Постанова

від 06.11.2023 по справі 484/5221/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.11.23

22-ц/812/1154/23

Провадження № 22-ц/812/1154/23

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 листопада 2023 року м. Миколаїв

справа № 484/5221/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 14 серпня 2023 року суддею Паньковим Д.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено 23 серпня 2023 року), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»

про захист земельних прав,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У грудні 2021 року ОСОБА_3 , діючи через свого представника, адвоката Сотську С.О. звернувся з позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення.

Позивач зазначав, що після смерті матері він отримав у власність земельні ділянкиз кадастровиминомерами 4825481800:01:000:1194,площею 1,3883га;4825481800:01:000:1197,площею 2,5734га;4825481800:01:000:1200,площею 1,3458га;4825481800:000:01:1201,площею 2,6117га,розташовані вмежах Первомайськоїміської радиПервомайського районуМиколаївської області,з цільовимпризначенням -ведення товарногосільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки перебувають у користуванні ТОВ "Агрофірма Корнацьких" за договорами, що були укладені його матір`ю: - 01 січня 2007 року, договір зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 626, - 28 грудня 2009 року - зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 53.

Після оформлення прав власності він повідомив орендаря про зміну власника та запропонував укласти договір оренди з ним, проте отримав відмову з посиланням на те, що земельні ділянки буди продані його матір`ю товариству.

Посилаючись на те, що відповідач був обізнаний про зміну власника земельних ділянок, проте протягом 2016 2020 років не сплачував належну йому орендну плату, ОСОБА_4 просив стягнути з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» 20920, 33 грн. орендної плати за період 2018 2020 років, розірвати договори оренди та повернути йому земельні ділянки.

Відповідач позов не визнав, пославшись на недоведеність факту перебування зазначених земельних ділянок в користуванні товариства; припинення договорів оренди внаслідок зміни предмету оренди та статусу орендарів; неповідомлення позивачем про зміну власника земельних ділянок; відсутністю у товариства у зв`язку з цим можливості виплачувати орендну плату.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

До участі у справі залучені його правонаступники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які участі у розгляді справи не приймали, просили розглянути справу за їх відсутності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Розірвано договори оренди земельної частки (паю) від 01 січня 2007 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 626 та від 28 грудня 2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 53.

ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1194, площею 1,3883 га; 4825481800:01:000:1197, площею 2,5734 га; 4825481800:01:000:1200, площею 1,3458 га; 4825481800:000:01:1201, площею 2,6117 га, розташовані в межах Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області в належному агротехнічному стані відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в сумі 20 920 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 22 коп. та 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. судових витрат.

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обізнаність ТОВ «Агрофірма Корнацьких» щодо зміни власника земельних ділянок підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, з якого вбачається, що протягом 2018-2020 років ТОВ «Агрофірма Корнацьких» нараховувало ОСОБА_4 орендну плату, проте не виплачувало її.

При цьому суд вважав, що той факт, що ОСОБА_4 тільки у жовтні 2021 року повідомив ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про зміну власника земельних ділянок, правового значення не має.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що земельні ділянки, щодо яких заявлено позов, успадковані саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма Корнацьких», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована недотриманням позивачем ОСОБА_4 приписів частини 3 статті 148-1 Земельного Кодексу України, згідно якої особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: 1) кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; 2) прізвища, ім`я, по батькові нового власника; 3) місця проживання нового власника, його поштової адреси; 4) платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Крім цього, за приписами статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора права у зобов`язанні.

За вказаних обставин апелянт вважає, що у нього не виникло обов`язку сплачувати ОСОБА_4 орендну плату.

Щодо розміру орендної плати, апелянт посилався на підпункт 2.2 пункту 2 договору оренди, згідно якого розмір орендної плати складає 1211 грн. 77 коп.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів - адвокат Сотська С.О. просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на ті ж обставини, якими обґрунтовувала позовні вимоги та на те, що 29 жовтня 2021 року ОСОБА_4 повідомив ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про набуття права власності на орендовані земельні ділянки, проте орендар не вжив заходів для сплати йому орендної плати за попередні роки користування земельними ділянками.

2.Мотивувальна частина

У судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що 01 січня 2007 року та 28 грудня 2009 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» договори оренди земельних часток (паїв) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, що належали їй на підставі сертифікатів серії МК №0035572 та серії МК №0035619. Строк дії договорів - 50 років (пункт 2.3 договору). Згідно пункту 2.2 договору за користування вказаною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі розмірі 2 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної частки (паю), що у грошовому вигляді на час укладення договору складає 813, 59 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

26 серпня 2016 року син ОСОБА_5 ОСОБА_4 отримав свідоцтва про прийняття спадщини щодо спірних земельних ділянок.

У грудні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом. Заявляючи вимогу про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та стягнення орендної плати, заявник посилався на те, що повідомив орендаря про зміну орендодавця, проте відповідач протягом 2016 2020 років орендну плату йому не виплачував.

Позиція апеляційного суду

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),

а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до статті 1Закону України"Прооренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13Закону України"Прооренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24Закону України"Прооренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32Закону України"Прооренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті "д" частини першої статті 141ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Ураховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положеньстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогамистатті 537 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня

2023 року у справі № 144/692/21.

При цьому згідно з частиною першою статті 148-1ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до приписів частини третьої статті 148-1 Земельного Кодексу України, згідно якої особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: 1) кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; 2) прізвища, ім`я, по батькові нового власника; 3) місця проживання нового власника, його поштової адреси; 4) платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Крім цього, за приписами статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора права у зобов`язанні.

З матеріалів справи, яка переглядається, вбачається, що позивач ОСОБА_4 , як син спадкодавиці, отримав свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки 26 серпня 2016 року.

Проте, до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» з повідомленням про це ОСОБА_4 звернувся тільки 29 жовтня 2021 року. Направлене товариству повідомлення підписане представником ОСОБА_4 адвокатом Сотською С.О. У повідомленні зазначено «прошу розрахунки по орендній платі направляти на мою адресу поштовим переказом». При цьому поштової адреси ОСОБА_4 та платіжних реквізитів не зазначено.

Дослідивши зазначені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що, оскільки направляючи ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повідомлення про зміну орендодавця, ОСОБА_4 не дотримався вимог частини 3 статті 148-1 Земельного Кодексу України, то у в орендаря не виникло підстав для виплати йому орендної плати.

Докази нарахування товариством ОСОБА_4 орендної плати у 2014 2020 роках надані самим позивачем. За таких обставин відсутні підстави вважати, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» ухилялося від виконання свого обов`язку по сплаті орендної плати та систематично не виконувало істотної умови договору оренди.

Ураховуючи викладене та на підставі наявних доказів колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ТОВ «Агрофірма Корнацьких» умов договору оренди та систематичної несплати орендної плати.

Позовна вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, тому у задоволенні цієї вимоги теж слід відмовити.

Вимоги позивача про стягнення орендної плати також не підлягають задоволенню з наведених вище обставин.

Крім цього апеляційний суд вважає, що на даний час відсутні підстави стверджувати, що між сторонами щодо цих обставин існує спір. Навіть враховуючи те, що відповідач нараховував ОСОБА_4 орендну плату в розмірі меншому, ніж обраховував позивач, колегія суддів вважає, що за умови надання позивачем відповідачу усіх необхідних реквізитів для перерахування орендної плати, сторони можуть у добровільному порядку вирішити питання щодо розміру орендної плати або це може бути підставою для звернення до суду з іншими позовними вимогами.

З огляду на викладене вище рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агрофірма Корнацьких» підлягає стягненню сплачений товариством за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 4086 грн., тобто по 2043 з кожного.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 серпня 2023 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про стягнення орендної плати, розірвання договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» по 2043 (дві тисячі сорок три) грн. судових витрат з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повну постанову складено 06 листопада 2023 року