Рішення

від 27.10.2023 по справі 912/1237/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 рокуСправа № 912/1237/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву Фермерського господарства "Фортуна" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Фермерського господарства "Фортуна" (вул. Джерельна, 38, с. Воронцівка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28211)

до Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області (вул. Криворізька, 11, смт. Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200)

про стягнення 1 042 630,98 грн,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін

від позивача - Щедров О.Р. (315) - адвокат, ардер серія ВЕ №1092803 від 11.07.23

від відповідача - участі не брав;

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Фортуна" до Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у розмірі 873 262,41 грн, з яких: 494 973,96 грн за 2021 рік та 378 288,45 грн за 2022 рік та збитки від інфляції на загальну суму 169 368,57 грн, з яких: 155 181,20 грн, нараховані на суму упущеної вигоди за 2021 рік, та 14187,37 грн, нараховані на суму упущеної вигоди за 2022 рік з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням суду від 12.10.2023 господарський суд позов задовольнив частково. Стягнув з Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Фортуна" збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманий дохід) в розмірі 494 973,96 грн за 2021 рік та 378 288,45 грн за 2022 рік, а також 13 099,61 грн судового збору.

17.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій Фермерське господарство "Фортуна" просить стягнути з Новгородківської селищної ради 114 870,65 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 18.10.2023 господарський суд призначив судове засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення на 27.10.2023.

23.10.2023 до суду надійшло заперечення відповідача проти заяви позивача про винесення додаткового рішення, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача та розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Розглядаючи вказану заяву по суті суд враховує таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України та відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, в тому числі є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта, зокрема, в господарському судочинстві.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Між Адвокатським об`єднанням "АСТРА ЛІБЕРТА" (АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ) з однієї сторони та Фермерським господарством "ФОРТУНА" (КЛІЄНТ) з іншої, укладено договір про надання правничої допомоги №48 від 17.05.2023, предметом якого є правнича допомога щодо визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), завданих КЛІЄНТУ, неправомірними рішеннями Новгородківської селищної ради Кіровоградської області та стягнення цих збитків (упущеної вигоди) в судовому порядку (а.с. 212-213).

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги №48 від 17.05.2023, КЛІЄНТ сплачує за послуги, що надаються АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ відповідно до п. 2.1. цього Договору, грошові кошти у сумах, які визначені в даному розділі Договору. Ці суми є фіксованим розміром гонорару АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктами 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 Договору передбачено, що КЛІЄНТ сплачує 10 000 гривень після підписання цього Договору, згідно з рахунком АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ, який КЛІЄНТ отримує із підписанням Договору; КЛІЄНТ сплачує 20 000 гривень після відкриття судом першої інстанції провадження у справі, згідно з рахунком АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ, який надсилається КЛІЄНТУ в порядку передбаченому цим Договором; у разі повного або часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог, КЛІЄНТ сплачує грошові кошти у розмірі 10% від задоволених вимог судом першої інстанції. Рахунок на оплату за цим пунктом надається КЛІЄНТОВІ після винесення судового рішення судом першої інстанції.

Договір підписаний сторонами.

Відповідно до детального опису від 16.10.2023 наданих послуг (а.с. 221) позивачу Адвокатським об`єднанням за Договором про надання правничої допомоги № 48 від 17.05.2023, розмір гонорару становить 117 326,24 грн і включає:

- дослідження наданих клієнтом матеріалів та збирання нових доказів, дослідження законодавства і правових позицій Верховного Суду з приводу предмету договору;

- складання проекту заяви про проведення судово-економічної експертизи;

- складання і направлення позовної заяви;

- складання і направлення інших процесуальних документів у суді першої інстанції;

- участь в судових засіданнях 03.08.2023, 14.09.2023, 28.09.2023. Час надання послуг не визначається. Гонорар, у відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є фіксованим.

Також, між позивачем та Адвокатським об`єднанням підписано акт наданих послуг від 16.10.2023 № 48, у якому зафіксовано надання позивачу послуг, згідно з детальним описом (а.с. 220).

Надані послуги Адвокатського об`єднання оплачені позивачем у сумі 117 326,24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №2954 від 06.06.2023 на суму 10 000,00 грн;

- №2992 від 28.07.2023 на суму 20 000,00 грн;

- №3049 від 17.10.2023 на суму 87 326,24 грн (а.с. 217-219).

У поданій заяві позивач зазначає, що сума витрат ФГ "Фортуна" пов`язана із розглядом справи становить 117 326,24 грн витрат на професійну правничу допомогу та 19 800,00 грн витрат на оплату робіт експерта, що у сумі складає 137 126,24 грн. Ураховуючи положення п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України з відповідача має бути стягнута сума пропорційна розміру задоволених вимог (83,77%), а отже сума до стягнення розраховується наступним чином 137 126,24 грн Х 83,77% = 114 870,65 грн.

Суд зауважує, що у прохальній частині заяви позивач просить стягнути з відповідача лише витрати на правову допомогу в сумі 114 870,65 грн, а тому суд не розглядає судові витрати позивача на оплату робіт експерта в сумі 19 800,00 грн.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Поряд з цим, у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто, ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому, ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданому запереченні № 03-27/2390/1 від 19.10.2023 відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення повністю.

В обґрунтування поданого клопотання, відповідачем зазначено, що позивачем пропущено строк на подачу доказів судових витрат, відсутність детального опису робіт з визначеною вартістю таких робіт, не надано доказів оплати кожної наданої послуги, не надано доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу та не визнання відповідачем позовних вимог у справі.

Судом встановлено, що рішення суду у даній справі прийняте 12.10.2023. Заява про ухвалення додаткового рішення від позивача надійшла до суду 17.10.2023. З урахуванням початку перебігу процесуального строку з наступного дня, що визначено ст. 116 ГПК України, позивачем не пропущено 5-ти денний строк на подачу доказів про судові витрати, встановлений ст. 129 ГПК України.

Твердження відповідача про відсутність детального опису та доказів оплати кожної послуги спростовуються матеріалами справи, в яких наявні вказані докази.

Направлення відповідачу заяви про ухвалення додаткового рішення підтверджується квитанцією № 265665 від 17.10.2023 про доставку документів до "Електронного суду" (а.с. 227).

Позиція відповідача про необґрунтованість позовних вимог у справі спростовується рішення суду від 12.10.2023 у даній справі.

На предмет відповідності критеріям, зазначеним у ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В той же час, суд враховує, що даний спір не є значної складності оскільки предмет спору є стягнення упущеної вигоди на підставі висновку експерта, не потребує від адвоката особливих професійних зусиль та навичок, позаяк висновок експерта у даній справі складений за листом-замовлення самого позивача, а не адвоката як представника позивача, обсяг складених процесуальних документів не є значним, результат вирішення справи не має вплинути на репутацію сторони, справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду.

Крім того, не знаходять свого підтвердження послуги адвоката з написання заяви про проведення економічної експертизи, так як до матеріалів справи не надано такої заяви, а всі інші документи, які складенні для проведення експертизи підписані безпосередньо позивачем без доказів їх складення адвокатом.

Враховуючи тривалість розгляду справи, вказаний обсяг складових правової допомоги, наданої адвокатом позивачу в суді, категорію та складність справи, а також виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу в загальній сумі 114 870,65 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.

Отже, погоджений між сторонами розмір гонорару адвоката в розмірі 10 % від суми задоволених вимог судом першої інстанції є завищеним.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, заперечення відповідача про витрати на професійну правничу допомогу адвоката, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, господарський суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору з урахуванням обставин справи та які підлягають розподілу є 57 435,33 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 57 435,33 грн.

Решта витрат на правову допомогу позивача покладається на останнього.

За таких обставин, заява Фермерського господарства "Фортуна" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1237/23 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву від 16.10.2023 Фермерського господарства "Фортуна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 912/1237/23 задовольнити частково.

Стягнути з Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області (вул. Криворізька, 11, смт. Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200, ідентифікаційний код 04367111) на користь Фермерського господарства "Фортуна" (вул. Джерельна, 38, с. Воронцівка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28211, ідентифікаційний код 22221121) 57 435,33 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 06.11.2023.

Суддя М.С. Глушков