Рішення

від 03.11.2023 по справі 904/4435/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4435/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4435/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДА ДНІПРО"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 16.08.2023 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДА ДНІПРО" (далі - відповідач) про стягнення 18.542,74 грн заборгованості.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4435/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023.

Ухвалою від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як убачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЯНТАРНА, будинок 83, корпус 1, квартира 48, за трек-номером 4930023336466.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 07.09.2023 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 21.08.2023 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 04.09.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 21.08.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 19.09.2023.

Станом на дату прийняття рішення відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» (яке передало право вимоги позивачу) надало послуги відповідачу за укладеним між ними договором, які відповідач оплатив частково, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відзив відповідач не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання послуг; настання строку оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості.

Суд встановив, що 24.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» (провайдер, виконавець) та відповідачем (далі відповідач, замовник) був укладений договір про надання послуг №ДS-HRC-113528/2020 (далі договір), відповідно до п. 2.1 провайдер у порядку та на умовах визначених договором надав абоненту послуги за допомогою ОТТ-технології, а абонент був зобов`язаний своєчасно оплачувати абоненту плату та виконувати інші обов`язки абонента, визначені договором (п. 2.1. договору).

Сторони узгодили, що предметом договору також додатково можуть бути правовідносини, пов`язані з придбанням або набуттям у користування необхідних абоненту індивідуальних технічних засобів прийому абонента, умови яких можуть бути викладені у відповідних додатках до цього договору (п. 2.5. договору).

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що у разі застосування сторонами положень п. 2.5 цього договору, цей договір буде вважатись змішаним згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, в якому містяться елементи різних договорів-надання послуг та купівлі-продажу (поставки) або надання послуг та найму (оренди) в залежності від домовленостей між сторонами. Сторони погодили, що до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства України про договори щодо надання послуг та купівлі-продажу (поставки) або надання послуг та найму (оренди), елементи яких містяться у договорі. Для зручності, сторони дійшли згоди викласти положення щодо купівлі-продажу (поставки) або найму (оренди) в залежності від домовленостей між сторонами у відповідних додатках до цього договору.

Цей договір набирає чинності з 01 січня 2021 року і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 7.1 договору).

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» стверджує, що 01.09.2021 сторонами було укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до договору, якою було продовжено строк дії договору до грудня 2022 року.

Цією угодою сторони домовились змінити п. 2 та 3 додатку №1 до договору та погодили нові тарифи та розміри абонентної плати за звітний період зі строком надання послуги за тарифом 1 календарний місяць, загальний розмір абонентної плати протягом строку дії договору становить 47.454,00 грн (додаткова угода №3 сторонами не підписана).

Як зазначає позивач, вказана додаткова угода була надіслана відповідачу для підписання, однак відповідач підписаний екземпляр додаткової угоди первинному кредитору не повернув.

Відповідно до п. 3.8.2 договору, абонент зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акта підписати та повернути провайдеру один примірник акта. У випадку, якщо у вказаний строк провайдер не отримав від абонента підписаний примірник акта, акт вважається підписаним абонентом та послуга вважається отриманою абонентом.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» були надані відповідачу акти прийому передачі послуг на загальну суму 13.536,00 грн:

- акт прийому-передачі послуг №1311 від 30.09.2021 на загальну суму 1.432,00 грн (не підписаний відповідачем);

- акт прийому-передачі послуг №1465 від 31.10.2021 на загальну суму 1.432,00 грн (не підписаний відповідачем);

- акт прийому-передачі послуг №1465 від 31.11.2021 на загальну суму 2.668,00 грн (не підписаний відповідачем);

- акт прийому-передачі послуг №1794 від 31.12.2021 на загальну суму 2.668,00 грн (не підписаний відповідачем);

- акт прийому-передачі послуг №42 від 31.01.2022 на загальну суму 2.668,00 грн (не підписаний відповідачем);

- акт прийому-передачі послуг №195 від 28.02.2022 на загальну суму 2.668,00 грн (не підписаний відповідачем).

Для наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» виставило відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 25 282,00 грн, а саме:

- рахунок на оплату №151 від 31.03.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №27 від 31.01.2021 на загальну суму 994,00 грн;

- рахунок на оплату №68 від 28.02.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №418 від 31.05.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №530 від 30.06.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №694 від 31.07.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №825 від 31.08.2021 на загальну суму 1.792,00 грн;

- рахунок на оплату №935 від 30.09.2021 на загальну суму 1.432,00 грн;

- рахунок на оплату №1031 від 31.10.2021 на загальну суму 1.432,00 грн;

- рахунок на оплату №1130 від 30.11.2021 на загальну суму 2.668,00 грн;

- рахунок на оплату №1226 від 31.12.2021 на загальну суму 2.668,00 грн;

Відповідно до п. 5.4 договору абонент зобов`язується сплачувати абонентну плату за кожний наступний звітний період, починаючи з третього звітного періоду, на умовах її попередньої оплати у безготівковій формі на підставі наданих провайдером рахунків для оплати, не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до початку звітного періоду.

Відповідно до п. 5.9 договору відсутність рахунку для оплати, акта за звітній період не звільняє абонента від сплати абонентської плати за звітній період. У такому разі абонент на підставі Договору зобов`язаний сплатити абонентську плату не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до початку звітного періоду.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» зазначило, що з березня 2022 року надання послуг було припинено.

Як зазначає позивач, відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором №ДS-HRC-113528/2020 від 24.12.2020, що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями а саме:

- платіжною інструкцією № 835 від 07.02.2022 (з призначенням платежу за послуги за січень, лютий, березень 2020 р. У сумі 3.815,00 грн., ПДВ 20% 763,00 грн) на загальну суму 4.578,00 грн;

- платіжною інструкцією №834 від 07.02.2022 (з призначенням платежу за послуги за жовтень, листопад, грудень 2020р. У сумі 4.480,00 рн., ПДВ 20% 896,00 грн на загальну суму 5.376,00.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем була погашена заборгованість за договором №ДS-HRC-113528/2020 від 24.12.2020 (за послуги надані за період до 31.12.2021) на загальну суму 9.954,00 грн.

Неоплаченою залишається сума у розмірі 9.992,00 грн (за послуги надані за період до 31.12.2021).

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами (виконавцем та відповідачем) погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами представника виконавця та відповідача і скріплений печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

Як встановлено судом вище, відповідач не сплатив абонентну та орендну плату за період з січня 2021 по грудень 2021 року на загальну суму 9.992,00 грн.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» стверджує, що 01.09.2021 сторонами було укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до договору, якою було продовжено строк дії договору до грудня 2022 року.

Цією угодою сторони домовились змінити п. 2 та 3 додатку №1 до договору та погодили нові тарифи та розміри абонентної плати за звітний період зі строком надання послуги за тарифом 1 календарний місяць, загальний розмір абонентної плати протягом строку дії договору становить 47.454,00 грн (додаткова угода №3 сторонами не підписана).

Як зазначає позивач, вказана додаткова угода була надіслана відповідачу для підписання, однак відповідач підписаний екземпляр додаткової угоди первинному кредитору не повернув.

Таким чином строк дії договору закінчився 31.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договору виконавець виставив відповідачу рахунок №40 від 31.01.2022 (послуги за січень 2022) на суму 2.668,00 грн (т. 1 а.с. 24), який відповідач оплатив згідно з платіжною інструкцією №833 від 07.02.2022 (т. 1 а.с. 26).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГКУ господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Також згідно з ч. 2 ст. 639 ЦКУ, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через: ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Суд встановив, що виконавець фактично надав відповідачу оферту - рахунок №40 від 31.01.2022, яку відповідач акцептував конклюдентними діями (оплативши її).

Однак вказане жодним чином не свідчить про те, відповідач акцептував пропозицію укласти додаткову угоду №3 від 01.09.2021, про що помилково стверджує позивач.

А тому позивач не довів наявності у відповідача обов`язку оплатити рахунки, виставлені йому після 31.12.2021, тобто після закінчення дії договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З урахуванням п.п. 5.4, 5.9 договору строк оплати послуг, наданих у період з січня 2021 по грудень 2021 року, є таким, що настав.

Доказів оплати послуг в сумі 9.992,00 грн. відповідач не надав.

28.02.2023 права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДА ДНІПРО" були відступлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ СКРІНЗ» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» відповідно до договору №МГУ-142035/2023 від 28.02.2023 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1 цього договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор отримує право вимоги, що належить первісному кредиторові за договором DS-HRCДС-113582/2020 від 24.12.2020 (надалі - основний договір), і стає кредитором в частині отримання платежів, передбачених пунктами 5.1,5.2,5.3,5.4,5.5,5.6,5.8,5.9 основного договору. Згідно з п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2023) новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від абонента за основним договором належного виконання зобов`язань по сплаті платежів, передбачених пунктами 5.1. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9 основного договору у загальному розмірі 12.660,00 гривень, та всіх штрафних санкцій (пені, неустойки, тощо), нарахування яких передбачено умовами договору та чинного законодавства України» (арк. 26 (на звороті) - 27 (на звороті), том 1).

Атом приймання - передачі документів від 01.03.2023 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв права вимоги до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДА ДНІПРО» (код ЄДРПОУ: 43283822) за договором DS-HRCДС-113582/2020 від 24.12.2020. З моменту підписання акта новий кредитор набув прав вимоги до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДА ДНІПРО» (код ЄДРПОУ: 43283822) за договором DS-HRCДС-113582/2020 від 24.12.2020 в сумі 12.660,00 грн., та всіх штрафних санкцій (пені, неустойки, тощо), нарахування яких передбачено умовами Договору та чинного законодавства України (арк. 28, том 1).

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» 28.02.2023 відповідно до договору №МГУ-142035/2023 від 28.02.2023 про відступлення права вимоги прийняло права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДА ДНІПРО" в сумі 12.660,00 грн, та всіх штрафних санкцій (пені, неустойки, тощо), нарахування яких передбачено умовами Договору та чинного законодавства України.

Отже позовні вимоги з урахуванням вищевикладеного про стягнення з відповідача на користь позивача 12.660,00 грн є доведеними частково та підлягають задоволенню частково у сумі 9.992,00 грн.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що позовні вимоги про стягнення 2.668,00 грн основної заборгованості задоволенню не підлягають, суд здійснив власний перерахунок трьох процентів річних і розмір таких процентів річних за ним складає 791,84 грн. В частині вимог про стягнення 134,69 грн трьох процентів річних слід відмовити.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за ним складає 4.024,01 грн. В частині вимог про стягнення 932,20 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2.143,44 грн, з урахуванням того, що 79,86 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДА ДНІПРО" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЯНТАРНА, будинок 83, корпус 1, квартира 48; ідентифікаційний код 43283822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 152-Б; ідентифікаційний код 37226740) 9.992,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн 00 к.) основної заборгованості, 791,84 (сімсот дев`яносто одну грн 84 к.) трьох процентів річних, 4.024,01 грн (чотири тисячі двадцять чотири грн 01 к.) інфляційних втрат, 2.143,44 грн (дві тисячі сто сорок три грн 44 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 2.668,00 грн основної заборгованості, 134,69 грн трьох процентів річних та 932,20 грн інфляційних втрат) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк