Ухвала

від 06.11.2023 по справі 462/8380/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8380/23

УХВАЛА

06 листопада 2023 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю. вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив:

ТОВ «Агентство нерухомості «Атланта» через систему «Електронний суд» 31.10.2023 року звернулося в Залізничний районний суд м.Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 210269,45 грн. заборгованості за договором про надання послуг №285714 від 11.05.2023 року.

Ознайомившись з матеріалами даної справи, вважаю, що справа не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, виходячи з наступного.

Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.

Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст.27ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

З точки зору закону, виключна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченим у законі, судом.

У такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості за надання послуг з пошуку покупця на об?єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження КабінетуМіністрів України№718-рвід 12.06.2020року «Провизначення адміністративнихцентрів тазатвердження територійтериторіальних громадЛьвівської області» до складу Львівської міської територіальної громади з адміністративним центром в м.Львів входить Рясне-Руська сільська рада (Львівський район).

Так, ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 року до складу Львівської міської територіальної громади увійшло в тому числі с.Рясне-Руське, а саме до території Залізничного району міста Львова.

Однак, відповідно до п. 3-1 Розділу ХІІ «Прикінцевих таперехідних положень»Закону України«Про судоустрійта статуссуддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Також листом Ради суддів України № 9рс-466/20 від 22.07.2020 року роз`яснено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Таким чином, із врахуванням п. 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вирішення даного спору не належить до територіальної юрисдикції Залізничного районного суду м. Львова та такий підлягає розгляду Яворівським районним судом Львівської області.

Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).

Стаття 32ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи наведене, справа за позовом ТОВ «Агентство нерухомості «Атланта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, а тому справа має бути направлена за правилами підсудності до Яворівського районного суду Львівської області.

Керуючись ст.27, 31, 32 ЦПК України,

постановив:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором пронадання послуг передати на розгляд Яворівському районному суду Львівської області (81000, вул. Будівельна, 5, м. Яворів, Львівська область).

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті (справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду), здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п?яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п?яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний