Ухвала

від 20.10.2023 по справі 921/466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 жовтня 2023 рокуСправа № 921/466/23УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянув заяву №б/н від 16.08.2023 (вих. №6811 від 21.08.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 001001 (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094), ЄДРПОУ 14360570 про визнання грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 984 018,70 грн

за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /представник боржника адвокат Півторак Володимир Михайлович, 46000, м. Тернопіль, вул. Пирогова, 2а/

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

За участю представників:

Кредитора: Сагайдак В.В. - представник АТ КБ "ПРИВАТ БАНК";

Боржника: Шимечко А.Я. керуючий реструктуризацією

Встановив: Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.07.2023 відкрито провадження у справі № 921/466/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної ОСОБА_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 738 від 08.04.2013; 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Копичинецька, 124 "Є".

21.08.2023 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява №б/н від 16.08.2023 (вх. №6811 від 21.08.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570 про визнання грошових вимог відносно боржника в сумі 984 018,70 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2023 заяву №б/н від 16.08.2023 (вх. №6811 від 21.08.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570 про визнання грошових вимог відносно ОСОБА_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в сумі 984 018,70 грн - прийнято до розгляду та призначити розгляд заяви в попередньому засіданні на 03 жовтня 2023 року.

12.09.2023 на адресу Господарського суду Тернопільської області від керуючого реструктуризацією Шимечко А.Я. надійшли з супровідним листом №26 від 12.09.2023 Відомості про результати розгляду вимог кредитора, в яких арбітражний керуючий зазначає, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України. Враховуючи наведене, керуючим реструктуризацією боржника прийнято рішення про часткове визнання вимог кредитора АТ КБ "ПриватБанк", а саме визнаються грошові вимоги: в розмірі 10 252,86 доларів США, що еквівалентно 374 932,74 грн грн (згідно рішення Борщівського районного суду Тенопільської області у справі №594/220/15-ц від 23.03.2015) та 5 368,00 грн судового збору сплаченого кредитором за подання даної заяви.

В судовому засідання 03.10.2023 судом оголошено перерву до 20.10.2023.

19 жовтня 2023 року на електронну адресу суду надійшли від АТ КБ "Приватбанк" додаткові пояснення б/н від 19/10.2023 /вх. №8414/ до заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в яких посилаючись на правові позиції викладені у постановах зокрема Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц та від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, вказує на те, що заборгованість боржника ОСОБА_1 перед банком за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитом є безспірними, оскільки ґрунтуються на рішенні суду та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно встановленої КУзПБ черговості, а решта вимог, що не включені до резолютивної частини рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 25.03.2015 по справі №594/220/15-ц підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно встановленої черговості. Разом з тим, як зазначає Банк, розмір вимог АТ КБ "Приватбанк" має вираховуватися з розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором №TEO0GK00520051 від 13.11.2023 у валюті договору (дол. США) та становитиме саме гривневий еквівалент вказаної заборгованості.

Представник кредитора АТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні 20.10.2023 підтримав заяву з кредиторськими вимогами до боржника.

В судовому засіданні арбітражний керуючий Шимечко А.Я. частково визнав кредиторські вимоги АТ КБ "ПриватБанк" з підстав, викладених в Відомостях про результати розгляду вимог кредиторів.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 984 018,70 грн, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 11 частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Як вбачається із заяви, 13.11.2007 між АТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено кредитний договір № TEO0GK00520051, відповідно до умов якого, Банк зобов`язувався надати Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 09.11.2017 та щомісяця в період сплати Позичальник повинен надати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 238,27 дол. США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії.

Разом з тим, 13.11.2023 між АТ КБ "ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № TEO0GK00520051, за умовами якого, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за Кредитним договором №TEO0GK00520051 виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику кредит у розмірі 15 000,00 дол. США (п. 1.1. Договору).

Як вказує АТ КБ "ПриватБанк" в порушення умов Договору, ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки, в зв`язку з чим банк звернувся до Борщівського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як поручителя про стягнення заборгованості.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.03.2015 у справі №594/220/15-ц позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено та стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" (49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ) заборгованість за кредитним договором №TEO0GK00520051 від 13.11.2007 в розмірі 10 252,86 доларів США 9з яких: 8 392,35 дол. США заборгованість по кредиту, 926,88 дол. США заборгованість за відсотками, 300 дол. США заборгованість з комісії, 633,63 дол. США - пені, що еквівалентно становить 161 380,02 грн та 806,90 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61)

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Враховуючи умови кредитного договору від № TEO0GK00520051 від 13.11.2007, факт ухвалення Борщівським районним судом Тернопільської області рішення від 23.03.2015 у справі №594/220/15-ц є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі 10 252,86 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на момент звернення із заявою до суду становить 374 932,74 грн.

Щодо грошової вимоги в частині заборгованості за по сплаті відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як вказувалося вище, Банк звертався до Борщівського районного суду Тернопільської області про стягнення всієї наявної заборгованості за кредитним договором, що підтверджено вищезазначеними рішенням, яким з боржника стягнуто солідарно заборгованість за кредитом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Враховуючи вищевказане, кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбачених положенням ст. 1050 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Великої Палати Верховного суду: № 127/15672/16-ц від 08.11.2019 року, № 723/304/16-ц від 23.10.2019 року, № 444/9519/12 від 28.03.2018 року, № 1519/2-3165/11 від 03.07.2019 року та № 461/10610/13-ц від 10.04.2019 року.

Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України та положень кредитного договору, змінивши на власний розсуд умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та періодичності платежів, а відтак строк виконання зобов`язань - як основного, так і акцесорних - є таким, що настав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (провадження №14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 зазначила наступне ..6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Верховний Суд в постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 383/869/14 вказав "…Встановивши, що кредитодавець використав своє право передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України, направивши 04 квітня 2014 року боржнику вимогу про дострокове повернення кредиту, чим змінив умови основного зобов`язання, суди зробили обґрунтований висновок про те, що вимоги про стягнення з відповідача процентів, нарахованих за період після 19 травня 2014 року, задоволенню не підлягають…".

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) зазначено, що "після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Отже, враховуючи те, що рішенням суд у було стягнуто заборгованість, то відповідно до вказаних вище норм, проведення нарахування відсотків по кредитних договорах є безпідставним. У зв`язку з чим, грошові вимоги в розмірі, зокрема: 51 120,34 грн заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 49 367,61 грн заборгованість по сплаті комісії та 669 484,40 грн - пені є неправомірною.

Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 368,00 грн сплачені платіжною інструкцією №PROM1DKAYF від 31.07.2023 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570 про визнання грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 984 018,70 грн задовольнити частково.

2. Визнати конкурсним кредитором Комерційний банк "ПриватБанк", 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570 відносно ОСОБА_1 , 48770, с. Слобідка-Мушкатівська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в сумі:

- 10 252, 86 доларів США заборгованості за кредитним договором, що в еквіваленті на момент звернення із заявою до суду за офіційним курсом НБУ становить 374 932,74 грн та 806,90 грн судового збору за рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.03.2015 у справі № 594/220/15-ц;

- 5 368,00 грн судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог відносно боржника.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

в сумі 5 368,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

в сумі 375 739,64 грн - вимоги другої черги.

Решту частину заявлених грошових вимог відхилити.

3. Ухвалу надіслати сторонам по справі.

4. Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

СуддяА.М. Сидорук