Постанова

від 10.10.2023 по справі 910/151/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р. Справа№ 910/151/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Царенко Є.П., Андрусенко Ю.С.

від відповідача - Селівончик А.І.

від третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрвугілля"

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р.

у справі № 910/151/23 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Державного підприємства "Укрвугілля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Європейський транспортно-логістичний центр"

про стягнення збитків у розмірі 535093,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Державне підприємство "Укрвугілля" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" про стягнення 535093,00 грн збитків.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору поставки вугілля № 10-22/ЕН від 31.08.2022 р. не дотримався узгодженого плану перевезення вугілля та здійснив відвантаження вугілля нерівномірно та в подальшому зупинив відвантаження вугілля , що зумовило додаткові витрати у позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Європейський транспортно-логістичний центр".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р. у справі № 910/151/23 у задоволенні позову Державного підприємства "Укрвугілля" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Укрвугілля" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, без попередження в односторонньому порядку, зупинив відвантаження вугільної продукції, що призвело до накопичення і простою вагонів, та як наслідок нарахування додаткової плати за користування вагонами та переадресацію пустих вагонів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/151/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного підприємства "Укрвугілля" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/151/23.

До суду 21.06.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/151/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/151/23 та призначено до розгляду на 25.07.2023 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 р. оголошено перерву у справі № 910/151/23 до 19.09.2023 р.

У судовому засідання 19.09.2023 представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.10.2023 р.

У судовому засіданні 10.10.2023 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник третьої особи у судове засідання вкотре не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник третьої особи був позбавлений можливості через будь-які перешкоди бути присутнім у судовому засіданні.

При цьому третя особа не наполягала на обов`язковій участі її представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від неї не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

31.08.2022 р. між Державним підприємством «Укрвулілля» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» (далі - постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 10-22/ЕН (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця вугілля в строки, у кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та цінах, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього.

Згідно з п. 2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом на умовах FCA (залізнична станція відправлення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі, за реквізитами покупця або вантажоодержувача, вказаними у цьому договорі тa специфікаціях до нього.

За п. 2.1.3 договору мінімальна норма відвантаження - 1 (один) напіввагон.

У п. 2.1.4 договору сторони погодили, що під датою відвантаження розуміється дата вказана у відбитку штампа залізничної станції відправлення «Укрзалізниці» на залізничній пакладній (квитанції), що свідчить про приймання вантажу до перевезення.

Як передбачено п. 2.3 договору, вартість провізної плати та додаткових зборів за перевезення вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення (згідно з розміром залізничного тарифу для вагонів парку залізниць, який встановлений в «Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317), а також витрати на оплату експедиційних послуг сплачує покупець. За погодженням сторін постачальник може оплатити вартість доставки перевізнику при умові доставки вугілля до залізничної станції призначення у вагонах перевізника. У такому випадку покупець компенсує оплачену постачальником вартість доставки.

У відповідності до п. 2.4 договору постачальник або вантажовідправник інформує покупця (вантажоодержувача) про виконання щодобового графіка відвантаження вугілля не пізніше 18 (вісімнадцятої) години поточної доби шляхом надання покупцю інформації швидкодіючими електронними засобами зв`язку (згідно з письмовими вказівками покупця) про фактичну кількість відвантаженого вугілля за поточну добу.

За п. 2.9 договору вугілля вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з дати, яка збігається із датою відвантаження визначеної відповідно до п. 2.1.4. Усі ризики втрати або пошкодження вугілля (або його частини) переходять від постачальника до покупця з дати прийняття його покупцем на залізничній станції відправлення. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання та скріплення печатками обома сторонами договору відповідних актів приймання-передачі вугільної продукції. На підставі даних кількості та якості вугілля, що зазначені у відповідних актах звіряння кількості та якості, постачальник з дотриманням розділу 4 цього договору складає, підписує зі свого боку та надає покупцю два примірника акту приймання-передачі вугільної продукції.

Згідно з п. 2.10 договору постачальник повинен здійснювати відвантаження (постачання) вугілля рівномірними партіями (частинами) протягом встановленого строку постачання.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє в частині поставок до 31.12.2022 р. включно, а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.1 договору).

Специфікаціями № 1 від 31.08.2022 р. та № 2 від 08.09.2022 р. до договору поставки вугілля № 10-22/ЕН від 31.08.2022 р. сторони погодили найменування товару, кількість - 100000 тон й 4000 тон, якість ціну, умови постачання, строк постачання: 01.09.2022 р. - 15.10.2022 р. та 08.09.2022 р. - 15.10.2022 р. відповідно.

На виконання умов укладеного договору Державне підприємство «Укрвугілля» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» у вересні 2022 року відкрити план перевезень на постачання вугільного концентрату, а саме листом № 0759/04 від 31.08.2022 р. - в обсязі 50000 тон з урахуванням недопущення простою вагонів не більше 24 вагонів на добу; листом № 0769/04 від 01.09.2022 р. - в обсязі 25000 тон; листом № 0786/04 від 08.09.2022 р. - в обсязі 4000 тон; листом № 0811/04 від 19.09.2022 р. - в обсязі 10000 тон.

26.09.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 0831/04, в якому повідомив про те, що станом на 26.09.2022 р. вантажовідправником ДП «ВК «Краснолиманська» відвантажено вугілля в кількості 50,2 тис. тон вантажоодержувачам, з метою планування організації перевезень та своєчасної сплати залізничного тарифу просив надати на його адресу щодобовий графік відвантаження в періоди: з 26.09.2022 р. по 30.09.2022 р., з 01.10.2022 р. по 15.10.2022 р.

28.09.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 0850/04, в якому просив повідомити щодо подальшого відвантаження вугілля по реквізитах підприємства.

У відповідь, відповідач листом № 01/250922 від 25.09.2022 р. повідомив позивача, що енергетичний концентрат відвантажуватиметься виключно з ЦЗФ «Мирноградська» , а 3Ф «Краснолиманська» буде використовуватися в свою чергу виключно для виробництва та відвантаження коксівного вугільного концентрату.

Листом № 0853/04 від 29.09.2022 р. Державне підприємство "Укрвугілля" звернулось до Приватного підприємства "Європейський транспортно-логістичний центр" з проханням задіяти вагони, які були подані під навантаження на ст. Родинська під навантаження по ст. Добропілля та ст. Родинська.

10.03.2021 р. між Державним підприємством «Укрвулілля» (далі - клієнт) та Приватним підприємством «Європейський транспортно-логістичний центр» (далі - експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № Е-10/03/21, за умовами якого експедитор зобов`язується організувати відповідно до заявок клієнта транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів в залізничному рухомому складі - у власних/орендованих піввагонах, які включають в себе вартість організації перевезення/плату за користування вагонами експедитора і/або винагороду експедитора.

У період з 29.09.2022 р. по 07.10.2022 р. станцією Родинська Донецької залізниці складені акти загальної форми №№ 667, 668, 669, 670, 671, 672, 673, 674, 675, 678, 679, 680, 681, 682, 685, 686, 689, 690, 695 внаслідок затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів 23.09.2022 р., час закінчення затримки вагонів 07.10.2022 р.

24.10.2022 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 0968/06 з вимогою відшкодувати збитки за понаднормове користування вагонами на станції відвантаження «Родинська» та залізничний тариф зі станції Родинська до станції Удачна та станції Добропілля на загальну суму в розмірі 535093,00 грн, до якої додано платіжне доручення № 892 від 14.10.2022 р. на суму 5000000,00 грн.

Листом № 0985/06 від 25.10.2022 р. Державне підприємство «Укрвугілля» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» в доповнення до претензії № 0968/06 від 24.10.2022 р. рахунки на оплату № 431 від 13.10.2022 р. на суму 496000,00 грн, № 432 від 13.10.2022 р. на суму 39093,84 грн та акти відшкодування вартості доставки вугілля.

У відповідь, листом № 01/09112022 від 09.11.2022 р., відповідач відмовив у задоволенні претензії та вказав, що сума претензії ДП «Укрвулілля» у розмірі: 535093,00 грн становить не суму заподіяних збитків, а загальну суму, сплачену ДП «Укрвугілля» за отримані від ПП «Європейскийтранспортно-логістичний центр» послуги з надання вагонів.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору, не дотримався узгодженого плану перевезення вугілля, здійснив відвантаження вугілля нерівномірно, зупинив відвантаження вугілля, у зв`язку з чим позивачу було завдано збитків у вигляді плати за простій вагонів на коліях загального користування в очікуванні навантаження з вини постачальника у розмірі 496000,00 грн та залізничний тариф зі станції Родинська до станції Удачна та станції Добропілля у розмірі 39093,84 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Як було встановлено вище, 10.03.2021 р. між Державним підприємством «Укрвугілля» (далі - клієнт) та Приватним підприємством «Європейський транспортно-логістичний центр» (далі - експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № Е-10/03/21 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор зобов`язується організувати відповідно до заявок клієнта транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів в залізничному рухомому складі - у власних/орендованих піввагонах, які включають в себе вартість організації перевезення/плату за користування вагонами експедитора і/або винагороду експедитора.

Згідно з п. 2.3.3 договору клієнт зобов`язаний завчасно інформувати експедитора про переадресування вантажів із зазначенням найменування вантажу, номерів вагонів, номерів накладних, кількості тон в кожному вагоні, станції та залізниці первинного призначення, найменування первинного вантажовідправника, найменування нової станції і залізниці нового призначення, найменування та поштової адреси нового вантажоодержувача, а також сплатити всі витрати за переадресування і, при необхідності, здійснити доплату за перевезення вантажу в вагонах, які переадресовані.

Як передбачено п. 2.3.15 договору, клієнт зобов`язаний у випадках затримки вагонів з вини клієнта на місцях загального користування, при передачі вагонів власнику колій не загального користування, при їх здачі перевізнику, в інших випадках, що тягнуть за собою додатковий простій вагонів, в разі пошкодження або втрати вагонів і їх частин, у випадках самовільного використання вантажовідправником/вантажоодержувачем вагонів для зберігання вантажів, а також в інших випадках, брати участь в оформленні актів загальної форми, комерційних актів, актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25 і інших первинних документів або ініціювати ці дії, а також оплатити експедитору всі витрати, пов`язані з такою затримкою, пред`явлені залізницею і підтверджені документально. При виникненні даних ситуацій негайно інформувати про них експедитора телефонним зв`язком та направляти за допомогою електронного зв`язку оформлені документи (акти), з подальшим наданням експедитору оригіналів таких документів.

Відповідно до п. 3.1 договору клієнт для організації перевезень вантажів і для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі повинні бути здійснені не менш ніж за 3 дні до початку здійснення перевезень. Розмір авансових платежів визначається виходячи з очікуваного (запланованого) обсягу перевезень, інших послуг та витрат експедитора, які плануються на протязі 3 днів надання послуг. У випадку, якщо на дату прибуття вагонів за заявкою клієнта на станцію навантаження клієнтом не буде здійснено оплата за перевезення. Експедитор має право призупинити виконання своїх обов`язків щодо організації перевезення вантажів. При цьому клієнт сплачує експедитору всі витрати, пов`язані з затримкою/простоєм цих вагонів на станції навантаження, нараховані залізницю, а також плату за користування власними/орендованими вагонами у розмірі 500,00 грн, в т.ч. ПДВ, за кожний вагон за добу з дати прибуття вагону на станцію навантаження до дати відправлення вагону з цієї станції. При цьому неповна доба рахується за повну. Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні.

Додатковою угодою № 61 від 09.09.2021 р. до договору транспортного експедирування № Е-10/03/21 від 10.03.2021 р. сторони доповнили п. 2.3.15 договору наступного змістом: «у випадках затримки (простою) вагонів з вини клієнта на місцях загального користування клієнт сплачує експедитору плату за користування вагоном за весь час такої затримки (із розрахунку 40 грн, в т.ч. ПДВ, за кожний вагон за годину) згідно актів загальної форми про затримку вагонів».

На виконання умов договору транспортного експедирування позивач заявкою № 0762/04 від 31.08.2022 р. просив Приватне підприємство «Європейський транспортно-логістичний центр» організувати транспортно-експедиторське обслуговування зі станції Родинська Донецької залізниці у період з 01.09.2022 р. по 30.09.2022 р. з кількістю 30 вагонів на добу.

Листом № 28/09 від 28.09.2022 р. Приватне підприємство "Європейський транспортно-логістичний центр" повідомило Державне підприємство «Укрвугілля», що на коліях загального користування по станції Родинська Донецька залізниця три доби простоюють власні напіввагони, надані ПІПІ «ЄТЛЦ» в рамках укладеного договору транспортно-експедиційного обслуговування № E-10/03/21 від 10.03.2021 p. для організації перевезення вантажу ДП «Укрвулілля» (вантажовідправник ДП ВП «Краснолиманська»), кількість напіввагонів, що простоюють на коліях загального користування в очікуванні подачі під навантаження становить 102 одиниці, та ще 120 одиниць напіввагонів прямують на адресу зазначеного вантажовідправника. А тому просив повідомити план-графік навантаження власних напіввагонів, наданих ПП «ЕТЛЦ» по ст. Родинська, або запропонувати навантаження даного рухомого складу по іншим підприємствам, які відвантажують вугілля по Донецькій залізниці задля мінімізації витрат на переадресацію та додаткові збори по цим вагонам.

У відповідь, листом № 0853/04 від 29.09.2022 р., позивач просив третю особу задіяти вагони, які були подані під навантаження на ст. Родинська під навантаження по ст. Добропілля та ст. Родинська.

На виконання умов укладеного договору транспортного експедирування між Державним підприємством «Укрвугілля» та Приватним підприємством «Європейський транспортно-логістичний центр» складені та підписані акти наданих послуг за жовтень 2022 року № 11 від 13.10.2022 року (плата за користування вагонами) на суму 496000,00 грн, № 12 (витрати за організацію перевезення вантажів у вересні 2022 року) на суму 39093,84 грн, а позивачем було сплачено на користь третьої особи грошові кошти у загальному розмірі 535093,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 892 від 14.10.2022 р.

24.10.2022 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 0968/06 з вимогою відшкодувати збитки за понаднормове користування вагонами на станції відвантаження «Родинська» та залізничний тариф зі станції Родинська до станції Удачна та станції Добропілля на загальну суму 535093,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як передбачено ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок недотримання відповідачем узгодженого плану перевезення вугілля, здійснення відвантаження вугілля нерівномірно, зупинення відвантаження вугілля, що є порушенням п. 2.10 договору, у позивача виникли додаткові витрати у вигляді плати за користування вагонами у зв`язку з простоєм вагонів на коліях загального користування в очкуванні навантаження з вини постачальника у розмірі 496000,00 грн та залізничний тариф зі станції Родинська до станції Удачна та станції Добропілля у розмірі 39093,84 грн.

З укладеного договору поставки вбачається, що сторони не узгодили кількість вагонів з вугіллям, яку відповідач мав відвантажувати на добу, а лише зазначено про рівномірне відвантаження (постачання) вугілля рівномірними партіями (частинами) протягом встановленого строку постачання у п. 2.10 договору з урахуванням загальної кількості вугілля, що передбачено специфікаціями № 1 від 31.08.2022 р. та № 2 від 08.09.2022 р. до договору.

Правила перевезень вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 р. № 873, (далі - Правила) визначають порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів.

Відповідно до п. 1.4 Правил передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему "Месплан".

Згідно з п. 2.1 Правил за договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К (додатки 1 і 2) через автоматизовану систему "Месплан" або на електронному носії у формі, сумісній з автоматизованою системою "Месплан", із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тонах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу (додаток 3), для кожної станції відправлення.

У п. 2.3 Правил передбачено, що планування перевезень вантажів у власних або орендованих вагонах здійснюється відправниками за окремими замовленнями (форма ГУ-12 незалежно від того, належать ці вагони відправникові, одержувачу чи оператору. Замовлення на перевезення вантажів у власних вагонах, що не належать відправнику, погоджуються з власником вагонів. Якщо оператор виконує функції відправника, то замовлення на перевезення вантажів надаються оператором. У разі необхідності за заявкою відправника, наданою не пізніше 3 діб до дня навантаження, перевезення можуть бути здійснені у вагонах парку залізниці замість запланованих власних (орендованих). Зміна запланованих перевезень у вагонах парку залізниць на перевезення у власних вагонах здійснюється з дозволу залізниці на підставі заяви відправника, наданої не пізніше трьох діб до дня навантаження, за погодженням з власником вагонів.

На підтвердження здійснення відповідачем планування перевезень вантажів в автоматизованій системі «Месплан» позивачем надано скріншот з архіву списку узгодження, в якому міститься інформація про станції відправлення - призначення, найменування вантажовідправника, експедитора, кількість тон та кількість вагонів, проте не вбачається, що вантажовідправником є саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг», а завантаження здійснювалось саме за договором поставки вугілля № 10-22/ЕН від 31.08.2022 р.

Стосовно доводів скаржника про те, що ним була направлена вимога на адресу відповідача щодо здійснення відвантаження вугільного концентрату по 30-35 вагонів на добу, що підтверджується листами № 0799/04 від 12.09.2022 р. та № 0808/04 від 14.09.2022 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.9 договору поставки вугілля товаросупровідні документи, та інші документи, складені в рамках цього договору, підписані або засвідчені повноважними представниками сторін, засвідчені печаткою та передані електронним зв`язком (e-mail) мають повну юридичну силу до моменту обміну паперовими оригіналами, підтверджують права та обов`язки сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені.

Згідно з п. 8.9.1 договору оригінали документів повинні бути надіслані/передані однією стороною іншій протягом 7-ти робочих днів після надсилання їх електронною поштою в один із таких способів: рекомендованим поштовим відправленням Укрпошта; відправленням через відділення служби доставки «Нова пошта», або іншої прийнятної для сторін служби; власноруч з обов`язковою фіксацією на копії пакету документів факту отримання документів представником іншої сторони, дати отримання та особи, що отримала.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем листів № 0799/04 від 12.09.2022 р. та № 0808/04 від 14.09.2022 р. на адресу відповідача електронним зв`язком (e-mail) та/або поштовим відправленням.

Отже у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження погодження сторонами здійснення відвантаження відповідачем вугільного концентрату в кількості 30-35 вагонів на добу у вересні 2022 року, при цьому умовами укладеного договору поставки передбачено здійснення поставки у період по 15.10.2022 р.

До того ж між сторонами не укладались додаткові угоди чи специфікації, які б визначали кількість вугілля, які повинен відвантажити відповідач на добу або кількість вагонів, які відповідач повинен навантажувати за добу.

Також сторонами не було встановлено та врегульовано добову кількість вагонів, які потрібно було поставити під завантаження.

Відповідно до п. 2.3.3 договору транспортного експедирування клієнт зобов`язаний завчасно інформувати експедитора про переадресування вантажів із зазначенням найменування вантажу, номерів вагонів, номерів накладних, кількості тон в кожному вагоні, станції та залізниці первинного призначення, найменування первинного вантажовідправника, найменування нової станції і залізниці нового призначення, найменування та поштової адреси нового вантажоодержувача, а також сплатити всі виграти за переадресування і, при необхідності, здійснити доплату за перевезення вантажу в вагонах, які переадресовані.

Згідно з п. 2.3.15 договору транспортного експедирування клієнт зобов`язаний у випадках затримки вагонів з вини клієнта на місцях загального користування, при передачі вагонів власнику колій не загального користування, при їх здачі перевізнику, в інших випадках, що тягнуть за собою додатковий простій вагонів, в разі пошкодження або втрати вагонів і їх частин, у випадках самовільного використання вантажовідправником / вантажоодержувачем вагонів для зберігання вантажів, а також в інших випадках, брати участь в оформленні актів загальної форми, комерційних актів, актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25 і інших первинних документів або ініціювати ці дії, а також оплатити експедитору всі витрати, пов`язані з такою затримкою, пред`явлені залізницею і підтверджені документально. При виникненні даних ситуацій негайно інформувати про них експедитора телефонним зв`язком та направляти за допомогою електронного зв`язку оформлені документи (акти), з подальшим наданням експедитору оригіналів таких документів.

Отже саме на позивача покладено обов`язок щодо інформувати третю особу про виникнення затримки вагонів на місцях загального користування та здійснювати дії з переадресування вантажів.

Крім цього, на виконання умов договору поставки вугілля відповідач передав, а позивач прийняв вугільну продукцію, що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції за період з 08.09.2022 р. по 25.10.2022 р., які відповідно до п. 2.9 договору підтверджують факт переходу права власності на вугілля, що свідчить про належне виконання відповідачем умов укладеного договору.

Також у п. 2.3 договору поставки вугілля зазначено, що сторони дійшли згоди, що вартість провізної плати та додаткових зборів за перевезення вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення (згідно з розміром залізничного тарифу для вагонів парку залізниць, який встановлений в «Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги», затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317), а також витрати на оплату експедиційних послуг сплачує покупець. За погодженням сторін постачальник може оплатити вартість доставки перевізнику при умові доставки вугілля до залізничної станції призначення у вагонах перевізника. У такому випадку покупець компенсує оплачену постачальником вартість доставки.

Отже обов`язок по оплаті додаткових зборів за перевезення вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення покладено саме на покупця - Державне підприємство «Укрвугілля».

Таким чином, позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, зокрема не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 535093,00 грн та вини відповідача у заподіянні збитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 535093,00 грн збитків є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р. у справі № 910/151/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Укрвугілля" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрвугілля" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р. у справі № 910/151/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 01.05.2023 р. у справі № 910/151/23.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Укрвугілля".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.11.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран