Постанова

від 11.10.2024 по справі 620/15082/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/15082/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» до Відділу державного нагляду(контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду(контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №033640 від 27.09.2023 про притягнення товариства до відповідальності у виді адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач не надавав послуги з перевезення, а здійснює перевезення власного вантажу ТОВ «АГРОКІМ», яке є суто аграрним підприємством.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції їх позиція обґрунтовувалась тим, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АГРОКІМ» є власником транспортного засобу марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , повна маса якого становить понад 3,5 тон (а.с.93-94).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 25.08.2023 №3308 вказаним транспотним засобом здійснювалось перевезення вантажу (автомобільний перевізник - ТОВ «АгроКІМ»; замовник - ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»; вантажовідправник - ПП «Агропрогрес»; вантажоодержувач - ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія») (а.с.94).

За результатами відпрацювання щотижневого графіку рейдових перевірок, направлення на перевірку співробітниками Відділу державного нагляду(контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено перевірку належного позивачу транспортного засобу за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №033749, в якому зафіксовано, що в ході перевірки водієм було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспорту накладну. Під час перевірки водієм не було надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є порушенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яку передбачена абз.3 ч.1 ст.60 вказаного Закону (а.с.24, 91, 92, 94).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом винесено постанову від 27.09.2023 №033640 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ТОВ «АГРОКІМ» накладено штраф у сумі 17000,00 грн за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажу без наявності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт») (а.с.28).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач належним йому автомобілем фактично надавав послуги з перевезення вантажу іншій особі (ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»), а не використовував його для власних потреб, внаслідок чого відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту та регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч.1 ст.5 цього Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів, які автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пп.6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07 червня 2010 року, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Порядок використання тахографів встановлений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385, відповідно до п.3.3 якої водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Як вбачається з оскаржуваної позивачем постанови відповідача, фактичною підставою застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало надання останнім послуг з перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами - з 07.06.2010 по 01.06.2015.

Водночас, для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа (у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом), реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

При цьому, за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, або копії графіка змінності водіїв, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 (справа №820/4624/17).

Враховуючи те, що перелік документів, визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним, а необхідність мати у наявності протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальну контрольну книжку чи копію графіка змінності водіїв, прямо передбачена законодавством, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №033640 від 27.09.2023.

Твердження позивача щодо здійснення водієм перевезення належного позивачу вантажу в рамках здійснення ним діяльності аграрного підприємства спростовується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної від 25.08.2023 №3308 (а.с.94).

Обставина ведення водієм індивідуальної контрольної книжки та її пред`явлення під час перевірки, так само як і копії графіка змінності водіїв не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом марки «КАМАЗ», який має повну масу понад 3,5 тонни, обов`язковим документом для позивача в даному випадку є протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, індивідуальна контрольна книжка чи копія графіка змінності водіїв, а встановлення відповідачем їх відсутності під час здійснення позивачем вантажних перевезень - є правовою підставою для застосування відповідного адміністративного-господарського штрафу.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності спірної постанови та відсутності підстав для її скасування.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма