процесуальнідії у справі.

Відповідно до ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 липня 2023 року позов прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 24 серпня 2023 року.

Відповідно до ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду на 02 жовтня 2023 року. У зв`язку із неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 19 жовтня 2023 року.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явивсь у судове засідання, не подав відзиву на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно з державним актом серія ЯЗ № 061798, який виданий 14.07.2009, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,13 га за кадастровим номером 6123484400:01:001:0634 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Згідно з державним актом серія ЯЗ № 061799, який виданий 14.07.2009, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0.12 га за кадастровим номером 6123484400:01:001:1056 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 338912031 від 12.07.2023 вбачається, що за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 873, виданого 09.08.2021 та свідоцтва про право на спадщину №874, виданого 09.08.2021 приватним нотаріусом Михайловою Г.В., зареєстровано право власності на спадкове майно на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1311 га та 0,1203 га, кадастрові номери відповідно: 6123484400:01:001:0634, 6123484400:01:001:1056, які знаходяться на території Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області після смерті ОСОБА_2 ..

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 338910792 від 12.07.2023 вбачається, що 15.03.2017 спадкодавцем ОСОБА_2 були укладені договори оренди б/н про передачу вищезазначених земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Бриківське» зі строком дії договору на 7 років, про що внесено записи 24.11.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості № 201-20230712-0006234643, 201-20230712-0006234623 від 12 липня 2023 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6123484400:01:001:1056, площею 0,1203 га становить 24408,01 гривень, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6123484400:01:001:0634, площею 1,1311 га становить 35247,11 гривень.

Згідно інформаційного листа Лопушненської сільської ради № 02-07/520 від 11.05.2023 та доданих копій погосподарських книг вбачається, що: на даний час відповідач ОСОБА_1 на території громади не зареєстрований та не проживає; відповідно до будинкової книги Крутнівської сільської ради Кременецького району (1976-1978 років) зроблено запис про реєстрацію ОСОБА_1 , а в погосподарській книзі №1 (1980-1982 років) у графі 25 зроблено запис про вибуття ОСОБА_1 з господарства 18.10.1977 в м. Калуга; земельні ділянки за кадастровими номерами 6123484400:01:001:1056 та 6123484400:01:001:0634 використовуються ТОВ «Бриківське» на підставі договорів оренди зареєстрованих ІНФОРМАЦІЯ_2 з померлим батьком відповаідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії актового запису про смерть № 18 від 29.05.2018 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Крутнів Кременецького району Тернопільської області.

З копій договорів оренди землі від 15.05.2017 б/н вбачається, що земельні ділянки за кадастровими номерами 6123484400:01:001:1056 та 6123484400:01:001:0634 використовуються ТОВ «Бриківське», договори укладено з ОСОБА_2 ..

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20.11.2003 р. документований паспортом громадянина російської федерації серії та номер НОМЕР_1 , виданим ФМС 46001.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області №6101.2-5978/67.1-23 від 30.06.2023, громадянин російської федерації ОСОБА_1 , зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання не значиться, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на постійне проживання в Україні не документувався, з питань оформлення набуття громадянства України до УДМС у Тернопільській області не звертався.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Кременецька окружна прокуратура зверталася до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузь (лист №51/1541вих-23 від 07.04.2023) з проханням надати інформацію про вжиті Головним управлінням заходи щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами: 6123484400:01:001:1056 площею 0,1203 га, 6123484400:01:001:0634, площею 1,1311 га, які належать на праві власності громадянину РФ ОСОБА_1 , у тому числі шляхом їх конфіскації в судовому порядку.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.212-1363/2-23 від 20.04.2023, наданого у відповідь на запит Кременецької окружної прокуратури, вказаний орган до суду позовної заяви не подавав.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Кременецька окружна прокуратура зверталася до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І. Кузь (лист №51/1541вих-23 від05.07.2023) з проханням надати інформацію про вжиті Головним управлінням заходів щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами: 6123484400:01:001:1056 площею 0,1203 га, 6123484400:01:001:0634 площею 1,1311 га, які належать на праві власності громадянину РФ ОСОБА_1 , у тому числі шляхом їхконфіскації в судовому порядку.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-2238/2-23 від 20.04.2023, наданого у відповідь на запит Кременецької окружної прокуратури, вказаний орган до суду позовної заяви не подаватиме у зв`язку із відсутністю коштів на судовий збір.

Оцінка суду.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного та Земельного кодексівУкраїни.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнароднеиприватне право», право власності та іншиіречові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У ч.1 ст.1 ЗК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельнуділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ч.1, 2, 4 ст. 374 ЦК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Так, згідно ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У ч. 2 ст. 35 ЗК України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно ч.1, 3 ст.130 ЗК України (в редакції чинній на дату розгляду справи) набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

У ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У п.д), е) ч.1 ст. 140 ЗК України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 145 ЗК України (в редакції чинній на дату розгляду справи), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не булла відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, аналізуючи вище наведені положення законодавства України, судом встановлено, що станом на 09.08.2021 була встановлена законодавча заборона на передачу земель сільськогосподарського призначення, до яких відносяться земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у власність іноземцям.

При цьому, після набуття ОСОБА_1 , громадянином російської федерації, у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства останній є особою, до якого перейшло право власності на земельні ділянки, які у відповідності до ЗК України не можуть перебувати в його власності, на останнього покладався обов`язок щодо відчуження набутих ділянок протягом року з моменту переходу такого права, тобто до 09.08.2022. А у випадках, коли земельні ділянки цією особою протягом встановленого строку не відчужені, такі ділянки підлягали примусовому відчуженню за рішенням суду.

На підставі досліджених письмових доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 , як іноземець, маючи обов`язок протягом року з моменту набуття права власності відчужити земельні ділянки для особистого селянського господарства, які не можуть перебувати у йоговласності, такий обов`язок не виконав.

Оскільки на час розгляду справи у суді, з врахуванням внесених до ЗК України змін, на іноземців, до яких перейшло право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не можена буватися ними у власність, також покладається обов`язок щодо відчуження набутої земельної ділянки протягом року з моменту переходу такого права, а у разі невиконання такого обов`язку така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду з подальшим продажем на земельних торгах та виплатою ціни проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, її колишньому власнику, то в діях ОСОБА_1 наявне порушення чинного земельного законодавстваУкраїни.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб булла дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністру аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Тернопільської області є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільськійобласті.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 08.03.2023 №85, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, щовизначені законом.

Так, у ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи іншийс уб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Згідно ч.ч.3, 4 ст. 12, ч.ч.1, 3 ст. 13, ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, встановивши, що ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, упродовж встановленого законодавством строку з 09.08.2021 по 09.08.2022 після на буття права власності на земельні ділянки: площею 0,1203 га за кадастровим номером 6123484400:01:001:1056, площею 1,1311 га за кадастровим номером 6123484400:01:001:0634 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які не можуть перебувати у власності іноземців, не виконав свого обов`язку щодо відчуження таких ділянок, враховуючи триваючий характер порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства України, яке й на даний час передбачає для іноземців лише право оренди земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого спірні земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 гривень. А тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користьТернопільської обласної прокуратури понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2684 гривень.

Керуючись ст. 141, 258-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами: 60123484400:01:001:0634, площею 1,1311 га та 6123484400:01:001:1056, площею 0,1203 га, шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви в сумі 2684 гривень, який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача02910098(Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Кременецька окружна прокуратура, місце знаходження: 47000, м. Кременець вул. Словацького, 6а, Тернопільської області, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місце знаходження: 46002, м. Тернопіль вул. Лисенка, 20а, код ЄДРПОУ:39766192.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,громадянину російської федерації, інший документ, що посвідчує особу іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 20.11.2013, видавник: ФМС 46001. Адреса: російська федерація, м. Курськ, вулиця Белінського, 40.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриківське», місцезнаходження за адресою: вул. Миру, 49, с. Залісці Кременецький район Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 26.10.2023.

Головуючий