Рішення

від 03.11.2023 по справі 400/10932/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2023 р. № 400/10932/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агроресурси», вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, м. Миколаїв, 54005, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування розпорядження від 04.08.2023 року № 125-рл; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Державної податкової служби України у Миколаївській області №125-рл від 04.08.2023 року, яким анульовано ліцензію «на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024;

- зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси» «на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, видану позивачу, та відновити дію даної ліцензії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 01.07.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» оформлено ліцензію серії АЖ № 078579 «на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за місцезнаходженням: Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18. Відповідно до акту від 27.07.2023 року № 759/14-29-09-02-08/20880948 про неможливість проведення перевірки, платника податків ТОВ фірма «Агроресурси» за адресою вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс), 18, м. Миколаїв не встановлено. Вказаний Акт від 27.07.2023 року № 759/14-29-09-02-08/20880948 надісланий засобами поштового зв`язку позивачу на адресу, яка визначена у ліцензії суб`єктом господарювання, а саме: 54005, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс), 18, м. Миколаїв та за даними веб-сервісу «Трекінг відправлень АТ «Укрпошта» вручено 01.08.2023 року. Після отримання вказаного акту, позивачем 03.08.2023 року направлено відповідачу лист, в якому повідомив, що ТОВ фірма «Агроресурси» не змінювало адресу місця здійснення діяльності та посадові особи і представники перебувають за вказаною адресою в робочі дні. 04.08.2023 року в електронній формі засобами електронного зв`язку позивач отримав витяг з розпорядження від 04.08.2023 року № 125-рл про «Анулювання ліцензії», зокрема, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси», зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за місцезнаходженням: Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв`язку із встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії. Позивач вважає, що розпорядження від 04.08.2023 року прийнято контролюючим органом передчасно та без урахування строків для його прийняття, визначених статтею 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки акт від 27.07.2023, на підставі якого прийнято оскаржуване розпорядження від 04.08.2023, отримано позивачем лише 01.08.2023 року, тобто розпорядження про анулювання ліцензії прийнято на 6 робочий день з моменту складання акту, що повністю суперечить законодавчо встановленому строку на прийняття такого розпорядження. Вважаючи вказане розпорядження відповідача протиправним, а свої права порушеними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 04.09.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/10932/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатом виходу 02.06.2023 на фактичну перевірку встановлено, що за адресою Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, встановлено факт відсутності за вказаною адресою, його посадових осіб або його законних (уповноважених) представників. Враховуючи вищезазначене, провести фактичну перевірку ТОВ фірма «Агроресурси» згідно наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 27.07.2023 № 863-П «Про проведення фактичної перевірки» не було можливим, в зв`язку з відсутністю даного підприємства за місцезнаходженням провадження діяльності. Також, відповідач вказав, що стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зазначаючи, що вказаною нормою не передбачена фіксація факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, не містить вказана стаття й вимог до термінів анулюванню ліцензій. З метою забезпечення належного виконання абз.12 ч.52 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» згідно акту про неможливість проведення фактичної перевірки, відповідачем винесено розпорядження та анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пального.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що статтею 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» врегульовано, що розпорядження про анулювання ліцензії приймається: на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Таким чином, розпорядження від 04.08.2023 року прийнято контролюючим органом передчасно та без урахування строків для його прийняття, визначених статтею 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки акт від 27.07.2023, на підставі якого прийнято оскаржуване розпорядження від 04.08.2023, отримано позивачем лише 01.08.2023 року, тобто розпорядження про анулювання ліцензії прийнято на 6 робочий день з моменту складання акту, що повністю суперечить законодавчо встановленому строку на прийняття такого розпорядження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» є платником податків, основним видом діяльності якого є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).

Позивач здійснює господарську діяльність, в тому числі, за таким видом діяльності як оптова торгівля пальним. Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (надалі - Закон №481/95-ВР) такий вид діяльності підлягає ліцензуванню.

У відповідності до вказаного Закону ТОВ фірма «Агроресурси» звернулося до Головного управління ДПС в Миколаївській області із заявою на одержання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

На підставі поданих документів ГУ ДПС в Миколаївській області було надано позивачу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900398, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місцезнаходження: Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18.

27.07.2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, з урахуванням підпунктів 69.2, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України прийнято наказ №863-п "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ фірма "Агроресурси", за місцем здійснення діяльності: вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, тривалістю 10 діб.

За результатами здійсненого виходу на перевірку, складено Акт від 27.07.2023 року №759/14-29-09-02-08/20880948, яким встановлено факт відсутності позивача за вищевказаною адресою.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі акту "Про неможливість проведення перевірки" від 27.07.2023 року №759/14-29-09-02-08/20880948 ТОВ фірма "Агроресурси" за адресою: вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, прийнято розпорядження від 04.08.2023 року №125-рл «Про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, згідно з додатком».

Згідно з додатком до цього розпорядження ТОВ фірма "Агроресурси" включено до переліку суб`єктів господарювання, щодо яких прийнято рішення про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Не погоджуючись з розпорядженням ГУ ДПС в Миколаївській області про анулювання ліцензії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним його виробництвом та обігом на території України регулює Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Відповідно до приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Згідно з положеннями статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі: акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається: на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії: вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Враховуючи зазначені норми, встановлено певний порядок для прийняття рішення про анулювання ліцензії, а саме, наявність підстав для прийняття рішення визначених вказаним законом та строки прийняття рішення.

Судом встановлено, що за результатами проведеного виходу на перевірку, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області складено акт від 27.07.2023 року №759/14-29-09-02-08/20880948 про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням.

Акт від 27.07.2023 року №759/14-29-09-02-08/20880948 надісланий засобами поштового зв`язку позивачу на адресу, яка визначена у ліцензії суб`єктом господарювання, а саме: 54005, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс), 18, м. Миколаїв. Поштове відправлення (трек-номер: 0600035446696) за даними веб-сервісу «Трекінг відправлень АТ «Укрпошта» вручено позивачу 01.08.2023 року.

Позивачем 03.08.2023 року направлено відповідачу лист, в якому повідомлено податковий орган про те, що ТОВ фірма «Агроресурси» не змінювало адресу місця здійснення діяльності: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс), 18, посадові особи та представники перебувають за вказаною адресою в робочі дні, але приміщення офісу знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, вхід до якого загороджено воротами та хвірткою. Мешканці будинку в період дії воєнного стану на хвіртку встановили замок, який постійно тримають зачиненим. Те, що працівники відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області не мали змоги потрапити до входу в приміщення офісу вважають прикрим непорозумінням. Також, позивач повідомив телефони працівників, які при потребі, зможуть надати доступ до приміщення.

Вказаний лист отриманий ГУ ДПС в Миколаївській області у той же день (03.08.2023 року), про що свідчить штамп на ньому.

04.08.2023 року засобами електронного зв`язку позивач отримав витяг з розпорядження від 04.08.2023 року № 125-рл про «Анулювання ліцензії», зокрема, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за місцезнаходженням: Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв`язку із встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Тобто, оскаржуване Розпорядження про анулювання ліцензії прийнято відповідачем не у строк, передбачений Законом № 481/95-ВР, тому розпорядження про анулювання ліцензії позивача є протиправним.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (надалі Порядок № 545).

Абзацом другим пункту 1 вказаного Порядку № 545 визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 545, він формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;

для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Пунктами 6-7 Порядку № 545 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом повного відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним запис, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 року та поновити інформацію (внести відомості) в Реєстр про таку ліцензію.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Миколаївській області.

Щодо вимог про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідач клопотав про відмову в задоволенні заяви позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу, оскільки розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Як вбачається із позовної заяви, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді правової (правничої) консультації клієнта, роз`яснення положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини та визначення правової позиції; вивчення наданих документів та їхній аналіз; підготовки позовної заяви.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що у підтвердження факту надання позивачу Адвокатським об`єднанням «Астрея-груп» правничої допомоги ним до суду подано копії Договору про надання правової допомоги від 25.08.2023 року, рахунку-фактури № СФ-00000027 від 22.09.2023 року, детальний опис виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги від 25.08.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 29.08.2023 серія ВЕ №1096595, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.05.2016 року.

Предметом Договору є оскарження розпорядження ГУ ДПС в Миколаївській області №125-рл від 04.08.2023 року. Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено ціну правової допомоги, згідно якого Замовник сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі 20 000 гривень.

Згідно детального опису виконаних робіт від 25.08.2023 року Адвокатським об`єднанням «Астрея-груп» надано позивачу такі послуги:

- усна консультація клiєнта (l год. х 2000 грн.), вартість за яку склала 2000,00 грн.;

- ознайомлення, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів (1 год. х 2000 грн.), вартість 2000,00 грн.

- аналіз законодавства, судової практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (1 год. х 2000 грн.), що складає 2000,00 грн.;

- складання позовної заяви (3 год. х 2000 грн.), вартість якої склала 6000,00 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту ГУ ДПС в Миколаївській області (0,5 год. х 2000 грн.), що складає 1000,00 грн.;

- аналіз відзиву ГУ ДПС в Миколаївській області та чинного законодавства України з метою подальшого складання відповіді на відзив (0,5 год. х 2000 грн.) вартість 1000,00 грн.;

- пошук та вивчення судової практики для формування правової позиції, складання відповіді на відзив (2 год. х 2000 грн.), складає 4000,00 грн.;

- складання заяви про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сплатив позивач (1 год. х 2000 грн.), становить 2000,00 грн.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.

В даному випадку, суд зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката на консультацію клiєнта, ознайомлення, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, аналіз законодавства, судової практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, оскільки вказані дії є складовими підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Між тим, в даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси» (вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 20880948) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04.08.2023 року № 125-рл; зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області №125-рл від 04.08.2023 року, яким анульовано ліцензію «на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси» (код ЄДРПОУ: 20880948, 54005, вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, м. Миколаїв), реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси» (код ЄДРПОУ: 20880948, 54005, вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, м. Миколаїв) «на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, видану позивачу, та відновити дію даної ліцензії.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агроресурси» (вул. Адміральська, 1/1, кв. 18, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 20880948) судовий збір в розмірі 2684,00 гривні та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко