Постанова

від 24.10.2023 по справі 905/133/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/133/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився

3-го відповідача -не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп" (вх.№1746Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/133/23 (суддя Харакоз К.С., повний текст складено та підписано 03.08.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м.Київ,

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп", м.Маріуполь, Донецька область,

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авис-Восток", м.Київ,

відповідача 3 ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область,

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1.351.524,19 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп",

до Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк",

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авис-Восток", м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область,

про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авис-Восток", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1.351.524,19 грн.

В рамках справи №905/133/23 надійшов зустрічний позов ТОВ "Ві Енд Сі Груп" до відповідача АТ "Перший Український міжнародний банк", за участю третіх осіб: ТОВ "Авис-Восток", ОСОБА_1 , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 з 05.03.2022.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 позовні вимоги первісного позивача АТ "Перший Український міжнародний банк" до відповідача 1 ТОВ "Ві Енд Сі Груп", до відповідача 2 ТОВ "Авис-Восток", до відповідача 3 ОСОБА_1 , про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1.351.524,19 грн задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Ві Енд Сі Груп", ТОВ "Авис-Восток", ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за Договором фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 та Договорами поруки від 04.11.2021, в сумі 1.351.524,19 грн, у тому числі: заборгованість з оплати частини вартості предмету лізингу в сумі 1.141.088,00 грн; заборгованість по винагороді лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу в сумі 185.386,55 грн; заборгованість з комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості в сумі 4.320,00 грн; заборгованість з комісійної винагороди за дострокове погашення в сумі 20.729,64 грн. Стягнуто з ТОВ "Ві Енд Сі Груп" на користь АТ "Перший Український міжнародний банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 20.272,86 грн. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Ві Енд Сі Груп" до АТ "Перший Український міжнародний банк", за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ТОВ "Авис-Восток", за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Ві Енд Сі Груп", звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог АТ "Перший Український міжнародний банк" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 1.351.524,19 грн з відповідача 1 ТОВ "Ві Енд Сі Груп", до відповідача 2 ТОВ "Авис-Восток", до відповідача 3 ОСОБА_1 . Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач 1 за первісним позовом посилається на те, що рішення є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків обставинам справи, при цьому мала місце недоведеність обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушено та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не надано належної оцінки істотній зміні обставин в конкретній ситуації, яка мала місце в правовідносинах сторін та не врахував "фундаментальну різницю" у підході трактування форс-мажору, зокрема те, що форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, в той час як "істотна зміна обставин" - є підставою для розірвання Договору фінансового лізингу;

- Банком недотримана умова договору фінансового лізингу щодо страхування предмету лізингу, в той час як Відповідач повідомляв банківську установу про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконувати свої обов`язки за договором фінансового лізингу;

- господарським судом не враховано факт припинення дії договору страхування предмету лізингу;

- судом першої інстанції не було надано належної оцінки всім доказам, зокрема інформації про кримінальне провадження, повідомлення банку про нього, що суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Ві Енд Сі Груп" залишено без руху, в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ві Енд Сі Груп" на рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/133/23; встановлено строк до 09.10.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 09.10.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; розгляд апеляційної скарги у справі №905/1721/21 призначено на 25.05.2023. Явку сторін визначено не обов`язковою.

Позивач за первісним позовом, АТ "Перший Український міжнародний банк", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з рішенням Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/133/23, просить залишити його без змін, як законне та обгрутнтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення. Обгрунтовуючи свою позицію по справі, позивач зазначає, що Лізингоодержувач не повідомляв банк про настання форс-мажорних обставини в передбаченому договором порядку. За умовами договору фінансового лізингу гибель майна є ризиком лізингоодержувача.

Представник апелянта в судове засідання, призначене на 24.10.2023 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що представник скаржника у вказану дату та час не може бути присутнім в судовому засіданні через стан здоров"я в зв"язку з перенесеною хворобою.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника ТОВ "Ві Енд Сі Груп" про відкладення розгляду справи, зазначає таке.

Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є розумність строків розгляду справи судом.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору. В той час як у клопотанні про відкладення розгляду справи позивач не довів обов`язковість своєї присутності в судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що вирішуючи питання про необхідність відкладення розгляду данної справи, судом враховано положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Ураховуючи положення статті 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Інші учасники справи не направили своїх представників для участі у справі.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 18.08.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 19.08.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.11.2021 між АТ "Перший Український міжнародний банк" (Лізингодавець за договором, Позивач за первісним договором) та ТОВ "Ві Енд Сі Груп" (Клієнт, Лізингоодержувач або 1-й Відповідач за первісним дозовом) укладено Договір фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651, відповідно до умов якого Лізингодавець набуває у свою власність і передає Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодерджувача за умови повного та належного виконання всіх зобов`язань за Договором (у тому числі зі сплати лізингових та інших платежів, а також неустойки (штрафу, пені) переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством України).

Іншими умовами спірного договору визначено наступне:

- усі лізингові платежі Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця, зазначений у п.19 Розділу "Преамбула та окремі умови" Договору (п.2.1);

- всі чергові лізингові платежі відповідно до графіку та загальних умов Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень п.п. 2.4-2.6 Договору, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п.2.3);

- передача предмета лізингу відбувається не раніше дати фактичного отримання лізингодавцем у продавця предмета лізингу (з оформленням шляхом підписання акту приймання-передачі предмета лізингу від продавця до Лізингодавця) та лише після настання всіх умов, зокрема (пункт 3.2.3. Договору) - укладання та набрання чинності договорами страхування Предмету лізингу (та обов`язкового страхування цивільної відповідальності - у випадках, передбачених законодавством України) (п.3.2);

- у розділі "Терміни та скорочення" вказано, що число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання акту;

- приймання лізингоодержувачем предмету лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі предмета в лізинг. Підписання Лізингоодержувачем акту підтверджує в тому числі належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання сторонами такого акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завдані третім особам внаслідок користування предметом лізингу). З моменту підписання акту лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації предмета лізингу. Ризик невідповідності предмету лізингу цілям використання цього Предмета лізингу та настання істотної зміни обставин в своєму становищі та/або діяльності (в розумінні ст. 652 ЦК України) несе Лізингоодержувач (п.3.4);

- у разі, зокрема, несплати Лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або в повному обсязі) та якщо прострочення сплати становить більше 60 (календарних) днів з дня настання строку платежу, Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови Договору (п. 6.1.1.);

- якщо лізингоодержувач у встановлений згідно з п.6.2 Договору строк не усуне зазначені порушення: не поверне лізингодавцю предмет лізингу, а також випадках настання обставин (подій), передбачених п.п. 6.1.4-6.1.7 Договору, строк лізингу закінчується в день сплати нарахованого лізингодавцем викупного платежу або в день вилучення предмету лізингу лізингодавцем (в залежності від того, яка з цих подій наступить раніше). Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити викупний платіж на умовах п. 6.4 Загальних умов. У випадках, передбачених пунктами 6.1.4.-6.1.6 Загальних умов, право Лізингоодержувача на придбання Предмету лізингу згідно умов цього договору припиняються (п. 6.3.);

- зміна строку лізингу на вимогу лізингодавця у випадках, передбачених у п.6.1 Договору, не може вважатися односторонньою зміною умов договору (п. 6.3.1);

- викупний платіж розраховується за формулою Sвп = Sнв + Sв + Sлп3 + Sдз, де Sвп - розмір викупного платежу, після оплати якого лізингодавець припиняє нараховувати лізингові платежі; Sнв - сума невідшкодованої лізингоодержувачем частини залишкової вартості предмета лізингу на дату нарахування викупного платежу; Sв - розмір винагороди лізингодавця за наданий у лізинг предмет лізингу відповідно до Графіку лізингових платежів; Sлп3 - сума комісійної винагороди за дострокове погашення; Sдз - сума відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних із звершенням строку лізингу відповідної частини предмета лізингу, тощо (п. 6.4);

- Лізингоодержудач зобов`язаний сплатити Викупний платіж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту направлення Лізингодавцем відповідної вимоги (п. 6.4.1);

- Лізингоодержувач протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відправлення Лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу зобов`язаний сплатити в повному обсязі (погасити) всю заборгованість (включаючи викупний платіж) перед Лізингодавцем згідно Договору, в т.ч. усі прострочені платежі, штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством, відшкодувати усі збитки, завдані Лізингоодержувачем за Договором та ув`язку з ним (п. 6.5);

- будь-які повідомлення та/аба документи, що направляються Сторонами одна одній у зв`язку з Договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторін (за виключенням електронних повідомлень). Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією Стороною іншій за адресою, зазначеною у Договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої Сторони, виключно у разі укладення Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору. Сторони погодились що повідомлення та/або документи (за виключенням електронних повідомлень та повідомлення про відмову від Договору та його дострокове розірвання) вважаються отриманими Лізингоодержувачем на сьомий календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку (при цьому Лізингоодержувач несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів), або в день особистого вручення Лізингоодерзкувачу, зазначений в повідомленнях та/або документах, а направлені Електронні повідомлення - в день та час їх направлення банком. Щодо повідомлення про відмову від договору та його дострокове розірвання - якщо минуло 10 (десять) банківських (робочих) днів з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в Договорі (п.10.9).

Додатком до Договору є Графік сплати лізингових платежів, які складаються з:

1) відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу,

2) винагороди лізингодавця.

04.11.2021 між сторонами укладено Заяву про надання послуги фінансового лізингу №1 до спірного Договору, предметом якої є грунтозамішувальна установка у кількості 1 одиниці, загальною вартістю 6.066.300,00 грн; строк лізингу - 36 місяців з дати підписання акту приймання-передачі.

15.11.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі №1, за яким Банк передав, а Клієнт прийняв у лізинг на умовах спірного договору предмет лізингу: Автобетономішалку Volvo FM 11.460, у кількості 1 одиниця, номер кузова (шасі, рами, заводський): НОМЕР_1 , 2011 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір білий, свідоцтво про реєстрацію Серія № НОМЕР_3 , від 12.11.2021 виданий ТСЦ 0541.

Отже, у відповідності до умов договору після отримання об`єкту лізингу, у 1-го Відповідача виникли зобов`язання щодо оплати лізингових платежів відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання Договору фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 Кредитор - АТ "Перший Український міжнародний банк" цього ж дня уклав аналогічні за змістом договори поруки №МБ-MPL-П-15651/1 з ТОВ "Авис-Восток" (Поручитель, 2-й Відповідач за первісним договором) та №МБ-MPL-П-15651/2 з ОСОБА_1 (Поручитель, 3-й Відповідач за первісним договором), відповідно до умов яких Поручителі поручились перед Кредитором за виконання боржником зобов`язань за Договором фінансового лізингу. При цьому поручителі відповідають перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником (ТОВ "Ві Енд Сі Груп") в повному обсязі. Поручителі відповідають в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату відшкодування (компенсації) вартості предмета лізингу, винагороди кредитора (лізингодавця), комісій, неустойки, витрат кредитора, тощо.

У разі повішення Боржником зобов`язання Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного окремо (п. 1.3 Договорів поруки).

У разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання. Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документів (п. 3.1 Договорів поруки).

Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу Кредитора у валюті зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги (п. 3.2 Договорів поруки).

Так, Позивач за первісним позовом за Договором фінансового лізингу, АТ «ПУМБ» придбало для Клієнта - ТОВ «Ві Енд Сі Груп» за власні кошти предмет лізингу Автобетономішалку Volvo, модель FM 11.460, 2011 року випуску, загальною вартістю 2.086.850,00 грн. При чому лізингоодержувач ТОВ «Ві Енд Сі Груп» самостійно і на власний ризик обрав як вказаний предмет лізингу, так і продавця у якого він куплений.

Отже, Позивач виконав повністю свій обов`язок за Договором фінансового лізингу, за власні кошти, а саме - Банк передав за умовами Договору фінансового лізингу вказану Автобетономішалку у користування та володіння лізингоодержувача ТОВ «Ві Енд Сі Груп», що не заперечується 1-м Відповідачем за первісним позовом.

Проте, 1-й Відповідач припинив виконувати належним чином свої договірні зобов`язання перед Банком, внаслідок чого з 15.03.2022 виникло прострочення зі сплати винагороди Лізингодавця за отриманий в лізинг Предмет лізингу (лізингових платежів) за цим Договором, та зі сплати платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу.

07.07.2022 Банк направив Лізингоодержувачу вимогу №КНО-61.1.3.2/83 про погашення простроченої заборгованості, яка станом на 06.07.2022 склала 230.573,83 грн на електронну адресу ТОВ "Ві Енд Сі Груп", що передбачено умовами спірного Договору фінансового лізингу.

Пізніше, керуючись положеннями шостого розділу спірного Договору лізингу 17.08.2022 Банк сформував вимогу про сплату Викупного платежу, в якій станом на 16.08.2022 (включно) Позивач нарахував ТОВ "Ві Енд Сі Груп" Викупний платіж в сумі 1.288.202,66 грн, з яких: сума невідшкодованої частини залишкової вартості Предмету лізингу в розмірі 1.141.088,00 грн, в т.ч. ПДВ; сума комісійної винагороди за дострокове погашення у розмірі 3% від суми достроково сплачених лізингових платежів в розмірі 26.729,64 грн; сума винагороди Лізингодавцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу в розмірі 117.985,02 грн; сума комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості складає 2.400,00 грн, в т.ч. ПДВ - 400,00 грн. Дану вимогу Банк також направив на електрону адресу Лізингоодержувача, у передбачений Договором лізингу спосіб.

З огляду на те, що вимога Банку про сплату Викупного платежу була залишена Лізингоодержувачем без виконання, Викупний платіж не сплачено, предмет лізингу Банку не повернуто, останній звернувся до господарського суду із відповідним позовом.

Предметом розгляду у цій справі є стягнення солідарно з 1-го відповідача (як основного Боржника) та 2-го і 3-го відповідачів (як Поручителей) на користь АТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованості в розмірі 1.351.524,19 грн.

В свою чергу, від ТОВ "Ві Енд Сі Груп" в рамках справи №905/133/23 надійшов зустрічний позов до відповідача АТ "Перший Український міжнародний банк", за участю третіх осіб: ТОВ "Авис-Восток", ОСОБА_1 , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 з 05.03.2022.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив первісні позовні вимоги зазначив, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підтвердження наявності та розміру заборгованості ТОВ "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 та відповідачами не були спростовані. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази виконання поручителями своїх зобов`язань за Договорами поруки, що дало суду підстави для задоволення позовних вимог АТ "Перший Український міжнародний банк" про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості ТОВ "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021.

Відмовляючи ж в задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що дослідивши надані докази та доводи, які покладені в основу зустрічного позову щодо істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору лізингу, дійшов висновку про те, що Позивачем не підтверджено доказами існування у сукупності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору фінансового лізингу.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення суми заборгованості за Договором фінансового лізингу суд зазначає таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Місцевий господарський суд, даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору правильно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

У відповідності до ч.1 ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу (ч.1 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Як вже було зазначено, згідно наданої суду виписки Відповідач припинив виконувати належним чином свої договірні зобов`язання перед Банком, внаслідок чого з 15.03.2022 виникло прострочення зі сплати винагороди Лізингодавця за отриманий в лізинг Предмет лізингу (лізингових платежів) за цим Договором, та зі сплати платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу, що стало підставою направлення Банком Лізингоодержувачу на електрону адресу вимоги №КНО-61.1.3.2/83 від 07.07.2022 про погашення простроченої заборгованості, яка станом на 06.07.2022 склала 230.573,83 грн.

Крім того, 23.08.2022 Банк направив на електронну адресу ТОВ "Ві Енд Сі Груп" - Лізингоодержувача, яка значиться в преамбулі Договору лізингу (avis-vostok@ukr.net; Vsgroup2019@ukr.net), вимогу про сплату Викупного платежу, як це передбачено положеннями пунктів 10.5, 10.9. Договору лізингу.

Тобто, враховуючи умови договору, вимоги, в тому числі і про Викупний платіж вважаються отриманими 1-м Відповідачем в день їх направлення Банком. З урахуванням положень п.6.4.1, п.6.5 Договору лізингу, строк виконання вказаної вимоги банку сплинув 06.09.2022, проте вимога Банку про сплату Викупного платежу була залишена Лізингоодержувачем без виконання, Викупний платіж не сплачено.

Станом на 26.12.2022 заборгованість 1-го Відповідача складає: 1.351.524,19 грн, з яких: заборгованість зі сплати (компенсації) вартості предмета лізингу за період з 15.03.2022 по 15.12.2022 становить 1.141.088,00 грн; заборгованість зі сплати винагороди на користь позивача за період з 15.03.2022 по 15.12.2022 (враховуючи часткову оплату 31.05.2022 в сумі 1643,33 грн) становить 185.386,55 грн; заборгованість з комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості становить 4.320,00 грн.; заборгованість за комісійною винагородою за дострокове погашення заборгованості становить 20.729,64 грн.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сторонами не надавалось до матеріалів справи жодних доказів, які б свідчили, що Лізингоотримувачем після 15.03.2023 проводились будь-які оплати за відповідним Договором лізингу.

Проаналізувавши п.п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 10.9 спірного Договору лізингу, а також перевіривши розрахунок заборгованості, долучений позивачем до позовної заяви, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунок ціни позову станом на 26.12.2022 заборгованості 1-го Відповідача складає 1.351.524,19 грн, відповідає умовам нарахування, передбаченим Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 та є обґрунтованим.

Отже, наявність та розмір заборгованості ТОВ "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачами не спростовується.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вже досліджувалось судом, ТОВ "Авис-Восток" та ОСОБА_1 є поручителями за виконання зобов`язань ТОВ "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу, тож 1-й, 2-й та 3-й Відповідачі солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов вказаного договору.

12.09.2022 Позивач направляв вимогу щодо виконання зобов`язань за договором поруки ТОВ "Авис-Восток" та ОСОБА_1 за вих. №КНО-61.1.3.2/152, але доказів сплати ними заборгованості Боржника за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 суду надано не було, що дає підстави вважати вірним висновок про обґрунтованість позовних вимог АТ "Перший Український міжнародний банк" щодо солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості ТОВ "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021.

У суді першої інстанції та при зверненні з апеляційною скаргою 1-й Відповідач посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), спричинені військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022, що унеможливило виконання ним зобов`язань за договором фінансового лізингу.

У розділі 8 спірного Договору лізингу сторони визначили обставини непереборної сили.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі; вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання Сторонами їх обов`язків за Договором.

Згідно з п. 8.2 Договору, сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Згідно п. 8.3. Договору, якщо обставини, вказані в пункті 8.1. Загальних умов, продовжують діяти впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з часу їх виникнення, то Сторони повинні провести переговори, щоб обговорити заходи, яких слід вжити. У випадку, якщо протягом наступних 10 (десяти) календарних днів Сторони не зможуть домовитися, то Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення Предмету лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Предмет лізингу Лізнигодавцю протягом 15 (п`ятнадцята) календарних днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

13.05.2022 Торгова Промислова Палата України опублікувала на сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі б Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас, частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 14 вказаного Закону ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

На законодавчому рівні не змінено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Тобто, норми Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є діючими, а видача відповідних сертифікатів особам, які звернулись до ТТП за їх видачею здійснюється ТПП безупинно.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов`язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Аналізуючи вищенаведені умови укладеного між сторонами договору та приписи законодавства щодо форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає, що для звільнення від відповідальності при настанні обставин непереборної сили сторона за зобов`язанням має довести належним чином (отриманням відповідного Сертифікату) зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями, а також належним чином повідомити іншу сторону про настання таких обставин.

В даному випадку, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Ві Енд Сі Груп" не надав доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку визначеному п. 8.2 договору. Так, в матеріалах справи містяться листи 1-го Відповідача вих. №1404/2 від 14.04.2022, вих. №150622/1 від 15.06.2022 адресовані банківській установі про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконувати Лізингоодержувачем обов`язків за договором фінансового лізингу, але з наведених листів не вбачається направлення Лізингодавцю відповідного сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин, які мають індивідуальний персоніфікований характер щодо договору №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021, як то передбачено Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламентом. При цьому, доказів направлення на адресу банку листа вих. № 1404/2 взагалі не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 1-й Відповідач надав Сертифікат Донецької торгово-промислової палати №14000-23-1796 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих.№138/12.1-17-03 від 12.04.2023 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп" за Договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021, яким засвідчено унеможливлення виконання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 12.04.2023.

Але, засвідчення Сертифікатом Донецької ТПП №14000-23-1796 неможливості виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України), а не від самого зобов`язання, що є предметом первісного позову.

Колегія суддів бере до уваги, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс- мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Сама по собі війна з РФ не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Також слід зазначити, що введення в Україні воєнного стану та пов`язані із ним обмеження, а також активні бойові дії вплинули не тільки на позивача, але й на відповідача.

Стосовно доводів апеляційної скарги про недотримання банком умови Договору фінансового лізингу щодо страхування предмету лізингу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3.2 Договору фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 передача предмета лізингу відбувається не раніше дати фактичного отримання лізингодавцем у продавця предмета лізингу (з оформленням шляхом підписання акту приймання-передачі предмета лізингу від продавця до Лізингодавця) та лише після настання всіх умов за переліком, зокрема (пункт 3.2.3. Договору), після укладання та набрання чинності договорами страхування Предмету лізингу (та обов`язкового страхування цивільної відповідальності - у випадках, передбачених законодавством України).

За умовами п.2.1.3.1. вказаного Договору страхування предмета лізингу від 12.11.2021 цей договір діє на території України, виключаючи тимчасово окуповану територію.

До матеріалів справи Банком додана копія Договору страхування предмета лізингу №3524409 від 12.11.2021, яким забезпечувалось покриття ризиків пошкодження або знищення предмету лізингу в результаті подій, вказаних у п.2.2.1 Договору страхування. Строк дії договору страхування - по 14.11.2022 (п.2.7. Договору страхування).

Тобто, Банком укладений Договір страхування предмета лізингу яким забезпечувалось покриття ризиків пошкодження або знищення предмету лізингу в результаті подій, вказаних у п.2.2.1 Договору страхування. Строк дії договору страхування - по 14.11.2022 (п.2.7. Договору страхування).

Лізингоодержувач припинив виконувати свої обов`язки та сплачувати лізингові платежі - ще під час дії Договору страхування і станом на 06.07.2022 у Боржника вже існувала прострочена заборгованість, а 17.08.2022 Позивачем йому була направлена Вимога про сплату викупного платежу. Тобто Боржник повинен був або сплатити Позивачу суму викупного платежу, або ж повернути предмет лізингу, як передбачено умовами Договору фінансового лізингу. При цьому пунктом 8 Додатку 2 «Страхування» до Договору фінансового лізингу встановлено, що в разі настання страхового випадку з Предметом лізингу, Лізингоодержувач (ТОВ «Ві Енд Сі Груп») зобов`язаний негайно (але не пізніше 24-х годин з моменту настання страхового випадку) проінформувати про це Лізингодавця та страховика, зафіксувавши при цьому №заяви/звернення і час відправлення. Тобто, Договором фінансового лізингу прямо був встановлений обов`язок 1-го Відповідача самостійно повідомити страхову компанію про настання страхового випадку.

Таким чином, обов`язок страхування предмету лізингу - був виконаний Банком, укладено Договір страхування з ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», але продовження страхування Предмету лізингу має сенс у випадку вжиття Лізингоодержувачем всіх потрібних за умовами Договору і можливих дій для збереження предмету лізингу (в тому числі вивезення його на підконтрольну Україні територію і зберігання там), чого 1-й Відповідач не зробив.

За Договором фінансового лізингу ТОВ «Ві Енд Сі Груп» користувався на свій розсуд предметом лізингу, умови належного зберігання і експлуатації предмету Лізингу залежать цілком від відповідальності і волевиявлення Лізингоотримувача, який ним володіє. І за умовами п.2.10 Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач не може вимагати жодного відшкодування, затримання, або зменшення сум платежів за Договором у випадку перерви (в тому числі внаслідок пошкодження предмета лізингу) в експлуатації предмета лізингу, незалежно від причин такої перерви. Вказане свідчить про те, що ще при укладанні Договору лізингу сторони завчасно погодили - на яку із сторін ляжуть ризики втрати предмету лізингу, незалежно від страхового покриття цього випадку.

Частина 1 статті 22 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

Таким чином, при отриманні інформації щодо фактичної втрати контролю над Предметом лізингу, ТОВ «Ві Енд Сі Груп» мало провести дії щодо встановлення та підтвердження всіх обставин Страховиком ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» з відповідним висновком в залежності від кваліфікації критерію страхового випадку. Також необхідно було надати наявні у нього докази, що майно, яке є предметом Договору лізингу - викрадено чи пошкоджено (таким доказом може бути доповідна записка працівників на керівника, відео з камер спостереження, письмові свідчення очевидців, акт інвентаризації чи інший комісійний акт по підприємству тощо).

Однак, ТОВ «Ві Енд Сі Груп» не виконало своїх договірних обов`язків і не надало жодних доказів для звернення до страхової компанії.

Посилання на відкриття кримінального провадження відносно предмету лізингу колегія суддів не може взяти до уваги, адже 1-м Відповідачем надано до матеріалів справи лише копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2022 з датою реєстрації кримінального провадження, з дати якої спливло вже більше 1-го року. Результатів даного кримінального провадження апелянтом не надано.

Стосовно заявлених зустрічних позовних вимог про розірвання Договору лізингу, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у його задоволенні з огляду на його необгрунтованість.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України встановлює наступні умови для зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це 3 передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Тож, із зазначених норм права вбачається, що розірвання Договору допускається лише: 1) за згодою його сторін, 2) якщо інше не встановлено Договором.

В п.8.2 Договору, сторони узгодили про обов`язок письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Також, Лізингоодержувач зобов`язався письмово повідомляти Банк як Лізингодавця, зокрема, про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані Предмету лізингу - негайно, але в будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після настання вищезазначених подій чи фактів (пункт 4.1.6 Загальних умов Договору лізингу).

Як вже було досліджено колегією суддів, ТОВ "Ві Енд Сі Груп" листом за вих.150622/1 від 15.06.2022 звернувся до банківської установи з пропозицією про розірвання договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. В листі повідомлено, що в єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12022041030000570 про завдання механічних пошкоджень 04.03.2022 у місті Маріуполі невстановленими особами транспортним засобам - Спеціальний вантажний бетонорозмішувач Volvo FM 11.460, який є предметом лізингу за договором №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021.

Результати розслідування до наведеного кримінального провадження апелянт не надав ані в суд першої інстанції, ані під час апеляційного провадження.

Розділом 6 Загальних умов Договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15651 від 04.11.2021 сторонами унормовано зміни, виконання та припинення договору.

Згідно п 6.1. Договору, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з несприятливих подій, зазначених у Додатку "Несприятливі події" до Договору, або при настанні обставин, зазначених в п.п. 6.1.1. - 6.1.8 Загальних умов, Лізингодавець має право вимагати змін умов Договору та/або повернення Предмету лізингу Лізингодавцю (окрім повернення у зазначеному у п. 6.1.8 Загальних умов випадку прострочення приймання Лізингоодержувачем Предмету лізингу та повернення у зазначених в п.п. 6.1.5 - 6.1.6 Загальних умов випадках викрадення/втрати/знищення Предмету лізингу) у зазначений у відповідному повідомленні - вимозі строк. У випадку незгоди Лізингоодержувача із запропонованими Лізннгодавцем змінами умов Договору, в тому числі, при настанні зазначених нижче у цьому пункті 6.1 Загальних умов обставин, для Лізингоодсржувача наступають наслідки, зазначені в пункті 6-3 Загальних умов.

Згідно пунктів 6.1.5. та 6.1.6 ст. 6 Загальних умов Договору, саме банк наділений правом вимагати зміни умов договору при настанні таких несприятливих подій:

6.1.5. У випадку викрадення або втрати Предмета лізингу, незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні.

6.1.6. У випадку, якщо Предмет лізингу знищений, пошкоджений і не може бути відмовлений (в т.ч. при повній конструктивній загибелі відповідно до умов страхування Предмету лізингу), незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні.

За умовами п.2.10 Договору, Лізингоодержувач не може вимагати жодного відшкодування, затримання, або зменшення сум платежів за Договором у випадку перерви (у тому числі внаслідок пошкодження предмета лізингу) в експлуатації предмета лізингу, незалежно від причин такої перерви.

Як було встановлено судом, в п.3.4. Загальних умов Договору лізингу, сторони передбачили, що з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу, зокрема, ризик невідповідності предмету лізингу цілям використання цього Предмета лізингу та настання істотної зміни обставин в своєму становищі та/або діяльності (в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України) несе Лізингоодержувач.

За умовами п.2.1.3.1. Договору страхування предмета лізингу від 12.11.2021 цей договір діє на території України, виключаючи тимчасово окуповану територію, що свідчить про те, що відсутність в умовах Договору страхування страхового покриття на випадок воєнних дій існувала з самого початку і прямо передбачала покладання саме на лізингоодержувача ризики зміни обставин.

Отже, з наведених умов Договору фінансового лізингу слідує, що гибель майна є ризиком Лізингоодержувача.

Відповідно до ч.1 ст.809 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства та доводи апелянта щодо істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору лізингу, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ "Ві Енд Сі Груп" не підтверджено доказами існування у сукупності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору фінансового лізингу.

Тож, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно із ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/133/23 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Енд Сі Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/133/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02.11.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка