У Х В А Л А
06.11.2023 смт. Літин
Суддя Літинськогорайонного судуВінницької областіВерещинська Я.С., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/1177/23 за позовом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. перебуває вказана цивільна справа, яку призначено до розгляду на 09.11.2023.
03.11.2023 відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/1177/23 за позовом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Заява вмотивована тим, що вирок Літинського районного суду Вінницької області від 11.09.2023 у справі №137/888/23, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, та який у силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає дану справу, ухвалений суддею Желіховським В.М. У даній справі позивачем порушено питання про витребування у відповідача земельної ділянки, яка вибула із володіння держави, внаслідок протиправних дій третьої особи. Відтак, на думку заявника, встановленню, дослідженню та оцінці у даній справі підлягають ті ж самі факти та обставини, що були предметом кримінального провадження, щодо яких суддею Желіховським В.М. вже було складено своє бачення, адже при ухваленні вироку суддя, відповідно до ст.91 КПК України, досліджував обставини кримінального провадження та оцінював докази, результати чого виклав у вироку, ухваленому відносно ОСОБА_2 . З огляду на те, що суддя Желіховський В.М. вже висловлював свою позицію та думки про факти, що стосуються даної цивільної справи, до того як вона була доручена йому для розгляду, а також визнав винуватим у протиправних діях ОСОБА_2 , який приймає участь у справі як третя особа, вважає, що суддя підлягає відводу, оскільки дані обставини викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Ухвалою судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. від 03.11.2023 заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Желіховському В.М. визнано необґрунтованою та передано справу на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, визначеному ч.1ст.33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Желіховського В.М. визначено суддю Верещинську Я.С.
Учасники справи, на виконання вимог ч.8 ст.40 ЦПК України, про вирішення заяви про відвід судді не повідомлялись. Необхідності призначати судове засідання для вирішення зазначеної заяви про відвід у суду не було, у зв`язку з чим суд вважав за можливе проводити її розгляд у письмовому провадженні без призначення судового засідання.
Суд, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Желіховському В.М. та матеріали цивільної справи, вважає встановленим наступні обставини.
Як закріплено у ч.4ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02)зазначено: «згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими».
Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення судді у конкретній справі; також, відповідно до об`єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості. У зв`язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення. Іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись». Під сумнівомдовіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи».
Частиною 1 ст.36 ЦПК Українивизначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
В силу ч.3 ст.39ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі "Ветштайн проти Швецарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Таким чином, в процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Щодо мотивації заяви про ухвалення суддею Желіховським В.М. вироку від 11.09.2023 у справі №137/888/23, в якій досліджувались та оцінювались ті ж самі факти і оставини, що і по вказаній справі, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, таку підставу відводу суд вважає необґрунтованою, оскільки правовідносини у вказаних справах різняться, потребують у своєму розв`язанні різних висновків, обставини, що обґрунтовують звернення до суду у даній справі не є тотожніми з обставинами у справі №137/888/23.
Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цивільної справи 137/1177/23, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, оскільки заявником не доведено протилежне. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Крім того, суд бере до уваги, що за змістом частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, у задоволенні заявленого відповідачем ОСОБА_1 відводу судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. з викладених у ньому підстав, слід відмовити.
Керуючисьст.10,36,39-40, 247, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Літинського районногосуду Вінницькоїобласті ЖеліховськогоВ.М. відрозгляду цивільноїсправи №137/1177/23 за позовом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Ухвала суду, в силу положень ч.2 ст.261та ч.1 ст.353 ЦПК України,набирає законноїсили змоменту їїпідписання суддею,оскарженню вапеляційному порядкуокремо відрішення судуне підлягає.Заперечення наухвали,що непідлягають оскарженнюокремо відрішення суду,включаються доапеляційної скаргина рішеннясуду.
Суддя:Я. С. Верещинська
Суд | Літинський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2023 |
Оприлюднено | 07.11.2023 |
Номер документу | 114675486 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Літинський районний суд Вінницької області
Верещинська Я. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні