Постанова

від 06.11.2023 по справі 924/191/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Справа № 924/191/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Михайлівські землі" на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 (повний текст 26.05.2023) у справі №924/191/23 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Династія"

до Фермерського господарства "Михайлівські землі"

про стягнення 120000 грн основного боргу, 1685 грн 88 коп. інфляційних втрат, 960 грн 65 коп. 3% річних

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Династія" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просить суд стягнути з Фермерського господарства "Михайлівські землі" 120000 грн основного боргу, 1685 грн 88 коп. інфляційних втрат, 960 грн 65 коп. 3% річних.

Рішенням місцевого господарського суду від 16 травня 2023 року по справі №924/191/23 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано відповідачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору в розмірі 4026 грн.

Ухвалою від 04.08.2023 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Михайлівські землі" на рішення господарського суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року по справі №924/191/23 (разом з доданими до неї документами всього на 5 арк., у т.ч. поштовий конверт).

29.08.2023 апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою з доказами сплати судового збору у розмірі 4026 грн та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В скарзі, зокрема, зазначає, що 02.11.2022 між ФГ «Михайлівські землі» та ТОВ «Фірма «Династія» обговорювались умови укладення Договору оренди техніки з метою збору урожаю сої з площі - 75 га, земельних ділянок, які перебувають у власності ФГ «Михайлівські землі».

Станом на дату домовленості, сторони погодили, що укладення (підписання) Договору найму транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем, додаткових угод та усіх первинних документів до договору здійснюється після повного виконання умов договору, тобто після збору урожаю сої з площі - 75 га земельних ділянок, однак сторони не узгодили усі істотні умови, як наслідок Договір найму стороною відповідача не був скріплений підписом голови фермерського господарства. Вказані роботи збору урожаю сої з площі - 75 га земельних ділянок були виконані іншою особою. Проте місцевим судом не було прийнято до уваги, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували надання послуг по збиранню сої комбайном (об`єктом оренди), а лише документи, які ніби то вказують на виконання умов спірного Договору.

Звертає увагу, що ФГ «Михайлівські землі» не заперечувало факт наявності печатки на спірному Договорі, а вказувало на сумніви про справжність підпису голови ФГ «Михайлівські землі», оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов Договору та останній не підписано безпосередньо головою Кошоватим М.М.

Стверджує, що місцевим судом залишено поза увагою, що наявність на Договорі відбитку печатки ФГ «Михайлівські землі» не підтверджує волевиявлення голови фермерського господарства замість його особистого підпису, а у відповідності до вище вказаної норми наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документів не створює юридичних наслідків.

Оскільки, як зазначалось відповідачем, існують підстави вважати, що підпис голови ФГ «Михайлівські землі» виконаний іншими особами, у зв`язку з чим стороною відповідача у судовому засіданні було заявлено про сумніви щодо справжності підпису, що має істотне значення для вирішення спору та запропоновано провести судову почеркознавчу експертизу.

Тому вважає, що місцевий господарський суд фактично позбавив можливості відповідача спростувати доводи позивача про укладення спірного Договору та надати докази відсутності волевиявлення голови ФГ «Михайлівські землі» на укладення Договору найму транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 02.11.2022 та первинних від нього документів.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 у справі №924/191/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Листом від 05.09.2023 матеріали справи витребувано з господарського суду Хмельницької області.

11.09.2023 належним чином оформлені матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 поновлено Фермерському господарству "Михайлівські землі" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 у справі №924/191/23, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 у справі №924/191/23. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу у строк до 29.09.2023 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

29.09.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, зазначає, що відповідачем у справі не надано жодного доказу в розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу на підтвердження своїх доводів ні до господарського суду Хмельницької області, ні до Північно-західного апеляційного господарського суду разом із апеляційною скаргою, натомість у справі фігурують лише усні доводи відповідача.

Тому, позивач вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 у справі № 924/191/23 є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга відповідача - безпідставною.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги ФГ «Михайлівські землі» у справі №924/191/23 відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

02.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Династія" (Орендодавець) та Фермерським господарством "Михайлівські Землі" (Орендар) укладено Договір №Б/Н найму транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - Техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - Екіпажем), а Орендар зобов`язується прийняти Техніку Орендодавця та сплачувати Орендодавцеві орендну плату за її використання. Ознаки Техніки, її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку №1 до цього Договору. Орендодавець гарантує, що Техніка, що передається в оренду за Договором, на момент його підписання Сторонами належить Орендодавцеві на праві власності відповідно до Свідоцтв про реєстрацію машини серія ОМ № 044362.

Як погоджено п.2.1 Договору Орендар зобов`язується використовувати Техніку виключно за її цільовим призначенням, а саме - для збору урожаю сої з площі - 75 га земельних ділянок, що перебувають у користуванні Орендаря.

Згідно п.3.1 Договору Техніка повинна бути передана Орендодавцем та прийнята Орендарем в термін до 03.11.2022 включно або в інший термін, додатково погоджений Сторонами.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що передача Техніки в оренду здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання передачі підписується повноважними представниками Сторін та скріплюється печатками Орендаря та Орендодавця.

Відповідно до п.4.2 Договору строк оренди: до 10.11.2022 включно, у разі неможливості виконати цілі оренди передбачені в п.2.1. з об`єктивних причин, цей строк може бути продовжено за згодою сторін. У разі недосягнення цілей оренди згідно п.2.1. в строк передбачений в цьому пункті, Орендодавець вправі отримати техніку в порядку згідно п.7.1. і оплату по факту виконаних цілей оренди з розрахунку викладеного в п.5.1.

Відповідно до п.п.5.1, 5.3 Договору орендна плата за Договором становить 120000,00 (сто двадцять тисяч) гривень з ПДВ (з розрахунку 1600 грн за 1 га збору урожаю сої) за весь строк оренди техніки встановлений у п. 4.2. із врахуванням п.2.1. Договору. Виплата орендної плати проводиться на розрахунковий рахунок Орендодавця наступним чином: 30% (36000 грн.) у день підписання цього Договору, решта 70% (84000 грн) у строк до 10.11.2022, але не пізніше збору урожаю згідно п. 2.1 цього Договору.

Пунктом 7.1. Договору встановлено порядок повернення техніки, зокрема - після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний протягом 1 (однієї) доби силами Орендодавця повернути Техніку останньому за актом приймання - передачі.

Договір підписано сторонами, зі сторони позивача - директором Боршуляком О.М., зі сторони відповідача - головою ФГ "Михайлівські Землі" Кошоватим М.М., скріплено відтисками печаток ТОВ "Фірма "Династія" та ФГ "Михайлівські Землі".

Згідно Додатку №1 до Договору в оренду передається з екіпажем Комбайн зернозбиральний FENDT 6335 С, реєстраційний № 37804ВХ, 2017 року випуску. Право власності Орендодавця на комбайн підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ОМ №044362.

03.11.2022 між сторонами підписано Акт №1 приймання-передачі, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Комбайн зернозбиральний FENDT 6335С, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, який підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

10.11.2022 у зв`язку із закінченням строку оренди, передбаченого у Договорі, Орендар передав, а Орендодавець прийняв назад наступну Техніку: Комбайн зернозбиральний FENDT 6335С, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, який підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

ТОВ "Фірма "Династія" складено податкову накладну №2 від 10.11.2022, яку зареєстровано 25.11.2022 згідно квитанції №1 про прийняття податкової накладної системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України.

22.12.2022 ТОВ "Фірма "Династія" звернулось до ФГ "Михайлівські Землі" з претензією №1 про сплату 120000,00 грн. До претензії додано фіскальний чек відділення поштового зв`язку від 23.12.2022.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір, з якого виникли спірні відносини, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).

Згідно із ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно ч.3 ст.283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як свідчить акт приймання-передачі техніки від 03.11.2022, підписаний сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду наступну техніку - Комбайн зернозбиральний FENDT 6335С, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

У зв`язку із закінченням строку оренди передбаченого у Договорі за актом приймання-передачі від 10.11.2022, зазначена техніка була повернута відповідачем позивачу.

Тобто, з матеріалів справи слідує, що передана орендареві техніка перебувала в користуванні останнього з 03.11.2022 по 10.11.2022.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст.285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як погоджено сторонами у п.п.5.1, 5.3 Договору орендна плата за Договором становить 120000,00 грн з ПДВ (з розрахунку 1600 грн за 1 га. збору урожаю сої) за весь строк оренди техніки встановлений у п.4.2. із врахуванням п.2.1. Договору. Виплата орендної плати проводиться на розрахунковий рахунок Орендодавця наступним чином: 30% (36000 грн) у день підписання цього Договору, решта 70% (84000 грн) у строк до 10.11.2022, але не пізніше збору урожаю згідно п.2.1 цього Договору.

Тобто, 02.11.2022 відповідач мав сплатити визначений орендний платіж в розмірі 36000,00 грн, а в строк до 10.11.2022 - 84000,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідач вчасно не розраховувався за договором, позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість. Так, в матеріалах справи міститься претензія № 1 від 22.12.2022р., в якій позивач вимагав сплатити борг в розмірі 120000,00 грн.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості за орендований товар, строк оплати згідно умов договору за який настав.

А тому, суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги позивача про стягнення 120000,00 грн боргу за несплату орендних платежів за користування технікою в період з 03.11.2022 по 10.11.2022.

Позивачем також було заявлено до стягнення 1685,88 грн інфляційних втрат, нарахованих за період листопад 2022 року - грудень 2022 року, 960,65 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу в розмірі 36000,00 грн за період з 03.11.2022 по 10.11.2022 та на суму боргу в розмірі 120000,00 грн за період з 11.11.2022 по 13.02.2023.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши в апеляційному провадженні поданий позивачем розрахунок, враховуючи заявлений позивачем період нарахування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній є законним та арифметично вірний, з огляду на що позовні вимоги в цих сумах задоволено правомірно.

При цьому, доводи апелянта щодо сумнівів про справжність підпису голови ФГ "Михайлівські землі" Кошоватого М.М. не підтверджені жодними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що підписання правочину директором позивача підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача, як юридичної особи.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Дійшовши висновку про наявність на оскаржуваному договорі печатки товариства та враховуючи той факт, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з підробкою документів чи у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що підпис здійснено не директором товариства чи печатка товариства використовувалась проти волі позивача.

Схожа правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у зустрічній позовній заяві відповідач просив призначити судову почеркознавчу експертизу, однак господарський суд Хмельницької області ухвалою від 24.04.2023 відмовив ФГ "Михайлівські землі" у продовженні строку на подання зустрічного позову та повернув матеріали зустрічної позовної заяви. Ухвала від 24.04.2023 не оскаржувалася та є чинною.

При цьому, в межах провадження по розгляду первісного позову, а також до суду апеляційної інстанції, клопотання про призначення експертизи в порядку ст.99 ГПК України відповідачем не було подано. Також позивач не скористався правом, передбаченим ст.101 ГПК України, подати висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, стандарт доказування "вірогідності доказів", виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення з відповідача 120000,00 грн основного боргу, 1685,88 грн інфляційних втрат, 960,65 грн 3% річних.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Михайлівські землі" на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.05.2023 у справі №924/191/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 06.11.2023.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.