Ухвала

від 06.11.2023 по справі 922/3420/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 листопада 2023 року м. Харків Справа №922/3420/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Істоміна О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вх.№2299Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2023

у справі №922/3420/23 (суддя Суслова В.В., повний текст рішення підписано 05.10.2023)

за позовом Харківський обласний центр зайнятості, м.Харків в особі Лозівської філії Харківського обласного центру зайнятості, Харківська область, м.Лозова,

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м.Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківський обласний центр зайнятості в особі Лозівської філії Харківського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м-н Свободи, 5, м. Харків, 61022) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул.Громадського Олега, 1-А, м.Харків, 61068, рахунок UА648201720355489001017099650, Держказначейська служба України, м. Київ) кошти в сумі 58.061,11 грн, виплачені, як допомога по безробіттю ОСОБА_1 та суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору 2.684,00 грн, всього: 60.745,11 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2023 у справі №922/3420/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Харківського обласного центру зайнятості кошти в сумі 58.061,11 грн, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що зазначене рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає обов`язковому скасуванню.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги згідно до вимог Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Звертаючись з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, апелянт просить скасувати рішення господарського суду в повному обсязі, та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, за подання даної апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви майнового характеру з врахуванням ціни позову (з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Отже, в даному випадку апелянт повинен був сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 4.026,00 грн (2684,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 150%) = 4.026,00).

В той же час, до матеріалів апеляційної скарги взагалі не додано доказів про сплату судового збору

Натомість разом із апеляційною скаргою скаржником надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, обгрунтовуючи його тим, що згідно з ч.2 ст.73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбаченіцим Законом. Крім того, апелянт своїми діями права та законні інтереси позивача непорушило.

Відповідно до вимог ст.8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведений перелік є вичерпним.

Разом з тим, скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

В порушення приписів ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України апелянтом не надано апеляційному суду належних та допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану та неплатоспроможності, які б мали виключний характер та свідчили про наявність поважних підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини недостатності коштів, не можуть вважатися підставою для відстрочення (звільнення) від такої сплати.

Таким чином, обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми, непереконливими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, тому вищезгадана заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 1 ст.256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Разом з тим, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У даній справі, повний текст рішення Господарського суду Харківської області складено 05.10.2023, тому останнім днем строку на апеляційне провадження є 25.10.2023.

Поряд з цим, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянт направив скаргу на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 31.10.2023. Однак, зазначена апеляційна скарга взагалі не містить клопотання про відновлення пропущеного строку.

Законодавець не передбачає обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно до ч.1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно із частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням встановлених законом вимог, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, якою зокрема встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи відсутність матеріалів справи у Східному апеляційному господарському суді, оскільки апеляційна скарга була подана відповідачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне витребувати справу №922/3420/23 з Господарського суду Харківської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя доповідач

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без руху.

Заявнику апеляційної скарги усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

Витребувати матеріали справи №922/3420/23 з Господарського суду Харківської області.

Роз`яснити апелянту, що в разі не усунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися не поданою і підлягає поверненню заявнику.

Запропонувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/

Суддя О.А. Істоміна