Ухвала

від 03.11.2023 по справі 357/13058/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13058/23

Провадження № 2/357/3597/23

У Х В А Л А

03.11.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про визнання звільнення з роботи, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позові позивач посилається на звільнення від сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, в позовній заяві позивач просить суд: 1) визнати його звільненим з роботи за власним бажанням; 2) зобов`язати видати трудову книжку; 3) стягнути невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки; 4) стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та невидачі наказу про звільнення і трудової книжки; 5) стягнути вихідну допомогу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, як і на вимоги про визнання позивача звільненим з роботи за власним бажанням та зобов`язання видати трудову книжку.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Позивачем заявлено до суду дві вимоги немайнового характеру і одну вимогу майнового характеру, які відповідно до положень статті 5 Закону «Про судовий збір» не підлягають звільненню від сплати судового збору.

Отже, пільг щодо сплати судового збору за вказаними позовними вимогами Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2023 року становить 2 684 гривень.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Тож, позивач при зверненні до суду з даним позовом має сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (визнання позивача звільненим з роботи за власним бажанням та зобов`язання видати трудову книжку) та вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки в розмірі 108 779 грн., при цьому один відсоток від вимоги майнового характеру становить 1 087,79 грн. (враховуючи правило: 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 1 3420 грн.)

Отже, на підтвердження сплати судового збору до суду позивачу необхідно надати докази (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 3 234,99 грн. (2 684 х 0,4 х 2 + 1 087,79) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім того, 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Також варто звернути увагу позивача на обраний ним спосіб захисту порушених прав та інтересів, а саме в частині визнання його звільненим з 09.06.2023, враховуючи, що станом на даний час він є діючим працівником, тобто у разі задоволення позову про звільнення позивача з цього часу може виникнути невизначеність у взаємовідносинах працівника та роботодавця в період після 09.06.2023.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 13, 175, 177, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов