Рішення

від 25.10.2023 по справі 916/1816/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1816/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у закритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімк" (54002, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Мала морська, буд. 108/5, оф. 526)

до відповідача: Малого комунального підприємства "Водограй" (75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, смт Білозерка, пров. Харченко, буд. 46/86)

про стягнення 908 006,63 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерява Т.Ю. - ордер ВЕ №1077988 від 10.02.2023;

від відповідача: Протасов В.Д. - самопредставництво.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімк".

02.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого комунального підприємства "Водограй", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий обсяг електричної енергії у розмірі 908 006,63 грн.

Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, ухвалою суду від 25.10.2023 судом закрито провадження у справі №916/1816/23 в частині стягнення 117 006,63 грн, з урахуванням чого вимоги позивача, які розглядаються судом, становлять 791 000 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

02.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого комунального підприємства "Водограй", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий обсяг електричної енергії у розмірі 908 006,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 справу визнано малозначною, відкрито провадження у справі № 916/1816/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Також, ухвалою суду від 08.05.2023 відповідачу визначено строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження п`ять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

02.06.2023 до суду від відповідача надійшло повідомлення, в якому останній просив суд залишити заяву позивача без розгляду та надати час для мирного врегулювання питання наявності заборгованості.

26.06.2023 позивачем подано до суду додаткові пояснення стосовно того, що ТОВ "Вімк" звернулося до МКП "Водограй" з пропозицією укласти мирову угоду, однак відповідач не погодився, оскільки запропоновані платежі є надто великими.

20.07.2023 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд поновити строк на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, прийняти заяву із запереченнями та розглядати справу у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 25.07.2023 поновлено Малому комунальному підприємству "Водограй" строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу №916/1816/23 до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі №916/1816/23 призначено на 21.08.2023 о 14:30.

18.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому останній зазначає про часткову оплату заборгованості відповідачем.

15.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.94-97), в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, визнати невиконання відповідачем зобов`язання таким, що зумовлене форс-мажорними обставинами та не залежить від волі відповідача.

20.09.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій останній зазначив, що після подачі позову відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 43 256,51 грн (платежі від 25.05.2023, 01.06.2023, 15.06.2023, 28.06.2023, 04.07.2023, 18.07.2023, 24.07.2023, 25.07.2023, 31.07.2023, 07.08.2023, 14.08.2023, 18.08.2023, 01.09.2023, 08.09.2023, 18.09.2023).

Крім того, позивач зазначив, що ним було отримано від АТ Херсонобленерго нові обсяги фактично розподіленої електричної енергії МКП Водограй у серпні 2022 року (покази приладів обліку були отримані оператором системи розподілу після деокупації, підстава для перерахунку заява споживача), за якими постачальником був здійснений перерахунок за цей період в обсязі 17718 кВт*год на суму 73 750,12 грн.

Відтак, з огляду на вищенаведене, позивач зазначає, що провадження у даній справі у частині стягнення 117 006,63 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а сума залишку заборгованості становить 791 000 грн.

Протокольною ухвалою від 20.09.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання.

03.10.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання (а.с.117-118), у якому останній просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 40 календарних місяців із щомісячною оплатою у розмірі 20 000 грн.

Протокольною ухвалою від 18.10.2023 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 25.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти клопотання про розстрочення виконання рішення суду з урахуванням ст.331 ГПК України не заперечував та просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 117 006,63 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2023 наявність боргу визнав, подане клопотання про розстрочення виконання рішення суду підтримав.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімк".

02.12.2020 між ТОВ "ВІМК" та МКП "Водограй" було укладено договір № 1-421 про постачання електричної енергії споживачу з додатками 1-2.

На виконання умов Договору Позивач протягом листопада 2021 року - серпня 2022 виконав свої зобов`язання в частині поставки електричної енергії до електроустановок споживача в обсязі 260260 кВт, пред`явив Споживачу рахунки на оплату обсягів у розмірі загалом на 967 766,63 грн., але Споживач розрахувався за цей період лише частково у розмірі 59760,00 грн., хоча протягом всього року дії Договору розрахунки проводились Споживачем своєчасно.

Факт існування заборгованості визнається споживачем, про що свідчить узгоджений акт звірки взаємних розрахунків за Договором станом на 23.03.2023 (приєднано до позову). Після підписання акту звірки та отримання споживачем претензії від Позивача, МКП "Водограй" в березні, квітні 2023 року було сплачено 9200 грн в рахунок погашення заборгованості за розрахунковий період листопада 2021 року.

Станом на день звернення до суду з цим позовом за відповідачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 908 006,63 грн за розрахункові періоди листопада 2021 року - серпня 2022 року.

Після відкриття провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість, крім того було проведено перерахунок обсягів споживання за наслідком отримання показів приладів обліку, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 791 000 грн.

У відповідача відсутнє право посилатися на наявність форс-мажору, оскільки він не повідомив про настання такої обставини у визначений договором строк.

Проти розстрочення судового рішення в межах, встановлених ГПК України, позивач не заперечує.

3.2. Доводи Малого комунального підприємства "Водограй".

МКП "Водограй" визнає наявність заборгованості перед позивачем.

Невиконання зобов`язання зі сплати грошових коштів зумовлене форс-мажорними обставинами, які жодним чином не залежать від волі відповідача.

В обґрунтування наявності підстав для розстрочення виконання рішення відповідач вказує наступне:

-тяжкий фінансовий стан підприємства, що пов`язаний в тому числі з постійними обстрілами громади, які призводять до аварій, які необхідно ліквідувати;

-стягнення усієї суми боргу призведе до повного зупинення діяльності підприємства.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

02.12.2020 між ТОВ "ВІМК" (Постачальник) та МКП "Водограй" (Споживач) було укладено договір № 1-421 про постачання електричної енергії споживачу (а.с.15-19), відповідно до п. 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору (а.с.20), а саме: 01.01.2021 (п.3.1. договору).

Згідно з п.5.6. договору оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Комерційною пропозицією визначено, що Споживач здійснює розрахунок за електричну енергію фактичним платежем до 15 числа періоду наступного за розрахунковим, на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 12.3.-12.4. договору строк виконання зобов`язання за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

У комерційній пропозиції сторони погодили, що договір укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як встановлено судом, на виконання своїх зобов`язань, позивачем у період з листопада 2021 року по серпень 2022 року було поставлено відповідачу електричну енергію в обсязі 260 260 кВт на загальну суму 967 766,63 грн.

Обсяги та вартість електричної енергії наведені в актах прийняття-передавання товарної продукції, які згідно наявних в матеріалах справи скріншотів направлялись позивачем відповідачу на електронну пошту (а.с.24-42).

Відповідач з обсягами та вартістю спожитої електричної енергії погодився в повному обсязі.

Згідно наданої позивачем інформації відповідачем частково оплачено спожиту електричну енергію, крім того після отримання показів приладів обліку відповідачу було проведено перерахунок обсягів споживання.

Станом на момент прийняття рішення у даній справі у відповідача за даними позивача рахується заборгованість у сумі 791 000 грн.

Відповідач під час розгляду справи, а також у своїх заявах по суті справи наявність заборгованості у сумі 791 000 грн визнав в повному обсязі.

Доказів оплати відповідачем заявленої до стягнення суми матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо суті позовних вимог.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було визнано в повному обсязі заявлені позивачем вимоги, про що зазначено у заявах по суті справи та в процесі розгляду справи

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позовних вимог не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає, що по-перше, більша частина періоду прострочення виникла за зобов`язаннями до введення воєнного стану в Україні та окупації Білозерської громади, по-друге, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставину неможливості виконання зобов`язання в строк внаслідок введення воєнного стану та окупації території.

5.2. Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду

Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Надання розстрочення виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 ГПК України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо (п.п.1,3,4 ст. 331 ГПК України).

Вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Так, розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Суд зазначає, що, вирішуючи питання щодо можливості розстрочення рішення суду, встановленню підлягають, з одного боку, наявність обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк, зокрема, скрутний матеріальний стан боржника, а з іншого наявність доказів, що підтверджують можливість виконання боржником рішення суду у визначений ним строк.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень статей 76, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання можливості розстрочення виконання судового рішення з підстав наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, на які посилається відповідач, суд враховує загальновідомий факт окупації Білозерської громади, що мало наслідком припинення банківського обслуговування та поштового сполучення до моменту звільнення території, постійні обстріли з богу російських військ території Херсонсокої області.

При цьому суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є забір, очищення та постачання води, що є нагальним та першочерговим для населення.

Також суд враховує позицію відповідача, спрямовану на визнання заборгованості перед позивачем та відсутність доказів, що свідчать про можливе ухилення від виконання рішення суду.

За таких обставин, враховуючи майновий стан заявника, часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в процесі розгляду справи, відсутність заперечень з боку відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду в межах граничного строку, визначеного положеннями ГПК України, та наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості, враховуючи взаємні інтереси та рівновагу сторін, вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у справі №916/1816/23.

На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

Поряд з цим, суд, вирішуючи питання щодо строку розстрочення виконання рішення, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, та з урахуванням ч.5 ст.331 ГПК України, доходить висновку про часткове задоволення заяви МКП "Водограй" про розстрочення виконання рішення суду від у справі №916/1816/23 в частині суми основного боргу наступним чином:

- до 25.11.2023 - 65 916 грн

- до 25.12.2023 - 65 916 грн

- до 25.01.2024 - 65 916 грн

- до 25.02.2024 - 65 916 грн

- до 25.03.2024 - 65 916 грн

- до 25.04.2024 - 65 916 грн

- до 25.05.2024 - 65 916 грн

- до 25.06.2024 - 65 916 грн

- до 25.07.2024 - 65 916 грн

- до 25.08.2024 - 65 916 грн

- до 25.09.2024 - 65 916 грн

- до 25.10.2024 - 65 924 грн

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, суд вказує про наявність підстав для застосування положень ст. 130 ГПК України та повернення позивачу 50% суми судового збору, що підлягає сплаті за вимоги у розмірі 791 000 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8.

Судовий збір в іншій частині у розмірі 4 746 грн, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого комунального підприємства "Водограй" (75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, смт Білозерка, пров. Харченко, буд. 46/86, код ЄДРПОУ 31874082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімк" (54002, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Мала морська, буд. 108/5, оф. 526, код ЄДРПОУ 42719687) основний борг у сумі 791 000 /сімсот дев`яносто одна тисяча/ грн, судовий збір у сумі 4 746 /чотири тисячі сімсот сорок шість/ грн.

3. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімк" (54002, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Мала морська, буд. 108/5, оф. 526, код ЄДРПОУ 42719687) суму судового збору у розмірі 4 746 /чотири тисячі сімсот сорок шість/ грн, сплаченого за платіжною інструкцією №6214 від 01.05.2023 на загальну суму 13 620,11 грн.

4. Клопотання Малого комунального підприємства "Водограй" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

5. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 по справі №916/1816/23 в частині суми основного боргу наступним чином:

- до 25.11.2023 - 65 916 грн

- до 25.12.2023 - 65 916 грн

- до 25.01.2024 - 65 916 грн

- до 25.02.2024 - 65 916 грн

- до 25.03.2024 - 65 916 грн

- до 25.04.2024 - 65 916 грн

- до 25.05.2024 - 65 916 грн

- до 25.06.2024 - 65 916 грн

- до 25.07.2024 - 65 916 грн

- до 25.08.2024 - 65 916 грн

- до 25.09.2024 - 65 916 грн

- до 25.10.2024 - 65 924 грн

6. В задоволенні решти клопотання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 листопада 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська