Ухвала

від 02.11.2023 по справі 27/144б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

02.11.2023 Справа № 27/144б

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Юрлагіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог у справі

за заявою кредитора (заявника) Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька області, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59; код ЄДРПОУ 43142826)

до боржника Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» (85102, Донецька область, місто Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1; код ЄДРПОУ 00194317)

про банкрутство,

ліквідатор арбітражний керуючий Скалянський В.В.

за участю представників учасників справи (в режимі відеоконференції):

від кредитора Головного управління ДПС у Донецькій області: Сахаров В.В.;

від кредитора АТ «Укртрансгаз»: адвокат Кравченко С.В.;

інші учасники справи: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №27/144б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк».

Господарським судом Донецької області за заявою Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції м. Костянтинівка порушено справу №27/144б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що 05.09.2011 постановлено відповідну ухвалу суду.

Постановою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 припинено процедуру розпорядження майном боржника - Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк». Визнано банкрутом боржника Відкрите акціонерне товариство «Укрцинк». Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» арбітражного керуючого Скалянського Вадима Володимировича.

На сайті ВГСУ опубліковано повідомлення про визнання Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за номером 71503.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.09.2023 прийнято заяву Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.10.2023 відкладено судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог на 02.11.2023 о 15:40 год.

31.10.2023 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшла відповідь на відзив, за змістом якого кредитор заперечує на відзиви ліквідатора та кредитора «Укртрансгаз», оскільки матеріали заяви містять первинні документи на підтвердження заборгованості боржника.

У судовому засіданні представник кредитора Головного управління ДПС у Донецькій області підтримує вимоги заяви.

Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог, суд зазначає про таке.

Головне управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду з заявою про визнання поточних вимог до боржника Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк», за змістом якого просить визнати поточні кредиторські вимоги у загальному розмірі 2802945,82грн.

В обґрунтування заяви заявник посилається на наявність у боржника поточної податкової заборгованості у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань:

- за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» по Костянтинівській територіальній громаді у сумі 2510320,99грн та пені у сумі 179272,36грн;

- за платежем 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у сумі 14688,24грн та пені у сумі 89640,42грн;

- за платежем 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» пені у сумі 8390,70грн;

- за платежем 12020900 «Податок з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» пені у сумі 633,11грн.

Заявник також вказує, що наявність заборгованості підтверджується судовими рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 №805/4282/14 та Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 №805/5026/14.

Ліквідатор та представник кредитора АТ «Укртрансгаз» у відзивах на заяву кредитора просять відмовити у визнанні грошових вимог у повному обсязі, в обґрунтування заперечень вказують на неможливість підтвердити кредиторську заборгованість у зв`язку з відсутністю доступу до первинних документів бухгалтерського обліку боржника.

Згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Враховуючи здійснення офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» боржника самостійно задекларував 2057141,72грн грошових зобов`язань зі сплати земельного податку відповідно до податкового звітного розрахунку від 27.01.2011 за період листопад-грудень 2011 на загальний розмір 22410,40грн, декларацій №9004451886 від 10.02.2012 на загальний розмір 134462,40грн (нова звітна), №9045097090 від 31.07.2012 на збільшення податкового зобов`язання у розмірі 67231,26грн (уточнююча); №9001114734 від 18.01.2013 на загальний розмір 134462,40грн (звітна), №9001015248 від 20.01.2014 на загальний розмір 134462,40грн (звітна), №9006216053 від 30.01.2015 на загальний розмір 136037,28грн (звітна), №9012479080 від 09.02.2016 на загальний розмір 194941,43грн (звітна), №9001805695 від 19.01.2017 на загальний розмір 202566,54грн (звітна), №9003706067 від 23.01.2018 на загальний розмір 202566,54грн (звітна), №9005595715 від 25.01.2019 на загальний розмір 202566,54грн (звітна), №9012034783 від 31.01.2020 на загальний розмір 202566,54грн (звітна), №9012601276 від 02.02.2021 на загальний розмір 202566,54грн (звітна), №9005039175 від 19.01.2022 на загальний розмір 220301,45грн (звітна).

Вказана інформація також відображена в інтегрованій картці платника податку.

Також за інформацією з ІКП боржнику нараховані основний платіж у розмірі 245643,46грн на підставі акту інвентаризації №399 від 26.12.2011; основний платіж у розмірі 140304,55грн на підставі акту інвентаризації №24/15-313 від 08.02.2012; платіж у розмірі 67231,26грн на підставі службової записки №102/10/15 від 02.08.2012.

Копії актів інвентаризації №399 від 26.12.2011, №24/15-313 від 08.02.2012 та службової записки №102/10/15 від 02.08.2012 до матеріалів справи не надано.

За інформацією з ІКП у боржника обліковується залишок несплаченої пені станом на 31.12.2012 у розмірі 185157,36грн, при цьому, заявником заявлено вимогу про визнання кредиторських вимог в частині пені за несплату зобов`язання з земельного податку у розмірі 179272,36грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі №805/5026/14 позовні вимоги Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 554928,97 гривень задоволено повністю.

Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи податковими деклараціями підтверджено визначення відповідачем зобов`язань з земельного податку в загальній сумі 369771,61 гривень за звітний період травень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень 2014 року. Зазначене зобов`язання не було сплачене в повному обсязі у встановлені Податковим кодексом України строки.

Також судом встановлено, що в результаті несплати грошового зобов`язання відповідачу була нарахована пеня в розмірі 185157,36 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника.

Доказів оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі №805/5026/14 суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі №805/5026/14 в частині встановлення факту наявності заборгованості за земельним податком 369771,61грн та пені у розмірі 185157,36грн має преюдиційний характер для цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Докази виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі №805/5026/14 та сплати заборгованості за земельним податком у розмірі 369771,61грн та пені у розмірі 185157,36грн в матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що в межах справи №805/5026/14 розглядалась заборгованість за земельним податком за період з травня 2011 року по січень 2014 року. Крім того, в межах справи №805/5026/14 не досліджувалась нарахована заборгованість за уточнюючою декларацією від 31.07.2012 про збільшення податкового зобов`язання у розмірі 67231,26грн, а також нараховані платежі на підставі актів інвентаризації №399 від 26.12.2011, №24/15-313 від 08.02.2012 та службової записки №102/10/15 від 02.08.2012.

Ухвалою господарського суду від 05.09.2011 відкрито провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк», таким чином, поточними вимогами є вимоги, які виникли після 05.09.2011.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість поточних кредиторських вимог в частині заборгованості зі сплати земельного податку за період з листопада 2011 по січень 2014 року у розмірі 302540,41грн, а також пені у заявленому розмірі 179272,36грн.

Щодо вимог в частині заборгованості з земельного податку у загальному розмірі 2140549,38грн за період з лютого 2014 по грудень 2022 року на підставі поданих боржником декларацій, а також нараховані платежі на підставі актів інвентаризації №399 від 26.12.2011, №24/15-313 від 08.02.2012 та службової записки №102/10/15 від 02.08.2012, суд зазначає таке.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, враховуючи приписи 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, самостійно обчислена та задекларована платником податків сума грошового зобов`язання вважається узгодженою.

У випадку несплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений Податковим кодексом України строк, така сума грошового зобов`язання є податковим боргом згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Стаття 102 Податкового кодексу України визначає спеціальні строки давності для нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань та стягнення податкового боргу.

За приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, відлік строку давності (1095 календарних днів) розпочинається з дати відображення в картках особових рахунків сум податкового боргу, тобто - від фактичної дати виникнення такого податкового боргу, з урахуванням сум податкового боргу, які залишилися несплаченими на 1096 день.

У пункті 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу ст. 101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суд у постановах від 06.02.2018 по справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 19.09.2019 по справі №910/11620/18, від 31.10.2019 по справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 по справі № 910/1678/19).

Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17), від 13.05.2021 у справі № 913/84/20).

Відповідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Також Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1-52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2, зокрема, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Станом на дату розгляду заяви в Україні діє воєнний стан, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (з подальшими змінами), затвердженим відповідними Законами України, до 15.11.2023.

Податковий кодекс України містив положення, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.102.9 статті 102 Податкового кодексу України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023 (набрання чинності 01.08.2023) внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, пункт 102.9 статті 102 виключено.

Таким чином, з урахуванням наведеного, з 18.07.2020 зупинено перебіг строків давності на період дії карантину, надалі, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 по 01.08.2023 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023) зупинено перебіг строків на період дії правового режиму воєнного стану.

Отже, з 01.08.2023 перебіг строків давності продовжено.

На підставі викладеного, з урахуванням зупинення з 18.03.2020 та продовження з 01.08.2023 перебігу строку давності, суд дійшов висновку, що є безнадійною та підлягає списанню заборгованість боржника за період з лютого 2014 року по березень 2017 року, яка виникла на підставі самостійно поданих боржником податкових декларацій, а також заборгованість з платежів на підставі актів інвентаризації №399 від 26.12.2011, №24/15-313 від 08.02.2012 та службової записки №102/10/15 від 02.08.2012.

Крім того, копії актів інвентаризації №399 від 26.12.2011, №24/15-313 від 08.02.2012 та службової записки №102/10/15 від 02.08.2012 як первинні документи суду не надані.

Таким чином, правомірними та обґрунтованими є вимоги кредитора в частині заборгованості з земельного податку, за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб», за період з листопада 2011 по січень 2014 року у розмірі 302540,41грн, а також пені у заявленому розмірі 179272,36грн, що підтверджено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2014 у справі №805/5026/14, та за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року у розмірі 1182492,50грн.

Судом встановлено, що за платежем 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» боржник самостійно задекларував 19329,00грн грошових зобов`язань зі сплати податку відповідно до декларацій №9055314322 від 13.09.2012 на загальний розмір 5234,00грн, №9062405072 від 12.10.2012 на загальний розмір 4717,00грн, №9072025461 від 16.11.2012 на загальний розмір 4490,00грн, №9078304906 від 13.12.2012 на загальний розмір 4888,00грн.

За інформацією з ІКП у боржника обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 31.12.2012 у розмірі 14688,24грн.

Також за інформацією з ІКП у боржника обліковується залишок несплаченої пені за податком на додану вартість станом на 31.12.2014 у розмірі 89640,42грн та за платежем 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» станом на 23.09.2011 у розмірі 8390,70грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 у справі №805/4282/14 позов Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» про стягнення податкового боргу задоволено. Вирішено стягнути кошти Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення частини податкового боргу перед бюджетом податку на додану вартість у сумі 271963,42 гривень та податкового боргу перед бюджетом податку на доходи фізичних осіб у сумі 8666,14 гривень на користь Державного бюджету.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість утворилась у зв`язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі у встановлений законом строк узгоджених податкових зобов`язань у розмірі 271963,42 гривень у тому числі пеня на суму 122122,42 гривень, визначених самостійно згідно поданих декларацій за період 2011-2014 рік на суму 149841,00 гривень та пені за період з 23.09.2011 по 18.09.2013 на суму 122122,42 гривень. Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб утворилась у зв`язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі у встановлений законом строк узгоджених податкових зобов`язань у вигляді пені на суму 8666,14 гривень.

Доказів оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 у справі №805/4282/14 суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 у справі №805/4282/14 в частині встановлення факту наявності заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 149841,00грн за період 2011-2014 рік та нарахованої на таку заборгованість пені у розмірі 122122,42грн, а також нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8666,14грн має преюдиційний характер для цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Докази повного виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 у справі №805/4282/14 та сплати заборгованості та пені в матеріалах справи відсутні.

Залишок несплаченої заборгованості, підтвердженої постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 у справі №805/4282/14, відповідно до даних ІКП за спірний період становить заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 14688,24грн та пеня у розмірі 89640,42грн, а також заборгованість по пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8390,70грн.

Боржником вказані обставини не спростовані та не оспорюються.

Таким чином, правомірними та обґрунтованими є вимоги кредитора в частині заборгованості з податку на додану вартість, за платежем 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», у розмірі 14688,24грн та пеня у розмірі 89640,42грн, а також в частині заборгованості по пені з податку на доходи фізичних осіб, за платежем 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати», у заявленому кредитором розмірі 8390,70грн.

Також у боржника обліковується залишок несплаченої пені за платежем 12020900 «Податок з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у розмірі 633,11грн станом на 23.09.2011, що відображено в інтегрованій картці платника податку.

З урахуванням приписів п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 102 Податкового кодексу України, суд констатує, що заборгованість по пені за платежем 12020900 «Податок з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у розмірі 633,11грн є безнадійною, на підставі чого суд відмовляє у визнанні кредиторських вимог в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Таким чином грошові кошти з оплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, виходячи з приписів вказаної статті Кодексу, за характером призначення платежу автоматично включаються до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог.

Також ухвалою суду від 27.10.2023 прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області б/н від 22.10.2023 про грошові вимоги кредитора до боржника до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2023 о 14:00год., однак судом помилково у судовому засіданні визначено час судового засідання 06.12.2023 о 16:00год.

Отже, ухвалою суду від 27.10.2023 вже вирішено питання про призначення до розгляду заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про грошові вимоги кредитора на 06.12.2023 о 14:00год.

Керуючись статтями 1, 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області про визнання кредиторських вимог задовольнити частково.

Визнати поточні вимоги кредитора Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області до боржника Відкритого акціонерного товариства «Укрцинк» (85102, Донецька область, місто Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, будинок 1; код ЄДРПОУ 00194317) у загальному розмірі 1777024,63грн, з яких 1499721,15грн заборгованість з податків (третя черга), 277303,48грн пеня (шоста черга), та судовий збір у розмірі 5368,00грн.

У визнанні поточних вимог Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області у розмірі 1025921,19грн відмовити.

Ухвала складена та підписана 02.11.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова