Ухвала

від 02.11.2023 по справі 702/527/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/527/23

Провадження № 2-з/702/15/23

Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2023 року м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Нейло І.М, розглянувши заявупредставника позивача адвоката Гончарука Михайла Петровича про забезпечення позовуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики від 29.01.2019. Відповідно до умов договору позики позивач передав 412180 гривень, що на момент укладання дорівнювало сумі у 14800 доларів США. Оскільки з боку ОСОБА_2 мало місце порушення умов договору позики, утворилась заборгованість в сумі 5144984 грн. 99 коп.., яка складається: з суми основного зобов`язання - 561660 грн.; неустойки - 4463385 грн. 48 коп.; інфляційних витрат 95163 грн. 53 коп.; три відсотки річних від простроченої суми 24775 грн. 98 коп.

Представником позивача адвокатом Гончаруком М.П. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник просить накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме :

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку під домом загальною площею 0,1067 га, кадастровий номер: 7123410100:01:001:1674;

- частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,0807 га. кадастровий номер: 4820384200:15:000:0152;

- земельну ділянку 0,0404 га., кадастровий номер: 4820384200:16:000:0798;

- земельну ділянку 0,1708 га., кадастровий номер: 4820384200:16:000:0949.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що до подання позовної заяви по цій справі, звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області про забезпечення позову. Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.06.2023 року, яку залишено без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26.09.2023, забезпечено позов шляхом накладення арешу на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме на:

- нежитлову будівлю, корівник МТФ, загальною площею 908 кв.м;

- земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2577280348080, кадастровий номер 4820384200:15:000:0277, площа (га) 5,0075.

Посилаючись на те, що сума позовних вимог значно перевищує розмір ринкової вартості майна, що належить на праві власності відповідачу, а також ту обставину, що невжиття додаткових заходів забезпечення позову призведе до відчуження відповідачем належного йому майна та наявність доказів співмірності запропонованих заходів забезпечення позову позовним вимогам, позивач просить суд додатково накласти арешт на інше нерухоме майно відповідача, з метою захисту інтересів позивача та створення умов, що убезпечить від дій відповідача по відчуженню майна, що на думку заявника може призвести до неможливості у подальшому виконати рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українита ч. 2ст. 247 ЦПК Українирозгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом приписів ч.ч. 6,7,8 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково…

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.12.2017 між ПАТ "Таскомбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 укладено іпотечні договори, згідно яких предметами іпотеки є об`єкти нерухомого майна на які просить накласти арешт представник позивача, а саме:

- житловий будинок, загальною площею 136,90 кв.м., житловою площею 67,00 кв.м., що, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка під домом загальною площею 0,1067 га, кадастровий номер: 7123410100:01:001:1674 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року в справі № 903/825/18 вказано, що метою забезпечувального зобов`язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредиторами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов`язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3 Закону України "Про іпотеку". Особливістю таких правовідносин є те, що заставодавець хоча і залишається власником переданого в заставу майна, проте на період забезпечення позбавлений правомочності розпорядження цим майном, а заставодержатель у свою чергу, у випадку порушення боржником забезпеченого зобов`язання, має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. У зв`язку з чим заставодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в заставу майна боржника, який може бути реалізований ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов`язання. За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки не зважаючи на те, що скаржник формально не є учасником спірних правовідносин, які випливають з договору позики, проте винесена з метою забезпечення цього позову ухвала суду про накладення арешту на заставлене майно боржника очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес заставодержателя цього майна, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договорами застави та іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначила, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та

земельну ділянку під домом загальною площею 0,1067 га, кадастровий номер: 7123410100:01:001:1674 безпосередньо буде впливати на майновий інтерес ПАТ "Таскомбанк", реалізувати набуте за договором іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна у встановленому законом порядку.

Доводи представника позивача про необхідність накладення арешту на: - частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; - земельну ділянку загальною площею 0,0807 га, кадастровий номер: 4820384200:15:000:0152; - земельну ділянку 0,0404 га, кадастровий номер: 4820384200:16:000:0798; - земельну ділянку 0,1708 га. кадастровий номер: 4820384200:16:000:0949, вже досліджувались як судом першої інстанції так і Черкаським апеляційним судом, яким надана відповідна оцінка та постановлена ухвала.

Судвважає,що частковезабезпечення позовупо ційсправі,встановлене УхвалоюМонастирищенського районногосуду Черкаськоїобласті від08.06.2023року,буде достатнімдляефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 62, 149-153, 353-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача адвоката Гончарука Михайла Петровича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя: І.М. Нейло