Постанова

від 22.01.2024 по справі 400/10932/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10932/23

Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В. Дата і місце ухвалення: 03.11.2023р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило суд:

-визнати протиправним та скасування розпорядження №125-рл від 04.08.2023р., яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі ТОВ фірми «Агроресурси», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р.;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ фірми «Агроресурси» на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р., видану позивачу, та відновити дію даної ліцензії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в липні 2019 року ТОВ фірма «Агроресурси» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі за місцезнаходженням: м.Миколаїв, Центральний район, вул.Адміральська, 1/1, кв. (офіс) 18, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р. Однак, спірним розпорядженням №125-рл від 04.08.2023р. Головне управління ДПС у Миколаївській області анулювало вказану ліцензію з підстави встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії. Зазначене розпорядження ТОВ фірма «Агроресурси» вважає незаконним та зазначає, що суб`єкт господарювання не змінював адресу місця здійснення діяльності, посадові особи товариства у робочі дні перебували за відповідною адресою. Приміщення офісу знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, вхід до якого загороджено воротами, на яких мешканці будинку встановити замок. Те, що представники податкового органу не змогли потрапити до приміщення офісу є непорозумінням. Про вказані обставини ТОВ фірма «Агроресурси» повідомило Головне управління ДПС у Миколаївській області листом від 03.08.2023р. у день отримання акту про неможливість проведення перевірки від 27.07.2023р. Також, позивач зазначав, що спірне розпорядження прийнято відповідачем з порушенням строку, передбаченого ст.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Миколаївській області №125-рл від 04.08.2023р., яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі ТОВ фірми «Агроресурси», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ фірми «Агроресурси» на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р., видану позивачу, та відновити дію даної ліцензії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ фірми «Агроресурси» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 03.11.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ фірми «Агроресурси».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що встановлення відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, є підставою для анулювання ліцензії шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження, у відповідності до абз.12 ч.52 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». В ході виходу посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області за адресою: м.Миколаїв, вул.Адміральська, 1/1, кв. (офіс) 18, з метою проведення фактичної перевірки ТОВ фірми «Агроресурси» встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або місцем провадження діяльності, про що складено акт про неможливість проведення перевірки від 27.07.2023р. За таких обставин, Головне управління ДПС у Миколаївській області правомірно прийняло розпорядження №125-рл від 04.08.2023р. про анулювання виданої товариству ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900398.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що положення статті 15 Закону не містять вимог до термінів анулювання ліцензій.

ТОВ фірма «Агроресурси» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що положеннями ст.3 Закону чітко визначено, що розпорядження про анулювання ліцензії приймається на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне розпорядження №125-рл від 04.08.2023р. прийнято Головним управлінням ДПС у Миколаївській області передчасно, без врахування законодавчо встановлених строків його прийняття.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ фірма «Агроресурси» просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного розгляду справи, в розмірі 10 000,00 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності ТОВ фірми «Агроресурси» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).

На підставі поданих товариством документів ГУ ДПС в Миколаївській області видало позивачу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900398, терміном дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р., адреса місцезнаходження: Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18.

На підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, з урахуванням п.п. 69.2, 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, 27.07.2023р. ГУ ДПС у Миколаївській області видало наказ №863-п «Про проведення фактичної перевірки», яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ фірма «Агроресурси», за місцем здійснення діяльності: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, тривалістю 10 діб.

За результатами здійсненого виходу на перевірку складено акт від 27.07.2023р. №759/14-29-09-02-08/20880948 про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням.

Зокрема, у вказаному акті зазначено, що уповноваженими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області 27.07.2023р. здійснено вихід за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18. Товариства та/або його законних представників за вказаною адресою не встановлено, у зв`язку з чим розпочати та провести фактичну перевірку не можливо.

Копію вказаного акту отримано ТОВ фірма «Агроресурси» 01.08.2023р.

Листом від 03.08.2023р. ТОВ фірма «Агроресурси» повідомило Головне управління ДПС у Миколаївській області про те, що підприємство не змінювало адресу місця здійснення діяльності, посадові особи та представники перебувають за вказаною адресою в робочі дні. Приміщення офісу знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, вхід до якого загороджено воротами та хвірткою, які постійно зачинені. Також, товариство зазначило номери телефонів його працівників, які, при потребі, зможуть надати доступ до приміщення.

На підставі акту про неможливість проведення перевірки від 27.07.2023р. №759/14-29-09-02-08/20880948 Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло розпорядження від 04.08.2023р. №125-рл «Про анулювання ліцензії», яким анулювало ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі ТОВ фірми «Агроресурси», реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р. у зв`язку з відсутністю суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного розпорядження ТОВ фірма «Агроресурси» оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що спірне розпорядження від 04.08.2023р. №125-рл прийнято Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не у строк, передбачений Законом №481/95-ВР.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995р. (далі - Закон №481/95-ВР) визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Правове регулювання видачі та анулювання виданої суб`єкту господарювання ліцензії, зокрема на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, визначає стаття 15 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до приписів цієї статті оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР не встановлено строків прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що такі строки встановлено статтею 3 Закону №481/95-ВР, зокрема, передбачено, що розпорядження про анулювання ліцензії приймається на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції допущено не правильне застосування норм матеріального права, оскільки стаття 3 Закону №481/95-ВР регулює питання видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

У спірних же правовідносинах позивачу оскаржуваним розпорядженням від 04.08.2023р. №125-рл анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, що регулюється ст.15 Закону №481/95-ВР, яка, в свою чергу, не встановлює строків прийняття відповідного розпорядження.

Поряд з цим, при вирішенні спору колегія суддів враховує, що ТОВ фірма «Агроресурси» заперечує факт відсутності 27.07.2023р. його представників за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з пунктом 80.7 пункту 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом ДПС України №470 від 04 вересня 2020 року (зі змінами, внесеними наказом ДПС від 06 жовтня 2022 року №733) затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими особами ДПС та її територіальних органів (далі органи ДПС) (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання вимог законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Положеннями пункту 1.4.5 вищезазначених Методичних рекомендацій визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням та передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об`єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.

При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків.

Згідно акту про неможливість проведення перевірки від 27.07.2023р. №759/14-29-09-02-08/20880948, на виконання вимог наказу від 27.07.2023р. №863-п «Про проведення фактичної перевірки», посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області 27.07.2023р. здійснений вихід за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18 з метою проведення фактичної перевірки товариства. Встановлено факт відсутності товариства та/або його законних представників за вказаною адресою, у зв`язку з чим розпочати та провести фактичну перевірку не можливо.

При цьому, матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті, в матеріалах справи відсутні, тоді як положення пункту 81.2 статті 81 ПК України та пункту 1.4.5 Методичних рекомендацій встановлюють імперативну вимогу щодо додання до акту про неможливість проведення перевірки відповідних матеріалів.

За таких обставин, сам лише акт про неможливість проведення перевірки від 27.07.2023р. №759/14-29-09-02-08/ НОМЕР_1 не є достатнім для того, щоб зробити висновок про доведеність факту відсутності платника податків за місцем здійснення діяльності.

На користь такого висновку колегії суддів свідчить і те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб`єктами малого підприємництва» №3193-IX від 29.06.2023р. внесено зміни до абз.12 ч.52 ст.15 Закону №481/95-ВР (набрали чинності з 23.11.2023р.) та передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Враховуючи наведене, а також висловлення ТОВ фірма «Агроресурси» категоричних заперечень щодо відсутності 27.07.2023р. посадових осіб товариства за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, колегія суддів доходить висновку про недоведеність суб`єктом владних повноважень належними доказами наявності, передбачених статтею 15 Закону №481/95-ВР, підстав для анулювання виданої позивачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900398, зі строком дії з 01.07.2019р. до 01.07.2024р.

А відтак, наявні підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження №125-рл від 04.08.2023р. із зобов`язанням Головного управління ДПС у Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії ТОВ фірми «Агроресурси» на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201900398.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи правильність висновку суду про наявність підстав для задоволення позову, однак здійснення його на підставі не правильного застосування норм Закону №481/95-ВР, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України, змінити оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2023р. шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову товариства та визнала обґрунтованими доводи позивача про безпідставність посилань Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо відсутності 27.07.2023р. посадових осіб товариства за адресою: м.Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. (офіс) 18, тому суд апеляційної інстанції не змінює розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції в рішенні від 03.11.2023р.

Більше того, в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Миколаївській області відсутні обґрунтування щодо неправильного розподілу судом першої інстанції судових витрат по справі, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Як вже зазначалося, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ фірма «Агроресурси» просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного розгляду справи, в розмірі 10 000,00 грн.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало письмові заперечення проти такої заяви позивача, в яких зазначило, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є не співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. на стадії апеляційного розгляду справи ТОВ фірма «Агроресурси» надало суду:

-договір про надання правничої допомоги від 25.08.2023р., укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Астрея-груп»;

-додаток №2 до договору про надання правничої допомоги від 25.08.2023р., яким пункт 3.1 Договору доповнено п.п.3.1.1 у наступній редакції: «За підготовку процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в П`ятому апеляційному адміністративному суді при розгляді справи №400/10932/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2023р. Замовник сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який становить 10 000,00 грн.»;

-акт приймання-передачі наданих послуг до Додатку №2 до договору про надання правничої допомоги від 25.08.2023р.;

-детальний опис виконаних робіт від 13.12.2023р. до договору про надання правничої допомоги від 25.08.2023р.;

-рахунок-фактуру №СФ-00000038 від 11.12.2023р. на суму 10 000,00 грн.

Згідно наданого позивачем детального опису виконаних робіт від 13.12.2023р. до договору про надання правничої допомоги від 25.08.2023р. Адвокатським об`єднанням «Астрея-груп» на користь ТОВ фірма «Агроресурси» виконано наступні роботи:

складання та направлення клопотання про направлення апеляційної скарги з додатками 500,00 грн. (0,25 год.);

складання та направлення заяви про вступ у справу як представника 500,00 грн. (0,25 год.);

аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та чинного законодавства України з метою подальшого складання відзиву 2000,00 грн. (1 год.);

пошук та вивчення судової практики для формування правової позиції, складання відзиву 7000,00 грн. (3,5 год.).

У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглядається в порядку письмового провадження, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем фактично узагальнено свою правову позицію, яка ним обґрунтовувалася в суді першої інстанції, у зв`язку з чим підготовка відзиву не потребувала затрат значного часу та опрацювання великого обсягу інформації.

Дійсно, визначення вартості роботи адвоката є питанням, яке погоджується сторонами при укладенні договору про надання правової допомоги та залежить, в тому числі, від професійних здібностей та досвіду адвоката, що впливає на оцінку її вартості, фінансового стану сторони у справі та значення справи для цієї сторони.

Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За таких обставин, а також враховуючи наявність клопотання відповідача про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на правничу допомогу належним чином не обґрунтований, а тому справедливим, розумним та пропорційним у даній справі буде стягнення з відповідача на користь ТОВ фірма «Агроресурси» 3000,00 грн. у відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.

Оскільки дану справу правомірно віднесено судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та здійснено її розгляд за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027, вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агроресурси» (код ЄДРПОУ 20880948, вул.Адміральська, 1/1, кв.18, м.Миколаїв, 54005) 3000,00 грн. (три тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем на стадії апеляційного розгляду справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 січня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук