Рішення
від 03.11.2023 по справі 761/11090/20
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11090/20

Провадження № 2/761/2064/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Покотинського М.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 р. ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому просила суд визнати протиправними дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» щодо нарахування позивачу плати за утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 за тарифом 15,00 грн/кв.м., визнати протиправними дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» щодо нарахування позивачу внеску до резервного фонду будинку АДРЕСА_1 за тарифом 5,00 грн/кв.м, зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» здійснити позивачу помісячний перерахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 за тарифом 12,00 грн/кв.м. за період з 01.01.2020 р. по дату набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 . У будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1», яке надає співвласникам квартир житлово-комунальні послуги, в тому числі послугу з утримання будинку та прибудинкової території.

04.12.2019 проводились Загальні збори співвласників, на яких розглядались питання, зокрема, про: затвердження кошторису на 2020 рік і нового тарифу на утримання прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м;. визначення окремого щомісячного внеску у розмірі 5,00 грн./кв.м. для власників квартир до резервного фонду для проведення ремонтних робіт в будинку та на прибудинковій території.

Позивач вважає вказані дії суперечать Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1», оскільки:

- ОСББ має право самостійно надавати житлову послугу з утримання будинку та прибудинкової території за рахунок внесків та платежів співвласників. При цьому, тариф на таку послугу визначається на підставі кошторису, який має бути економічно обґрунтованим та не включати прибуток;

- Рішення про затвердження тарифу на утримання будинку та прибудинкової території та про затвердження внеску до резервного фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало співвласники, яким належить не менш як третини від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку;

- Опитувальні листи були надані позивачу для голосування 06.03.2020 р., тобто зі спливом 15 денного строку, встановленого Законом та статутом ОСББ. На момент надання позивачу опитувальних листів голоси «за» було поставлено власниками квартир, загальною площею 1919,9 кв.м, що складає 31,3 % від загальної площі.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

У відзивах на позов представник відповідача заперечує щодо його задоволення, зазначає, що під час проведення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не було набрано необхідної кількості голосів «за» по питаннях №2 та №4 порядку денного, у зв`язку із чим у п`ятнадцятиденний строк правлінням було проведено письмове опитування співвласників, які не змогли бути присутніми на загальних зборах. У результаті, щодо питання № 2 зібрано 74,35 % голосів «за», а відносно питання № 4 зібрано 72,21 % голосів «за». За вказані питання зібрано встановлену законодавством кількість голосів співвласників. Звертає увагу, що позивач приймала особисту участь у загальних зборах 04.12.2019, а тому відповідно до ст. 10 Закону України «Про ОСББ» та Статуту ОСББ «Елітний 1» позивачу не надавались та не повинні надаватись опитувальні листи. Дії відповідача щодо нарахування нових тарифів по внесках є законними та обґрунтованими, що підтверджується також судовими рішеннями, прийнятими у справі №910/8448/21, предметом якої було визнання недійсним рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" оформлених протоколом №7 від 04.12.2019.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що подані підрахунки голосів не містять підписів співвласників, не дають змоги становити кількість голосів співвласників. Вважає, що необхідної кількості голосів для прийняття рішень набрано не було. Крім того, відповідачем не надано копій опитуваних листів.

У запереченні представник відповідача зазначає, що протокол №7 від 04.12.2019 р. та підрахунок поіменного голосування власників квартир та нежитлових приміщень від 04.12.2019 р. підтверджують законність нарахування позивачу нових тарифів.

Ухвалою судді Рибака М.А. від 17.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2020 р. відмолено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 р. скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2020 р. про призначення експертизи у справі.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2021 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи 761/11090/20 провадження № 2/761/2064/2023.

Ухвалою судді Осаулова А.А. від 04.07.2023 р. призначено цивільну справу для розгляду справи по суті з повідомлення учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 06.03.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за №1284 (а.с. 6-8 т.1)

04.12.2019 проводились Загальні збори співвласників, на яких розглядались питання, в тому числі: затвердження кошторису на 2020 рік і нового тарифу на утримання прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м. (питання №2 порядку денного); визначення окремого щомісячного внеску у розмірі 5,00 грн./кв.м. для власників квартир до резервного фонду для проведення ремонтних робіт в будинку та на прибудинковій території (питання №4 поряду денного).

Проведення загальних зборів оформлено Протоколом №7 від 04.12.2019 (а.с. 164-171 т.1)

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Судом встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", яке надає співвласникам квартир житлово-комунальні послуги, в тому числі послугу з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 13.10.2021 р. у справі № 908/2709/20.

За ст. ст. 6, 7, 10, 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції станом на час виникнення правовідносин) співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх у судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (аналогічний висновок мітиться у п. 7.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. (ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до п. 8.8 Статуту ОСББ "Елітний 1" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

П. 7.1, 7.6 Статуту передбачає, що для забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території об`єднання щорічно складає та затверджує на загальних зборах співвласників об`єднання кошторис. Для своєчасного усунення пошкоджених елементів будинку об`єднання має право накопичувати кошти на проведення ремонту. Для цього об`єднання створює ремонтний ,резервний або будь-який інший грошовий фонд. Рішення про створення таких фондів приймається на загальних зборах співвласників об`єднання, а порядок накопичення та використання коштів фондів визначається правління.

Як було зазначено вище, 04.12.2019 було проведено Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на яких були присутні власники квартир та нежитлових приміщень, у тому числі і позивач, що підтверджується списком власників квартир та нежитлових приміщень реєстрації присутніх на Загальних зборах від 04.12.2019 о 20:00 год. (а.с. 183 т.1)

За ч. 15 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Частиною 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

У постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення частини 15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких, прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

У справі № 916/3074/20 Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції вдався до оцінки встановлення порушень при складанні листа опитування та не звернув належної уваги, що положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не містять вимог щодо листів опитування, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно здійснював оцінку листів опитування на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись при цьому, на положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які, в даному випадку не слід було застосовувати.

У зв`язку з ненабранням необхідної кількості голосів "за" або "проти", у тому числі по питаннях 2 та 4 Порядку денного Загальних зборів під час голосування 04.12.2019, правлінням у п`ятнадцятиденний строк проведено письмове опитування співвласників, які не змогли бути присутніми на загальних зборах.

На а.с. 204-243 т.1- листки письмового опитування для власників (співвласників), які не голосували на загальних зборах від 04.12.2019, з яких вбачається, що власники квартир: №1 (загальна площа 87,4 кв.м.) ОСОБА_4 , №4 (загальна площа 89,6 кв.м.) ОСОБА_5 , №7 (загальна площа 179,5 кв.м.) ОСОБА_6 , №10 (загальна площа 124,3 кв.м.) ОСОБА_7 , №12а (загальна площа 125,9 кв.м.) ОСОБА_8 , №19 (загальна площа 123,9 кв.м.) ОСОБА_9 , №21 (загальна площа 501,2 кв.м.) ОСОБА_10 , №24 (загальна площа 109,0 кв.м.) ОСОБА_11 , №26 (загальна площа 130,8 кв.м.) ОСОБА_12 , №28 (загальна площа 109,7 кв.м.) ОСОБА_13 , №30 (загальна площа 110,5 кв.м.) ОСОБА_14 , №32 (загальна площа 109,2 кв.м.) ОСОБА_15 , нежитлові приміщення з №7 по №24 "Фітнес-клуб" (загальна площа 637,6 кв.м.) ОСОБА_16 у відповідних графах проголосували "за" по питанням №№2 та 4.

Відтак, власники надали свої відповіді у період з 08.12.2021 по 14.12.2021, тобто у визначений Законом та Статутом ОСББ 15-денний строк з моменту проведення Загальних зборів від 04.12.2019.

З огляду на те, що письмове опитування надавалося лише тим власникам, які особисто не приймали участь на Загальних зборах від 04.12.2019, а позивач була особисто присутня на Загальних зборах, відмітка позивача на додатку №1 до протоколу №7 про те, що їй надано письмове опитування 06.03.2020 з пропуском 15 днів суд не приймає до уваги.

Враховуючи вказані докази, по питанню №2 Загальних зборів від 04.12.2019 було надано 27 голосів "за" співвласниками будинку АДРЕСА_1 , які володіють загальною площею 4553,5 кв.м., що становить 74,35 % від усієї площі житлових та нежитлових приміщень та по питанню №4 Загальних зборів від 04.12.2019 було надано голосів "за" 26 співвласниками будинку АДРЕСА_1 , які володіють загальною площею 4422,4 кв.м., що становить 72,21 % від усієї площі житлових та нежитлових приміщень.

З огляду на вказане, вказана кількість голосів відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статуту ОСББ "Елітний 1" є достатньою для прийняття рішень.

Крім цього, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ч4 ЦПК України)

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Вказаного висновку дійшов також Верховний Суд в постанові від 09.06.2022 р. у справі № 520/9588/16-ц

Рішенням Господарського районного суду від 27.10.2021 р., яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 р. у справі № 910/8448/21, відмолено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" оформлених протоколом №7 від 04.12.2019 в частині: затвердження нового тарифу на 2020 рік по внескам на утримання прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м. на місяць (питання №2 порядку денного); затвердження резервного фонду для власників квартир у розмірі 5,00 грн./кв.м. щомісячно (питання №4 поряду денного).

У вказаній справі встановлено, що кількість голосів була є достатньою для прийняття спірних рішень.

Посилання позивача щодо включення до тарифу на утримання будинку та прибудинкової території внеску на резервний фонд, суд не приймає до уваги, оскільки статутом, зокрема п. 7.6, передбачено створення окремого резервного фонду, в тому числі для своєчасного усунення пошкоджених елементів будинку об`єднання.

Обставини відсутності підстав для стягнення заборгованості по вказаних внесках не можуть бути досліджені в рамках розгляду даної справи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які вона посилається, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вчинити дії,

Щодо стягнення судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати позивача зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Крім цього, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Витрати позивача на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки позовні вимоги залишено без задоволення.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідача, варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідача надано договір №1 від 10.07.2020 р. про надання правової (професійної правничої) допомоги, додаткова угода №1 від 13.07.2020 р. до договору №1 від 10.07.2020 р., якою передбачено фіксовану суму виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг - 27000,00 грн, рахунок на оплату, платіжне доручення №1 про сплату від 13.07.2020 р., акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №1 від 28.07.2020 р., розрахунок судових витрат від 28.07.2020 р.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої увалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно сказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. ( правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 201 року у справі № 873/137/21).

У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Варто зазначити, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідача, а отже є визначеним.

Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи предмет позову, складність справи та об"єм виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), беручи до уваги наявність клопотання сторони позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 15 000 гривень 00 коп. В задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення коштів судових витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.

На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Керуючись ст. 385 ЦК України ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 137, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4

Відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1», код ЄДРПОУ 36175727, м. Київ, вул. Пирогова, 6А

Повне рішення виготовлено 06.11.2023 р.

Суддя: Осаулов Андрій Анатолійович

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.11.2023
Оприлюднено08.11.2023
Номер документу114690042
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —761/11090/20

Рішення від 03.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Рішення від 03.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 30.10.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 25.09.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 04.07.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Ухвала від 17.03.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сліпченко Олександр Іванович

Ухвала від 19.02.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Рибак М. А.

Постанова від 02.02.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сліпченко Олександр Іванович

Ухвала від 21.01.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сліпченко Олександр Іванович

Ухвала від 24.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сліпченко Олександр Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні