Ухвала
від 02.11.2023 по справі 398/2589/23
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2589/23

провадження №: 1-кс/398/1475/23

УХВАЛА

Іменем України

"02" листопада 2023 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, погоджене прокурором, про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження внесеному №12022121060001086 від 03.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12022121060001086 від 03.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України.

В обґрунтуваннявимог клопотаннядізнавач вказав,що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12022121060001086 від 03.08.2022 за ч.2 ст.191 КК України за фактом привласнення окремими суб`єктами господарювання, зареєстрованими та діючими на території Олександрійського району, коштів від прихованих від прихованих операцій (у тому числі здійснених стосовно товарів завезених до України за підробленими документами із території Російської Федерації), без несплати відповідних податків, з одночасним виведенням їх до юридичних осіб Російської Федерації. В ході досудового розслідування виникла необхідність у вирішенні питання застосування процесуальних заходів щодо запобігання відчуженню корпоративних прав особами громадянами Російської Федерації, що володіють частками у статутних фондах (майна). Так, до складу засновників ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582) відповідно до статуту, зареєстрованого 19.03.2008 за №14451050008000642 входить ОСОБА_3 , громадянин Росії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який згідно змін до статуту від 09.10.2012, зареєстрованих за №14451050016000642 володіє 21,75 % статутного фонду у розмірі 870000 гривень, а отже є кінцевим беніфіціарними власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльностітовариства. Зазначене підприємство зареєстроване та діє на території міста Олександрії, Кіровоградської області, за адресою вулиця Луначарського, 10 (сучасна назва вулиця Софіївська), що вбачається і змін до статуту. Враховуючи, що існує ризик відчуження майна ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582) засновником та власником якого є ОСОБА_3 , виникла необхідність в накладенні арешту на корпоративні права вказаного товариствазаборонивши державним реєстраторам здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій щодо ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582), з метою забезпечення цивільного позову та відшкодування завданих збитків, що обґрунтовується сукупністю підстав вважати, що вказані кошти є об`єктом кримінального, протиправного діяння, а саме предметом злочинного посягання, що відповідає критеріям передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, та має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд клопотання у її відсутність.

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

У зв`язку знеприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося на підставі ч. 4ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що органом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 10 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121060001086 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

03 березня 2022 року Верховною Радою України, з урахуванням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі Закон), який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об`єктів права власності російської федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Російська Федерація держава, яка рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України; резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-які формі) у юридичній особі.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної виголи, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому ним Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешту кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 KПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КІІК України.

Відповідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КІІК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчужен-ня. Слідчий, прокурор повиннівжитинеобхіднихзаходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеноарешт у кримінальномупровадженні.

Положення щодо статусу кінцевого бенефіціарного власника містяться у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння (п. 30, ч. 1 ст. 1 Закону).

Отже, кінцевим бенефіціарним власником (раніше - кінцевий вигодоодержувач підприємства) може бути 1) особа, що прямо або через третіх осіб володіє часткою на 25% і більше в статутному капіталі підприємства та 2) особа, що має вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, незалежно від формального володіння. Тобто, це особа, щомаєістотнийвплив на управлінняюридичною особою та йогомайном.

Вигодонабувач», або «бенефіціар» (від фр. вenefice - прибуток, користь) наведенеу словниках - цефізичнаабоюридична особа, якійпризначенийгрошовийплатіж, одержувач грошей. Тобто,вигодонабувач (вигодоодержувач, бенефіціарій) - цесправжнійвласник майна, якийотримує доходи відсвого майна, переданого в довірчеуправлінняіншійособі, юридичнійабофізичній (при здачі в оренду, найм), абовідвикористаннясвоєївласностітретіми особами.

Арешт майна з підставпередбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по сутіявляє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістюарешту такого майна.

Згідно з ч. 5 ст. 172 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КІІК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Арешт даного майна буде забезпеченням запобігання можливості його перетворення, знищення, відчуження, втрати або настання інших наслідків, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні та можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Підставою для арешту корпоративних прав ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582), є запобігання можливості його передачі іншій стороні, переходу прав, зникнення та перешкоджанню розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградської області ОСОБА_4 від 27.10.2023 корпоративні права а саме частку у статутному капіталі ТОВ «ФірмаУнірем» (код ЄРДПОУ 13743582), яка належить ОСОБА_3 у розмірі 870000 гривень, тобто 21,75 %, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилеж-ному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання, викорис-тання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальномупровадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з ч. 5 ст. 172 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частинидругоїцієїстатті, арештнакладається на майнопідозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на майнові, корпоративні права. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання.

Як вбачається з матеріалівкримінальногопровадження є достатні та обґрунтованіпідставивважати, щовідповіднемайно (корпоративні права) є знаряддямвчиненнякримінальногоправопорушення, зберегло на собійогосліди, міститьвідомості, якіможуть бути використані як доказ факту чиобставин, щовстановлюютьсяпід час кримінальногопровадження. Отжевідповіднемайновідповідаєкритеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке відповідає визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання такого майна, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальномупровадженні.

При розгляді клопотання про арешт майна необхідно врахувати, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, провести ряд слідчих та процесуальнихдій, зокрема, допитати свідків, провести експертнідослідженнятощо.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належного зберігання слідів вчиненого кримінального правопорушення, з метою проведення судових експертиз, а також з метою запобігання ризикам, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання клопотання старшогослідчого СВОлександрійського РВПГУНП вКіровоградській області,погоджене прокурором,про арешттимчасово вилученогомайна вмежах кримінальногопровадження внесеному№12022121060001086від 03.08.2022року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.191Кримінального кодексуУкраїни - задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582), юридична адреса: вулиця Луначарського,10(сучаснаназва вулицяСофіївська),м.Олександрія,Кіровоградської області,а саме на частку в статутному капіталі ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582), що належать засновнику та кінцевомубеніфіціарному власнику- ОСОБА_3 (відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі- 21,75 %, тобто870000 гривень).

Заборонити державним реєстраторам здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які зміни, що пов`язані зі зміною учасників, зі зміною назви підприємств, зі зміною часток у статутному капіталі підприємств, зі зміною розміру статутного капіталу підприємств, що пов`язані з припиненням (зокрема, реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням) та ліквідацією) юридичної особи, зі зміною місцезнаходження ТОВ «Фірма Унірем» (код ЄРДПОУ 13743582), юридична адреса: вулиця Луначарського, 10 (сучасна назва вулиця Софіївська), м.Олександрія, Кіровоградської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудОлександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення02.11.2023
Оприлюднено29.04.2024
Номер документу114664271
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —398/2589/23

Окрема думка від 25.11.2024

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Кабанова В. В.

Ухвала від 25.11.2024

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Кабанова В. В.

Ухвала від 25.11.2024

Кримінальне

Кропивницький апеляційний суд

Кабанова В. В.

Ухвала від 27.09.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 22.08.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 15.08.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 15.08.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 15.08.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 15.08.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Стручкова Л. І.

Ухвала від 25.01.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Дубровська Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні