Ухвала

від 26.10.2023 по справі 758/9994/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 758/9994/23

Провадження №2-з/367/224/2023

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2023 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., перевіривши матеріали заяви адвоката Ковальчук Вікторії Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 29.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

24 жовтня 2023 року адвокатом Ковальчук В.Л., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» до Ірпінського міського суду Київської області подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES-BENZ E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , колір чорний, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності належить ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник заявника вказує, що 02.06.2018 між позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений шлюб, зареєстрований Печерським районним в місті Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складений актовий запис № 1109 від 02.06.2018, який рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.06.2023 розірвано.

Зазначає, що 04.08.2021 під час перебування у шлюбі з відповідачем, у тому числі частково за особисті кошти позивача, було придбано автомобіль марки MERCEDES-BENZ E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, право власності на вказаний автомобіль було зареєстровано за відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданим на ім`я ОСОБА_2 .

Вказує, що станом на дату звернення до суду позивач та відповідач згоди щодо користування автомобілем не досягли, у травні 2023 року відповідач силоміць забрав у позивача реєстраційні документи на автомобіль, ключі від нього і власне сам автомобіль.

Зазначає, що наразі згоди між сторонами щодо користування вказаним автомобілем між сторонами не досягнуто, тому, враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що відповідач може вчинити дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення судом позовних вимог за результатом розгляду справи про поділ спільного майна подружжя.

Сторони в судове засідання не викликались, не повідомлялись про час та місце розгляду заяви про забезпечення позову, що у відповідності до вимог частини першої статті 153ЦПК України не є перешкодою для її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 149ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями статті 150ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Судом встановлено, що у серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просить суд:

визнати за позивачем особисте приватне право на майно - право вимоги до ТОВ «Орлан-Інвест Груп» на частку у спільному майні, яка складається з відокремленого житлового приміщення: квартири АДРЕСА_1 ;

здійснити поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки MERCEDES-BENZ Е200, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , колір чорний, що зареєстрований за ОСОБА_2 ;

у порядку поділу спільного майна подружжя виділити в особисту приватну власність відповідача автомобіль марки MERCEDES-BENZ Е200, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , колір чорний;

у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості частки позивача в автомобілі марки MERCEDES-BENZ E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , колір чорний, у сумі 1 286 115,11 грн.;

визнати частинучастки статутногокапіталу Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПОДОЛАРТ ПРОЕКТ»,ідентифікаційний кодюридичної особи34481954,у розмірі36,51%,сплачену вповному обсязіу розмірі37700,23гривень,спільною сумісноювласністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частину частини вартості частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДОЛ АРГ ПРОЕКТ», ідентифікаційний код юридичної особи 34481954, що складає 36,51 % статутного капіталу в розмірі 18 850,12 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача 40 000,00 доларів США, що станом на дату пред`явлення позову є еквівалентом 1 462 744,0 грн.

Також, встановлено, що згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 02 червня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 1109.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 758/3341/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки MERCEDES-BENZ E200, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , колір чорний, належить на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Ковальчук Вікторії Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , колір чорний, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_2 .

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація проборжника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Суддя Я.М.Третяк