Рішення

від 06.11.2023 по справі 756/9297/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.11.2023 Справа № 756/9297/22

Номер справи 756/9297/22

Номер провадження 2/756/1289/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретарів Волошиної А.О., Євтушик В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум», третя особа: Управління освіти Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в жовтні 2022 року через адвоката Кучеренко О.О. звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує що 13.09.2022 року на підставі наказу № 151 звільнена з посади секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (зміни штатного розпису) відповідно до п.1 ст.40 КЗПП України. Проте, з даним наказом не погоджується, оскільки з 02.10.2002 року займала посаду секретаря-друкарки НВК № 240 «Соціум» і жодних нарікань на якість виконаних обов`язків зі сторони адміністрації НВК № 240 не було, будь-які дисциплінарні стягнення не застосовувалися.

З початку військової агресії російської федерації проти України її, як і інших працівників НВК № 240 «Соціум» було відправлено у простій.

В середині квітня 2022 року їй зателефонувала директорка НВК № 240 «Соціум» ОСОБА_2 і запропонувала з`явитися на робочому місці та приступити до своїх посадових обов`язків. Відповіла відмовою, оскільки як внутрішньо переміщена особа, знаходилася за межами міста Києва і не мала можливості повернутися, на що директор ОСОБА_2 висловила погрози звільненням із займаної посади та кинула слухавку.

07 липня 2022 року на вайбер ОСОБА_1 надійшло повідомлення надруковане на фірмовому бланку НВК № 240 «Соціум» вих.№ 02/437 від 07.07.2022 року за підписом в.о. директора Ржановської С.О. та члена ПК ОСОБА_3 де було зазначено, що у зв`язку із виробничою необхідністю ОСОБА_1 буде виведено з простою 11.07.2022 року та запропоновано з`явитися на робочому місці та приступити до виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, зазначено, що у разі її неявки на робочому місці з 11.07.2022 року, до неї буде застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

Оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та, як внутрішньо переміщена особа, знаходилася за межами міста Києва, а можливість повернутися до 11.07.2022 року не мала, вона 08.07.2022 року на електронну адресу та на поштову адресу НВК № 240 «Соціум» направила заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на період з 11.07.2022 року по 24.07.2022 року. До заяви було долучено копію пенсійного посвідчення та копію довідки ВПО .

10 липня 2022 року, а саме у неділю, на вайбер ОСОБА_1 за підписом в.о. директора НВК № 240 «Соціум» Ржановської С.О. надійшов лист № 05/438 від 10.07.2022 року, в якому зазначено, що її заява, щодо надання відпустки без збереження заробітної плати на період з 11.07.2022 року по 24.07.2022 року залишена без задоволення та запропоновано з`явитися на робочому місці 11.07.2022 року.

11.07.2022 року на адресу НВК № 240 «Соціум» направлено вимогу про припинення порушення трудових прав ОСОБА_1 з посиланням на те, що вказана установа не віднесена до об`єктів критичної інфраструктури та надання вищевказаної відпустки.

Цього ж дня, а саме 11.07.2022 року на електронну та поштову адресу Управління освіти Оболонської РДА була направлена скарга на дії адміністрації НВК № 240 «Соціум», після подання скарги на вайбер ОСОБА_1 надійшов наказ від 11.07.2022 року № 29-В за підписом в.о. директора С.Ржановської, про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати в період з 11.07.2022 року по 24.07.2022 року.

13.07.2022 року на вайбер ОСОБА_1 надійшов наказ НВК № 240 «Соціум» № 56-к від 13.07.2022 року за підписом в.о.директора С.Ржановської про внесення змін до штатного розпису. Відповідно до зазначеного наказу посада секретаря-друкарки виводиться зі штатного розпису з НВК № 240 «Соціум» 14.09.2022 року. Вводиться до штатного розпису посада лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій.

В цей же день 13.07.2022 року, на вайбер ОСОБА_1 надійшло повідомлення № 05/440 від 13.07.2022 року за підписом ОСОБА_4 , про внесення змін в організацію виробництва і праці (про внесення змін до штатного розпису), яким попереджено ОСОБА_1 про її звільнення з посади секретаря-друкарки на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Одночасно запропоновано посаду лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій НВК № 240 «Соціум» .

З 25.07.2022 року по 17.08.2022 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.

18.08.2022 року вийшла на роботу, де директор НВК № 240 «Соціум» ОСОБА_2 було скликано нараду та першим питанням наради було питання про реорганізацію штату співробітників НВК № 240 «Соціум», а саме скорочення посади секретаря-друкарки та введення в штат співробітників посади лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій. На нараду була запрошена і позивач, яка попросила посадову інструкцію лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій, яка їй була надіслана на вайбер лише 27.08.2022 року, а затверджена була лише 26.08.2022 року.

З тексту посадової інструкції стало очевидним, що від лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій була взята лише назва. Так, кандидат на зазначену посаду повинен мати не професійну-технічну або середню освіту, як секретар-друкарка, а обов`язкову вищу. Перелік посадових обов`язків лаборанта по суті включає в себе об`єднання обов`язків секретаря-друкарки та системного адміністратора. Тобто, функції, які покладалися на двох різних за рівнем освіти кваліфікації та відповідальності працівників зараз має виконувати один працівник. Крім того, рівень відповідальності є не співмірним з рівнем заробітної плати, який у «лаборанта», як і у секретаря-друкарки, дорівнює мінімальній заробітній платі.

ОСОБА_1 відмовилася від зазначеної посади, інші посади їй не пропонувалися.

13.09.2022 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про її звільнення у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці, п.1 ст.40 КЗпП України та їй видано трудову книжку.

Зазначає, що в даному випадку кількість співробітників НВК № 240 «Соціум» не змінилася, економія фонду заробітної плати так само не відбулася через те, заробітну плату секретаря-друкарки просто передали лаборанту з ІКТ, так само не відбулося і вдосконалення виробництва або його перепрофілювання. Ніякі новітні технології в роботу школи впроваджені не були. Школа надавала освітні послуги як до 14.09.2022 року так і продовжує їх надавати після 14.09.2022 року. Єдине, що відбулося це впровадження на експериментальній основі платформи для дистанційного навчання.

Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» ОСОБА_2 № 151-к від 13.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології № 240 «Соціум»; поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології № 240 «Соціум» та стягнути з Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології № 240 «Соціум» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 18.10.2022 року по справі відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позов в якому посилаються на те, що позивач з 01.04.2022 року перебувала на простої, відповідно до наказу від 31.03.2022 року. У зв`язку з покращенням ситуації в м.Києві постала необхідність у виконанні функціональних обов`язків секретаря-друкарки, а тому листом від 07.07.2022 року позивачу було повідомлено про вихід із простою 11.07.2022 року та листом від 10.07.2022 року позивача було повідомлено про відмову у наданні відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

11.07.2022 року позивачу була надана відпустка без збереження заробітної плати на 14 календарних днів з 11.07.2022 року (наказ № 29-в від 11.07.2022 року).

Позивач мала приступити до роботи 25.07.2022 року, але не з`явилася на робочому місці. Натомість обрала шлях скарг, а не шлях конструктивного порозуміння.

По закінченню щорічної відпустки позивач 18.07.2022 року вийшла на роботу, а в другій половині цього ж дня написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 19.08.2022 року. Адміністрація задовольнила прохання позивача, надавши відпустку без збереження заробітної плати: 19.08.2022 року на 1 календарний день, з 22.02.2022 року на 5 календарних днів, з 29.08.2022 року на 5 календарних днів, з 05.09.2022 року на 5 календарних днів.

Загальна кількість днів відпустки без збереження заробітної плати становила 16 робочих днів. Загалом з 24 лютого 2022 року по 13.09.2022 року позивач з`являлася на роботі двічі: 18.08.2022 року та 12.09.2022 року при цьому отримуючи заробітну плату за простій.

У контексті підготовки закладу освіти до нового 2022-2023 навчального року, переходом на електронну платформу здійснення комунікацій між учасниками освітнього процесу, з розвитком новітніх технологій, вдосконалення освітніх процесів в умовах освітньої реформи, удосконалення організації структури управління у закладах загальної середньої освіти виникла необхідність у кваліфікованих кадрах, які володіють інформаційними компетентностями, сучасними цифровими технологіями, вільно володіють державною мовою та мають розширені комунікативні здібності.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1716-р «Питання типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» та з метою упорядкування штатів та штатних нормативів закладів загальної середньої освіти було доручено Міністерству освіти і науки України розробити типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів.

На виконання даного розпорядження Міністерством освіти і науки України було видано наказ «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти» № 1205 від 06.12.2010 р. відповідно до якого керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватися лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо, персоналу).

Відповідно до встановлених норм і було прийнято рішення , щодо внесення відповідних змін в організації виробництва та праці (зміна штатного розпису), де було виведено із штатного розпису посаду секретаря-друкарки та введено нову посаду , а саме посаду лаборанта з інформаційно-телекомунікаційних технологій (наказ № 56-К від 13.07.2022 ). Дана зміна відбулась в рамках однієї категорії, що відповідає вимогам п.2 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти», № 1205 від 06.12.2010 р.

У рамках внесення змін у організації виробництва та праці (зміна штатного розпису), вважають, що роботодавець дотримався порядку звільнення працівника, а саме, ОСОБА_1 було за два місяці повідомлено про прийняття рішення, як то передбачено ст.49-2 КЗпП України та повідомлення було надіслано на адресу ОСОБА_1 13.07.2022 року.

Також позивачу було запропоновано нову посаду, а саме нововведену до штатного розпису закладу освіти: посаду лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій від якої позивач відмовилася.

Зазначали, що в даному випадку не мало місце скорочення чисельності або штату працівників. В даному випадку, відбулися зміни в організації виробництва та праці, зміна штатного розпису. Відповідно до штатного розпису відповідача від 13.07.2022 р., затвердженого наказом № 56-к, у штатному розписі закладу освіти відсутня посада секретаря-друкарки. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій посилається на те, що на повторний адвокатський запит Управлінням освіти Оболонської РДА було надано штатний розпис НВК № 240 «Соціум» на 01 вересня 2022 року та штатний розпис НВК № 240 «Соціум» на 14 вересня 2022 року.

Ретельний аналіз наданих документів надав змогу з`ясувати, що на момент звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки в НВК № 240 "Соціум» з`явилися дві нові посади спеціаліста по галузі освіти, а саме: інспектор з харчування та діловод.

Звертали увагу, що посада діловод, як і посада секретаря-друкарки, відноситься до спеціальностей в галузі освіти. ОСОБА_1 цілком відповідає вимогам які ставляться до кандидата на посаду діловод.

Проте, адміністрація НВК № 240 «Соціум» наявність даної посади приховала та в порушення діючого законодавства , позивачу зазначену посаду не запропонувала.

Крім того, згідно відповіді Управління освіти Оболонської РДА № 10418-2249 від 21.10.2022 року станом на 01.09.2022 року в НВК № 240 «Соціум» була вакантною посада вчителя інформатики.

Зазначали, що ОСОБА_1 має вищу інженерну освіту, вищу економічну освіту, має кваліфікацію оператора комп`ютерного набору. Зазначена освіта та кваліфікація була достатньою для того, щоб ОСОБА_1 впродовж 2006-2016 років, в якості до навантаження, працювала вчителем інформатики в НВК № 240 «Соціум». Припинення педагогічної діяльності позивача співпало з призначенням ОСОБА_2 на посаду директора НВК № 240 «Соціум», де вона в категоричній формі зазначила, що ОСОБА_1 має виконувати виключно функції секретаря та постійно перебувати на своєму робочому місці, тобто в приймальні.

Також посилалися на те, що вакантна посада вчителя інформатики ОСОБА_1 запропонована не була.

Окрім того, посилалися на те, що вихідна допомога передбачена ст.44 КЗпП України позивачу не була виплачена в день звільнення.

Звертали увагу суду, що а ні Статутом, а ні Колективним договором не передбачено делегування директором НВК № 240 «Соціум» повноважень щодо скорочення чисельності та штату працівників або змін в штатному розписі іншим співробітникам НВК № 240 «Соціум». Не зважаючи на це, наказ № 56-к від 13.07.2022 року «Про внесення змін до штатного розпису», повідомлення про внесення змін в організацію виробництва і праці № 05/440 від 13.07.2022 року підписані не директором, яка у цей час перебувала у відпустці, а в.о. директора Ржановською С., тобто особою не уповноваженою на вчинення подібних дій. Просили суд позов задовольнити.

08.05.2023 року по справі проведено підготовче засідання та розгляд справи призначено до розгляду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримувала, з обставин викладених у позові та просила задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судових засіданнях проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що звільнення відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 02.10.2002 року займала посаду секретаря-друкарки НВК № 240 «Соціум», що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.12-13 т.1)

З початку військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_1 , як і інших працівників НВК № 240 «Соціум» було відправлено у простій, що не заперечувалося сторонами.

07.07.2022 року ОСОБА_1 запропоновано з`явитися на робочому місці та приступити до виконання своїх посадових обов`язків. Також у повідомленні було зазначено, що у разі не з`явлення на робочому місці з 11.07.2022 року, буде застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. (а.с.14 т.1)

11.07.2022 року позивачу була надана відпустка без збереження заробітної плати на 14 календарних днів з 11.07.2022 року (наказ № 29-в від 11.07.2022 року).

По закінченню відпустки позивач 18.07.2022 року вийшла на роботу та написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 19.08.2022 року. Адміністрація задовольнила прохання позивача, надавши відпустку без збереження заробітної плати: 19.08.2022 року на 1 календарний день, з 22.02.2022 року на 5 календарних днів, з 29.08.2022 року на 5 календарних днів, з 05.09.2022 року на 5 календарних днів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є донькою позивача і була присутня коли директор наполягала на поверненні матері на роботу, проте вони перебували як ВПО в Івано-Франківській області і не мали можливості швидко повернутися в м.Київ.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснювала, що в неї дружні стосунки з позивачкою, яка в свій час в навчальному закладі працювала і секретарем-друкаркою і викладала у навчальному закладі інформатику, а потім коли директором стала ОСОБА_1 їй не дали можливості це робити.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 суду пояснювали про доцільність було виходу позивачки з відпустки через службову необхідність.

Як доводить суду відповідач відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1716-р «Питання типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» та з метою упорядкування штатів та штатних нормативів закладів загальної середньої освіти було доручено Міністерству освіти і науки України розробити типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів.

На виконання даного розпорядження Міністерством освіти і науки України було видано наказ «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти» № 1205 від 06.12.2010 р. відповідно до якого керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватися лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо, персоналу).

В свою чергу як посилається відповідач відповідно до встановлених норм було прийнято рішення, щодо внесення відповідних змін в організації виробництва та праці (зміна штатного розпису), де було виведено із штатного розпису посаду секретаря-друкарки та введено нову посаду, а саме посаду лаборанта з інформаційно-телекомунікаційних технологій (наказ № 56-К від 13.07.2022 ). (а.с.24 т.1)

ОСОБА_1 було за два місяці відповідачем повідомлено про прийняття рішення, як то передбачено ст.49-2 КЗпП України та повідомлення було надіслано на адресу ОСОБА_1 13.07.2022 року. (а.с.25)

Позивачу було запропоновано нову посаду, а саме нововведену до штатного розпису закладу освіти: посаду лаборанта з інформаційно-комунікаційних технологій від якої позивач відмовилася.

13.09.2022 року на підставі наказу № 151-к ОСОБА_1 звільнена з посади секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (зміни штатного розпису) відповідно до п.1 ст.40 КЗПП України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при внесенні змін в організації виробництва та праці є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників (внесення змін до штатного розпису), доцільність виведення роботодавцем певних посад та давати оцінку необхідності проведення змін в організації виробництва та праці, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника (постанова Верховного Суду від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17). Відтак, межі свободи вибору у контексті права на працю за п. 1 ст. 40 КЗпП України визначаються кваліфікаційними вимогами до посади, яким працівник має відповідати.

Як убачається з матеріалів справи Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація управління освіти 21.10.2022 року надала відповідь адвокату Кучеренко О.О., що станом на 01.09.2022 року за інформацією НВК № 240 «Соціум» наявні вакансії вчитель -англійської мови - 2, вчитель географії - 1, вчитель інформатики - 1 . (а.с.106-107 т.1).

Відповідач суду надав інформацію щодо вакантних посад № 240 «Соціум», в якому зазначив, що відповідно до затвердженого штатного розпису станом на 01.09.2022 року в закладі вакантні наступні посади: прибиральниці службових приміщень (7 ставок), інженер-електронік (0,5 ставки).

На 13 вересня 2022 року вакансії, які б відповідали розряду тарифної сітки секретаря-друкарки (5 розряд) були відсутні. За нижчим тарифним розрядом була вільна вакансія прибиральниці службових приміщень (2 розряд), від якої як зазначає відповідач ОСОБА_1 відмовилася (а.с.113-114 т.2). Разом з тим відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що наявні посади пропонувалися позивачу.

Вказані обставини свідчать про те, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог законодавства.

Суд зазначає, що роботодавець під час прийняття рішення про звільнення позивача керувався суб`єктивною думкою, упереджено та не об`єктивно, що призвело до порушення трудових прав позивача.

Відповідно до ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Отже, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням передбаченого законом порядку, що свідчить про протиправність наказу № 151-к від 13.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки НВК «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум». Відтак спірний наказ слід скасувати, поновивши позивача на посаді секретаря-друкарки НВК «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум», задовольнивши позов в цій частині, оскільки ч.1 ст.235 КЗпП України передбачає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом , який розглядає трудовий спір.

За приписами ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган , який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

Як убачається з п 7.9 Статуту Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів-ліцей « Управлінські технології» № 240 «Соціум» Оболонського району м.Києва бухгалтерський облік НВК здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено , що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до чинного законодавства та установчих документів.

Суд вважає, що в даному випадку не можливо стягнути середній заробіток саме з відповідача, оскільки НВК «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» не дивлячись на те, що має статус юридичної особи, проте не наділена фінансовою автономією та не має власних поточних рахунків, а відповідні функції здійснює управління освіти Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації. Нарахування та виплату заробітної плати працівникам НВК «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» здійснює Управління освіти Оболонської РДА, про що також свідчить довідка про заробітну плату (а.с.116), а тому суд відмовляє у стягненні середнього заробітку з НВК «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології № 240 «Соціум» та зазначає, що з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу слід звернутися до належного відповідача Управління освіти Оболонської РДА.

Відповідно вирішуючи питання про стягнення судового збору та інших витрат позивача, як того вимагає ст.ст.133, 141 ЦПК України, суд позбавлений їх можливості стягнути з відповідача через відсутність в останнього рахунку, а тому у стягненні витрат позивача пов`язаних з відправленням поштової документації на суму 605 грн. суд відмовляє, а витрати по сплаті судового збору відносить за рахунок держави через відсутність фінансування видатків відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76- 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів - ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум» ОСОБА_2 № 151-к від 13.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум».

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря-друкарки Навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум».

В задоволенні решти вимог відмовити.

Позивач : ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання

АДРЕСА_1

Відповідач: Навчально-виховний комплекс «Школа І-ІІ ступенів-ліцей «Управлінські технології» № 240 «Соціум», код ЄДРПОУ 22877979, м.Київ, пр. Володимира Івасюка, 39-Г.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2023 року.

Суддя Н.О. Яценко