Рішення

від 03.11.2023 по справі 910/10391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 910/10391/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Техно енергетична компанія Будсервіс,

код ЄДРПОУ 31486546, пров. Нестерівський, 7/9, 6 поверх, м. Київ, 04053

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Командор,

код ЄДРПОУ 22827823, вул. Шевченка, оздоровчий табір Веселка, смт Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14031

Предмет спору: стягнення 356 013,08 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техно енергетична компанія Будсервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Командор, у якій просить суд стягнути з відповідача 356 013,08 грн, з яких 256 300,00 грн заборгованості за виконані роботи, 13271,43 грн 3% річних та 86 441,65 грн інфляційних втрат.

Процесуальні дії у справі.

У позовній заяві також викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Техно енергетична компанія Будсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Командор передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 16.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 04.09.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Командор»: 14031, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Шевченко, оздоровчий табір «Веселка», інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: +380939632034.

Ухвала суду від 04.09.2023, направлена відповідачу 06.09.2023 за адресою, вказаною в ЄДР вул. Шевченко, оздоровчий табір «Веселка», смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14031, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, дата проставлення відмітки 09.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи та інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти (ч. 2 ст. 9 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо зміни місцезнаходження, інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Командор» у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 04.09.2023 є 09.09.2023.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 25.09.2023.

Згідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Так, 18.09.2023 на номер телефону відповідача ( НОМЕР_1 ), який зазначений у ЄДР як засіб зв`язку з цією юридичною особою, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення відповідних строків для подання заяв по суті (відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень) було здійснено дзвінок. На телефонний дзвінок відповіла особа, яка представилась колишнім керівником товариства відповідача та надала інформацію щодо номеру діючого керівника товариства Опанасенка В. В., а саме НОМЕР_2 . В телефонній розмові з ОСОБА_1 повідомлено про відкриття провадження у справі № 910/10391/23 та про можливість ознайомлення з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, 18.09.2023 на номер телефону керівника товариства відповідача ( НОМЕР_3 ), за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 04.09.2023. Вказане повідомлення було доставлено адресату, який подякував за надіслане повідомлення.

Отже, судом були вжиті додаткові заходи з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором підряду №10-21-У від 23.07.2021 (далі Договір) щодо повної оплати виконаних позивачем робіт.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

23.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Командор» (далі Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно енергетична компанія» (далі Субпідрядник) укладено договір підряду № 10-21-У (далі Договір) (а.с. 11-24).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором і додатками до нього, в яких визначені порядок, строки виконання і ціна відповідних видів робіт, субпідрядник зобов`язується на свій ризик, якісно, власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, завдання генпідрядника і чинних будівельних норм і правил та в погоджені сторонами строки, виконати будівельно-монтажні роботи з улаштування монолітних з/б вертикальних та горизонтальних конструкцій секцій 1,2,3,4 та паркінгу на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Антона Цедіка, 14а у Шевченківському районі м. Києва», а генпідрядник зобовязується прийняти від субпідрядника закінчені роботи і оплатити їх згідно умов цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору субпідрядник зобов`язується виконати будівельні роботи, склад, обсяги та вартість яких узгоджена сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.

Строки виконання робіт: початок робіт 26 липня 2021 року, завершення робіт 31 грудня 2021 року (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору договірна ціна за цим Договором є твердою та орієнтовно становить 12 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2 000 000,00 грн (Додаток № 1 до Договору).

Згідно п. 3.3 Договору договірна ціна вартості улаштування 1 м куб. монолітних з/б конструкцій за домовленістю сторін складає:

- 1500,00 грн за 1 м куб. за умови виконання об`єму робіт 950 м куб. в місяць;

- при виконанні об`єму робіт менше ніж 950 м куб. в місяць ціна вартості улаштування 1 м куб. монолітних з/б конструкцій зменшується на 50 грн та складає 1450,00 грн;

- при виконанні об`єму робіт більше ніж 950 м куб. в місяць ціна вартості улаштування 1 м куб. монолітних з/б конструкцій збільшується на 50 грн та складає 1550,00 грн.

Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань, в тому числі усунення недоліків виконаних робіт субпідрядником по договору, генпідрядником формується Гарантійний фонд утримання грошових коштів від суми платежів за виконані роботи по Актах виконаних робіт (без вартості матеріалів) в розмірі 2,5 % від вартості робіт. У випадку наявності вимог, в тому числі матеріального характеру, що стосуються якості робіт субпідрядника та дефектів, генпідрядник має право їх задовольнить за рахунок коштів Гарантійного фонду.

Суми вищевказаного утримання (Гарантійного фонду) підлягають сплаті субпідряднику (за виключенням коштів, що враховані генпідрядником на відшкодування вимог матеріального характеру) у термін, зазначений у п. 3.9.

Згідно п. 3.8 Договору оплата за цим Договором проводиться на умовах цього Договору шляхом перерахування генпідрядником грошових коштів в національній валюті України гривнях на поточний рахунок субпідрядника, зазначений в реквізитах у цьому Договорі.

Відповідно до п. 3.9 Договору розрахунки за роботи генпідрядник проводить наступним чином: - розрахунок за фактично виконані роботи на підставі відповідного акту здачі приймання виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання акту обома сторонами; - сума утримання Гарантійного фонду підлягає сплаті субпідряднику рівними частинами: в розмірі 50 % після підписання генпідрядником останнього акту виконаних робіт по Договору та залишок 50 % через 3 (три) місяці з дати підписання останнього акту виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів місяця, наступного за місяцем повернення коштів Гарантійного утримання, за умови надходження відповідного звернення субпідрядника.

Передача виконаних робіт за Договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання сторонами двосторонніх актів та довідок Ф№ КБ-3 за звітний період. Акти складаються субпідрядником та разом з довідкою Ф№ КБ-3 надаються генпідряднику в строк до 23-го дня звітного періоду. Сторони погодили, що у визначений вище строк субпідрядник направляє генпідряднику акти та довідки Ф№ КБ-3 в електронному вигляді. Лише зазначені документи після їх підписання є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи (п. 9.1 Договору).

Згідно п. 11.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 11.3 Договору цей договір може бути розірваний достроково виключно у наступних випадках:

11.3.1 за взаємною згодою сторін з дати укладення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або чинним в Україні законодавством.

11.3.2. за ініціативою генпідрядника:

а/ в односторонньому порядку з повідомленням субпідрядника за 10 календарних днів без пояснення причин такого розірвання, та сплатою фактично виконаних та прийнятих генпідрядником робіт протягом 10 календарних днів з моменту розірвання Договору;

б/ в односторонньому порядку, якщо субпідрядник:

- призупинив в власної ініціативи ведення робіт більш, ніж на 20 календарних днів;

- порушив строк виконання робіт більш, ніж на 20 календарних днів;

- порушує будівельні норми і правила у процесі виконання робіт;

- без погодження із генпідрядником допустить відступ від проектної документації.

При цьому сторони погодилися, що цей договір буде вважатися розірваним після закінчення 10 календарних днів з моменту отримання субпідрядником вищевказаного повідомлення.

11.3.3. за ініціативою субпідрядника у односторонньому порядку у випадку, якщо генпідрядник з власної вини не здійснює оплату будь-якого з платежів, передбаченого цим Договором та додатками до нього, більше, ніж 30 календарних днів. При цьому сторони погодилися, що цей договір буде вважатися розірваним після закінчення 10 календарних днів з моменту отримання генпідрядником вищевказаного повідомлення.

Між сторонами підписано договірну ціну (Додаток № 1 до Договору) улаштування монолітних з/б вертикальних та горизонтальних конструкцій секцій 1,2,3,4 та паркінгу у кількості 8000 м куб., згідно якої вартість робіт визначена у розмірі 12 000 000,00 грн (а.с. 25).

Відповідачем згідно виписок банку здійснено оплату обумовлених по Договору робіт: 03.08.2021 на суму 200 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за роботи по дог № 10-21-У від 23.07.2021» та 20.08.2021 на суму 600 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за будівельно-монтажні роботи згідно дог № 10-21-У від 23.07.2021».

09.09.2021 між сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних робіт за липень-серпень 2021 року, згідно якого генпідрядником виконано субпідряднику роботи по улаштуванню плит перекриття та вертикальних елементів на суму 729 750,00 грн (а.с. 26).

Також 09.09.2021 між сторонами підписано акт № 2 приймання виконаних робіт за липень-серпень 2021 року, згідно якого генпідрядником виконано субпідряднику роботи по улаштуванню плити перекриття та вертикальних елементів на суму 326 550,00 грн (а.с. 83).

Відповідач вказані роботи, в обумовлений в Договорі строк, в повному обсязі не оплатив.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 256 300,00 грн, на яку позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 86 441,65 грн та 3% річних в сумі 13 271,43 грн.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, позивачем на виконання умов по Договору виконано роботи на загальну суму 1 056 300,00 грн, що підтверджується актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт за липень-серпень 2021 року, підписаними сторонами 09.09.2021.

Згідно пунктів 2.1 та 3.1 Договору сторонами визначено строк виконання робіт з 26.07.2021 по 31.12.2021 та договірну ціну 12 000 000,00 грн.

Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань генпідрядником формується Гарантійний фонд шляхом утримання грошових коштів від суми платежів за виконані роботи по Актах виконаних робіт в розмірі 2,5 % від вартості робіт.

Таким чином, відповідному тимчасовому утриманню підлягає 2,5% вартості робіт окремо по кожному з підписаних сторонами акту протягом усього періоду виконання робіт.

За умовами п. 3.9 Договору відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані роботи протягом 5 банківських днів з дня підписання акту обома сторонами та сплатити субпідряднику суму утримання Гарантійного фонду в розмірі 50 % після підписання генпідрядником останнього акту виконаних робіт по Договору та залишок 50 % через 3 (три) місяці з дати підписання останнього акту виконаних робіт, оплата яких здійснюється протягом 10 календарних днів місяця, наступного за місяцем повернення коштів Гарантійного утримання, за умови надходження відповідного звернення субпідрядника.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином не обґрунтував та не надав належних доказів щодо виконання подальших робіт та їх закінчення або розірвання договору, саме після виконання відповідачем робіт, які визначені актами від 09.09.2021.

Отже, оцінюючи у сукупності порядкові номери актів приймання виконаних робіт (№ 1 та № 2); період виконання цих робіт (липень-серпень 2021 року), тобто лише на початку дії спірного договору, порівняно з терміном закінчення виконання робіт (грудень 2021 року); вартість виконаних робіт 1 056 300,00 грн порівняно до загальної суми 12 000 000,00 грн; відсутність доказів дострокового розірвання спірного правочину, суд вважає достатньо вірогідним, що вказані роботи є не єдиними, акт №2 приймання виконаних робіт від 09.09.2021 не може бути останнім у розумінні п. 3.9 договору, а обумовлені договором роботи не закінчені до теперішнього часу.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами настання строку повернення коштів гарантійного утримання.

Відповідно до ч 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки, позивачем не доведено порушення його прав в частині повернення суми утримання Гарантійного фонду у розмірі 2,5 % від вартості робіт на момент подання позову, його звернення до суд в цій частині є передчасним, а тому судом має бути відмовлено у задоволені таких вимог.

Отже, оплаті за виконані роботи протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання акту без урахування 2,5% суми гарантійного фонду по акту № 1 підлягало 711 506, 25 грн, по акту № 2 318 386,25 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату робіт на суму 800 000,00 грн, що підтверджується виписками банку від 03.08.2021 та 20.08.2021.

Отже, суд доходить висновку, що загальний розмір заборгованості відповідача по актам виконаних робіт № 1 та № 2 складає 229 892,50 грн.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за виконані роботи у визначений Договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи підлягають частковому задоволенню в сумі 229 892,50 грн, в решті вимог в частині стягнення 26 407,50 грн слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних робіт по Договору, позивач також нарахував та заявив до стягнення 13 271,43 грн 3% річних за період з 16.09.2021 по 07.06.2023 та 86 441,65 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року.

Враховуючи умови п. 3.9 Договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 16.09.2021, прострочення виконання відповідачем зобов`язань по Договору починається з 17.09.2021.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, дійшов висновку про неправомірне їх нарахування.

Позивачем при розрахунку 3 % річних невірно визначено початок періоду прострочення зобов`язань по оплаті, оскільки таке прострочення починається з 17.09.2021, а не з 16.09.2021.

Крім того, розмір заборгованості по актам № 1 та № 2 виконаних робіт, як було вже висновано судом вище, становить 229 892,50 грн, а не 256 300,00 грн, на які позивач проводив нарахування.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить 11 885,13 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у зазначеному судом розмірі.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, також дійшов висновку про неправомірне їх нарахування за аналогічних, наведених вище, підстав.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат, з урахуванням визначеного судом розміру заборгованості, становить 77 535,26 грн, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

Свого контррозрахунку позивач суду не надавав.

З огляду на викладене, позовні вимоги у частині стягнення 3% та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у зазначеному судом розмірі.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог, становить 4789,70 грн.

Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 10 200,00 грн.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 200,00 грн позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.05.2023 (далі Договір від 25.05.2023); додаткову угоду № 1 від 29.06.2023 до Договору від 25.05.2023; акт № 1 виконаних робіт від 29.06.2023, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу у господарських судах України (в тому числі, але не виключено в Господарському суді Чернігівської області) серія АІ № 1445036 на ім`я адвоката Андрійця О.Л., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 10949/10 від 29.12.2022 на ім`я адвоката Андрійця О.Л..

Відповідно до п. 1.1 Договору від 25.05.2023 адвокат зобов`язався надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Договором.

Пунктом 2.3 Договору від 25.05.2023 визначено, що замовник зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) адвокату в розмірі та строки погоджені між ними.

Згідно п. 3.4 Договору від 25.05.2023 моментом досягнення позитивного результату за даним Договором, або виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі є акт виконаних робіт та сплата адвокату 100 % обумовленого гонорару (винагороди) та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору від 25.05.2023 за правову допомогу, передбачену пунктами 1.2, 1.3 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному за домовленостями між сторонами у додаткових угодах до цього Договору та актах виконаних робіт із можливістю зазначення проведених розрахунків на час двостороннього підписання акту.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 25.05.2023 сторони визначили, що адвокат надає правничу допомогу по повному супроводу судового процесу зі стягнення на користь замовника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Командор» за договором підряду № 10-21-У від 23.07.2021 та виконує наступний обсяг робіт:

- досліджує та надає правову оцінку наявних у клієнта документів по підрядних взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Командор»;

- досліджує та надає замовнику актуальну судову практику та на її підставі розробляє проект позовної заяви на погодження із замовником;

- готує та подає позовну заяву із додатками до господарського суду;

- приймає участь у судових засіданнях;

- отримує рішення по результатах розгляду судової справи та звертається до виконавчої служби із відповідним наказом для примусового виконання.

Також сторони погодили, що клієнт зобов`язується оплатити названий вище обсяг робіт разом із підписанням акту виконаних робіт з урахуванням того, що година робочого часу адвоката коштує 1700,00 грн.

29.06.2023 між сторонами підписано акт № 1 виконаних робіт по Договору від 25.05.2023 та Додатковій угоді № 1 від 29.06.2023, згідно якого адвокатом надано позивачу наступну правову допомогу:

- дослідження та надання правової оцінки наявних у клієнта документів по підрядних взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Командор» (2 години);

- дослідження та надання замовнику актуальної судової практику з розробкою проекту позовної заяви на погодження із замовником (1 година);

- підготовка та подання тексту позовної заяви із додатками до господарського суду (3 години).

В акті зазначено, що відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 29.06.2023 година роботи адвоката оплачується клієнтом у розмірі 1700,00 грн.

Підписанням даного акту клієнт підтверджує прийняття робіт без будь-яких зауважень, а адвокат підтверджує отримання оплати наданих послуг у розмірі 10 200,00 грн.

Отже адвокатом фактично надані послуги позивачу, які обумовлені у Додатковій угоді № 1 до Договору від 25.05.2023.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 10 200,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 9148,52 грн.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Командор (код ЄДРПОУ 22827823, вул. Шевченка, оздоровчий табір Веселка, смт Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14031) на Товариство з обмеженою відповідальністю Техно енергетична компанія Будсервіс (код ЄДРПОУ 31486546, пров. Нестерівський, 7/9, 6 поверх, м. Київ, 04053) заборгованість у сумі 229 892,50 грн, 3 % річних в сумі 11 885,13 грн, інфляційні втрати в сумі 77 535,26 грн, 4789,70 грн судового збору та 9148,52 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун