Ухвала

від 27.10.2023 по справі 308/1147/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1147/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

при секретарі Цмур Т.М.

за участі представника відповідача- Фалеса Р.С,

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявоюУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинно медико-санітарної допомоги» Хустської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовною Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинно медико-санітарної допомоги» Хустської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити певні дії.

Представник позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням , яке повернулось на адресу суду . Заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Від представника третьої особи ОСОБА_1 -адвоката Марини В.Г. до суду надійшла письмова заява у якій вказує, що оскільки представник позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області на розгляд справи в судові засідання призначені судом не зявляється, то просив на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Украни, вказаний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області залишити без розгляду .

Представник відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці - Фалес Р.С, в судовому засіданні підтримав клопотання подане представником третьою особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 адвоката Марина В.Г. та просив залишити позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області без розгляду , оскільки , представник позивача до суду в черговий раз не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи та вкотре явку свого представника не забезпечив, причини неявки в судове засідання не повідомив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинно медико-санітарної допомоги» Хустської районної ради Закарпатської області не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та вкотре явку свого представника не забезпечили, причини неявки в судове засідання не повідомили.

Заслухавши думку представника відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці - Фалес Р.С, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ПозивачУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області в судові засідання призначені на 13.07.2023 року о 15 год. 00 хв., 06.09.2023року о 9год30 хв, та 27.09.2023 року о 16 год. 00 хв. не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, шляхом надіслання судових викликів на адресу вказану у позовній заяві, докази наявні в матеріалах справи. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності не надходило до суду.

Окрім того, слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада, в тому числі і на 27.09.2023 року о 16 год. 00 хв. та 27.10.2023 року о 16 год. 00 хв.

Заяв про зміну місця знаходження під час провадження справи від позивача не надходило.

Так, як вбачаєтья згідно ч. 5. Ст.14 ЦПК України , суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Віповідно до п.6 ст.14 ЦПК України , адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку

Пунктом 6 ст.128 ЦПК України визначено , що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. (Абзац перший частини шостої статті 128 в редакції Закону№ 3200-IX від 29.06.2023}

Слід зазначити, що відповідно до п. 8.ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2)день отриманнясудом повідомленняпро доставленнясудової повісткидо електронногокабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. {Частина восьма статті 128 ЦПК Украни в редакції Закону№ 3200-IX від 29.06.2023}

Як встановлено в судовому засіданні, позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області , як ряд інших органів державноївлади,інші державніоргани,органи місцевогосамоврядування, мають зареєстрований свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримують судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи , які надсилались судом усім учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів у даній справі.

Згідно із ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост.4ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 4ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПКУкраїни учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заяв від позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Через неодноразову неявку позивача у судове засідання порушуються передбаченіЦПК України, строки розгляду цивільної справи, оскільки , розгляд справи неодноравзово було відкладено судом.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокусуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведене вище свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на викладене вище, виходячи з вимог п.3 ч.1ст.257ЦПКУкраїни, яка визначає наслідки повторної неявки позивача (представника), від позивача не надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності, зважаючи на нормиКонвенції прозахист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду,суд приходить до висновку, що є всі підстави для залишення позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинно медико-санітарної допомоги» Хустської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити певні дії-без розглядуу зв`язку із повторною неявкою позивача на розгляд справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача , як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, а також від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч.2ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст.44,131,257ч.1 п.3, 353ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області до відповідача Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака", Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинно медико-санітарної допомоги» Хустської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2023 року о 16год 40 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М.Крегул