Ухвала

від 03.11.2023 по справі 620/15082/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/15082/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» 09.10.2023 звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №033640 від 27.09.2023 про притягнення товариства до відповідальності у виді адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в справі як другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

02.11.2023 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови №033640 від 27.09.2023 про притягнення товариства до відповідальності у виді адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що, враховуючи значну суму штрафної санкції (17000,00 грн.), у разі відкриття виконавчого провадження можуть бути арештовані поточні банківські рахунки товариства та застосовані інші заходи, спрямовані на примусове виконання постанови органами виконавчої служби. За наведених обставин, заявник зазначає, що вказаними діями буде завдано значної шкоди товариству та може бути зупинена його господарська діяльність. Зокрема, таке стягнення унеможливить виплату заробітної плати працівникам, виконання зобов`язань щодо сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, проведення розрахунків з контрагентами, тощо. На думку заявника, такі обставини вказують про наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд звертає увагу, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Поряд з цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі №826/10936/18, від 07 квітня 2020 року по справі №826/13413/18.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Адекватність заходів для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Однак, проаналізувавши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки ними у заяві не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим поновлення їх прав, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам. Докази вжиття відповідачем заходів для примусового стягнення із товариства суми штрафних санкцій не надано.

Щодо доводів товариства стосовно негативних наслідків для господарської діяльності суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 серпня 2022 року по справі №420/21952/21.

Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, ним не доведено наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03.11.2023.

Суддя С.В. Бородавкіна