Рішення

від 23.10.2023 по справі 911/1395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/1395/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЛІОР» про стягнення 43507,59грн, за участі представників від:

позивача Прохоренко Н.В. (наказ від 17.09.2018 №48-О, посадова інструкція);

відповідача не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (далі - КП «АРР») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЛІОР» (далі - ТОВ «МЕЛЛІОР») про стягнення 43 507,59 грн, що складається з: 22 363,83грн - основний борг за період липень 2021 року - грудень 2021 року; 7 317,61грн - втрати від інфляції за вересень 2021 року - лютий 2023 року; 1020,97грн - 3% річних, нараховані з 01.09.2021 по 02.05.2023; 12 805,18грн - пеня, нарахована з 01.09.2021 по 02.05.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №64/64-БК-Е від 22.11.2019 про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна в частині відшкодування витрат за період липень 2021 року - грудень 2021 року в установлений договором строк (а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення (а.с.57-58).

Ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 15.05.2023 о 11:32 (а.с.59); копія ухвали направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана ним 16.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0600026918160 (а.с.62).

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу - 15.05.2023, а відповідачу - 16.06.2023.

03.07.2023 до суду надійшов відзив на позов, який подано у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України (здано для відправлення до суду відділенню поштового зв`язку 29.06.2023), відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить у його задоволенні відмовити повністю (а.с.63-67).

Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на:

відсутність розрахунків структури, об`єму, вартості понесених позивачем витрат на утримання будівлі відповідно до їх фактичного споживання за спірний період, не подання позивачем доказів на їх підтвердження;

не надання рахунків на час виникнення спірних правовідносин, в порушення умов договору, а направлення їх лише 26.04.2023;

не врахування частини здійснених платежів у липні-вересні 2021 року, зарахування отриманих коштів безпідставно в інші періоди.

Крім того, відповідач повідомив про наявність між сторонами взаємних претензій щодо порядку нарахування витрат за отримані послуги відповідно до їх фактичного споживання.

17.07.2023 від позивача з пропущенням встановленого строку надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку, встановленого для її подання (здано для відправлення до суду відділенню поштового зв`язку 13.07.2023) (а.с. 84-99).

У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відзиву та вказує, що:

твердження відповідача щодо не надання рахунків на час виникнення спірних правовідносин є таким, що не відповідає дійсності, оскільки на рахунку №3295 від 30.11.2021 стоїть відмітка відповідача про його отримання, а в акті наданих послуг №3775 від 31.12.2021 - його підпис;

відповідач не повернув акти наданих послуг та не підписав їх, чим порушив умови договору;

договором не передбачено надання таких розрахунків та доказів структури, об`єму вартості понесених витрат на утримання будівлі;

оплати, про які вказано відповідачем, враховуючи не зазначення відповідачем у графі «призначення платежу» платіжного документу періоду, зараховувались в рахунок боргу за попередні періоди.

Ухвалою від 18.07.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив та прийнято її (а.с.100-102).

Станом на 08.10.2023 суд не отримав другу заяву відповідача по суті - заперечення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що копія відповіді на відзив направлена відповідачу позивачем поштовим відправленням №0710102180469 13.07.2023 (а.с.95-97), яке надійшло до відділення поштового зв`язку м. Славутич 17.07.2023, однак відповідачу не вручено (а.с.110-111) та повернуто відправнику - позивачу у справі 11.08.2023, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Ухвалою від 12.09.2023 судом призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.09.2023 о 17:15 (а.с.113-114).

В судовому засіданні 25.09.2023 представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити; представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Поштове відправлення №0600045615844, у якому відповідачу направлено копію ухвали від 12.09.2023 (а.с.131-135), повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказано адресою» (а.с.131-135). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне відправлення, відповідає адресі відповідача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.05.2023 (а.с.56) і яка не змінювалась станом на 09.10.2023 (а.с.150), а також відповідає адресі, повідомленій відповідачем у відзиві (а.с.63-67).

В судовому засіданні 25.09.2023 на підставі ч. 2 ст.216 ГПК України прийнято ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 14:00 09.10.2023 (а.с.122-127).

09.10.2023 представники сторін не з`явилися; від позивача 06.10.2023 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.140); поштове відправлення №0600048833338, у якому відповідачу направлено копію ухвали від 25.09.2023 з метою повідомлення про дату, час і місце засідання суду, відповідачу не вручено та повернуто з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.136-139).

Ухвалою від 09.10.2023 судом відкладено розгляд справи на 23.10.2022 о 16:00 (а.с.152-154).

16.10.2023 позивачем подані додаткові докази, копії яких направлені відповідачу, як свідчить опис вкладення у цінний лист, адресований відповідачу (а.с.211, 211зворот). Обгрунтовуючи не подання таких доказів разом із позовом, позивач зазначив, що потреба у наданні таких доказів виникла під час судового засідання у справі 25.09.2023.

Зазначені докази прийняті судом на підставі ч.8 ст.80 ГПК України, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 23.10.2023 (а.с.225-229), враховуючи, що їх копії направлені заздалегідь відповідачу (частину з яких має відповідач), а також зважаючи на причини не подання таких доказів, які визнані поважними, оскільки потреба у наданні таких доказів у позивача виникла в зв`язку з питаннями суду під час розгляду справи по суті.

В судове засідання 23.10.2023 представник відповідача не з`явився і про причини неявки суд не повідомив, клопотань та заяв не подавав; поштове відправлення №0600052534988, у якому відповідачу направлена копія ухвали від 09.10.2023 з метою повідомлення про дату, час і місце засідання суду повернута відділенням поштового зв`язку з довідкою від 18.10.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.225-229). Вказана ухвала суду такою направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 09.10.2023, зареєстрована у реєстрі 10.10.2023 за №114019982 та оприлюднена 11.10.2023.

В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвала суду від 09.10.2023 вважається врученою відповідачу 18.10.2023.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази судом встановлені наступні обставини.

22.11.2019 між позивачем, назва якого змінена у подальшому відповідно до рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 18.12.2020 №21-1-VIII (а.с.16-24), (орендодавець) та ПП «МЕЛЛІОР» (орендар) укладено договір №64-БК оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (а.с.6-10, далі договір оренди).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване у м.Славутич Київської області у будинку №7 по пр. Дружби Народів («Будинок культури на 300 місць»), площею 80,24 кв.м балансовою вартістю 84 564,81грн, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі, комунікації, що є їх невід`ємною частиною і знаходяться на балансі орендодавця.

Як установлено п.1.6 договору оренди, майно передано під розміщення кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Згідно п. 5.1.9 договору оренди орендар зобов`язаний укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору та забезпечити його належне виконання.

Відповідно до п. 5.1.13 договору оренди орендар зобов`язаний нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо).

В силу п.п.7.1, 7.2 договору оренди: договір втупає в силу з 22.11.2019 і діє до 30.04.2020 включно; після закінчення терміну дії договору орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк.

Об`єкт оренди передано позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 22.11.2019 (а.с.11).

Додатковими угодами 1,2 до договору оренди за домовленістю сторін змінювалась площа об`єкта оренди, склад приміщень, вартість, розмір орендної плати та строк оренди(а.с.12-15).

Так, відповідно до додаткової угоди №2 до договору оренди орендована площа складає 42,43кв.м. (приміщення №№35, 351, 3511, 36, 37-38); п.3 додаткової угоди строк оренди продовжено до 20.11.2022.

Актом прийому-передачі до додаткової угоди №2 сторонами засвідчено передачу відповідачу об`єкта оренди приміщень загальною площею 42,43кв.м.

На виконання п. 5.1.9 договору оренди сторонами у справі укладено договір №64/64-БК-Е про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію (а.с. 25-26, далі договір №64/64-БК-Е).

Як визначено сторонами п.1.2 договору №64/64-БК-Е, орендодавець (позивач у справі) забезпечує експлуатацію та утримання зданих в оренду площ за договором оренди, а орендар (відповідач у справі) відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у додатку №1.

Так, додатком № 1 до договору №64/64-БК-Е визначено наступний перелік запланованих експлуатаційних витрат та їх вартість (калькуляція), розрахованих на 1 кв.м. площі будівлі «Будинок культури на 300 місць» (а.с.27), в яких входить: прибирання та благоустрій прибудинкової території об`єкту оренди (згідно калькуляції) (п.1). прибирання площ (місць) загального користування об`єкту оренду (згідно калькуляції) (п.2); обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж, покрівель (згідно калькуляції) (п.3); компенсація вартості страхування об`єкту оренди (п.4); компенсація вартості повірки, придбання, установки і ремонту приладів обліку (тепла, води та ін.) по об`єкту оренди (п.5); компенсація вартості обслуговування технічних засобів пожежної сигналізації, централізоване спостереження установок пожежної автоматики, встановлених на об`єкті оренди (п.6); компенсація плати за землю (п.7); компенсація вартості води з комунального водопроводу та водовідведення пропорційно до загальної орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих ресурсів (п.8); компенсація вартості електричної енергії пропорційно до загальної орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих ресурсів (п.9); інші прямі витрати (п.10).

Відповідно до п. 2.1 договору №64/64-БК-Е розмір відшкодування витрат орендодавця, визначений на підставі переліку запланованих витрат орендодавця, які пов`язані з експлуатацією та утриманням майна комунальної власності, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Славутич, проспект Дружби Народів, 7, «Будинок культури на 300 місць».

Розмір відшкодування витрат орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором та за перший базовий місяць становить з ПДВ - 142,49 грн (за витрати 1-2 додатку №1).

Як установлено договором №64/64-БК-Е, вартість використаних матеріалів, інвентарю, спецодягу за послуги з прибирання площ загального користування, прибирання та благоустрою прибудинкової території об`єкту буде нараховуватися додатково шляхом поділу всіх фактичних витрат за місяць на загальну орендовану площу, за виключенням орендованих площ, де дані послуги орендарям надають інші фізичні або юридичні особи (п.2.2 договору).

Також, п.2.2 відповідного договору визначено, що статті витрат 3,4,5,6,7,8,9,10 додатку №1 будуть пред`являтися по факту пропорційно до орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарем ресурсів.

Відповідно до п.2.3 договору №64/64-БК-Е вартість використаних матеріалів та комплектуючих, які будуть використані на орендованій корисній площі, сплачується орендарем в повному обсязі на підставі виставлених рахунків.

Як визначено п.2.4 договору №64/64-БК-Е, розмір відшкодування витрат по договору підлягає зміні орендодавцем в односторонньому порядку, без укладення будь-яких додаткових угод до даного договору у випадку зміни переліку запланованих експлуатаційних витрат або їх вартості, тарифу та у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Сторонами узгоджено, що розмір відшкодування витрат по договору, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що плануються отримати у наступному місяці, вноситься орендарем безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця на умовах 100% повної передплати, в сумі не менше 7500 грн з урахуванням ПДВ за 1 календарний місяць до 10 числа кожного календарного місяця. При цьому, остаточний розрахунок за отримані послуги відповідно до їх фактичного споживання проводиться орендарем не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

В силу п.3.2.2 договору №64/64-БК орендар зобов`язаний, зокрема: своєчасно сплачувати передплату за очікувані послуги, які визначені в додатку №1, що планується отримувати у наступному місяці при отриманні таких послуг через орендодавця та своєчасно проводити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги у звітному місяці. При цьому, п.4.2.1 вказаного договору визначено право орендаря отримувати інформацію щодо якості наданих послуг та діючих цін та тарифів.

Відповідно до п.6.1 договору №64/64-БК-Е цей договір набуває чинності з 22.11.2019 і діє до закінчення терміну договору оренди від 22.11.19 №64-БК, в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

У договір №64/64-БК-Е вносились зміни сторонами додатковими угодами №№1,2 до відповідного договору. Зокрема, відповідно до додаткової угоди №2 до вказаного договору, п.2.2 договору №64/64-БК-Е змінено та установлено, що розмір відшкодування витрат орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за договором. Також, визначено, що статті витрат 1,2,3,4,5,6,7,8,9 додатку№1 будуть пред`являтися по факту пропорційно до займаної орендарем площі в цій будівлі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарем ресурсів; у разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій пропорційно займаної площі будівлі.

Відповідно до додаткової угоди №2 також змінено додаток № 1 до договору №64/64-БК-Е та визначено перелік запланованих експлуатаційних витрат до яких входять: прибирання та благоустрій прибудинкової території об`єкту оренди (згідно калькуляції) (п.1). прибирання площ (місць) загального користування об`єкту оренду (згідно калькуляції) (п.2); обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж, покрівель (п.3); компенсація вартості страхування об`єкту оренди (п.4); компенсація вартості повірки, придбання, установки і ремонту приладів обліку (тепла, води та ін.) по об`єкту оренди (п.5); компенсація плати за землю (п.6); компенсація вартості води з комунального водопроводу та водовідведення (п.7); компенсація вартості електричної енергії (п.8); інші прямі витрати (п.9).

Як узгоджено сторонами п.5.2 договору №64/64-БК-Е, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої договором, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати; строк нарахування пені не обмежується 6 місяцями згідно п.6 ст.232 ГПК України, а є подовженим по день фактичної сплати боргу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на факт не виконання відповідачем зобов`язань за договором №64/64-БК-Е щодо відшкодування послуг за період липень 2021-грудень 2021 року у розмірі 22 363,83грн.

Так, позивачем на підтвердження надання послуг за спірний період надані акти наданих послуг на суму 22967,05грн, які підписані позивачем одноособово, за виключенням акту за грудень 2021 року (№3775 від 31.12.2021), а саме: №2115 від 31.07.2021 - 5 843,43грн; №2449 від 31.08.2021 5484,81грн; №2791 від 30.09.2021 4 053,04грн; №3121 від 31.10.2021 5 274,16грн; №3444 від 30.11.2021 1538,50грн; №3775 від 31.12.2021 773,11грн (а.с.32-33). На оплату послуг відповідного періоду позивачем виставлені рахунки (а.с.30-31). При цьому, лише на одному рахунку є відмітка про його отримання за послуги листопада 2021 року (рахунок №3295 від 30.11.2021).

Під час розгляду даної справи позивач стверджував, що всі акти, які не підписані відповідачем, а також рахунки, на яких не має відмітки про їх отримання відповідачем, надавались відповідачу після закінчення відповідного періоду, за який вони складені, однак, доказів наявності відповідних обставин під час розгляду даної справи позивач не надав. Фактично, позивачем підтверджено направлення відповідних документів відповідачу лише 26.04.2021 поштовим відправленням №0710102171591 (а.с.34), яке не вручено та повернуто відправнику 02.06.2023 за закінченням встановленого строку зберігання, як свідчить інформація з сайту АТ «Укрпошта» (а.с.230).

Також судом встановлено, що відповідно до звернення відповідача б/н та дати, зареєстрованого позивачем 10.02.2021 (а.с.73), створена комісія та у присутності представника відповідача здійснено огляд мереж електропостачання на 1 поверсі будівлі «Будинок культури на 300 місць (Київська область, м. Славутич, пр. Дружби Народів,5), про що складено акт від 11.02.2021, у якому вказано, що облік спожитої електроенергії по комплексу приміщень, орендованих відповідачем за вищевказаним договором оренди, здійснюється по лічильнику обліку електроенергії НІК 2301, завод №1038990 шляхом вирахування показів лічильника обліку електроенергії іншого орендатора (а.с.74-75).

12.02.2021 відповідач листом від 12.02.2021за №12/02/1 звернувся до позивача щодо створення комісії із залученням представників сторін, а також АТ «Чернігівобленерго», Відділу комунальної власності, орендних відносин та приватизації Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області для вирішення питання проведення перерахунку за електричну енергію з посиланням на незаконне підключення до мереж постачання електроенергії на орендованому об`єкті інших осіб (а.с.76).

Окрім того, позивачем у даній справі надано претензії щодо не виконання зобов`язань за договором №64/647/БК-Е в частині оплати послуг, адресовані відповідачу за: №1-11/520 від 14.12.2021 (а.с.89), доказів направлення/вручення якої відповідачу не надано, тому суд не може вважати обставину направлення/вручення такої претензії відповідачу встановленою; №1-11/64 від 08.02.2021, №1-11/163 від 07.04.2021 з доказами направлення, 1-11/348 від 06.08.2021 з доказами направлення, які стосуються взаємовідносин сторін за договором за період надання послуг, який не є спірним і вимоги щодо якого заявлені - липень - грудень 2021 року, тому їх дослідження не має значення для вирішення спору у даній справі (а.с.89-95).

Як свідчить розписка відповідача на копії відповіді позивача від 23.05.2023 за №1-11/137 на звернення відповідача від 18.05.2023 (а.с.169), відповідачем отримано інформацію щодо видів послуг та їх вартості у складі виставлених рахунків, у тому числі за спірний період, а саме за період листопад 2019 року - квітень 2023 року (а.с.169 зворот, 170-174).

Листом від 30.05.2023 за №30/05-2 відповідач звернувся до позивача щодо надання інформації за результатами розгляду його звернень щодо споживання електроенергії іншими споживачами та здійснення у зв`язку із цим перерахунку обсягу спожитої відповідачем електроенергії (а.с.77), на який позивачем надано відповідь листом за вх. №163 щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку, враховуючи відсутність необлікового споживання іншими особами (а.с.78). 30.05.2023 відповідач звернувся до позивача з листом від 30.05.2023 вх.№30/05-1 щодо повного розрахунку відшкодування експлуатаційних витрат по електроенергії за період липень 2021 року - грудень 2021 року із зазначенням переліку приладів обліку, їх серійних номерів, дат зняття показників, формули, копій документів, за якими здійснювалось нарахування орендарям тощо (а.с.175), на який надано відповідь 12.06.2023 за вих.№1-10/160 із зазначенням показників лічильника, спожитого обсягу, вартості одиниці, за якою здійснено нарахування, загальної суми, нарахованої у спірному періоді, а також фактичного порядку здійснення обліку, враховуючи приєднання інших споживачів, облік споживання яких здійснюється окремими розрахунковими засобами (а.с.175, зворот 176). При цьому, у відповідній відповіді позивач відмовив відповідачу у наданні документів щодо яких проводилось нарахування для компенсації вартості спожитої електроенергії із підписами орендодавця та усіх користувачів, які приєднані до лічильника обліку електроенергії, встановленого в орендованих приміщеннях, з посиланням на те, що складання орендодавцем будь-яких додаткових документів щодо розрахунку обсягів та вартості спожитої орендарем електроенергії не передбачено договором №64/64-БК-Е.

Окрім того, судом встановлено, що відповідач станом на 31.10.2021 мав заборгованість за послуги, надані за договором №64/64-БК-Е, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який ним підписаний у розмірі 13 172,08грн (а.с.168).

Також у підтвердження боргу, в рахунок оплати якого зараховувались платежі, позивачем надані акти наданих послуг за договором за період з листопада 2019 року по червень 2021 року, як підписані, так і не підписані відповідачем, а також рахунки за відповідний період, на частині з яких наявний напис про їх отримання (а.с.194-203, зворот).

У підтвердження здійснення оплат послуг спірного періоду відповідачем надано платіжні документи, у яких у призначенні платежу вказано «за експлуатаційні витрати дог64/64-БК-Е від 22.11.2019», - квитанції від: 05.07.2021 на суму 2779,50грн; 19.08.2021 на суму 3 300грн; 03.09.2021 на суму 6500грн (а.с.81,79-80). Відповідні платежі, як свідчить акт звірки розрахунків за період з 01.11.2019-29.09.2023, підписаний одноособово позивачем, враховані позивачем відповідно у наступні дати: 06.07.2021 (розбивка на 3 платежі), 20.08.2021, 06.09.2021 (розбивка на два платежі) (а.с.168). При цьому, відповідні платежі зараховані в оплату попередніх періодів (платіж від 05.07.2021 на суму 2779,50грн в оплату послуг за травень 2021 року, лютий 2021 року; платіж від 19.08.2021 на суму 3 300грн в оплату за жовтень 2020 року; платіж від 03.09.2021 на суму 6500грн в оплату послуг жовтня 2020 року, листопада 2020 року), як свідчить довідка позивача (а.с.192-193), враховуючи відсутність у призначенні платежу періоду надання послуг, які оплачувались за договором, та наявність боргу за попередні періоди, у зв`язку з чим посилання відповідача на не врахування позивачем відповідних платежів є безпідставним.

Також, судом досліджено докази оплати послуг відповідачем, надані позивачем виписки з його рахунку (а.с.177-192), які враховані позивачем, як свідчить його односторонній акт звірки за період з 01.11.2019 по 29.09.2023 та довідка (а.с.168,192-193)

Звертаючись до суду з позовом позивач стверджує про наявність у відповідача боргу за спожиті у спірному періоді послуги у розмірі 22 363,83грн.

Відповідач під час розгляду спору у даній справі інших доказів оплати не надав, а також доказів підписання з розбіжностями та повернення актів надання послуг за спірний період, в тому числі після надання йому позивачем розшифровки структури включених послуг, вартість яких входить до загальної вартості послуг, зазначених в актах та рахунках за спірний період, або доказів споживання іншого обсягу послуг тощо. Також не надано і доказів звернення відповідача щодо встановлення йому окремого лічильника в орендованих приміщеннях або зміни схеми підключення тощо.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити послуги, вартість яких визначена у актах, а також застосування до нього відповідальності, встановленої договором та законом за порушення відповідних зобов`язань.

Заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 22 363,83грн підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Укладений сторонами договір №64/64-БК-Е є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як установлено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач, який не довів у даній справі споживання іншого обсягу наданих послуг, а факт користування орендованими приміщеннями та споживання послуг не заперечив у відзиві, мав оплатити їх вартість у строк, визначений п.2.5 договору не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітнимна підставі виставлених рахунків.

При цьому, відповідні рахунки не оплачені відповідачем після їх направлення у квітні 2023 року позивачем, а рахунок від 30.11.2021 №3295 на суму 1 538,50грн, отриманий відповідачем 22.12.2021 (а.с.31), - до 30.12.2021, послуги за грудень 2021 року на суму 773,11грн щодо яких відповідачем без застережень підписано акт (а.с.33), як свідчить напис на такому рахунку, - до 31.01.2022.

Як визначено ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач є таким, що до пустив порушення зобов`язання, тому заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 22363,83грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у даній справі позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 7 317,61грн та 1020,97грн 3% річних, які суд вважає обгрунтованими лише в частині з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1020,97грн та втрат від інфляції у розмірі 7 317,61грн, які нараховані за період з 01.09.2021 по 02.05.2023. Однак, у даній справі позивачем фактично доведено надання /направлення відповідачу актів послуг, наданих у липні 2021 року жовтні 2021 року, а також рахунків щодо їх оплати поштою лише 26.04.2023 і відповідне поштове відправлення №0710102171591 повернуто у зв`язку з закінченням строку зберігання 02.06.2023 (а.с.230). Отже, враховуючи, що лише після отримання відповідних актів та рахунків (повернення їх відділенням поштового зв`язку) відповідача можна вважати обізнаним із вартістю відповідних нарахованих послуг, у суду відсутні підстави вважати, що зобов`язання з оплати послуг за відповідний період є простроченим у період, за який позивачем нараховані 3% річних та втрати від інфляції на суму боргу за послуги липня 2021року - жовтня 2021 року з 01.09.2021 по 02.05.2023.

За розрахунком суду розмір втрат від інфляції та процентів, нарахованих на борг за послуги листопада 2021 року у розмірі 1538,50грн (відповідачем підписано акт) та грудня 2021 року у розмірі 773,11грн (відповідачем отримано рахунок та не висловлено заперечень у встановленому порядку щодо обсягу послуг), за період прострочення оплати таких послуг відповідно з 01.01.2022 по 02.05.2023 та з 01.02.2022 по 02.05.2023 складає: 90,56грн 3% річних та 700,39грн втрати від інфляції.

Отже, вимоги позивача у відповідній частині підлягають задоволенню частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 90,56грн 3% річних та 700,39грн втрат від інфляції; в частині стягнення 930,41грн - 3% річних, 6617,22грн втрат від інфляції суд у задоволенні позову відмовляє.

Також є такими, що підлягають задоволенню лише в частині вимоги про стягнення пені у розмірі 12 805,18грн, яка нарахована позивачем за період з 01.09.2021 по 02.05.2023.

Так, в силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, який встановлено за згодою сторін п.5.2 договору №64/64-БК-Е, не перевищує максимального розміру, визначеного відповідними нормами.

В силу ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За взаємною згодою сторін, п.5.2 договору №64/64-БК-Е передбачено нарахування пені понад строк, визначений ч.6 ст.232 ГК України до фактичної сплати боргу, отже, нарахування позивачем пені понад встановлений строк є правомірним.

Поряд з цим, оскільки у заявлений для нарахування пені період простроченим можна вважати лише зобов`язання з оплати послуг листопада та грудня 2021 року, вимоги позивача в частині стягнення пені суд задовольняє лише частково.

За розрахунком суду розмір пені, яка нарахована на борг за послуги листопада-грудня 2021 року, за період з 01.01.2022 по 02.05.2022, з урахуванням розміру боргу на 01.01.2022 1538,50грн, а на 01.02.2022 2311,61грн (1538,50+773,11) складає 1 336,66грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 1 336,66грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 11 468,52грн пені відмовляє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 1510,89грн / (22363,83+90,56+700,39+1336,66)*2684:(22363,83+1020,97+7317,61 + 12805,18)/.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛЛІОР» (ідентифікаційний код 37362094; 07100, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 8, кв.15) на користь Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 32301037; 07101, Київська обл., м. Славутич, пл. Центральна, 5) 22363,83грн основного боргу, 90,56грн 3 % річних, 700,39грн втрат від інфляції, 1336,66грн пені, а також 1510,89грн в рахунок часткового відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 930,41грн - 3% річних, 6617,22грн втрат від інфляції, 11468,52грн пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.11.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова