Постанова

від 30.10.2023 по справі 1-1/2004

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 1-1/2004

провадження № 51-6027км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 на ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року та Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року.

Зміст оскаржуваних судових рішень

Заводський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 06 грудня 2022 року повернув заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами з урахуванням ч. 3 ст. 464, п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу засудженого було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Вимоги й узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення місцевого і апеляційного судів та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, касатор висловлює незгоду з мотивами, викладеними в ухвалі районного суду, щодо відсутності підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами за його заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року стосовно нього.

Зокрема, на переконання засудженого, повернення заяви у зв`язку з неусуненням недоліків є безпідставним, оскільки він докладно описав обставини, котрі, як він уважає, є нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК.

У свою чергу касатор посилається на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на порушення, допущені місцевим судом, та дійшов неправильного висновку про законність постановленого рішення.

Узагальнюючи доводи, засуджений указує, що ухвали судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам ст. 370 КПК через їх необґрунтованість і невмотивованість.

Крім того, у доповненнях до касаційної скарги засуджений просить вирок Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року скасувати, а кримінальну справу направити для організації здійснення додаткового розслідування.

Позиції інших учасників судового провадження

До початку касаційного розгляду прокурор, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, подав письмові заперечення, де наводить аргументи незгоди із касаційною скаргою.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 підтримали і просили задовольнити касаційну скаргу; прокурор ОСОБА_5 не підтримала її, вважаючи безпідставною, і просила залишити скаргу без задоволення.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 370 КПК визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Статтею 462 указаного Кодексу встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Зокрема, пунктами 4, 5 ч. 2 цієї статті визначено, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.

Як убачається з ухвали від 09 листопада 2022 року, Заводський районний суд м. Запоріжжя залишив без руху заяву ОСОБА_7 у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 462 КПК, у тому числі пунктам 4, 5 зазначеної статті (т. 1, а. п. 126-130).

Формулюючи свої висновки, районний суд указав, що всі обставини, на які посилається заявник, суд перевірив під час розгляду справи по суті та в ході перегляду вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року Верховним Судом України в касаційному порядку, а також у процесі розгляду його попередніх заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Гуляйпільським районним судом Запорізької області, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, Запорізьким апеляційним судом, Верховним Судом. Викладені в заяві ОСОБА_7 доводи по суті вказують на оспорювання ним фактичних обставин, які були встановлені судом раніше.

Однак, оскільки ОСОБА_7 не усунув недоліків, зазначених у вищевказаному рішенні, суд ухвалою від 06 грудня 2022 року повернув заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами особі, яка її подала, і роз`яснив, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення з нею до суду в порядку, передбаченому КПК України.

Не погодившись із ухвалами місцевого суду, засуджений звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій наводив аргументи, по суті аналогічні викладеним у касаційній скарзі.

Так, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 не наводить жодного обґрунтування того, чому обставини, на які він посилається у своїй заяві є нововиявленими, та яким чином вони самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення та підтверджують завідому недостовірність доказів, на яких ґрунтується це рішення. Крім того, ОСОБА_7 не аргументує того, що вказані ним обставини не могли бути відомі йому і суду на момент розгляду справи.

Зокрема, викладені в заяві ОСОБА_7 доводи вказують на те, що він не погоджується з оцінкою, яку дав суд фактичним обставинам, установленим раніше і оскаржує їх. За змістом ч. 2 ст.459 КПК зазначені обставини не належать до нововиявлених.

У свою чергу в заяві, яку засуджений подав на усунення недоліків, усупереч вимогам ст. 462 КПК також не наведено обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, вичерпний перелік яких зазначено в ч. 2 ст. 459 КПК; підстав, з яких він подав заяву до суду.

Враховуючи це, апеляційний суд дійшов правильного висновку про законність ухвали суду першої інстанції, якою повернуто заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, через її невідповідність вимогам ст. 462 КПК.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд раніше вже переглядав судові рішення за попередньою заявою засудженого ОСОБА_7 та його захисника про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 14 липня 2005 року в частині визнання ОСОБА_7 винуватим за пунктами «а», «и», «і» ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року і залишив її без задоволення. Зокрема, засуджений та його захисник так само висловлювали сумнівів стосовно того, що труп, який було виявлено в ході огляду (протокол огляду від 21 жовтня 2000 року), належить потерпілому ОСОБА_8 . На їхню думку, висновки суду у цій частині ґрунтуються на припущеннях, недостовірних і підроблених доказах та завідомо неправдивих показаннях свідка. Однак ці обставини не були визнані нововиявленими (див. постанова від 21 січня 2020 року у справі № 315/793/16-к).

З огляду на викладене рішення щодо повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами через її невідповідність вимогам ст. 462 КПК є обґрунтованим, оскільки засуджений усупереч приписам пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті не мотивував небезпідставності обставин, які він уважає нововиявленими.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року та Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його касаційну скаргу з доповненнями - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3