Рішення

від 06.11.2023 по справі 922/3624/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023м. ХарківСправа № 922/3624/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАРТА Т" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АЛЬТА" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3624/23 позов ТОВ "АСТАРТА Т" задоволено повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.

25.10.2023 ТОВ "АСТАРТА Т" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №29120), в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення про відшкодування судових витрат, які складаються з суми понесених витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 20.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі №922/3624/23 заяву ТОВ "АСТАРТА Т" прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.11.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх. №29792), в якому просить суд зменшити розмір витрат ТОВ "АСТАРТА Т" на професійну правничу допомогу до 4.000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано: договір про надання правової/правничої допомоги від 02.01.2022 №1/22, укладений між адвокатом Головченком О.А. та ТОВ "АСТАРТА Т"; додаткову угоду від 09.03.2023 №4 до вказаного договору, в якій, зокрема, сторони погодили гонорар адвоката в розмірі 20.000,00 грн; акт наданої правничої допомоги від 20.10.2023 на суму 20.000,00 грн.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Головченком О.А. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №922/3624/23.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги. Умовами Додаткової угоди від 09.03.2023 №4 до Договору про надання правової/правничої допомоги від 02.01.2022 №1/22 сторони погодили, що гонорар адвоката в порядку судового провадження: підготовка й подання позовної заяви - 20.000,00 грн. А отже сторони визначили саме фіксований розмір адвокатського гонорару, тобто без прив`язки до обсягу витраченого Об`єднанням часу на надання послуг з правничої допомоги. Жодних змін в частині погодженого Договором розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами внесено не було.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та ціною позову.

Посилання відповідача на відсутність доказів сплати позивачем наданих адвокатом послуг, що може свідчити про їх фіктивність, суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Разом з цим, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що адвокатські витрати повинні відповідати критеріям реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру.

Суд зазначає, що нормами процесуального законодавства (частиною четвертою статті 126 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (на додаткова ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Отже, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (додаткова постанова Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21).

Судом встановлено, що в Акті наданої правової допомоги від 20.10.2023 зазначено, що адвокатом в процесі стягнення боргу з ТОВ "НВП АЛЬТА" в судовому порядку була надана професійна правова/правнича допомога на суму 20.000,00 грн. При цьому, зазначення в акті наданої правової допомоги кількості часу, витраченого адвокатом, не має суттєвого значення, оскільки сторонами визначено саме фіксований розмір адвокатського гонорару.

Слід зазначити, що в даному випадку предметом даної справи було стягнення попередньої оплати за непоставлений на підставі договору поставки товар. Тобто даний спір (майнового характеру) для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що мають приватноправовий характер, не викликає публічного резонансу, з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України, а отже великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. При цьому, розгляд справи відбувався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в ході якого суд не проводив додаткові процесуальні дії.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18).

Таким чином, заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 20.000,00 грн (майже 14% від ціни позову 145.800,00 грн) є завищеною, а тому, враховуючи принципи змагальності, диспозитивності, принцип забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне задовільними клопотання відповідача про зменшення витрат та обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи до 4.000,00 грн, яку суд вважає пропорційною та обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене та те, що у рішенні Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3624/23 не було вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в розмірі 4.000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ "АСТРАТ Т" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АЛЬТА" (61060, м. Харків, пр. Героїв Харкова (пр. Московський) буд. 140/1, офіс 6, код ЄДРПОУ 39169318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАРТА Т" (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 240, корп. А, код ЄДРПОУ 39081033) витрати на правничу допомогу в розмірі 4.000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного додаткового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення підписано 06.11.2023.

СуддяН.С. Добреля