Ухвала

від 06.11.2023 по справі 632/1142/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 632/1142/22

провадження № 61-15473ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року в справі за позовом Харківської обласної прокуратури в особі заступника керівника відокремленого структурного підрозділу Лозівської окружної прокуратури Олександра Бережного до Біляївської сільської ради Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Суданської сільської ради Первомайського району Харківської області та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки подана представником заявника до суду касаційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі представник заявника просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що

ОСОБА_1 , у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України вибула за межі України, про наявність оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 дізналась 12 червня 2023 року, 19 червня 2023 року вперше подала касаційну скаргу через свого представника, ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року вказану скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

Оцінюючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьої статті 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

За даними ЄДРСР оскаржувана постанова Харківського апеляційного суду прийнята 23 березня 2023 року, дата складання повного тексту 28 березня 2023 року, зареєстрована у ЄДРСР - 29 березня 2023 року, оприлюднена -

30 березня 2023 року. Касаційна скарга подана вперше 19 червня 2023 року, ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року вказану скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику. Вдруге подана 30 жовтня 2023 року.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, заявником не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Представником заявника не обґрунтовано підстави та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу вчасно у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Загальний строк, що сплинув після прийняття постанови суду апеляційної інстанції (23 березня 2023 року) до дня подання цієї касаційної скарги

(19 червня 2023 року вперше та 30 жовтня 2023 року вдруге) становить майже три місяці, тож пропуску строку є тривалим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ.

Касаційний цивільний суд працював у штатному режимі.

Відповідно до положень статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім того, подання процесуальних документів до суду після введення воєнного стану було і залишається можливим за допомогою електронної пошти.

Тож, перебування ОСОБА_1 за межами України у зв`язку введенням воєнного стану в Україні не позбавляло останню звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою за допомогою засобів електронного зв`язку чи за допомогою ЄСІТС.

Саме тому, Верховний Суд вважає, що перебування ОСОБА_1 за межами України не виправдовує пропуск строку на касаційне оскарження такої тривалості.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, обґрунтування наявності об`єктивних та непереборних обставин для подання касаційної скарги, а також поданням доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481, 00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

За позовною вимогою немайнового характеру заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Оскільки із поданої касаційної скарги не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (про зобов`язання повернути земельну ділянку), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, проте з огляду на категорію справи судовий збір за подачу касаційної скарги повинен бути не менше ставки визначеної Законом України «Про судовий збір», яка становить 1 984,80 грн, а тому заявник, при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість нерухомого майна, його грошова оцінка, експертний висновок тощо), надавши оригінал квитанції про оплату.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Харківського апеляційного суду

від 23 березня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 грудня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун