Постанова

від 27.02.2024 по справі 912/1237/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1237/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від позивача: Щедров О.Р., представник,

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року та на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2023 року у справі №912/1237/23 (суддя Глушков М.С.)

за позовом Фермерського господарства "Фортуна" (вул. Джерельна, 38, с. Воронцівка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28211)

до Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області (вул. Криворізька, 11, смт. Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200)

про стягнення 1 042 630,98 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Фортуна" про стягнення з Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у розмірі 873 262,41 грн, з яких: 494 973,96 грн за 2021 рік та 378 288,45 грн за 2022 рік та збитки від інфляції на загальну суму 169 368,57 грн, з яких: 155 181,20 грн, нараховані на суму упущеної вигоди за 2021 рік, та 14187,37 грн, нараховані на суму упущеної вигоди за 2022 рік. Також просив покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство "Фортуна" зазначало, що у зв`язку із неправомірними рішеннями відповідача, позивач протягом 2021-2022 років був позбавлений законного права на оренду земельних ділянок кадастровий номер 3523480800:02:000:0361 та 3523480800:02:000:0359, у зв`язку з чим Фермерському господарству "Фортуна" завдано збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманий дохід).

Крім того у позові наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Фортуна" збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) в розмірі 494 973,96 грн за 2021 рік та 378 288,45 грн за 2022 рік, а також 13 099,61 грн судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що судом встановлена наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині заявленої до стягнення упущеної вигоди позивача за 2021-2022 роки внаслідок неправомірних дій відповідача. Позивачем доведено розмір упущеної вигоди висновком експерта, який є належним та допустимим доказом заявленого розміру збитків.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд послався на те, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про відшкодування упущеної вигоди, а тому відповідач не допустив прострочення виконання грошового зобов`язання по її відшкодуванню, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 155181,20 грн інфляційних збитків, нарахованих на суму 494 973,96 грн завданої шкоди за період з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року та 14 187,37 грн інфляційних збитків, нарахованих на суму 378 288,45 грн завданої шкоди за період з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року.

17.10.2023 року від ФГ "Фортуна" до господарського суду надійшла заява про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій позивач просив винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача 114870,65 грн витрат на послуги професійної правничої допомоги.

У заяві зазначено, що підтверджена належними доказами сума витрат на правничу допомогу складає 117326,24 грн і 19800,00 грн становлять витрати на оплату робіт експерта, що у сумі дорівнює 137126,24 грн. Між тим, враховуючи часткове задоволення позову, у силу приписів п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, розмір такої допомоги підлягає до стягнення з відповідача у сумі 114870,65грн.

Додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2023 року у даній справі заяву задоволено частково. Стягнуто з Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Фортуна" 57 435,33 грн витрат на правову допомогу.

Приймаючи додаткове рішення, суд зауважив, що у прохальній частині заяви позивач просить стягнути з відповідача лише витрати на правову допомогу в сумі 114 870,65 грн, а тому суд не розглядає судові витрати позивача на оплату робіт експерта в сумі 19 800,00 грн. Крім того, враховуючи обсяг наданих послуг, складність справи, а також виходячи із загальних засад господарського законодавства, суд визнав заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу в загальній сумі 114 870,65 грн неспівмірними із складністю цієї справи, та такими, що не відповідають критерію реальності витрат, тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, заперечення відповідача, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 57 435,33 грн. таких витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області не приймала рішення, згідно з якими позивача було позбавлено права розпоряджатися земельною ділянкою у період 2021 -2022 років, та правомірність яких була предметом розгляду у справі №912/1455/20 , в якій Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області участі не приймала; у рамках справи 912/1455/20 Вершино-Кам`янська сільська рада була замінена на Новгородківську селищну раду лише у грудні 2021 року;

- під час розгляду справи позивачем не доведена наявність протиправних дій саме Новгородківської селищної ради та не доведено наявність повного складу цивільного правопорушення як умови для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди;

- чинним законодавством України не передбачено такий вид збитків як недоотриманий дохід, про який, у тому числі, зазначено у резолютивній частині оскаржуваного рішення;

- розрахунки позивача та висновок експертизи не є належними доказами, які б підтверджували розмір збитків, оскільки ґрунтуються на підставі вихідних даних самого позивача, а тому вигода має абстрактний характер;

- суд залишив поза увагою, що під час розгляду справи позивачем не доведено , що неодержані доходи не є абстрактними та могли бути реально отримані позивачем на заявлену ним суму;

- висновок експерта є умовним, необґрунтованим, побудованим на ймовірних припущеннях та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

На думку скаржника рішення прийнято судом при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду вважає її необґрунтованою посилаючись на те, що викладені у скарзі доводи ґрунтуються на хибному тлумаченні скаржником норм матеріального права.

Так, позивач зазначає, що Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області є правонаступником Вершино-Кам`янської сільської ради у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання останньої.

В силу приписів ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичної особи майно, права та обов`язки переходять до правонаступника. У цьому зв`язку для встановлення складу юридичної відповідальності не є обов`язковим доведення протиправної поведінки нинішньої юридичної особи відповідача, а можливе ствердження про протиправну поведінку його правопопередника, що і було доведено.

Також позивач зазначає, що термін "недоотриманий дохід" є нічим іншим, аніж скороченим висловом, що описує вид збитків, передбачений п.2 ч.2 ст.22 ЦК України. Такий термін широко використовується у судовій практиці. Тобто формулювання прохальної частини позовної заяви, і як наслідок резолютивної частини судового рішення, повною мірою відповідає приписам законодавства, яке регулює види і способи захисту прав особи.

Крім того, за переконанням позивача, за обставин і наданих ним доказів, заявлена господарством до відшкодування загальна сума збитків є не абстрактною та доведеною позивачем.

Щодо висновку експерта, то в ньому наведений вичерпний перелік нормативно- правових актів та методологічних основ, якими оперував експерт при здійсненні досліджень. Апелянт не наводить жодного доводу стосовно того, які конкретні правові норми порушив експерт, не наводить зауважень щодо відступу експерта від методик, рекомендацій і способів досліджень з питань підтвердження розміру збитків. Недоотриманий дохід дійсно не має бути абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Позивач вважає, що відповідачем висновок не був спростований ані доказами, ані клопотанням про проведення повторної чи додаткової експертизи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Верхогляд Т.А., суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.02.2024 року.

Також ФГ "Фортуна" подано апеляційну скаргу на додаткове рішення суду у цій справі, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати у частині задоволення заяви позивача. Прийняти у цій частині нове судове рішення про відмову у стягненні з відповідача вказаної суми витрат.

Скарга обґрунтована наступним:

- судом при винесення додаткового рішення не з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи;

- з матеріалів справи вбачається, що рішення було прийнято судом 12.10.2023 року, а заяву про долучення доказів про відшкодування витрат на правничу допомогу подано заявником 17.10.2023 року через "Електронний суд", а тому в порядку ст.129 ГПК України ця заява повинна бути залишена без розгляду судом як така, що подана з пропуском строку, однак суд відповідні обставини не досліджував;

- позивачем не надано детального опису вартості наданих адвокатом послуг, оскільки ні акт наданих послуг, ні опис не містять детального опису робіт та вартості кожної роботи, виконаної адвокатом, що зокрема підтверджує і сам суд у своєму рішенні;

- у долученому позивачем до заяви договору про надання правничої допомоги відсутні пункти щодо порядку обчислення погодинної оплати та ціни послуг, наданих адвокатом;

- до заяви не було додано доказів її направлення на адресу відповідача, що є підставою для залишення цієї заяви без розгляду на підставі ч.4 ст.170 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення позивач посилається на те, що не відповідає дійсності твердження апелянта про те, позивачем не було зроблено заяви про поважність причин неможливості подання доказів судових витрат до судових дебатів, оскільки таку заяву було зроблено у позові, а також усно у судовому засіданні 28.09.2023 року, що підтверджується п.22 протоколу судового засідання від цієї дати.

Також позивач зазначає, що оскільки акт наданих послуг складається після винесення судом рішення, а розмір послуг правничої допомоги та його оплата здійснена 17.10.2023 року, то після прийняття рішення документи на підтвердження витрат були подані позивачем у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Крім того, за твердженням позивача, відповідачем не враховано, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку вартісно відображати у договорі про надання правничої допомоги кожний крок і кожну дію адвоката, при цьому зміст акту повністю відповідає вимогам закону та згідно з цим актом сторони дійшли згоди про фіксований розмір оплати.

Позивач зазначає також, що наведені у детальному описі дані мають вираз у наявних в матеріалах справи документах, зокрема підписані адвокатом заяви по суті тощо.

Неправдивими є твердження відповідача про ненаправлення на його адресу заяви, оскільки ця заява була направлена останньому у системі "Електронний суд", про що свідчить квитанція про надсилання документів та отримана скаржником 17.10.2023 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Верхогляд Т.А., суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 року відкрито апеляційне провадження, та призначено її розгляд на 06.02.2024 року.

Апеляційні скарги на рішення та на додаткове рішення об`єднані в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року розгляд скарг відкладено на 27.02.2024 року.

27.02.2024 року у судове засідання з`явився представник позивача. Представник апелянта повторно до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає можливим завершити розгляд справи за відсутності скаржника.

27.02.2024 року Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Новгородківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Фортуна" на підставі розпорядження голови вказаної держадміністрації №211-р від 15.10.2014 року було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3523480800:02:000:0361 та 3523480800:02:000:0359, які розташовано на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новогородківського району Кіровоградської області (а.с. 20-22, 29-30 том 1).

Відповідно до умов п. 8 договорів після закінчення строку договорів, орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. Строк дії договорів оренди - до 25.12.2019 року.

Таким чином, земельні ділянки передано у фактичне користування позивача на умовах оренди.

У зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який вступив в силу 01.01.2019 року, повноваження щодо передання невитребуваних земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду, якими є вищевказані ділянки, орендовані позивачем, перейшли до територіальних громад, на території яких вони розташовані, тобто, до Вершино-Кам`янської сільської ради.

11.09.2019 року на виконання зазначених умов договорів позивач звернувся до Вершино-Кам`янської сільської ради з заявою про продовження терміну дії договорів.

Незважаючи на це, п.4 рішення Вершино-Кам`янської сільської ради від 20.12.2019 року №272 "Про розгляд та затвердження угод про внесення змін до договорів оренди землі з ФГ "Роксолана" та з ФГ "Фортуна", сесія сільської ради вирішила не затверджувати додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі, зареєстрованих 25.12.2014 року за №1, №2, щодо оренди земельних ділянок кадастрові номери 3523480800:02:000:0361, 3523480800:02:000:0359.

30.01.2020 року ФГ "Фортуна" звернулося до Вершино-Кам`янської сільської ради з листом, в якому попередило про оскарження зазначеного рішення сесії до суду та з проханням не надавати ці земельні ділянки в оренду іншим особам до завершення розгляду справи в суді.

Вказані дії свідчать про вжиття позивачем заходів, спрямованих на зменшення його збитків в зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

05.02.2020 року позивач повторно направив Вершино-Кам`янській сільській раді заяву, в якій зазначив, що має переважне право на продовження договорів оренди земельних ділянок, та повідомив про відсутність з його боку порушень умов договорів, а також запропонував підвищити розмір орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До заяви були додані угоди про внесення змін до договорів оренди землі, установчі документи і нормативно-грошова оцінка на кожну земельну ділянку.

Результатом розгляду заяви ФГ "Фортуна" від 05.02.2020 року стало прийняте рішення сесії Вершино-Кам`янської сільської ради від 07.04.2020 року №284, яким земельні ділянки з кадастровим номером 3523480800:02:000:0359 та з кадастровим номером 3523480800:02:000:0361 передано в оренду іншим особам, на таких умовах: строк дії договору - до появи власника на земельні ділянки; орендна плата - у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що 04.05.2020 року між Вершино-Кам`янською сільською радою та Кіріченком Вадимом Миколайовичем, Вершино-Кам`янською сільською радою та Жаботинським Олександром Олексійовичем укладені договори оренди земельних ділянок, кадастрові номери 3523480800:02:000:0361, 3523480800:02:000:0359, відповідно до рішення сесії Вершино-Кам`янської сільської ради від 07.04.2020 року №284 (п. 1, 2, 3, 5). Відомості про вказані договори внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також зареєстровано припинення договорів оренди цих земельних ділянок №1 та № 2, укладених з позивачем.

Вищезазначені рішення органу місцевого самоврядування оскаржені позивачем до суду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 року у справі №912/1455/20, залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 року, підтверджено неправомірність дій органу місцевого самоврядування.

Визнано недійсним та скасовано п. 4 рішення сесії Вершино - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області від 20.12.2019 року №272 "Про розгляд та затвердження угод про внесення змін до договорів оренди землі з ФГ "Роксолана" та з ФГ "Фортуна" в частині "не затверджувати" додаткові угоди:

- про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 25.12.2014 року за №2, щодо оренди земельної ділянки загальною площею 6,9444 га ріллі, кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, яка розташована на території Вершино - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області з Фермерським господарством "Фортуна" (голова Жук Віктор Вікторович);

- про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 25.12.2014 року за №1, щодо оренди земельної ділянки загальною площею 7,5390 га ріллі, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, яка розташована на території Вершино - Кам ямської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області з Фермерським господарством "Фортуна" (голова Жук Віктор Вікторович).

Судовими рішеннями встановлено, що враховуючи дотримання позивачем процедури звернення до орендодавця з письмовим повідомленням про намір продовжити дію договорів оренди, враховуючи наявність у ФГ "Фортуна" переважного права на поновлення відповідних договорів, спірне рішення від 20.12.2019 року №272 є незаконним та таким, що порушує право позивача у справі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 року у справі №912/1455/20 здійснено заміну боржника - Вершино-Кам`янської сільської ради на його правонаступника - Новгородківську селищну раду у зв`язку з реорганізацією Вершино-Кам`янської сільської ради. Суд встановив, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, між Вершино-Кам`янською сільською радою та Новгородківською селищною радою Кіровоградської області відбулось універсальне правонаступництво. Тобто, правонаступництво, при якому переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2022 року у справі №393/287/21, залишеним в силі постановою Кропивницького апеляційного суду від 14.09.2022 року, позов Фермерського господарства "Фортуна" до Новгородківської селищної ради Кіровоградської області задоволено повністю.

Визнані недійсними та скасовані пункти 1, 2, 3, 5 рішення сесії Вершино-Кам ямської сільської ради від 07.04.2020 року №284 "Про передачу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду на строк до появи власників земельних ділянок".

Визнано недійсними договори оренди землі від 04.05.2020 року, укладені з іншими фізичними особами - О.О. Жаботинським та ОСОБА_1 .

Визнані укладеними угоди про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 25.12.2014 року: №1, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 6,9444 га, кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, яка розташована на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, у відповідній редакції; №2, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 7,5390 га, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, яка розташована на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, у відповідній редакції.

У зв`язку з неправомірними діями Вершино-Кам`янської сільської ради (прийняття 20.12.2019 року рішення сесії Вершино-Кам`янської сільської ради № 272 (п. 4) та від 07.04.2020 року №284 ( п. 1, 2, 3, 5) щодо укладення 04.05.2020 року договорів оренди землі з іншими особами), у період 2021-2022 років ФГ "Фортуна" не мало можливості здійснювати свою господарську діяльність на зазначених земельних ділянках, у зв`язку з чим господарство отримало збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) на суму 494 973,96 грн та 378 288,45 грн відповідно.

Крім того, ФГ "Фортуна" на суму 494 973,96 грн завданої шкоди, нарахована сума збитків від інфляції за період з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року, яка становить 155 181,20 грн та на суму 378 288,45 грн завданої шкоди, нарахована сума збитків від інфляції за період з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року, яка становить 14 187,37 грн.

На думку колегії суддів при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованих та правомірних висновків про задоволення вимог позивача.

Так, згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. ч.1- 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, за загальними положеннями ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну органом місцевого самоврядування позивачу випливає із ст. 1173 ЦК України.

Наведена стаття є спеціальною, оскільки передбачає певні особливості, відмінні від загальних правил деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України, а саме: а) наявність владно-адміністративного, тобто обов`язкового, одностороннього характеру дій органів державної влади, місцевого самоврядування; б) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених суб`єктів; в) настання відповідальності незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, та довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається у тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 року по справі № 910/5137/21).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України надає право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень

Зазначене положення Конституції України реалізується, зокрема, у ст. 1173 ЦК України, якою закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність

У постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року по справі №923/700/17 зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитки включають втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однією з складових збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Отже, згідно з наведеними положеннями законодавства і правових позицій касаційного суду, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав сторони спору.

При цьому за практикою Верховного Суду, аналізуючи питання конкретного розміру упущеної вигоди, при визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати наведені принципи і засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Вимоги до доказів у господарському судочинстві визначені ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України).

Водночас, законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин на підтвердження складу деліктного зобов`язання у правовідносинах сторін, зокрема стосовно протиправності рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування чи посадовою або службовою особою цих органів, адже закон не передбачає попереднього ухвалення судового рішення про визнання протиправними відповідних дій, рішень чи бездіяльності як єдиного допустимого доказу на підтвердження існування підстав для відшкодування завданих такими діяннями збитків.

Разом із цим, за наявності визначених ст.75 ГПК України підстав, учасники процесу можуть бути звільнені від доказування. Зокрема частиною четвертою цієї статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи положення ст. 75 ГПК України можливо дійти висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 року у справі № 917/1345/17.

У даному випадку, протиправність дій відповідача підтверджено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 року у справі № 912/1455/20 та рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2022 року у справі № 393/287/21, що набрали законної сили та не скасовані, тому з урахуванням принципу правової визначеності, встановлені у них обставини підлягають врахуванню при вирішенні спору у цій справі відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України.

За змістом ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 98, ч. 1, 2, 5, 6 ст. 101 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені за результатами їх проведення висновки та обґрунтовані відповіді на питання поставлені експертові, та який складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У даному випадку, на підтвердження заявленого розміру збитків (упущеної вигоди) позивачем надано висновок № 11/1,2-192 від 20.06.2023 року судового експерта Гавриш Галини Олександрівни, складеного за результатами експертного економічного дослідження, документально підтверджуються зазначений у "Розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), а також суми збитків від інфляції та 3% річних, за період з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року, нарахованих на недоотриманий прибуток, внаслідок невикористання у господарській діяльності ФГ "Фортуна" земельних ділянок сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3523480800:02:000:0359 та 3523480800:02:000:0361 за двома договорами від 25.12.2014 року за 2021 рік" (далі - розрахунок за 2021) розмір виробничих витрат (на посів, обробіток, збирання врожаю та інше) на суму 25 526, 07 грн без ПДВ у 2021, понесених господарством з розрахунку на 1 га земельної ділянки, яку використовувало у 2021 ФГ "Фортуна" для вирощування соняшника (кадастрові номери 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0369 (4,36га), 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354), та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, і які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Експертом зроблено висновок про документальне підтвердження, зазначеного у розрахунку за 2021 рік розміру чистого доходу в сумі в сумі 34 175,26 грн. без ПДВ, отриманого ФГ "Фортуна" з 1 га вирощеного у 2021 році соняшника на земельних ділянках (кадастрові номери 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0369 (4,36 га), 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354), та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Також, з урахуванням вищенаведених показників, експертом зроблено висновок про документальне підтвердження розміру понесених ФГ "Фортуна" у 2021 році збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 494 973,96 грн. без ПДВ, яку ФГ "Фортуна", могло б реально одержати за звичайних обставин, якби господарство мало б можливість використовувати земельні ділянки з кадастровими номерами 3523480800:02:000:0359 загальною площею 7,5390 га та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361 загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, за умови посіву на них соняшника, відповідно до плану сівозміни на 2020-2023 роки, затвердженого наказом голови ФГ "Фортуна" від 05.08.2019 року №17, відповідно до розрахунку за 2021 рік, із застосуванням при розрахунку фактичної врожайності та фактичних цін реалізації насіння соняшнику врожаю 2021 року.

Стосовно 2022 року - експертом зроблено висновок про документальне підтвердження, зазначеного у "Розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), а також суми збитків від інфляції та 3% річних, за період з 01.01.2023 по 31.05.2023 року, нарахованих на недоотриманий прибуток, внаслідок невикористання у господарській діяльності ФГ "Фортуна" земельних ділянок сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3523480800:02:000:0359 та 3523480800:02:000:0361 за двома договорами від 25.12.2014 року за 2022 рік" (далі розрахунок за 2022), розміру виробничих витрат (на посів, обробіток, збирання врожаю та інше) на суму 24875,40 грн без ПДВ у 2022 році, понесених господарством з розрахунку на 1 га земельної ділянки, яку використовувало у 2022 році ФГ "Фортуна" для вирощування соняшника (кадастрові номери 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0369, 3523480800:02:000:0368 (3,2га), 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0366, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354), та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Крім того, експертом зроблено висновок про документальне підтвердження, зазначеного у "розрахунку за 2022" розміру чистого доходу в сумі 26 118,76 грн без ПДВ, отриманого ФГ "Фортуна" з 1 га вирощеного у 2022 році соняшника на земельних ділянках соняшника (кадастрові номери 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0369, 3523480800:02:000:0368 (3,2га), 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0366, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354), та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Тож, з урахуванням цих показників експертом надано висновок про, те що документально підтверджується розмір понесених ФГ "Фортуна" у 2022 році збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 378 288,45 грн без ПДВ, яку ФГ "Фортуна", могло б реально одержати за звичайних обставин, якби господарство мало б можливість використовувати земельні ділянки з кадастровими номерами 3523480800:02:000:0359 загальною площею 7,5390 га та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, за умови посіву на них соняшника, відповідно до плану сівозміни на 2020-2023 роки, затвердженого наказом голови ФГ "Фортуна" від 05.08.2019 № 17, згідно з розрахунком за 2022, із застосуванням при розрахунку фактичної врожайності та фактичних цін реалізації насіння соняшнику врожаю 2022 року.

Завдані ФГ "Фортуна" збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) калькульовано, з урахуванням плану сівозміни на 2021 та 2022 роки, відповідно до якого на вказаних земельних ділянках планувалося засівати сільськогосподарську культуру - соняшник. Зазначений план сівозмін, затверджений наказом голови фермерського господарства №17 від 05.08.2019 року.

При розрахунку збитків, завданих у 2021 році, використовувалися результати діяльності (документально підтверджені суми витрат, доходів, урожайність, ринкова ціна за даними господарства - реалізаційна ціна) господарства у відповідному році, з розрахунку на 1 га земельної ділянки, яку використовувало ФГ "Фортуна" для вирощування соняшнику на земельних ділянках, кадастрові номери: 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0369 (4,36 га), 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354, та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

У розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) за 2022 рік, використовувалися результати діяльності (документально підтверджені суми витрат, доходів, урожайність, реалізаційна ціна) господарства у 2022 році, з розрахунку на 1 га земельної ділянки, яку використовувало ФГ "Фортуна" для вирощування соняшнику на земельних ділянках, кадастрові номери: кадастрові номери 3523480800:02:000:0360, 3523480800:02:000:0363, 3523480800:02:000:0369, 3523480800:02:000:0368 (3,2га) 3523480800:02:000:0357, 3523480800:02:000:0366, 3523480800:02:000:0355, 3523480800:02:000:0354, та які межують з земельними ділянками, кадастровий номер 3523480800:02:000:0359, загальною площею 7,5390 га, та кадастровий номер 3523480800:02:000:0361, загальною площею 6,9444 га, які розташовані на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Фактична врожайність та фактичні ціни реалізації насіння соняшнику у 2021 році - 36,2 центнера з га та 16 491,23 грн за 1 тону без ПДВ, у 2022 році - 36,33 центнера з га та 14 035,09 грн за тону без ПДВ, підтверджені первинними бухгалтерськими документами по оприбуткуванню врожаю насіння соняшнику, а також даними поданої ФГ "Фортуна" статистичної звітності за 2021 та 2022 роки.

За результатом експертного економічного дослідження первинних документів та зведених бухгалтерських документів, а також облікових регістрів аналітичного і синтетичного обліку ФГ "Фортуна" за 2021-2022 рр. встановлено, що дані бухгалтерського обліку повністю відповідають даним первинних бухгалтерських документів, що свідчить про здійснення господарських операцій з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції у відповідності до вимог правил бухгалтерського обліку за відповідними рахунками. Первинні документи відповідають вимогам до їх оформлення, господарські операції відображено ФГ "Фортуна" в облікових регістрах, первинні документи бухгалтерського обліку систематизовано на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому експертом у процесі дослідження застосовано метод документальної перевірки та метод зіставлення в комплексі з методом моделювання. Тобто, побудована модель умовного засіву двох земельних ділянок культурою соняшник, із застосуванням фактичних даних ФГ "Фортуна" щодо витрат на вказані роботи на земельних ділянках, що межують із спірними.

Ці земельні ділянки, що межують, є ідентичними за якістю ґрунтів та знаходяться в одних кліматичних умовах, так як розташовані поруч, що підтверджується витягом із карти полів Новгородківської селищної ради за 2020-2023 роки та Витягом із технічної документації про план меж земельних ділянок на території Вершино-Кам`янської сільської ради Новгородківської області, виконаного ДП "Кіровоградський інституту землеустрою", додатками до договорів оренди землі ФГ "Фортуна" від 25.12.2014 року (кадастрові номери 3523480800:02:000:0361 та 3523480800:02:000:0359) з додатками.

Згідно з висновком судовий експерт Гавриш Г.О. повідомлена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Колегія суддів, оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, дійшла висновку про те, що наявний у матеріалах справи висновок експерта відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.

Одночасно необхідно зазначити, що у скарзі не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення відповідних приписів ГПК України та Закону України "Про судову експертизу" при оцінці вказаного вище висновку експерта.

Таким чином, твердження відповідача про абстрактність розміру збитків та неякісність (недостовірність) його оцінки не підтверджуються жодним доказом та мають декларативний характер. При цьому відповідач не був позбавлений права подати суду власний контррозрахунок або виконаний на його замовлення висновок експерта, який спростовує розмір збитків за висновком експерта № 11/1,2-192 від 20.06.2023 року, або міг просити суд про призначення додаткової експертизи, чого відповідачем зроблено не було.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведення матеріалами справи наявності підстав для стягнення на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди за 2021-2022 роки внаслідок неправомірних дій відповідача, а також підтвердження розміру упущеної вигоди висновком експерта, який є належним та допустимим доказом заявленого позивачем розміру збитків.

Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині стягнення з відповідача суми збитків у вигляді упущеної вигоди, то відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Доводи скаржника про необґрунтованість розрахунку упущеної вигоди та її абстрактність, а також недоведення наявності повного складу цивільного правопорушення не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Твердження відповідача про недоведення протиправних дій саме Новгородківської селищної ради, враховуючи, що відповідач не приймав спірних рішень, які у подальшому скасовані судами, та не брав участь у розгляді зазначених судових справ, ґрунтуються на власному неправильному тлумаченні відповідачем приписів чинного законодавства України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

При цьому, як встановлено у межах справи №912/1455/20, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Кіровоградської області, у тому числі Новгородківської громади, до якої увійшла Вершино - Кам`янська сільська рада.

Згідно з рішенням першої сесії восьмого скликання Новгородківської селищної ради Кіровоградської області від 02.12.2020 року № 20 "Про початок реорганізації Вершино-Кам`янської сільської ради шляхом приєднання до Новгородківської селищної ради" Новгородківська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Вершино-Кам`янської сільської ради.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Новгородківської селищної ради Кіровоградської області від 19.03.2021 року № 163 "Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання" припинено державну реєстрацію юридичних осіб сільських рад, у т.ч. Вершино-Кам`янської сільської ради, в результаті реорганізації шляхом приєднання до Новгородківської селищної ради (ідентифікаційний код 04376111, смт. Новгородка, вул. Центральна, 13).

Також, вказаним рішенням встановлено, що Новгородківська селищна рада на території Кіровоградської області є правонаступником прав та обов`язків, у т.ч. Вершино-Кам`янської сільської ради.

З огляду на викладене, між Вершино-Кам`янською сільською радою та Новгородківською селищною радою Кіровоградської області відбулось правонаступництво, при якому до останньої перейшли усі права і обов`язки Вершино-Кам`янської сільської ради.

У цьому зв`язку, для встановлення складу юридичної відповідальності не є обов`язковим доведення протиправної поведінки нинішньої юридичної особи відповідача, а достатнім є підтвердження протиправної поведінки його правопопередника.

Одночасно, колегія суддів враховує, що з`ясування відповідних обставин має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У даному випадку, апеляційний суд не погоджується з твердженням апелянта про те, що рішення прийнято судом при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, оскільки за переконанням колегії суддів, приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши відповідних висновків.

Щодо додаткового рішення слід зазначити наступне:

Як вказано вище, позивачем у позові було, у тому числі, наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу, у сумі 100000,00 грн.

17.10.2023 року від ФГ "Фортуна" до господарського суду надійшла заява про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у сумі 114870,65грн.

Матеріали справи свідчать також про те, що між Адвокатським об`єднанням "Астра Ліберта" (адвокатським об`єднанням) з однієї сторони та Фермерським господарством "Фортуна" (клієнтом) з іншої, укладено договір про надання правничої допомоги №48 від 17.05.2023 року, предметом якого є правнича допомога щодо визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку), завданих клієнту неправомірними рішеннями Новгородківської селищної ради Кіровоградської області та стягнення цих збитків (упущеної вигоди) в судовому порядку (а.с. 212-213).

Відповідно до п. 4.1. договору про надання правничої допомоги №48 від 17.05.2023 року клієнт сплачує за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням відповідно до п. 2.1. цього договору, грошові кошти у сумах, які визначені в даному розділі договору. Ці суми є фіксованим розміром гонорару адвокатського обєднання відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктами 4.1.1 - 4.1.3 договору передбачено, що клієнт сплачує 10 000 гривень після підписання цього договору, згідно з рахунком адвокатського об`єднання, який клієнт отримує із підписанням договору; клієнт сплачує 20 000 гривень після відкриття судом першої інстанції провадження у справі, згідно з рахунком адвокатського об`єднання, який надсилається клієнту в порядку, передбаченому цим договором; у разі повного або часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог, клієнт сплачує грошові кошти у розмірі 10% від задоволених вимог судом першої інстанції. Рахунок на оплату за цим пунктом надається клієнтові після винесення судового рішення судом першої інстанції.

Договір підписаний сторонами.

Відповідно до детального опису наданих послуг позивачу адвокатським об`єднанням за договором про надання правничої допомоги № 48 від 17.05.2023 року, який складено 16.10.2023 року, розмір гонорару становить 117 326,24 грн і включає:

- дослідження наданих клієнтом матеріалів та збирання нових доказів, дослідження законодавства і правових позицій Верховного Суду з приводу предмету договору;

- складання проекту заяви про проведення судово-економічної експертизи;

- складання і направлення позовної заяви;

- складання і направлення інших процесуальних документів у суді першої інстанції;

- участь в судових засіданнях 03.08.2023 року, 14.09.2023 року, 28.09.2023 року.

Час надання послуг не визначається. Гонорар, у відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є фіксованим.

Також, між позивачем та адвокатським об`єднанням підписано акт наданих послуг від 16.10.2023 року № 48, у якому зафіксовано надання позивачу послуг, згідно з детальним описом.

Надані послуги адвокатського об`єднання оплачені позивачем у сумі 117 326,24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №2954 від 06.06.2023 року на суму 10 000,00 грн;

- №2992 від 28.07.2023 року на суму 20 000,00 грн;

- №3049 від 17.10.2023 року на суму 87 326,24 грн.

Згідно з п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.4, ч.8 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позву на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 ГПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Також слід враховувати, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Одночасно слід зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.

Стосовно даної справи, з урахуванням обставин, викладених у заяві позивача про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих ним документів в їх сукупності, заперечень відповідача, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності таких витрат, а також з урахуванням часткового задоволення позову, суд обґрунтовано стягнув з відповідача вартість правничої допомоги у розмірі 57 435,33 грн.

При цьому апеляційний суд враховує, що у частині, в якій судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, додаткове рішення не оскаржується сторонами.

Колегія суддів погоджується з частковим задоволенням заяви позивача з огляду на часткове задоволення позовних вимог та завищення гонорару адвоката у розмірі 10 % від суми задоволених вимог.

Доводи скаржника про те, що позивачем пропущено строк на подачу доказів на підтвердження судових витрат, є безпідставними.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у даній справі прийнято 12.10.2023 року. Заява про ухвалення додаткового рішення від позивача надійшла до суду 17.10.2023 року.

Отже, з урахуванням початку перебігу процесуального строку з наступного дня, що визначено ст. 116 ГПК України, у даному випадку позивачем не пропущено 5-ти денний строк на подачу доказів про судові витрати, встановлений ст. 129 ГПК України.

Твердження відповідача про відсутність детального опису робіт з визначеною вартістю таких робіт, про ненадання доказів оплати кожної наданої послуги, а також про те, що у долученому позивачем до матеріалів заяви договорі про надання правничої допомоги відсутні пункти щодо порядку обчислення погодинної оплати та ціни послуг є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того слід зазначити, що з аналізу приписів ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Стосовно досліджуваної справи, то порядок оплати позивачем послуг адвокатського об`єднання визначено сторонами у розділі 4 договору про надання правничої допомоги №48 від 17.05.2023 року та згідно з п.4.1 цього договору передбачена оплата цих послуг у фіксованому розмірі. Викладене спростовує відповідні доводи скаржника.

При цьому, за сталою практикою Верховного Суду, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Частина 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Також суд враховує, що наведені позивачем у детальному описі та акті наданих послуг дані підтверджуються наявними у матеріалах справи документами ( підписані адвокатом заявами п суті тощо), а також участю адвоката у судових засіданнях, що також підтверджується матеріалами справи.

Доводи скарги про не направлення відповідачу заяви про ухвалення додаткового рішення спростовуються наявною у матеріалах справи квитанцією № 265665 від 17.10.2023 року про доставку документів до "Електронного суду" (т.1 а.с. 227), про що також було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За таких обставин решту аргументів апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення та додаткового рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав стверджувати, що наведені судом мотивування є необґрунтованим, оскільки правильність тверджень суду напряму випливає із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

За приписами п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У даному випадку, звертаючись з апеляційними скаргами, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних скарг. Рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційних скарг на рішення та додаткове рішення суду покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року та додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2023 року у справі №912/1237/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року та додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2023 року у справі №912/1237/23 залишити без змін.

Судові втрати за розгляд апеляційних скарг покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 08.03.2024 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя О.Г.Іванов

Суддя Ю.Б.Парусніков