Постанова

від 03.11.2023 по справі 693/1278/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 693/1278/21

провадження № 61-3623св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Жашківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів

№ 2 Жашківської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ освіти Жашківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цимбал Марина Анзоріївна, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області, у складі судді Шимчика Р. В., від 21 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М., від 09 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Жашківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 2 Жашківської міської ради Черкаської області (далі - школа № 2),

ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона працює прибиральницею в школі № 2 із 25 вересня 2012 року.

3. Останні два роки, а найбільше у жовтні 2021 року директор школи № 2 ОСОБА_2 в приміщенні закладу, на нарадах колективу принижує її неправдивою інформацією про те, що вона поганий працівник, незадовільно виконує свої трудові обов`язки, називаючи при цьому принизливими та образливими словами.

4. Ця інформація не відповідає дійсності, а все сказане використовувалося для того, щоб зганьбити її честь, гідність і ділову репутацію.

5. За дев`ять років роботи в закладі вона не отримувала стягнень за невиконання своїх трудових обов`язків, навпаки були тільки подяки. При цьому через безпідставні знущання директора у неї погіршився стан здоров`я.

6. Директор продовжує психологічний тиск та погрози щодо звільнення.

7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати поширену інформації про неї директором Жашківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Жашківської міської ради Черкаської області недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, яка принижує її честь, гідність і ділову репутацію;

- стягнути із Жашківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Жашківської міської ради Черкаської області на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

8. Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області

від 21 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, дійшовши висновку, що позивач належними, допустимими і достовірними доказами не довела факту поширення недостовірної інформації про неї.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цимбал М. А. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. 09 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Цимбал М. А. подала касаційну скаргу на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

13. У квітні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Підставою касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Цимбал М. А. зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме не дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. Наголошує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки показанням свідків про те, що директор школи ображала та принижувала позивача, а також аудіо-записам спілкування директора школи із позивачем та технічним персоналом школи. Звертає увагу, що позивач зверталась до лікаря з приводу погіршення стану здоров`я, а також до правоохоронних органів з метою притягнення директора школи до відповідальності за статтею 173 КУпАП України.

16. Вважає, що зазначені докази в сукупності підтверджують факти систематичного приниження позивача та мобінгу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

17. У квітні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи

18. ОСОБА_1 працює прибиральницею, а ОСОБА_2 директором в Жашківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 2 Жашківської міської ради Черкаської області.

19. ОСОБА_1 зверталася до відділу поліції № 1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області з метою притягнення директора школи ОСОБА_2 до відповідальності за статтею 173 КУпАП України, посилаючись на те, що остання в приміщенні навчального закладу в присутності працівників та дітей ображає та принижує її. За результатами розгляду вказаного звернення ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до відділу освіти Жашківської міської ради.

20. 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до голови Жашківської міської ради щодо вжиття заходів задля припинення конфлікту між нею та директором школи № 2.

21. У листі начальнику відділу освіти Рябоконь Л. Г. технічний персонал школи № 2 повідомляє, що 21 жовтня 2021 року під час зібрання технічного персоналу та адміністрації навчального закладу було розглянуто лист-звернення ОСОБА_1 стосовно поведінки директора закладу ОСОБА_2 . Працівники висловили свою думку із вказаного питання. ОСОБА_1 реагувала збуджено і покинула зібрання, не вислухавши всіх до кінця. Присутні з написаним в листі-зверненні не погоджуються, про що засвідчили своїми підписами.

22. 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до голови Жашківської міської територіальної громади із заявою щодо дій ОСОБА_2 . На вказану заяву надано відповідь, що конфлікт між ОСОБА_1 та директором школи №2 ОСОБА_2. був розглянутий на засіданні комісії з питань освіти, культури, охорони здоров`я, спорту та соціального захисту населення Жашківської міської ради.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

24. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

25. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

26. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

29. Спосіб захисту права повинен гарантувати особі відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

30. Позивач має довести, що протиправними діями відповідача порушено його право.

31. Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

32. Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

33. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

34. Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

35. Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

36. Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

37. Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

38. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

39. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

40. В силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

41. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

42. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

43. Частиною першою статті 2371 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

44. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої

статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

46. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

47. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

48. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

49. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

50. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

51. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій, надавши, в межах своїх повноважень, оцінку доказам та встановивши, що ОСОБА_1 не довела факту поширення недостовірної інформації щодо неї, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

52. Доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів Верховним Судом та встановлення нових обставин, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.

53. Незгода заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

55. Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, який був предметом розгляду як серед працівників закладу освіти, так і відповідної комісії Жашківської міської ради. При цьому обом сторонам конфлікту було рекомендовано дотримуватися посадових інструкцій, правил внутрішнього розпорядку та морально-етичних норм поведінки.

56. Саме по собі звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою про вчинення директором школи правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП України, не свідчить про наявність підстав для задоволення позову. Відомості про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за статтею 173 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

57. Причинний зв`язок між станом здоров`я ОСОБА_1 та діями відповідачів не доведено.

58. При цьому прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 не містить конкретизації інформації, яку позивач просить визнати недостовірною.

59. Правових підстав для покладення на школу № 2 відповідальності у вигляді сплати ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди не встановлено.

60. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

61. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

62. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до

частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій, у нескасованій апеляційним судом частині, та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цимбал Марина Анзоріївна, залишити без задоволення.

2. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 лютого

2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников