Постанова

від 03.11.2023 по справі 140/5850/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5850/23 пров. № А/857/12143/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року (головуючий суддя: Смокович В.І., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене» про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Волинській області, 05.04.2023, звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене» в дохід бюджету податковий борг у сумі 156079,43 грн.

Обґрунтовує позов тим, що відповідач, відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України, зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок відповідач не виконав у встановлені строки та за ним обліковується податковий борг за платежами «Податок на додану вартість з виготовлених в Україні товарів» на загальну суму 102131,43 грн, який виник на підставі: податкової декларації від 20.04.2022, в якій визначено до сплати 14901,00 грн; податкової декларації від 14.08.2022 в якій визначено до сплати 32291,00 грн; податкової декларації від 11.08.2022 в якій визначено до сплати 34732,00 грн; податкової декларації від 11.08.2022 в якій визначено до сплати 22325,00 грн; податкового повідомлення-рішення від 31.08.2022 № 0027951808, яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 1020,00 грн; податкового повідомлення-рішення від 15.09.2022 № 0030391808, яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 3060,00 грн; податкового повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 0044590408, яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 1020,00 грн; податкового повідомлення-рішення від 12.02.2023 № 0021590408, яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 1020,00 грн.

Переплата за цим податком становила 37,57 грн, сплачено відповідачем самостійно 8200,00 грн, відповідно заборгованість за податком на додану вартість з виготовлених в Україні товарів становить 102131,43 грн.

Також за відповідачем обліковується заборгованість за платежем «Податок на прибуток» на загальну суму 53948,00.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та винести постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Крім цього, зазначає, що оскільки відповідачем станом на 25.04.2022 податковий борг було погашено лише по податку на додану вартість, а з податку на прибуток погашено не було, а тому нова податкова вимога не виставлялась, а податкова вимога № 0025169-1306-0302 від 16.09.2021 не вважалась відкликаною.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 30.04.2023 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 156079,43 грн, в тому числі за податком на додану вартість в сумі 102131,43 грн (основній платіж - 96011,43 грн та штрафні санкції - 6120,00 грн) та за податком на прибуток в сумі 53948,00 грн, що підтверджується довідкою про наявність боргу по платежу до бюджету, розрахунком сум податкового боргу.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник на підставі самостійно нарахованих платником сум грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, поданих платником податку 20.04.2022, 11.08.2022, 11.08.2022 та 14.08.2022 відповідно за наступні звітні періоди: березень, квітень, травень та червень 2022 року, сума якого з урахуванням добровільної сплати (8200 грн) та переплати (37,57 грн) становить 96011,43.

Крім того, відповідачу нараховані штрафні санкції за цим платежем відповідно до податкових повідомлень рішень № 0027951808 від 31.08.2022 на суму 1020,00 грн, № 0030391808 від 15.09.2022 на суму 3060,00 грн, № 0044590408 від 31.10.2022 на суму 1020,00 грн та № 0021590408 від 21.02.2023 на суму 1020,00 грн всього на суму 6120,00 грн.

Загальна сума заборгованості ТОВ «ЗЕЛЕНЕ» за податком на додану вартість становить 102131,43 грн.

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник на підставі самостійно нарахованих платником сум грошових зобов`язань на суму грошового зобов`язання 54000,00 грн, а з урахуванням переплати (52,00 грн) сума податкового боргу за цим платежем становить 53948,00 грн.

Загальна сума заборгованості ТОВ «ЗЕЛЕНЕ» за податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств становить 156079,43 грн.

ГУ ДПС у Волинській області сформовано податкову вимогу від 16.09.2021 № 0025169-1306-0302, згідно якої станом на 15.09.201 сума податкового боргу по податку на додану вартість становить 44543,61 грн.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума податкового боргу була зменшена до нуля, а нова податкова вимога не була сформована, що є обов`язком контролюючого органу у процедурі стягнення податкового боргу, беручи до уваги приписи пункту 95.2 статті 95 ПК України, а тому дійшов висновку про передчасність позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань за результатами адміністративного та судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

З системного аналізу наведених правових, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів.

При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами ПК України, не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року справа № 821/1258/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, тобто по всіх платежах по яких виник податкових борг, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, а у разі виникнення в майбутньому податкового боргу - контролюючим органом має бути сформована нова податкова вимога.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у справі, яка розглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, своє рішення обґрунтував тим, що податкова вимога № 0025169-1306-0302 від 16.09.2021 у розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України, вважається відкликаною у зв`язку з погашенням платником податків суми податкового боргу по податку на додану вартість.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що на момент погашення платником податків суми податкового боргу по податку на додану вартість (25.04.2022), в інтегрованій картці з податку на прибуток ТОВ «Зелене», обліковувався податковий борг по податку на прибуток в сумі 55948 грн (а. с. 40-43).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки відповідачем податковий борг було погашено лише по податку на додану вартість, а з податку на прибуток, станом на 25.04.2022, погашений не був, тобто не переривався, а тому податкова вимога не вважається відкликаною, так як податковий борг по всіх зобов`язаннях погашений не був.

У зв`язку із наведеним, судом першої інстанції не дослідженим залишився реальний стан розрахунків відповідача по податку на прибуток, а тому висновок про безпідставність стягнення спірної суми заборгованості на думку суду апеляційної інстанції у спірних правовідносинах є помилковим.

Як встановлено вище судом апеляційної інстанції за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 156079,43 грн, в тому числі:

- за податком на додану вартість в сумі 102131,43 грн (основній платіж - 96011,43 грн та штрафні санкції - 6120,00 грн);

- за податком на прибуток в сумі 53948,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник на підставі самостійно нарахованих платником сум грошових зобов`язань згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, поданих платником податку 20.04.2022, 11.08.2022, 11.08.2022 та 14.08.2022 відповідно за наступні звітні періоди: березень, квітень, травень та червень 2022 року, сума якого з урахуванням добровільної сплати (8200 грн.) та переплати (37,57 грн) становить 96011,43. Крім цього, відповідачу нараховані штрафні санкції за цим платежем відповідно до податкових повідомлень рішень № 0027951808 від 31.08.2022 на суму 1020,00 грн, № 0030391808 від 15.09.2022 на суму 3060,00 грн, № 0044590408 від 31.10.2022 на суму 1020,00 грн та № 0021590408 від 21.02.2023 на суму 1020,00 грн. всього на суму 6120,00 грн.

Тобто, загальна сума заборгованості ТОВ «ЗЕЛЕНЕ» за податком на додану вартість становить 102131,43 грн.

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник на підставі самостійно нарахованих платником сум грошових зобов`язань згідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства, на суму грошового зобов`язання 54000,00 грн, а з урахуванням переплати (52,00 грн) сума податкового боргу за цим платежем становить 53948,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «ЗЕЛЕНЕ» за податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств становить 156079,43 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, у тому числі, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів, дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене, чи були правові підстави для її стягнення.

Разом з тим, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що сума боргу яку просить стягнути контролюючий орган, в розмірі 156079,43 грн, набула статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу, а тому така підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки податковий борг в сумі 156079,43 грн є узгодженим докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості відсутні, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 140/5850/23 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене» (ЄДРПОУ - 37707329) в користь бюджету податковий борг в сумі 156079 грн 43 коп (сто п`ятдесят шість тисяч сімдесят дев`ять гривень сорок три копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін