Ухвала

від 06.11.2023 по справі 160/23890/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 листопада 2023 р.Справа №160/23890/23Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з урахуванням уточненої позовної заяви звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 02.10.2023 р. провадження у справі 160/23890/23 відкрито. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

03.11.2023 р. позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 73191167 на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/23890/23.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу - є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Заступником начальника відділу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Приновою Світланою Григорівною було прийнято постанову від 01.11.2023 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 73191167 з виконання оскаржуваної постанови, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» штрафу у розмірі 17 000,00 грн., виконавчого збору у розмірі 1 700,00 грн., а також витрати за виконавчим провадженням, відповідно до вимог ст.ст. 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження» які будуть визначені постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, але неменше витрат виконавчого провадження у розмірі 330,00 грн.; постанову від 01.11.2023 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову від 01.11.2023 р. про стягнення виконавчого збору.

Відповідачем вже вживаються заходи щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» штрафу згідно оскаржуваної постанови. Продовження виконавчих дій, направлених на примусове виконання оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу матиме наслідком незаконне на даний час утримання з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн., виконавчого збору у сумі 1 700,00 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі не менше 330,00 грн., що в свою чергу завдасть матеріальних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» та може призвести до накладення арешту на майно та банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» і такі наслідки можуть паралізувати господарську діяльність останнього, зокрема, таке стагнення унеможливить виплату: заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ», що в свою чергу потягне за собою також несплату із доходів працівників сум податків та обов`язкових платежів до бюджету; виконання зобов`язань щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів; а також інші обставини, такі як розрахунки із контрагентами, тощо.

Таким чином, заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, матиме місце небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ», для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування, Товариству з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно та кошти, на які державною виконавчою службою може бути звернено стягнення.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дає підстави для висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, це, зокрема, надання позивачеві тимчасової правової охорони його правам та інтересам до певного часу, а саме - до вирішення спору. Забезпечення позову може вживатися, коли невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення та вплинути на ефективний судовий захист. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації прав позивача (позовних вимог) у разі задоволення позову.

Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС ).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд, також, враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Матеріалами справи підтверджується, що заступником начальника відділу Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Приновою Світланою Григорівною було прийнято постанову від 01.11.2023 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №73191167 з виконання оскаржуваної постанови, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» штрафу у розмірі 17 000,00 грн., виконавчого збору у розмірі 1 700,00 грн., а також витрати за виконавчим провадженням відповідно до вимог ст.ст. 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження» які будуть визначені постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, але неменше витрат виконавчого провадження у розмірі 330,00 грн.; постанову від 01.11.2023 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову від 01.11.2023 р. про стягнення виконавчого збору, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем здійснюватимуться виконавчі дії.

Суд звертає увагу, що наразі не вбачається ознак очевидної протиправності оскаржуваної постанови або очевидного порушення прав, свобод або інтересів позивача. Оцінку оскаржуваному рішенню буде надано під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, суд зазначає, що подання позову не є перешкодою для примусового виконання оскаржуваної постанови.

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Однак, невжиття в даному випаду заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та вплинути на ефективний захист або поновлення порушених прав/інтересів позивача.

Також може виникнути ситуація, що зумовить необхідність вжиття інших заходів позивачем для повернення стягнутих коштів, тому для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову, оскільки стягнення штрафу може призвести до надмірного тягаря у майбутньому стосовно поновлення позивачем своїх прав та повернення сплаченої грошової суми, в разі задоволення судом позову, що буде потребувати додаткових та значних зусиль та матеріальних затрат зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ».

Суд зазначає, що подальше здійснення відповідачем виконавчого провадження завдасть суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам та правам позивача. У разі, якщо позов не буде забезпечено, постане необхідність вжиття додаткових заходів, направлених на повернення належних позивачу грошових коштів та поновлення порушених прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин, належним способом забезпечення позову є зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 73191167 на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/23890/23.

Окрім того, суд виходить з того, що тимчасове збереження прав позивача до розгляду справи по суті (забезпечення позову), не вплине на порушення прав та інтересів відповідача, при цьому, стане ефективним судовим захистом в разі прийняття судом рішення на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Щодо строку розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» про забезпечення позову в означеній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на той факт, що заяву про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» у даній справі було подано заявником в п`ятницю - 03.11.2023 р. о 13 год. 45 хв., що підтверджується реєстром передачі справа № 416зп-23/160/23890/23 від 03.11.2023 р., суд, у відповідності до ч.6 ст.120 КАС України, розглянув в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» про забезпечення позову у даній справі в понеділок - 06.11.2023 р., який є першим робочим днем після останнього, другого дня з її надходження до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПІС КОМПАНІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 73191167 на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 005300 від 30 серпня 2023 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/23890/23.

Ухвала набирає чинності з 06.11.2023 року і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька