Рішення

від 02.11.2023 по справі 420/27439/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27439/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Одеського національного економічного університету до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовом Одеського національного економічного університету до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2023 року №72716996;

???- визнати протиправним та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року у ВП №72716996;

- визнати протиправним та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.09.2023 року у BП № 72716996.

Ухвалою суду від 13.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.10.2023 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

23.10.2023 ухвалою суду позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 31.10.2023 року об 15 годині 30 хвилин.

25.10.2023 до суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження № 72716996, а також заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

31.10.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи вищенаведене, судом здійснено розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, рішенням суду від 27.03.2023 по справі № 420/3037/21 прийнято застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель ОНЕУ. 27.09.2023 позивачем отримано оскаржувані постанови. Позивач не погоджується з відповідними постановами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки рішенням суду на позивача не було покладено зобов`язань, які б йому було необхідно вчинити. Зазначене в рішенні суду відключення від джерел електропостачання та обмеження до доступу до приміщень вчиняється уповноваженими на те органами державної влади (зокрема ГУ ДСНС в Одеській області) та відповідними електропостачальними підприємствами. Таким чином, виконавчий лист не підлягає виконанню органами ДВС, оскільки належним виконавцем є ГУ ДСНС в Одеській області, а виконавче провадження відкрито з порушенням вимог діючого законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року по справі № 420/3037/21 за адміністративним позовом Головного управління ДСНС в Одеській області до Одеського національного економічного університету, третя особа АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), позовні вимоги задоволено частково.

Цим Рішенням прийнято застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Одеського національного економічного університету, які розташовані за адресами: м.Одеса, вул. Преображенська, 8, вул.Пушкінська, 25, вул. Пушкінська, 26, вул.Гоголя, 18, пл. Привокзальна, 2, вул.Успенська, 91, вул. Черняховського, 22, «шляхом відключення вказаних будівель Одеського національного економічного університету від джерел електропостачання, обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року».

07.07.2023 року Постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/3037/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року залишене без змін.

27.09.2023 року до Одеського національного економічного університету від Другого Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного МУ Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов лист від 18.09.2023 року №111348 з додатками: постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2023 року ВП №72716996; постановою про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року ВП №72716996 в розмірі 26 800 грн.; постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.09.2023 року ВП № 72716996 в сумі 269 грн.

Зазначені постанови прийняті на підставі виконавчого листа №420/3037/21, виданого 27.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом.

Боржником у оскаржуваних постановах зазначено Одеський національний економічний університет, стягувачем Головне управління ДСНС в Одеській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч. 1, 3 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист, виданий Одеським окружним адміністративним судом 27 березня 2022 року по справі № 420/3037/21, яким застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Одеського національного економічного університету, ЄДРПОУ: 02071079, юридична адреса: 65026, Одеська область, місто Одеса, вулиця Преображенська, 8, у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Одеського національного економічного університету, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Преображенська, 8, вул. Пушкінська, 25, вул. Пушкінська, 26, вул. Гоголя, 18, пров. Привокзальний, 2, вул. Успенська, 91, вул. Черняховського, 22, шляхом відключення вказаних будівель Одеського національного економічного університету від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року за номерами: 1-2, 6-7, 9, 15, 19-22, 25, 27, 30, 32-33, 35, 37, 41, 44-47, 50, 52-54, 56-57, 59-60, 63-64, 66-67, 71-72, 74-79, 83, 87-89, 94.

При цьому, виконавчий лист, виданий Одеським окружним адміністративним судом 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21 відповідає рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року.

Згідно ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням приписів ЗУ «Про виконавче провадження» у державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні підстави для повернення виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 72716996 від 18.09.2023 року слугували заява про примусове виконання та виконавчий лист № 420/3037/21, виданий 27.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом.

При цьому, виконавчий лист № 420/3037/21, виданий 27.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21, яке набрало законної сили, яким застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Одеського національного економічного університету у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Одеського національного економічного університету, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Преображенська, 8, вул. Пушкінська, 25, вул. Пушкінська, 26, вул. Гоголя, 18, пров. Привокзальний, 2, вул. Успенська, 91, вул. Черняховського, 22, шляхом відключення вказаних будівель Одеського національного економічного університету від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року за номерами: 1-2, 6-7, 9, 15, 19-22, 25, 27, 30, 32-33, 35, 37, 41, 44-47, 50, 52-54, 56-57, 59-60, 63-64, 66-67, 71-72, 74-79, 83, 87-89, 94.

Тобто, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21 є рішенням немайнового характеру про застосування до Одеського національного економічного університету заходів реагування, яке зобов`язує вчинити певні дії, а саме повне зупинення експлуатації будівель Одеського національного економічного університету, які розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Преображенська, 8, вул. Пушкінська, 25, вул. Пушкінська, 26, вул. Гоголя, 18, пров. Привокзальний, 2, вул. Успенська, 91, вул. Черняховського, 22, шляхом відключення вказаних будівель Одеського національного економічного університету від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 6 від 22.01.2021 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21 містить зобов`язання, які необхідно вчинити відповідачу, Одеському національному економічному університету.

При цьому, у виконавчому листі, виданому 27.03.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі № 420/3037/21, визначений боржник, на якого покладається обов`язок щодо виконання вказаного рішення немайнового характеру Одеський національний економічний університет (ЄДРПОУ 02071079, 65026, Одеська область, місто Одеса, вулиця Преображенська, 8).

Так, порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження" та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, згідно яких до рішень немайнового характеру відносять рішення: про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ч. 1, 3-4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо того, що виконавчий лист № 420/3037/21, виданий 28.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби є безпідставними, оскільки виконавчий лист містить чітке визначення дій, які слід вчинити боржнику, а тому у державного виконавця не було передбачених чинним законодавством підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення.

Верховний Суд в постанові від 31 липня 2019 року по справі № 806/2453/17 (№ К/9901/46872/18) зазначив, що часткове зупинення виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання є превентивним заходом, який спрямований на запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та пов`язаних з ними ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Мета такого заходу досягається шляхом припинення експлуатації машин, устаткування або заборони доступу до приміщень та об`єктів, що використовуються для виготовлення суб`єктами господарювання продукції, надання послуг, виконання робіт, і які не відповідають вимогам до безпеки праці. Отже, за рішенням суду, яким повністю або частково зупинено реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єкт господарювання, відносно якого вжито таких заходів контролю, зобов`язаний припинити використання приміщень, об`єктів, устаткування, ідентифікуючі ознаки яких визначено в рішенні суду. Таким чином, рішення суду про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг установлює заборону боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, що в розумінні статті 10 Закону №1404-VIII є одним із заходів примусового виконання рішення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи 18.09.2023 року постанову про відкриття виконавчого провадження № 72716996 з виконання виконавчого листа № 420/3037/21, виданого 27.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто положення Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують державного виконавця у разі винесення постанови про відкриття виносити постанову про стягнення виконавчого збору. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктами 1, 2 статті 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене суд звертає увагу, що предметом оскарження в даній справі є саме скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та похідних від неї.

Судом встановлено, що підстави для неприйняття виконавчого листа державним виконавцем відсутні, постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог законодавства, боржником у виконавчому листі, виданому Одеським окружним адміністративним судом, зазначено Одеський національний економічний університет, відповідно підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження немає.

Таким чином, оскаржувана постанова від 18.09.2023 року про відкриття виконавчого провадження № 72716996, винесена головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правомірною та не підлягає скасуванню.

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов від 18.09.2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 800 грн., та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн., винесених в рамках виконавчого провадження № 72716996 є похідними від першої вимоги, ці постанови також є правомірними та не підлягають скасуванню.

Суд звертає увагу, що позивач у даній справі позивач наголошує саме на скасуванні оскаржуваних постанов у зв`язку з зазначенням неналежного боржника, однак суд розглядає спір в рамках заявлених вимог, а судом встановлено, що порядок прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження не є порушеним, відповідно відсутні підстави для скасування такої постанови. Крім того, боржника у виконавчому провадженні визначає не державний виконавець самостійно, а на підставі виданого судом виконавчого листа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Одеського національного економічного університету (код ЄДРПОУ 02071079, адреса місцезнаходження: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 8) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відповідно до положень ч.6 ст.287 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.